Трансформації економічного аналізу в сучасних умовах.

Трансформація науки, зміна її змісту, предмета, методології – це об’єктивний процес, який зумовлений прогресом пізнання та вимогами практичної діяльності. Розвиток і модернізація економічного аналізу, незважаючи на суперечливість цього процесу, має прогресивну еволюцію та реальне утвердження у діючий практиці. Існуючі протиріччя у підходах до визначення змісту та місця цієї науки в системі економічних наук зумовлені всім ходом сумбурного реформування економічної освіти в Україні. Тут чітко простежуються два підходи. Перший – пов’язаний з гармонізацією економічної освіти в Україні до міжнародній стандартів, другий – у забезпеченні її прогресивної еволюції та адаптації до реальних умов національної економіки. І перший, і другий підходи мають свої позитивні та негативні аспекти, тому досягнення визначеності у трансформації економічного аналізу є надзвичайно актуальною проблемою. Саме ця визначеність є об’єктивною передумовою створення сучасних досить стабільних програм підготовки економічних кадрів.

Представник першого підходу (Білуха М.Т., Пушкар М.С., Гуцайлюк З.В.) вважають що недоцільно зберігати самостійний курс “Економічний аналіз”, а залучити його до структури рівнів екаунтінгу за зарубіжними аналогами. Вчені, що дотримуються другого підходу (Чумаченко М.Г., Івахненко В.М., Шкарабан С.І., Мних Є.В.) наполягають на збереженні самостійного курсу нового змісту і структури, зорієнтованого на підготовку керівників всіх рівнів економічної системи. Для рейтингової оцінки цих підходів треба взяти кінцеву результативність, науково-практичну цінність проведення аналітичних досліджень.

Загальний критерій трансформації економічного аналізу – забезпечення його функціональної ролі в обгрунтуванні та оцінках ефективності управлінських рішень. Якщо за міжнародними стандартами в класифікації економічних наук виділяється економіка та менеджмент, то у дослідження економічної теорії аналіз і синтез є методом наукового пізнання, а системі наук менеджменту економічний аналіз – це самостійна прикладна наука. Це не тільки не виключає, а навпаки, передбачає широке застосування методів економічного аналізу у реалізації предмета будь-якої економічної науки. Взаємопроникнення наук є об’єктивною реальністю, а пошук чітких меж кожної з них хоч і має певні підстави, визнається всіма вченими, проте не може бути результативним. Щодо прикладних економічних наук вагомішою є їх практична значимість, ніж “чистота” предмету наукових досліджень.

Посилання на зарубіжні стандарти класифікації економічних наук, за якими спеціальний навчальний курс “економічний аналіз” не виділяють, і привнесення їх у систему національної економічної освіти є відступом, кроком назад до досягнутого прогресу цієї науки. За цими стандартами економічний аналіз пріоритетно зводиться лише до методу дослідження і ”розмивається” в системі багатьох наук.

Можна виділити основні напрями фундаментальних досліджень галузі економічного аналізу:

• аналіз і оцінка трансформації ринкового середовища за об’єктивними та суб’єктивними чинниками економічних змін. Пріоритетним є ступінь визначеності ринкової моделі та державна політика економічних реформ;

• аналіз і оцінка стратегії та тактики економічних перетворень;

• визначення механізмів попередження кризових явищ в економічних системах різного ієрархічного рівня;

• аналіз резервів стабілізації економічного зростання;

• визначення дієвих важелів прискореного досягнення поставленої мети.

Запорукою успіху таких аналітичних досліджень може стати інформаційне моделювання економічних систем різного рівня, створення достатнього та конкретного інформаційного потоку, за яким можна буде однозначно оцінити поведінку економічної системи при зміні її конструктивної будови. Зміна змісту і структури регламентованої облікової звітно-статистичної планової та нормативної інформації лише змінює аналітичні можливості діагностики і пошуку, а не методику й організацію економічного аналізу. Особливо суттєвим у цьому процесі є перехід на національні стандарти обліку і звітності (НП(С)БО).

