Предмет: Клінічне медсестринство в професійній патології Спеціальність: Крок б Сестринська справа

1. Документом, в якому наведений перелік офіційно прийнятих в Україні нозологічних форм професійної патології, являється:

1. Список професійних хвороб

2. Перелік класів умов трудового процесу

3. Класифікація професійних хвороб

4. Інструкція з техніки безпеки на виробництві

5. Перелік шкідливих факторів праці

2. Хто складає санітарно-гігієнічну характеристику умов праці для встановлення діагнозу професійного захворювання?

1. Інспектор з техніки безпеки

2. Адміністрація підприємства

3. Лікар СЕС (відділ гігієни праці)

4. Головний лікар медсанчастини підприємства

5. Цеховий терапевт

3. Хто визначає відсоток втрати тривалої або постійної втрати професійної працездатності?

1. ЛКК

2. Цеховий терапевт

3. Головний лікар медсанчастини підприємства

4. Адміністрація підприємства

5. МСЕК

4. Діагноз хронічного професійного захворювання (інтоксикації) мають право вперше встановити:

1. Головний лікар медсанчастини підприємства

2. Київський інститут медицини праці АМН

3. Не регламентовано законом

4. Цеховий терапевт

5. СЕС (відділ гігієни праці)

5. Диспетчер аеропорту, який пропрацював з радіолокаторами великої потужності 16 років, скерований на лікування в стаціонар. Вкажіть найбільш характерний клінічний синдром при хронічному ураженні електромагнітним випромінюванням?

1. Гіпертермічний

2. Синдром “гострого живота”

3. Судомний

4. Астеновегетативний

5. Депресивний

6. У лікаря, яка проводила ультразвукове обстеження (стаж роботи 5 років), з’явилися скарги на зниження чутливості пальців рук, відчуття “повзання мурашок”,біль в суглобах рук вночі. Захисними печатками під час роботи не користувалася. Про розвиток якої патології можна думати?

1. Вегетативно-сенсорна поліневропатія рук

2. Тромбоз судин верхніх кінцівок

3. Цукровий діабет

4. Ревматизм

5. Неврит

7. Прохідник шахти, 44 роки, професійний стаж 16 років. Скеровано в профпатологічний центр з попереднім діагнозом: Вібраційна хвороба I стадії. Периферичний ангіодистонічний синдром. Виберіть найбільш інформативний метод діагностики вібраційної хвороби:

1. Капіляроскопія

2. Електрокардіографія

3. Трьохразова холодова проба

4. Рентгенографія верхніх кінцівок

5. Динамометрія

8. У хворого вібраційна хвороба від локального впливу вібрації І ст., периферичний ангіоспастичний синдром. Який з перелічених медикаментозних засобів доцільно використовувати для лікування?

1. Тромболітики

2. Антибіотики

3. Гормональні препарати (кортикостероїдіи)

4. Заспокійливі

5. Судинорозширювальн

9. Професійний кохлеарний неврит як правило :

1. Односторонній, повільно прогресуючий

2. Двосторонній, повільно прогресуючий

3. Односторонній, швидко прогресуючий

4. Двосторонній, швидко прогресуючий

5. Локалізація процесу не має значення

10. Наявність якого документу регламентує кохлеарний неврит. Яке професійне захворювання?

1. Дані попереднього медогляду

2. Висновок адміністрації підприємства

3. Висновок головного лікаря медсанчастини

4. Санітарно – гігієнічна характеристика умов праці на виробництві

5. Інструкція з техніки безпеки

11. У жінки, 34 років, після оприскування саду пестицидами (назву яких не пам’ятає), з’явилася слинотеча, блювота. Об’єктивно: міоз, блідість шкіри, АТ 80/50 мм рт.ст. Про який діагноз можна думати?

1. Гостре отруєння фосфорорганічними пестицидами

2. Гостре отруєння ртутьорганічними пестицидами

3. Гостре отруєння хлорорганічними пестицидами

4. Гостре отруєння ціанідами

5. Гостре отруєння карбаматами

12. Працівник лабораторії опинився в зоні високої концентрації аміносполук в результаті несправності вентиляції. Відчув різку слабкість, запаморочення. Надайте першу медичну допомогу

1. Викликати блювоту

2. Гарячий душ

3. Забезпечити доступ свіжого повітря

4. Промити шлунок водою

5. Призначити проносні

13. Шахтар,34 роки, опинився в епіцентрі пожежі в результаті самозаймання вугілля. Отруєння якою речовиною можливе в даному випадку?

1. Вуглекислим газом

2. Озоном

3. Метаном

4. Парами бензолу

5. Чадним газом

14. Який колір шкіри характерний при отруєнні чадним газом?

1. Сіро - синій

2. Малиново-рожевий

3. Бронзовий

4. Блідий

5. Жовтий

15. Які зміни в крові спостерігаються при гострому отруєнні чадним газом?

1. Базофільно-зернисті еритроцити

2. Метгемоглобінемія

3. Лімфопенія

4. Карбоксигемоглобінемія

5. Лейкопенія

16. Який шлях надходження металічної ртуті в організм є безпечним і не потребує невідкладної допомоги?

1. Шлунково – кишковий тракт

2. Через слизові оболонки

3. Респіраторний

4. Через шкірні покрови

5. Такого шляху не існує

17. З якою метою проводять провокаційні проби з комплексонами (тетацином) під час періодичних медоглядів у працівників на виробництві свинцевих акумуляторів?

