Контрольні питання

1. Навіть основні правила поведінки спортсмена під час змагань.

2. Навіть основні правила поведінки спортсмена під час тренування та на семінарах з хортингу.

Самостійна робота№5

Тема: Контроль за рівнем розвитку загально-фізичної і спеціально-фізичної підготовленості спортсменів на різних етапах спортивної підготовки.

Мета: дати знання про методи контролю за рівнем розвитку загально-фізичної і спеціально-фізичної підготовленості спортсменів.

План

1. Педагогічні методи контролю в системі хортингу.

2. Самоконтроль у процесі тренування.

Форми контролю: усний звіт, тезисне конспектування основних положень.

Література:

1. Єрьоменко е.А., Тренування в хортингу: навчально-методичний посібник. - к, 2009.

2. Офіційний сайт: www.Horting.Org.Ua

Студенти повинні знати : методи контролю за рівнем розвитку фізичної підготовленості спортсменів.

Студенти повинні вміти: оцінити рівень фізичної підготовленості спортсменів.

Педагогічні методи контролю в системі хортингу

Ефективна система комплексного контролю є важливою ланкою управління багаторічною підготовкою хортингістів, яка дає змогу оцінити підготовленість спортсмена на всіх етапах навчально-тренувального процесу, правильність обраного напрямку підготовки, постійно стежити за станом та динамікою тренованості хортингістів, вчасно коректувати навчально-тренувальний процес.

Комплексний контроль вимагає застосування методів педагогічного й медико-біологічного контролю під час навчально-тренувальної роботи.

Педагогічні методи контролю в системі хортингу

До методів педагогічного контролю відноситься візуальний огляд спортсмена перед початком, під час, i після тренування. До критеріїв оцінки стану спортсмена відноситься: зовнішній вигляд, одяг i поводження, психічний стан усмішливість i бадьорість, серйозність i зосередженість або млявість i апатичність. Фізіологічний стан – колір шкіри, обличчя й рук, колір гу6, колір склери й очного яблука, зниження ваги й затримка в рості при сприятливих умовах сну й харчування. Опитування про стан здоров'я і настрою, сну й харчування спортсмена.

Психологічна оцінка стану спортсмена є показником адекватності тренувальної програми й рівня навантажень i відпочинку. Контроль фізіологічних показників проводитися оперативно в процесі однієї тренувальної вправи. Поточно в серії тренувальних вправа бо циклу тренувальних занять i поетапно на черговий тренувальний цикл. Для чого проводиться тестування кожного спортсмена по контрольних i перекладних нормативах з фізичної підготовки.

Самоконтроль у процесі тренування.

Завдяки обліку й аналізу навантажень, а також самоспостереженню Ви зможете контролювати свій тренувальний процес і ухвалювати рішення щодо побудови наступних занять. Самоконтроль привчає до активного спостереження й оцінки свого стану. При всій важливості такого самоконтролю він проте не може замінити лікарського контролю. Тому обов'язково два рази в році пройдіть огляд у лікаря й строго виконуйте його рекомендації.

Всі свої спостереження необхідно заносити в щоденник тренувань. Показники самоконтролю діляться на об'єктивні й суб'єктивні. З об'єктивних ознак реєструють частоту серцевих скорочень (ЧСС), вагу тіла, потовідділення, кистьову динамометрію й ін.

Підрахунок ЧСС проводять ранком, лежачи в постелі. У процесі розвитку тренованості відбувається закономірне зменшення ЧСС із 65-75 до 48-56 уд/хв. Якщо виникнуть значні (більше 8 -10) і стійкі відхилення, або якщо показники день у день будуть різко змінюватися, то необхідно проконсультуватися з лікарем. Необхідно також контролювати ЧСС у процесі занять. У добре тренованих людей навіть після дуже великих і інтенсивних навантажень ЧСС звичайно не перевищує 180-200 уд/хв. Повторення серій вправ швидкісно-силової спрямованості (крім роботи на силову витривалість "до відмови") звичайно виконується при зниженні ЧСС до 120-130 уд/хв, а тривалість відновлення пульсу служить важливим показником функціонального стану організму.

Визначення ваги досить проводити 1 раз у тиждень рано ранком, іноді можна перевірити втрату ваги після заняття.

Потовідділення також може служити непрямим показником рівня тренованості. Виділяють кілька ступенів пітливості: помірну, значну й надмірну. З ростом функціональної підготовленості пітливість зменшується.

До суб'єктивних показників відносять самопочуття, оцінку працездатності, бажання тренуватися, сон, апетит, хворобливі й тривожні відчуття й т.п.

Самопочуття є інтегральним показником і складається з наявності яких-небудь незвичайних відчуттів: болів, відчуття бадьорості або млявості, втоми, воно може бути гарним, задовільним або поганим.

З появою незвичайних відчуттів відзначте їх характер, локалізацію, можливу причину виникнення.

Працездатність залежить від загального стану Вашого організму, а також від настрою, ступеня відновлення від попередньої роботи й оцінюється як висока, середня й низька. Тривала відсутність бажання тренуватися може бути ознакою перетренованості.

Hормальний сон відновлює працездатність ЦHС, забезпечує бадьорість і гарний настрій. Поява безсоння або підвищеної сонливості, неспокійного сну нерідко свідчить про перевтому. Сон повинен бути не менш 7-8 годин, а при дуже великих навантаженнях - 9-10 годин. Hеобхідно реєструвати як кількість сну, так і його якість-гарне, міцне, поганее засипання, часте або раннє пробудження, сновидіння, безсоння й ін.

Апетит відзначається як нормальний, знижений або підвищений. Його відсутність або погіршення вказує на стомлення або хворобливий стан.

Систематичні спостереження за своїм станом, постійний аналіз його допоможуть Вам краще диференціювати відчуття, які виникають у процесі виконання фізичних навантажень і нададуть істотну допомогу при самостійному плануванні тренувальних навантажень. Тому будьте уважні до своїх відчуттів!