Розвиток фундаментальної бази економічного аналізу пов’язаний з використанням теорії системних досліджень та комплексної оцінки, пізнання взаємозв’язку та взаємозумовленості. Актуальність їх не тільки не зменшилась, а й суттєво збільшилася внаслідок формування економічного середовища ринкового типу. Поглиблення фундаментальних досліджень пов’язане з більшим розповсюдженням у спеціальних методиках аналізу методів теорії ймовірності, теорії гри, теорії масового обслуговування та дослідження динамічного роду, що зумовлено необхідністю аналізу й оцінки економічних ситуацій у зоні нестабільності, невизначеності, високого ризику прийняття управлінських рішень.

У прикладному аспекті практично втратив своє значення порівняльний аналіз відхилень. Проте все більшого значення набуває трендовий аналіз прогнозування економічних циклів, оцінка діапазону допустимого коливання економічних показників, визначення необхідного та можливого зростання економічного потенціалу в цілому і фінансових результатів зокрема.

Виділяючи аспекти сучасної трансформації моделі комплексного економічного аналізу, пріоритетною варто визначити актуальність і ефективність (результативність ) аналітичних досліджень у стратегічному і поточному управлінні. На перший план виступають аналітичні дослідження за такими напрямками:

1. Маркетинговий аналіз за дослідженням економічного середовища, тенденцій і характеру його зміни. За результатами маркетингових досліджень формуються варіанти управлінських рішень на багатокритеріальній основі з врахуванням ризику успіху в зоні невизначеності поведінки конкурентів і партнерів.

2. Аналіз стратегії господарюючого суб’єкта, дослідження тенденцій і закономірностей зміни явищ і процесів локального чи глобального рівнів, причин об’єктивного і суб’єктивного характеру, що їх зумовлюють. Пріоритетним стає не аналіз відхилень від плану, а оцінки невикористаних можливостей та упущеної вигоди, що практично неможливо було врахувати у плані.

3. Аналіз і оцінка еластичності змін економічних показників в обгрунтуванні стратегії і тактики бізнесу. Практично втратив своє значення аналіз проміжних результатів, пошук резервів економії тощо. Провідним є визначення позитивної еластичності додаткових витрат і фінансових результатів, нарощування економічного потенціалу та стратегічна вигода, втрата часткових поточних успіхів у досягненні стратегічної результативності тощо.

4. Альтернативна основа аналітичного пошуку, що передбачає не лише багатокритеріальну оптимізацію та формування зони прийняття управлінських рішень, а й рейтингову оцінку будь-якого варіанту змін. Вона дає змогу обрати оптимальний план управлінських дій при обмежених ресурсних можливостях.

5. Вагоме місце в аналітичних дослідженнях займає визначення і оцінка ризику підприємства. Необхідна аналітична основа управління ризиками з метою їх мінімізації на стадії формування партнерських відносин, реалізації інвестиційних проектів, заключення договорів і контрактів тощо.

Вищеназвані напрями трансформації економічного аналізу вичерпують сучасні проблеми розвитку його методології, тому недоцільно виділяти в структурі курсу такі розділи: ситуаційний аналіз, аналіз лівериджу, аналіз витрат і вигод, SWOT – аналіз. Названі дослідження або поглинаються у рекомендованій моделі комплексного економічного аналізу (аналіз лівериджу, аналіз вигод і витрат), або належать до методів управління і менеджменту (ситуаційний аналіз, SWOT – аналіз).

Жорстке розмежування та відокремлення економічного аналізу неможливо і недоцільне. Проте збереження комплексності, системності аналітичних досліджень не тільки не втратило своєї значимості, а й набуло більшої актуальності, розширило зону діагностики і пошуку при зростанні ризику підприємництва.

Для результативного управління визначальним є своєчасність прийняття рішень і їх реалізації.

Принциповим стає питання змісту економічних категорій у системі обліку й аналізу.