Нормування оборотних коштів

Нормування оборотних коштів у промисловості здійснюється по наступним елементах:

- сировина

- основні матеріали

- покупні н/ фабрикати

- комплексні вироби

- допоміжні матеріали

- паливо

- тара

- МБП

- запчастини

- НВП і н/фабрикати власного виготовлення

- витрати майбутніх періодів

- готові вироби на складі

- неоформлені відвантаження

Нормування оборотних коштів розраховується в оборотних коштах на кінець планового року. Нормування оборотних коштів - це мінімальна кількість кожного їхнього виду, що забезпечує виконання виробничої програми. У самому загальному виді норматив визначеного елемента оборотних коштів є добуток одноденних витрат на норму запасу дня.

    Методи нормування оборотних коштів.

Існує кілька методів нормування оборотних коштів підприємства:

 а) у виробничих запасах

Виробничі запаси (ВЗ)

- сировина (1)

- основні матеріали (2)

- покупні н/фабрикати (3)

- допоміжні матеріали (4)

- тара (5)

- запаси для ремонту (6)

- МБП (7)

Норматив оборотних коштів на (1); (2) і (3):

 2Н 0 =  2С 0 *  2Д

 2С 0 - середньодобова витрата сировини (визначається розподілом суми витрат даного виду ПЗ за відповідний квартал у залежності від галузі на кількість днів у кварталі (90 днів))

 2Д 0 - норма запасу в днях (відбиває кількість днів, у плині яких оборотні кошти перебувають у матеріальних запасах):

• транспортний, підготовчий, технологічний, складський, страховий.

Транспортний запас мається на підприємствах, вилучених від постачальників на значну відстань, коли мається розрив у часі між оплатою товарно-грошового документа і прибуттям вантажу на склад одержувача. Підготовчий запас зв'язаний з необхідністю приймання, розвантаження, сортування матеріалів. Технологічний запас створюється в тих випадках, коли даний вид сировини має потребу в попередній обробці для додання визначених властивостей. Поточні запаси - це основний вид запасів, він необхідний для безперервної роботи підприємства. Його величина визначається половиною розміру тривалості інтервалу постачань. Страховий запас забезпечує роботу підприємства на випадок непередбачених відхилень у постачанні, він встановлюється в половину від поточного запасу.

Норматив оборотних коштів на (4) установлюється по двох основних групах матеріалів:

1. група - матеріали, що витрачаються регулярно й у великій кількості, норматив розраховується також, як і на (1),(2) і (3);

2. група - допоміжні матеріали, використовувані у виробництві рідко й у незначному обсязі, норматив обчислюється аналітичним методом на основі фактичних даних за ряд років.

Норматив оборотних коштів на (5) визначається на тару разову й оборотну, покупну і власного виробництва.

Разова – прирівнювана вчасно обороту (перебування) тари, зайнятої сировиною чи матеріалами,

Оборотна - виходячи з одноденного її обороту, а також тривалості одного обороту в днях від установленого терміну її оплати до надання платіжної вимоги в банк.

Норматив оборотних коштів на (6) у більшості підприємств промисловості встановлюється на 1000 грн. балансової вартості машин, устаткування і транспортних засобів.

Норматив на (7) встановлюється окремо на ці предмети в експлуатації і на складі.

б) у незавершеному виробництві

З технічної сторони НВП являє собою незакінчену продукцію в зв'язку з її перебуванням на різних стадіях технологічної обробки. В економічних відносинах - сума грошових витрат підприємства на здійснення процесу. До неї входять:

- вартість виробничих витрат притягнитих у виробництво;

- зарплата;

- амортизація;

- інші витрати.

Норматив оборотних коштів по НВП визначається по формулі:

 2Н 0зд = 2 П 0 * 2 ДО 0нз

2П 0 - тривалість виробничого циклу (час перебування продукції в НВП)

2ДО 0нщ - коефіцієнт наростання витрат

Коефіцієнт наростання витрат

 2З 0е + 2  00,5* 2З 0н

 2ДО 0 = ----------- при рівному наростанні витрат

 2С

 2З 0е - одноразові витрати на початку виробничого циклу (витрата сировини й основних матеріалів)

 2З 0н - наростаючі витрати (зарплата і т.д.)

 2С 0 - собівартість виробу

 в) у готовій продукції

Готова продукція, виготовлена на підприємстві й об'єднанні, характеризує перехід оборотних коштів зі сфери виробництва в сферу звертання. Це практично єдиний елемент фондів звертання, що нормується. Забезпечення регулярного відвантаження ГП споживачам вимагає добірки виробів по партіях відповідного асортименту, їхнього нагромадження, упакування, навантаження і транспортування до станції відправлення, а також оформлення розрахункових документів і здачі їхній у банк на інкасо.

Нормування оборотних коштів по запасах ГП здійснюється на основі формули:

Нз * Тп

Нгг = --------

Д

Нгг - нормативні оборотні кошти по готовій продукції

Нз - норма запасу в днях

Тп - обсяг товарної продукції

Д - кількість днів у кварталі

Нз обчислюється як середньозважена величина на основі норм запасів по видах чи групам виробів і їх частки в загальному обсязі готової продукції.

Удосконалювання нормування запасів ГП повинне базуватися на раціональних заходах щодо її планомірного і ритмічного відвантаження, збереженню на складі, поліпшенню збутової діяльності, а також організації грошових розрахунків.

Нематеріальні ресурси та активи суб’єктів господарювання.