1. З лікувальною - при початкових ознаках хронічного отруєння свинцем

2. З лікувальною - при середній стадії хронічного отруєння свинцем

3. З діагностичною -при підозрі на носійство свинця в організмі

4. З профілактичною метою

5. З лікувальною-при підозрі на гостре отруєння свинцем

18. Призначте антидотну терапію хворій, у якої діагностовано гостре отруєння фосфорорганічними пестицидами легкої ступені

1. Унітіол

2. Гіпербарична оксигенація

3. Пентацин

4. Метиленовий синій

5. Атропіна сульфат

19. Який метод обстеження під час періодичних медоглядів найбільш інформативний для виявлення хворих на пневмоконіоз ?

1. Аускультація органів грудної клітки

2. Рентгенографія органів грудної клітки

3. Проба Манту

4. Спірометрія

5. Перкусія органів грудної клітки

20. Який вид виробничого пилу найчастіше викликає розвиток пневмоконіозу?

1. Алюміній

2. Графіт

3. Кокс

4. Діоксид кремнію

5. Мука

21. До лікарні звернувся робітник шліфувального цеху зі скаргами на задишку під час значного фізичного навантаження, яка зникає після відпочинку, біль в грудній клітці без чіткої локалізації, сухий кашель. Об’єктивно: перкуторно відмічається коробковий звук в нижньобічних відділах грудної клітки. Аускультативно – жорстке дихання. ЖЄЛ дещо збільшена. На рентгені легень виявляють посилення легеневого малюнка і наявність невеликої кількості вузликових тіней до 1 мм в діаметрі. Основним симптомом захворювання є:

1. Задишка

2. Слабкість

3. Кашель

4. Біль у грудній клітці

5. Підвищена температура тіла

22. Пацієнт П., 36 років, прохідник шахти, скаржиться на незначний кашель, задишку під час фізичного навантаження, періодичний колючий біль в грудній клітці. Зовнішній вигляд хворого, форма грудної клітки і рухомість нижніх країв легень не змінені. Аускультативно дихання везикулярне з жорсткуватим відтінком. На рентгені легень відмічається симетричне посилення легеневого малюнку і його деформація. Яка тріада скарг характерна для даного захворювання:

1. Підвищення температури тіла, приступи ядухи, серцебиття

2. Кашель, біль в кінцівках, погіршення зору

3. Задишка, кашель, біль у грудній клітці

4. Задишка, підвищення АТ, біль в м’язах

5. Парестезія, задишка, кашель

23. Робітник Н., 46 років, ливарного цеху заводу скаржиться на задишку яка з’являється при незначному фізичному навантаженні, біль в грудній клітці, кашель з невеликою кількість слизового харкотиння. Об’єктивно: шкіра бліда, ціаноз губ. Перкуторно – “мозаїчність” звуку. Аускультативно дихання жорстке, над ділянками емфіземи – послаблене. Тони серця приглушені. Яка рентгенологічна картина характерна для цієї стадії захворювання:

1. Бронхоектази

2. Підвищення прозорості легень

3. Вузликові тіні діаметром до 1 мм

4. Злиття вузликових тіней в конгломерати

5. “Снігова хуртовина”

24. В стаціонарне відділення поступив пацієнт В., 52 років, зі скаргами на задишку, яка турбує в спокої, біль в грудній клітці інтенсивного характеру, кашель з харкотинням, приступи ядухи. Об’єктивно: хворий зниженого харчування. Перкуторно визначається “мозаїчність” звуку. Аускультативно – дихання жорстке, ослаблене, вологі хрипи. Значно знижені всі показники легеневої вентиляції. На рентгені – інтенсивні тіні з нерівними контурами в середніх частках легень. Найбільш пріоритетним об’єктивним дослідженням пацієнта при даній патології є:

1. Дослідження функції зовнішнього дихання

2. Рентгенологічне обстеження грудної клітки

3. Визначення ЖЄЛ

4. Аускультація

5. Бронхоскопія

25. До лікарні звернувся пацієнт К., 59 років, зі скаргами на нерізкий біль, відчуття оніміння пальців рук, кистей, які минають через 2-3 години після закінчення роботи. Пацієнт працює точильником в машинобудівній галузі. Об’єктивно: відмічається незначне зниження больової чутливості в ділянці кінцевих фаланг, гіперестезії. Здійснюючи перший етап медсестринського процесу медсестра повинна звернути увагу на:

1. Відчуття оніміння пальців рук під час миття їх холодною водою

2. Розлади больової чутливості за типом “куртки”

3. Зниження больової чутливості за типом “рукавичок” і “шкарпеток” у кінцівках

4. Незначне зниження вібраційної і больової чутливості

5. Червоно-ціанотичний колір кистей рук

26. Під час проведення профілактичного огляду робітників “Сільгосптехніки”, тракторист Д., 39 років, скаржиться на біль у руках, який посилюється вночі, підвищену втомлюваність рук, корчі в м’язах кистей, нападоподібну слабкість пальців рук. Такий стан з’явився рік тому. З боку дихальної та серцево-судинної систем патології не знайдено. АТ 120/70 мм рт. ст. Кисті рук ціанотичні, холодні на дотик, підвищена пітливість долонь. Здійснюючи перший етап медсестринського процесу медсестра повинна звернути увагу на: