Предмет: Клінічне медсестринство у внутрішній медицині Спеціальність: Крок б Сестринська справа

1. Хворий тривалий час перебуває в непритомному стані у зв'язку з важкою черепно-мозковою травмою. Який метод харчування слід використати в такому разі?

1. Через живильні клізми

2. Через назоентеральний зонд

3. Через гастростому

4. Парентеральне

5. Через ентеростому

2. Хворий 58-ми років тривалий час страждає виразковою хворобою шлунка. В останній рік його постійно турбує шлунковий дискомфорт у вигляді втрати апетиту, почуття незадоволення від їжі, розпирання і тяжкість в ділянці шлунка, відрижки. Відзначає зниження маси тіла за 2 місяці до 10 кг. У клінічному аналізі крові ознаки анемії. Про яке захворювання слід думати в першу чергу?

1. Загострення виразкової хвороби шлунка

2. Залізодефіцитну анемію

3. Малігнізацію виразки шлунка

4. Аліментарне виснаження

5. Ускладнення виразкової хвороби шлунка з кровотечею

3. Хворий Н., 72 років, звернувся за допомогою зі скаргами на хронічні закрепи, періодичне виділення крові і слизу із прямої кишки. За останні 10 днів стан хворого поступово погіршився: з'явилася нудота, періодично – блювання, випорожнень не було 3 дні, гази не відходять 2 доби. В анамнезі: операції і травми черевної порожнини відсутні. Яка найбільш імовірна причина непрохідності?

1. Заворот кишечника

2. Спайкова хвороба

3. Рак шлунка

4. Рак товстої кишки

5. Рак тонкої кишки

4. На передодні у вантажника 47 років після вживання алкоголю з(явився гострий біль у промежині. Під час огляду періанальної ділянки на 3-х, 7-и та 12 годинах за циферблатом виявлено набряки синюшного відтінку розміром 1,5х1,5 см кожний, різкий біль при пальпації утворень. Який попередній діагноз можна поставити?

1. Гострий геморой

2. Гострий парапроктит

3. Прокталгія

4. Гостра анальна тріщина

5. Поліп прямої кишки

5. У хворого відразу після переливання переливання еритроцитарної маси з гострою шлунково-кишковою кровотечею виникли порушення загального стану, різка блідність обличчя, біль у попереку, за грудниною, різко знизився артеріальний тиск. Яка найбільш імовірна причина розвитку цього стану?

1. Дилятація переферійних судин

2. Геморагічний шок

3. Тотальний спазм переферійних судин

4. Аглютинація та гемоліз перелитих еритроцитів

5. Спазм судин нирок

6. Хворому потрібно необхідно виконати переливання еритроцитарної маси з приводу гострої крововтрати. При огляді флакону виявилося забарвлення верхнього шару плазми у рожевий колір. Що необхідно зробити в даній ситуації?

1. Відмити еритроцити ізотонічним розчином натрію хлориду

2. Виконати пробу на прихований гемоліз

3. Обережно відділити плазму а еритроцити перелити

4. Виконати переливання так як випадок ургентний

5. Повернути флакон у відділення переливання крові

7. Хворий М., 24 роки, внаслідок автодорожньої аварії отримав черепно-мозкову травму і втратив свідомість. При обстеженні хворого на місці аварії шкіра бліда, з цианотичним відтінком; пульс 140 поштовхів за хвилину, дихальні рухи грудної клітки відсутні; реакція зіниць на світло збережена. Визначити обсяг первинної допомоги.

1. Термінова госпіталізація до стаціонару

2. Усунення западання язика, надання лежачого положення на правому боці, при необхідності - штучна вентиляція легень

3. Надання хворому напівсидячого положення

4. Штучна вентиляцію легень потерпілому

5. Масаж грудної клітки

8. У хворого Я., 20 років з опіками IIIБ та IVст. 3\% верхніх кінцівок внаслідок дії електричного струму високої напруги на третю добу після травми раптово виник стискуючий біль за грудиною і в ділянці серця. Які з наведених засобів може призначити хворому медсестра?

1. Компрес з камфорного спирту

2. Вдихання нашатирного спирту

3. Валідол, нітрогліцерин

4. Настойка валеріани

5. Холодний компрес

9. У хворої Б., 17 років під час перев’язки з приводу підшкірного панарицію 2 пальця лівої кисті раптом з’явилась нудота, відчуття різкої слабості, потемніння в очах. Обличчя стало блідим, на шкірі виступив піт. Які дії повинна здійснити медсестра?

1. Провести непрямий масаж серця

2. Дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом

3. Покласти хвору на кушетку з піднятим головним кінцем

4. Провести штучне дихання

5. Холодний компрес на чоло

10. В поліклініку на прийом прийшов хворий С., 36 років, який працює м'ясником, зі скаргами на “фурункул” на правому передпліччі. На правому передпліччі визначається некротична виразка діаметром 5 мм з серозною рідиною і вдавленням в центрі, оточена вираженим запальним валиком і вінцем з везикул, розташованих на щільній основі. Виражений набряк м'яких оточуючих тканин. Вказане утворення:

1. Дифтерія рани

2. Бульозна форма бешихи

3. Інфікована рана

4. Сибіро-виразковий карбункул

5. Флегмона передпліччя

11. У хворої через 10 днів після внутрім'язевої ін'єкції утворилось болісне запальне утворення в ділянці верхньо-зовнішнього квадранта правої сідниці, температура тіла до 38С в вечірній час на протязі останніх 3 діб. Назвіть найбільш вірогідний діагноз.

1. Гематома сідниці

2. Рожисте запалення

3. Постін'єкційний абсцес сідниці

4. Гнійний натічник

5. Жодне із перерахованих захворювань

12. Хворий Е. 15 років страждає ревматичною вадою серця. Впродовж останнього місяця скаржиться на задишку інспираторного характеру при мінімальному фізичному навантаженні. При аускультації серця: на верхівці I тон різко ослаблений, одночасно з ним починається грубий пансистолічний шум, що убиває, проводиться в ліву аксилярну область. При аускультації легенів - дихання везикулярне, послаблене в нижніх відділах з обох сторін, у зоні послабленого дихання – крепітація. У даного пацієнта має місце:

1. Хронічна лівошлуночкова недостатність

2. Хронічна правошлуночкова недостатність

3. Гостра лівошлуночкова недостатність

4. Гостра судинна недостатність

5. Гостра правошлуночкова недостатність

13. Хворий 25-ти років страждає гіпертонічною хворобою. На протязі останніх 3 місяців відмічає задишку інспираторного характеру і серцебиття при помірному фізичному навантаженні, яке раніше хворий переносив. У спокої наведені скарги не турбують. При обстеженні над всією поверхнею легенів вислуховується нормальне везикулярне дихання. Ліва межа відносної тупості серця – на 1 см вліво від лівої СКЛ. Діяльність серця ритмічна. ЧСС 76 за хвилину. На верхівці I тон голосніше за другий, акцент другого тону над аортою. АТ 170/100 мм рт. ст. Печінка у краю реберної дуги. Набряків немає. У цього хворого має місце.

1. Хронічна серцева недостатність 1 ступеня

2. Хронічна серцева недостатність 3 ступеня

3. Хронічна серцева недостатність 2 А ступеня

4. Хронічна серцева недостатність відсутня

5. Хронічна серцева недостатність 2 Б ступеня

14. Жінка 36 років народила 1 годину тому. Крововтрата у пологах склала 1 літр. З’явився шум у голові, потемніння в очах, короткочасна втрата свідомості. Діагностовано гостру судинну недостатність. Що з нижче перерахованого є характерних для колапсу?

1. Глибоке, шумне дихання

2. Високий систолічний тиск

3. Уповільнення пульсу

4. Дифузний ціаноз

5. Блідість шкіри

15. На верхівці серця, у хворого вислуховується ослаблений I тон і шум систоли, який з’являється з I тоном і носить убуваючий характер. Виберіть ваду, для якої характерна наступна аускультативна картина.

1. Аортальна недостатність

2. Стеноз мітрального клапану

3. Аортальний стеноз

4. Мітральна недостатність

5. Дефект міжшлуночкової перегородки

16. У хворого виражений ціаноз шкіряних покровів, права межа на 2,5 см вправо від правого краю грудини, ослаблення I тону у мечовидного відростка, протосистолічний шум займає велику частину систоли і посилюється на вдиху. Виберіть найхарактернішу скаргу

1. Кашель з рожевою пінистою мокротою під час задишки

2. Збільшення живота за рахунок асциту, набряки нижніх кінцівок

3. Задишка у спокої

4. Кровохаркання

5. Напади задухи ночами, що вимушують хворого сидіти

17. При об’єктивному дослідженні хворого права межа серця на 1,5 см вправо від правого краю грудини, ослаблення І тону у мечовидного відростка, проти систолічний шум займає велику частину систоли, позитивна проба Ріверо-Корвальо. Виберіть клінічні прояви характерні для даної патології

1. Збільшення печінки

2. Вологі хрипи в легенях

3. Скупчення транссудату в лівій плевральній порожнині

4. Кашель з рожевою пінистою мокротою

5. Задишка інспіраторна

18. Лікар знайшов блідість шкірний покровів, верхівковий поштовх зміщений вліво і вниз, широкий, високий, резистентний. Вислуховується ослаблення І тону на верхівці і ІІ тону над аортою, мезосистолічний шум над аортою, проводиться на судини шиї і в міжлопаточний простір. Виберіть найхарактернішу причину формування ваду

1. Хвороба Бехтєрєва

2. Аневризма аорти

3. Інфекційний ендокардит

4. Хвороба Марфана

5. Травматичний розрив стулки аортального клапана

19. Хворий Р., 23 роки, скаржиться на появу нападоподібного головного болю, тремору, страху, серцебиття, під час якого збільшується тиск крові до 170/100 мм рт.ст. За даними сонографії відмічено збільшення лівої надниркової залози до 3х3 см. У аналізі сечі питома вага 1022, білка немає, Л 1-2 в п/з, еритроцитів немає. Вкажіть причину кризового підвищення артеріального тиску

1. Полікістоз нирок

2. Хронічний пієлонефрит

3. Гіпертонічна хвороба

4. Хронічний гломерулонефрит

5. Феохромоцитома

20. Хворий К., 42 роки, страждає впродовж 8 років на гіпертонічну хворобу. Сьогодні після емоційного стресу на роботі став дратівливим, відчуває сухість у роті. Об’єктивно: у свідомості, тремор рук, обличчя гіперемовано, шкіра зволожена, поліурія. АТ 210/100 мм. рт.ст., ЧСС 110 уд/хв. рухових і чутливих порушень немає. Цукор крові – 4,5 ммоль/л. Яке ускладнення розвинулося у хворого?

1. Ішемічний інсульт

2. Гіпертонічний криз

3. Геморагічний інсульт

4. Гіпоглікемія

5. Діабетична кома

21. Хворий скаржиться на стискаючі болі за грудниною з іррадіацією в ліву руку, лопатку, які виникають при фізичному навантаженні, купіруються нітрогліцерином протягом 1 хвилини. Об’єктивно: наявних набряків немає. Пульс – 72 за 1 хв., ритмічний. АТ 135/90 мм рт.ст.. Межі відносної серцевої тупості змішенні вліво на 1,5 см. Тони приглушені. P-0,09 сек., PQ – 0,15 сек, QRS – 0,09 сек. нестійка (протягом 1 години) інверсія зубця Т в грудних відведеннях. Про яку патологію йдеться?

1. Дрібновогнищевий (не Q) інфаркт міокарда

2. Крупновогнищевий (Q) інфаркт міокарда

3. Стенокардія напруження

4. Міжреберна невралгія

5. Нестабільна стенокардія

22. Хворий скаржиться на загальну слабкість, дратівливість, збільшення живота, зуд шкіри, вичвлення крові з калом (геморой). У минулому переніс жовтяницю (хвороба Боткіна). Склери субіктерічні, на шкірі – судинні “зірочки”, невеликі набряки на ногах. Для портальної гіпертензії характерні наступні прояви

1. Варикозне розширення вен гомілок

2. Пульсація печінки

3. Ціаноз

4. Асцит

5. Пульсація яремних вен

23. Хворий С., 68 років, скаржиться на загальну слабість; набряклість ніг, більше к вечору, вага в правому підребер’ї. Шкірні покриви бліді, з іктерус-цианотичним відтінком, печінка +4 см, прощупується селезінка на 2 см з-під ребер. Правошлуночкова серцева недостатність приводить до розвитку наступних варіантів портальної гіпертензії:

1. Тільки внутріпечінкової

2. Тільки підпечінкової

3. Тільки надпечінковій

4. Внутріпечінковій й печінковій

5. Внутріпечінковій й надпечінковій

24. При обстеженні хворого з нефротичним синдромом виявлені зміни в клінічному аналізі сечі. Яка з перерахованих змін в клінічному аналізі сечі найхарактерніша для даного синдрому?

1. Зрушення рН сечі в лужну сторону

2. Протеїнурія понад 3,5 г/сут

3. Лейкоцитурія

4. Еритроцитурія

5. Поява “активних лейкоцитів

25. У хворого на хронічний гломерулонефрит в клінічному аналізі сечі обнаружені зміни: відносна щільність – 1.005, білок 0,99 г/л, еритроцити змінені 15-20 в полі зору. Призначений аналіз сечі за Зімницьким. Які показники відносної щільності сечі в пробі за Зимницьким характерні для гипоізостенурії?

1. 1015-1018

2. 1020-1022

3. 1018-1020

4. 1012-1014

5. 1020-1025

26. В клінічному аналізі сечі: відносна щільність – 1,036, білок 5,5 г/л, еритроцити незмінені 10-20 в полі зору, змінені 50-70 в полі зору, лейкоцити 2-6 в полі зору, циліндри гіалінові, зернисті, еритроцитарні, буропигментировані – 5-10 в полі зору, епітелій нирок 2-3 в полі зору. Для уточнення діагнозу призначен аналіз сечі по Каковському – Аддісу. Яка кількість формених елементів крові і циліндрів міститься в нормі в сечі при виконанні аналізу по Каковському – Аддісу?

1. Еритроцитів до 1500000, лейкоцитів до 4000000, циліндрів до 30000 в добовій кількості

2. Еритроцитів до 2000000, лейкоцитів до 5000000, циліндрів до 40000 в добовій кількості

3. Еритроцитів до 1000000, лейкоцитів до 2000000, циліндрів до 20000 в добовій кількості

4. Еритроцитів до 3000000, лейкоцитів до 6000000, циліндрів до 30000 в добовій кількості

5. Еритроцитів до 2000000, лейкоцитів до 6000000, циліндрів до 20000 в добовій кількості

27. Для якого з перерахованих патологічних станів найбільш характерний наступний клінічний аналіз сечі: відносна щільність – 1,018, білок 0,033 г/л, еритроцити незмінені 10-20 в полі зору, лейкоцити 3-5 в полі зору, епітелій сечового міхура – місцями, солі – оксалати в значній кількості?

1. Пієліт

2. Уретрит

3. Гострий пієлонефрит

4. Гострий гломерулонефрит

5. Сечокам’яна хвороба

28. У водія при професійному огляді в аналізі сечі виявлено лейкоцити 3-5 в полі зору. Назначено аналіз сечі за методом Аддіса-Каковського. Метод Аддіса-Каковського дозволяє виявити:

1. Кількість формених елементів в 1 мл сечі

2. Клітини Штернгаймера-Мальбіна

3. Кількість протеїнурії

4. Кількість формених елементів в добовій сечі

5. Кількість глюкози

29. У хворого 67 років на тлі хронічного обструктивного бронхіту з’явилися масивні набряки нижніх кінцівок. У аналізі сечі: питома вага 1019, білок 6,5 г/л. лейкоцити 1-2, еритроцити 3-4, гіалинові циліндри 2-3 в полі зору. Яка вірогідна причина набряків?

1. Тромбоз комірної вени

2. Амілоїдоз нирок

3. Гострий тромбофлебіт вен нижніх кінцівок

4. Серцева недостатність

5. Ішемічна хвороба серця

30. Хвора Ш., 42 років, доставлена у чергову хірургічну клініку з підозрою на приступ ниркової коліки. Аналіз сечі: відносна щільність – 1020, білок – 0,08 г/л, лейкоцитр – 15-20 в п/зр., еритроцити свіжі – 20-30 в п/зр. Яка кількість еритроцитів може виявлятися в нормі?

1. 0-2 у полі зору

2. 10 у полі зору

3. 3-5 у полі зору

4. Густо все поле зору

5. 5-7 у полі зору

31. У хворого, страждаючого впродовж 12 років хронічним пієлонефритом з’явилися ознаки зниження функції нирок. Характерною ранньою клінічною ознакою ХНН є

1. Ніктурія

2. Дихання Біота

3. Нудота

4. Дихання Кусмауля

5. Відсутність свідомості

32. У хворого Н. з бронхоектатичною хворобою при дослідженні харкотиння виявлені еластичні волокна, у приведеному перечні захворювань укажіть ті з них, для яких не характерна наявність еластичних волокон у харкотинні:

1. Абсцес легенів

2. Кавернозний туберкульоз

3. Бронхіальна астма

4. Рак легенів

5. Гангрена легенів

33. Хворий 46 років, що довгостроково хворіє хронічним бронхітом, скаржиться на постійну задишку в спокої, почуття ядухи по ночах, серцебиття. При огляді хворого відзначається ортопноє, виражений дифузний ціаноз. ЧДД – 30 за хв., в акті подиху бере участь додаткова дихальна мускулатура. Живіт збільшений в обсязі. Симптом флуктуації черевної стінки позитивний, набряки на ногах виражені. Який ступінь дихальної недостатності можна діагностувати в даного хворого?

1. Дихальну недостатність І ступеня

2. Серцеву недостатність ІІІ ступеня

3. Дихальну недостатність ІІ ступеня

4. Серцеву недостатність ІІ ступеня

5. Дихальну недостатність ІІІ ступеня

34. У хворого знайдені ознаки легеневого серця: пульсація в епігастральній області, зсув правої межи серця управо, позитивний симптом Ріверо-Корвальо. Чим ще може проявитися синдром легеневого серця?

1. Кашлем

2. Набряками на гомілках

3. Акцентом 2-го тону над аортою

4. Нападами задухи

5. Ослабленням везикулярного дихання

35. У хворого з хронічним обструктивним бронхіатом і емфіземою легенів з’явилися ознаки легеневого серця. Яка зміна гемодинаміки характерна для легеневого серця?

1. Гіпотензія в судинах малого кола кровообігу

2. Збільшення ударного об’єму лівого шлуночка

3. Збільшення швидкості кровотоку

4. Стійка гіпертензія в малому колі кровообігу

5. Стійка гіпертензія у великому колі кровообігу

36. Хворий з 30-річного віку хворіє анкилозуючим спонділоатритом, різко обмежена рухливість в шийному і грудному відділах хребта, рухливість нижнього краю легких близько 3 см. Аускультативно дихання ослаблено, хрипів немає. Рентгенологічно: легені без патології розширення легеневої артерії. Який основний механізм розвитку легеневої гіпертензії має місце у хворого?

1. Гіповентиляція легенів

2. Анатомічне зменшення кількості легеневих капілярів

3. Збільшений тиск в легеневих венах

4. Обструкція просвіту легеневої артерії

5. Знижений тиск в легеневих венах

37. На фоні нападу задухи з утрудненням видиху, у пацієнтки з’явилося галасниве свистяче дихання. При огляді: обличчя одутле, спостерігається вибухання вен шиї, в акті дихання беруть участь допоміжні м’язи. Виберіть симптом, що відноситься до легеневої гіпертензії

1. Набухання вен шиї

2. Притуплення легеневого звуку

3. Сухі свистячі хрипи

4. Галасливе дихання

5. Ослаблення везикулярного дихання

38. У хворого виявлена задишка у спокої. При більш детальному обстеженні знайдений геморагічний інсульт. Виберіть найбільш відповідний механізм розвитку дихальної недостатності

1. Плевральні зрощення

2. Ексудативний плеврит

3. Порушення центральної регуляції дихання

4. Ателектаз частки легені

5. Ателектаз частки легені

39. Дуоденальне зондування: порція А – ясно-жовта, лейкоцити – 6-8 у п/зр., порція В – маслинова, багато слизу, пластівців, лейкоцити – 1/2 у п/зр., порція С – ясно-жовта, лейкоцити – 10-15 у п/зр. (офарблюються у всіх порціях пероксидазой). Виберіть ознаку запалення жовчного міхура

1. Наявність лейкоцитів протягом 1-й фази

2. Підвищення лейкоцитів у порції А

3. Наявність лейкоцитів протягом 2-й фази

4. Підвищення лейкоцитів у порції С

5. Підвищення лейкоцитів у порції В

40. Хвора Н., 60 років, лікується гастроентерологічному відділенні з приводу загострення хронічного холециститу. На п’ятий день перебування в стаціонарі медичну сестру терміново викликали до пацієнтки із-за погіршення самопочуття. Скарги: раптовий напад серцебиття і різка слабкість, виникнення яких пов’язала зі стресовою ситуацією. В анамнезі ІХС останні 15 років. Об’єктивно: загальний стан середньої тяжкості. Шкіра бліда, підвищеної вологості. ЧДР 26 за хв., в легенях на всьому протязі везикулярне дихання. При аускультації серця – ритм серцевих скорочень правильний, тони приглушені. ЧСС 168 за хв. Пульс ритмічний, частий, 166 уд. за хв. На ЕКГ: ЧСС-166 на хв., комплекс QRS розширений і змінений. Який синдром розвинувся у хворої:

1. Надшлуночкової пароксизмальної тахікардії

2. Шлуночкової пароксизмальної тахікардії

3. Миготливої аритмії

4. Екстрасистолії

5. Артріовентрикулярної блокади

41. У пацієнта на фоні гіпертермії виникли судомні посмикування. Яким медичним препаратом медична сестра буде здійснювати залежне втручання для зняття судом:

1. 1\% розчином димедролу

2. 50\% розчином анальгіну

3. 10\% розчином кальцію глюконату

4. 0,5\% розчином сибазону [реланіум]

5. 0,1\% розчином адреналіну гідрохлориду

42. Медична сестра проводить профілактичну роботу серед населення дільниці з приводу інфаркту міокарда. В її розпорядженні слідуючі форми усного медико-гігієнічного навчання, окрім:

1. Лекції

2. Бесіди

3. Підготовки буклетів

4. Виступи по радіо

5. Групові навчання у вигляді курсів

43. Пацієнт С., 26 років, в присутності якого медична сестра виконувала ін’єкцію іншому пацієнту, поскаржився на слабкість і запаморочення та раптово знепритомнів. Як розпочне допомогу медична сестра при непритомності:

1. Використає холодну воду

2. Зробить ін’єкцію кордіаміну

3. Забезпечить сидяче положення

4. Надасть положення пацієнтові на спині з припіднятими ногами та звільнить від тісного одягу

5. Зігріє кінцівки грілками

44. У пацієнта Р., 42 років, розвинулася тяжка ангінозна форма гострого інфаркту міокарда. Найбільш вірогідне ускладнення:

1. Напад ядухи

2. Аритмія

3. Непритомність

4. Кардіогенний шок

5. Гіпертермія

45. Хвора М., 67 років, страждає 20 років на артеріальну гіпертензію. Останній місяць періодично відзначає, що взуття ввечері стає тісним. Об’єктивно: набряків на нижніх кінцівках не виявлено. Втручання медичної сестри при підозрі на розвиток переднабрякового синдрому включає все, окрім:

1. Визначення добового діурезу

2. Підготовки пацієнта до загального аналізу сечі

3. Розрахунок водного балансу

4. Щоденного зважування пацієнта

5. Проведення пухирної проби Мак-Клюра-Олдрича

46. Медична сестра отримала доручення виконати перший етап медсестринського процесу. Яке порушення послідовності обстеження допущено медсестрою, яка працювала слідуючим чином:

1. Виконала поверхневу пальпацію органів черевної порожнини після визначення конституційного типу за Черноруцьким

2. Встановила конституціональний тип за М.В.Черноруцьким, вивчила поставу та ходу

3. Вивчила стан свідомості і вигляд пацієнта

4. Оцінила загальний стан хворого

5. Визначила положення хворого в ліжку

47. Медична сестра обстежує пацієнта з хронічною серцевою недостатністю. Що є найбільш інформативним у діагностиці даного стану:

1. Біль у серці ниючого характеру та біль у великих суглобах

2. Слабкість, поганий апетит

3. Наявність набряків на ногах та задишки

4. Кашель та підвищена температура тіла

5. Пульсація сонних артерій, жовтяниця

48. Визначте фізіологічну норму вмісту лейкоцитів у периферійній крові дорослої людини:

1. 7,0 – 10,0 .109/л

2. 4,5 – 9,5 .109/л

3. 5,6 – 10,0 .109/л

4. 4,0 – 12,0 .109/л

5. 4,0 – 9,0 .109/л

49. Розміри печінки з використанням перкусії визначають за методом:

1. Мяснікова

2. Курлова

3. Василенко

4. Стражеско

5. Образцова

50. Хвора К., 43 років, скаржиться на щоденні напади ядухи, особливо утруднений видих, після нападу відходить невелика кількість склоподібного мокротиння. Об’єктивно: хвора сидить опираючись об край стільця, грудна клітка бочкоподібна, над- і підключичні області згладжені. Міжреберні проміжки розширені. Подих голосний зі свистом і шумом 26 раз на хв. При перкусії – коробковий звук, вислуховуються сухі свистячи хрипи, АТ 110/70 мм рт. ст. Пікова швидкість видиху при пікхлоуметрії становить 70\% від винної. Яке найбільш інформативне дослідження слід ввести до плану медсестринських втручань:

1. Шкірні проби з алергенами

2. Загальний аналіз крові

3. Дослідження загального аналізу мокротиння

4. Пікхлоуметрія та спірографія

5. ЕКГ

51. Хворий Ж., 35 років, скаржиться на слабкість, нездужання, задишку, кашель із виділенням рясного слизисто-гнійного мокротиння без запаху, особливо ранком, за добу виділяється до 300 мл. Об’єктивно: температура 37,40С, шкіра бліда, підшкірно жирова клітковина розвинена недостатньо, нігтьові фаланги пальців ніг і рук у формі “барабанних паличок”, нігті у формі “годинникових скелець”, частота дихальних рухів 22 на хв. При перкусії над нижніми відділами легенів відзначається притуплення перкуторного звуку. Тони серця приглушені. Пульс 95 уд. на хв., ритмічний. АТ 130/60 мм рт. ст. Що є найбільш інформативним методом у діагностиці даного захворювання:

1. Загальний аналіз мокротиння

2. Оглядова рентгенограма

3. Бронхографія

4. Бронхоскопія

5. Загальний аналіз крові

52. У жінки А., 25 років, після переохолодження піднялась температура до 39,2С, з’явився сухий кашель, колючий біль в правому боці при кашлі і виражена задишка. Об’єктивно: хвора лежить на правому боці, пульс 112 уд. на хв., ритмічний, частота дихальних рухів 24 на хв. Права половина грудної клітки відстає при диханні. Над лівою легенею везикулярне дихання. праворуч нижче лопатки дихання не прослуховується. В тому ж місці тупий перкуторний звук. Яку назву має ділянка нерізкого притуплення з тимпанічним відтінком між хребтом і висхідною межею тупості:

1. Трикутник Гарленда

2. Зона Шкоди

3. Трикутник Раухфусса-Грокко

4. Лінія Елліса-Дамуазо-Соколова

5. Зона Шкоди, лінія Елліса-Дамуазо-Соколова

53. Хвора З., 44 років, скаржиться на слабкість, пітливість, дратівливість, тремтіння в тілі, відчуття жару, серцебиття, схуднення. Об’єктивно: температура 37,20С, шкіра чиста, волога. Відзначається тремер пальців. Нерізка витрішкуватість, рідке миготіння, посилений блиск очей. Позитивні симптоми Грефе й Мебіуса. Частота дихальних рухів 20 на хв. Тони серця чисті, частота серцевих скорочень 100 уд. на хв. АТ 140/70 мм рт. ст. Якому симптому відповідає порушена здатність фіксувати погляд на предмети що повільно наближаються до очей:

1. Грефе

2. Мебіуса

3. Штелльвага

4. Еллінека

5. Кохера

54. Пацієнтка Н., 58 років, скаржиться на спрагу, сухість у роті, слабкість, часте сечовипускання, свербіж шкіри біль в ділянці статевих органів, погіршення зору. Об’єктивно: шкіра суха, нігті ламкі, волосся рідке. Аускультативно над легенями везикулярне дихання, тони серця приглушені, ритмічні. Пульс 78 уд. на хв. АТ 150/85 мм рт. ст. Живіт м’який, дещо болючий в правому підребер’ї. добовий діурез 3 л. Пріоритетним медсестринським діагнозом буде:

1. Ламкість нігтів

2. Часте сечовипускання

3. Спрага

4. Свербіж шкіри

5. Слабкість

55. Хворий К., 29 років, скаржиться на нападоподібний кашель, який виникає при переході із теплого приміщення в холодне і навпаки. Задишку з утрудненим видихом. Загальну слабкість. При огляді відчутні дистанційні хрипи, велика бочкоподібна грудна клітка. В легенях маса звучних сухих хрипів, послаблення дихальних шумів. На спірограмі ознаки помірного порушення вентиляції по обструктивному типу. На об зорній рентгенограмі посилення легеневого малюнку. Що є характерною ознакою даного захворювання:

1. Послаблене дихання

2. Сухі хрипи в легенях

3. Подовжений видих

4. Бочкоподібна грудна клітка

5. Головний біль

56. Хвора О., 28 років, скаржиться на болі в колінних гомілкостопних, плечових суглобах, високу температуру. Занедужала гостро. З анамнезу з’ясувалося що два тижні назад хвора перенесла ангіну. Об’єктивно: температура тіла 39С, шкіра волога, відзначається припухлість, почервоніння шкіри над колінними суглобами. Тони серця приглушені. Має каріозні зуби, мигдалики збільшені. Біохімічний аналіз крові – С реактивний білок – позитивний, диспротеїнемія. Вкажіть час виникнення першої атаки ревматизму:

1. 1-2 тижні

2. 4 тижні

3. 3 тижні

4. 4-5 тижні

5. 3-4 тижні

57. Хвора 42-х років скаржиться на кашель з невеликою кількістю іржавого мокротиння, температура тіла 39С, поверхневе і часте дихання, задишка. Об’єктивно: положення на спині, при диханні відстає права половина грудної клітки. Перкуторно нижче правої лопатки відзначається притуплений легеневий звук. Частота дихання 24 на хв. При аускультації крепітація. Про яку патологію йде мова:

1. Аспіраційна пневмонія

2. Атипова пневмонія

3. Крупозна пневмонія

4. Легіонельозна пневмонія

5. Хламідійна пневмонія

58. Хворий С., 55 років, відмічає прогресуюче схуднення [на 6 кг протягом року], швидку втомлюваність, кровоточивість ясен, постійне здуття живота, свербіж шкіри. Зловживає алкоголем. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, АТ 170/70 мм рт. ст., пульс 74 на хв., температура тіла 37,2С. Живіт помірно здутий, м’який. Нижній край печінки палькується на 3 см нижче краю правої реберної дуги, край гострий. Селезінка збільшена на 2 см. який об’єктивний симптом є найбільш частим при даній патології:

1. Втрата маси тіла

2. Кровоточивість ясен

3. Поява гормональних розладів

4. Жовтушність шкіряних покривів

5. Гепатомегалія

59. Хвора О., 25 років, госпіталізована зі скаргами на слабкість, тупий біль у попереку, що поширюється за ходом сечоводів у надлобкову ділянку, низ живота, підвищення температури тіла, збільшення сечовипускання, зниження апетиту. Під час обстеження позитивний симптом Пастернацького з обох боків. Які основні лабораторні ознаки характерні для даної патології:

1. Мікрогематурія

2. Лейкоцитурія, бактеріурія, протеїнурія [не більше 1 г на літр]

3. Велика кількість циліндрів

4. Зменшення кількості сечі

5. Макрогематурія

60. Раптово до вас, як до медичного працівника, звернулися ваші сусіди з проханням надати допомогу їх родичу, 43 років, у якого після їзди на велосипеді раптово з’явився колючо-ріжучий, дуже сильний біль в правому підребір’ї, який іррадіює в праве плече, шию, під лопатку. Хворий неспокійний, намагається знайти положення що зменшує біль. Крім цього, у хворого відмічається нудота та блювання. об’єктивно: живіт здутий, різка болючість у правому підребір’ї. Препарати якої групи слід застосувати першочергово при наданні невідкладної допомоги за призначенням лікаря:

1. Антибіотики

2. Антиангінальні

3. Нітрофуранові препарати

4. Спазмолітини

5. Холеретики

61. Пацієнт П., 18 років, захворів гостро. З’явився головний біль, набряки на обличчі та тулубі, задишка. Часто хворів на ангіну, останній раз два тижні тому, але до лікаря не звертався. Об’єктивно: набрячність повік, обличчя, незначні набряки на кінцівках та тулубі. Шкірні покриви бліді, АТ 160/100 мм рт. ст., симптом Пастернацького слабо позитивний з обох сторін. Добовий діурез 500 мл. Аналіз сечі – питома вага 1028, колір [м’ясних помиїв], білок – 1,79 г/л, еритроцити – 30 у п.з., лейкоцити – 8-10 у п.з., циліндри – 8-10 у п.з. Назвіть найхарактерніший симптом цього захворювання:

