1. Спленомегалія

2. Гепатомегалія

3. Лімфоаденопатія

4. Блідість шкіри

5. Геморагія

253. Жінка 48 років, госпіталізована у терапевтичне відділення зі скаргами на слабкість, серцебиття, задишку при ходьбі. За даними анамнезу після перенесеної токсикоінфекції часто непокоїть здуття живота, проноси, особливо після молочних продуктів. Діагностована залізодефіцитна анемія. Які об’єктивні ознаки найбільш характерні для цього захворювання?

1. Жовтяничність склер

2. Збільшення печінки

3. Збільшення лімфатичних вузлів

4. Збільшення селезінки

5. Бліда шкіра, ломкість нігтів, випадіння волосся

254. Хворий 29 років через 2 тижні після перенесеної ангіни помітив набряки на лиці, слабкість, зниження працездатності. Поступово з'явились задишка, набряклість нижніх кінцівок, болючість поперекової ділянки. Об'єктивно: блідість шкіри, ослаблення серцевих тонів, анасарка. АТ – 160/100 мм рт.ст. В ан. сечі: питома вага – 1021, білок – 5,1 г/л; Ер – 20-30 в п/з, гіалінові циліндри – 4-6 в п/з. Врач діагностував гострий гломерулонефрит, нефротичний варіант. На які показники слід приділити увагу медичній сестрі в першу чергу у листку медсестринського обстеження?

1. Частота дихальних рухів

2. Співвідношення денного та нічного діурезів, АТ

3. Температура тіла

4. Вага тіла

5. Пульс

255. Хвора 32 років звернулась до терапевта у зв'язку з наявністю протягом майже 2 років постійного субфебрилітету, тупого болю в поперековій ділянці зліва. При розпитуванні відмічає ніктурію, хворіє на хронічний аднексит. АТ – 160/110 мм рт.ст. діурез – 1900 мл на добу. В ан. крові: Ер – 3,6х1012/л, Нв – 105 г/л, ШОЕ – 18 мм/год. В ан. сечі: питома вага – 1010, білок – 0,066 г/л; Ер – 1-2 в п/з, Л – 20-25 в п/з. Врач діагностував хронічний пієлонефрит. Який преволюючий клінічний синдром може виділити медична сестра при обстеженні?

1. Нефротичний

2. Геморагічний

3. Невротичний

4. Гіпертонічний

5. Набряковий

256. Жінка 62 р., хворіє на бронхіальну астму. Нещодавно при контакті з предметами битової хімії з'явилися болі за грудиною стенокардитичного характеру, перебої в роботі серця. Об’єктивно: Т 36,60С, ЧД – 18/хвил, пульс – 78/хвил, екстрасистолічна аритмія, АТ – 160/95 мм рт.ст. В легенях вислуховується жорстке дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи. Який стан розвився у хворої?

1. Напад бронхіальної астми

2. Напад серцевої астми

3. Астматичний статус

4. Загострення бронхіту

5. Напад стенокардії

257. Хвора В., 45 років скаржиться на ранкову скутість та біль в дрібних суглобах кінцівок, пітливість, зниження апетиту. Скарги з’явилися через тиждень після перенесеної інфекційної хвороби. При огляді: температура тіла – 37,2С, шкіра бліда, волога, симетричне почервоніння та припухлість у п’ястково-фалангових та міжфалангових суглобах, обмеження рухів у цих суглобах. У якого суміжного спеціаліста першочергово потрібно рекомендувати проконсультуватися хворому?

1. Травматолога

2. Кардіолога

3. Ревматолога

4. Імунолога

5. Гастроентеролога

258. Хворий Д., 44 років, скаржиться на підвищення температури тіла до субфебрильних значень, втрату апетиту, головний біль, інтенсивний біль в дрібних та лучезап’ястних суглобах, загальну слабкість, біль в грудях, серцебиття, шкірні висипання. Захворювання почалося повільно після перенесеної вірусної інфекції. При огляді: температура тіла 37,4С, еритематозна висипка на обличчі у вигляді "метелика", незначна припухлість дрібних суглобів кістей. Врач діагностував системний червоний вовчак. Які показники додаткових досліджень найбільш вірогідно підтвердять діагноз?

1. Зменьшення загального білка у крові

2. Збільшення загального білка у крові

3. Наявність еритроцитів у сечі

4. Збільшення цукру у крові

5. LE-клітини та антитіла до ДНК

259. Ви медична сестра ендокринологічного кабінету, проводите обстеження хворого на гіпотиреоз. Де найбільше локалізується мікседематозний набряк ?

1. На верхніх повіках

2. На гомілках

3. На обличчі

4. На тулубі

5. На шиї

260. До Вас за порадою звернувся хворий, який тривалий час має проблеми з дихальними шляхами. Основною скаргою, котру ви визначили, було виділення мокротиння “повним ротом” переважно зранку. Якому захворюванню це найбільш притаманне ?