1. Набряки

2. Олігурія

3. Підвищення АТ

4. Макрогематурія

5. Протеїнурія

62. Хвора А., 40 років, скаржиться на оперізуючий біль ниючого характеру у надчеревній ділянці, лівому та правому підребір’ях після вживання гострих страв, також втрату апетиту, нудоту, невпинне блювання, метеоризм, випорожнення до трьох разів на добу, схуднення, дратівливість, безсоння. Об’єктивно: язик обкладений білим нальотом, при пальпації живота спостерігається болючість у точках Дежардена, Мейо-Робсона, в зонах Шоффара, Губергріца-Скульського. Що є найважливішим у діагностиці даного захворювання при дослідженні крові, сечі та калу:

1. Трипсину

2. Діастази

3. Еластази

4. Ліпази

5. Креаторея при копрологічному дослідженні

63. Хвору Б., 45 років, госпіталізовано зі скаргами на нападоподібний біль у навколо пупковій ділянці, відчуття тяжкості в животі, здуття, які посилюються на висоті травлення у другій половині дня. Випорожнення до 6 разів на добу, рідкої, кашоподібної консистенції, посилене відходження газів, зниження працездатності, дратівливість. Об’єктивно: пульс 80 уд. за хв., АТ 100/70 мм рт. ст., язик обкладений сірим нальотом. При пальпації живота незначна болючість в навколо пупковій ділянці, голосне бурчання і плескіт. Що має пріоритетне значення при копрологічному дослідженні при даній патології:

1. Амілорея

2. Велика кількість слизу і крові

3. Креаторея

4. Стеаторея

5. Визначення кров’яного пігменту [реакція Вебера]

64. На прийом до лікаря прийшла хвора Т., 55 років, зі скаргами на тупий біль ниючого характеру в ділянці правого підребір’я, який вникає через дві години після прийому великої кількості їжі, особливо жирної та смаженої, яка іррадіює вгору, в лопатку. Під час обстеження виявлено, язик обкладений жовтуватим нальотом, при пальпації живота хворобливість в проекції жовчного міхура, позитивні симптоми Мюсі-Георгієвського, Ортнера, Лепече, Кера. Симптом, який відзначається при пальпації живота і характеризується біллю в ділянці жовчного міхура на вдиху називається:

1. Грекова-Ортнера

2. Кера

3. Образцова-Мерфі

4. Лепене

5. Мюсі-Георгієвського

65. Хворого Б., 28 років, госпіталізовано зі скаргами на біль у животі який з’являється через 3-4 години після їди а також нічний біль який зникає після вживання їжі, печію, відрижку, закрепи. Під час обстеження виявлено: язик сухий, обкладений білим нальотом. Під час пальпації живота спостерігається біль у надчеревній ділянці по серединній лінії. Який найчастіший прояв диспепсичного синдрому:

1. Зниження апетиту

2. Відрижка

3. Блювання

4. Печія

5. Нудота

66. В лікарню звернувся хворий В., 24 років, зі скаргами на біль в животі, нудоту, блювання, підвищення температури тіла до 380С. Останній раз приймав їжу 6 годин тому. Об’єктивно: шкіра бліда, вкрита холодним потом, відзначається біль в області епігастрію. Пульс 95 за хв. Язик обкладений брудним нальотом. Загальний аналіз крові: ер. 5,2.1012/л, гем. 148 г/л, лей. 12.109/л, ШОЕ 18 мм/год. Яке призначення лікаря перш за все зробить медична сестра:

1. Промивання шлунку

2. Призначення відповідної дієти

3. Застосування антибіотиків

4. Призначення ферментних препаратів

5. Призначення вітамінів

67. Хворий В., 50 років, звернувся до лікаря зі скаргами на виділення крові, гною під час дефекації, рідкі випорожнення [до 10 разів на добу], біль внизу живота, втрату маси тіла, адінамію. Об’єктивно: шкіряні покриви та видимі слизові бліді, пульс 90 на хв., АТ 100/60 мм рт. ст., язик обкладений білим нальотом. При пальпації живота розлита хворобливість та ущільнення лівої половини товстої кишки. Розвиток якого захворювання можливо запідозрити у хворого:

1. Виразкова хвороба шлунку

2. Виразковий коліт

3. Хронічний панкреатит

4. Ентерит

5. Коліт

68. Хворий Г., 35 років, скаржиться на слабкість, швидку стомлюваність, нудоту, болі у суглобах, періодичне підвищення температури до субфебрильних цифр, біль у надчеревній ділянці та правому підребір’ї, зловживає алкоголем. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові жовтяничного кольору, язик обкладений жовтуватим нальотом. При пальпації живота спостерігається хворобливість у правому підребір’ї, нижній край печінки палькується на 3 см нижче правої реберної дуги, край гострий. Що має найбільш діагностичне значення при цьому захворюванні:

1. УЗД органів черевної порожнини

2. Біохімічний аналіз крові

3. Загальний аналіз крові

4. Дуоденальне зондування

5. Пункцій на біопсія

69. Що відноситься до технологічної виробничої функції медичної сестри:

1. Проводити суб’єктивне обстеження пацієнта

2. Оцінювати стан здоров’я пацієнта

3. Проводити оцінку результатів лабораторних досліджень

4. Проводити об’єктивне обстеження пацієнта

5. Встановлювати попередній клінічний та медсестринський діагнози

70. У пацієнтки 77 р., трансмуральний інфаркт міокарда, ускладнився кардіогенним шоком та набряком легень. АТ 70/50 мм.рт.ст., пульс – 94/хв., аритмія, центральний венозний тиск 220 мм.вод.cт. При проведенні комплексу інтенсивної терапії протипоказано:

1. Введення фуросеміду

2. Введення нітрогліцерину

3. Введення морфіну

4. Інфузія манітолу

5. Оксигенотерапія з підвищенням тиску на видиху

71. У пацієнта 55 р., який часто скаржиться на напад стенокардичного болю і хворіє на гіпертонічну хворобу, внаслідок стресу з’явився інтенсивний біль у грудях, втратив свідомість. Лікар, який прибув через 15 хв. відзначив блідість шкірних покривів, холодний піт, АТ не визначається. На ЕКГ: шлуночкова пароксизмальна тахікардія (200 уд/хв). Пацієнту ввели лідокаїн довенно, кордіамін. Стан пацієнта погіршувався. Ваша тактика.

1. Новокаїнамід довенно

2. Кальцій хлорид довенно

3. Атропін довенно

4. Строфантин довенно

5. Ехоктирична дефібриляція

72. Пацієнт 60 р., з діагнозом ІХС: гострий коронарний синдром. Після порушення ліжкового режиму стан пацієнта погіршився. Посилились болі за грудиною, задишка, загальна слабкість АТ 80/50 мм.рт.ст., ЧСС – 110/хв., в легенях вислуховуються вологі різнокаліберні хрипи, пацієнт вкритий холодним липким потом. Який з препаратів застосуєте для корекції гемодинаміки?

1. Ефедрин

2. Дофамін

3. Мезатон

4. Строфантин

5. Преднізолон

73. Пацієнт 58 р., який знаходиться у БРІТі з приводу трансмурального інфаркту міокарда лівого шлуночка, раптово втратив свідомість, з’явилось агональне дихання. Пульс не визначається. Тони серця не вислуховуються. При ЕКГ-моніторингу: низько-амплітудні хвилі різної величини і частоти, неоднакової форми, ізолінія відсутня. Які розлади ритму у хворого?

1. Артефакти

2. Миготіння передсердь

3. Пароксизми шлуночкової тахікардії

4. Миготіння шлуночків

5. Асистолія шлуночків

74. Сімейна медсестра на IV етапі сестринського процесу виконує план догляду за пацієнтом з гіпертонічною хворобою. Які залежні сестринські втручання необхідно виконати?

1. Гарячі ніжні ванни

2. Покласти міхур з льодом на потилицю

3. Покласти гірчичник на потилицю

4. Покласти гірчичник на литкові м’язи

5. Дати таблетку ніфедіпіну

75. Сімейна медсестра при проведенні II етапу сестринського процесу у пацієнта з серцевою астмою формулює та класифікує проблеми. Яка проблема буде пріоритетною ?

1. Задишка

2. Приступ ядухи

3. Вологий кашель

4. Біль в грудній клітці

5. Затруднене дихання

76. Жінка звернулася до сімейної медсестри зі скаргами на сильний головний біль. При обстеженні: АТ -160/90мм.рт.ст. Які першочергові дії медичної сестри?

1. Підняти нижні кінцівки

2. Грілку до ніг

3. Гірчичники на потиличну ділянку

4. Міхур з льодом до потилиці

5. Гірчичники на грудну клітку

77. Ви працюєте медичною сестрою сімейної амбулаторії. Як часто проводять диспансерне спостереження за хворим на жовчнокам’яну хворобу?

1. Двічі на рік

2. Тричі на рік

3. Щоквартально

4. Щомісячно

5. Один раз на рік

78. Сімейний лікар після проведення клінічного обстеження та оцінювання додаткових методів обстеження діагностував у хворого виразкову хворобу. Яку медичну документацію повинна заповнити сімейна медсестра на диспансерного хворого?

1. Карту профілактичних щеплень (Ф-063/о)

2. Контрольну карту диспансерного спостереження (Ф-030/о)

3. Довідку про тимчасову непрацездатність (Ф-095/о)

4. Санаторно-курортну карту (Ф-072/о)

5. Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичну реакцію на щеплення (Ф-058/о)

79. Пацієнт 45 р. знаходиться на лікуванні в психіатричному відділенні. Хворий сидить на ліжку, відмовляється встати, загальмований, відповідає тихим сумним голосом. При розмові хворого з медичною сестрою стверджує, що “марно прожив життя”, “нічого доброго не зробив”, “немає більше для чого жити”. Часто плаче, просить позбавити його життя. Який психічний розлад може виявити медична сестра у хворого?

1. Параноїдне маячення

2. Депресивний синдром

3. Гебефренічне збудження

4. Маніакальний синдром

5. Кататонічне збудження

80. В приймальне відділення доставлений чоловік 35 р., який помилково випив 150 мл метилового спирту. Який антидот необхідно застосувати для профілактики отруєння метиловим спиртом?

1. Активоване вугілля

2. Розчин гідрокарбонату натрію

3. Етиловий спирт

4. Атропіну сульфат

5. Унітіол

81. Ви – медична сестра-бакалавр - виявили у пацієнта рухове збудження. Хворий ходить по палаті, розглядає щось у себе під ногами, не реагує на звернення, прислуховується до чогось. Обличчя червоне, дихання шумне. При спробі наблизитися – погрозливо замахнувся на медичну сестру. Яка тактика медичної сестри і даному випадку?

1. Психологічно заспокоїти хворого

2. Ввести транквілізатори хворому

3. Негайно виписати хворого з відділення

4. Негайно повідомити про стан пацієнта лікарю

5. Залишити хворого в палаті самого

82. Ви - медична сестра - оглядаєте пацієнта, який стверджує, що вчора у нього був епілептичний напад. Які ознаки будуть свідчити про перенесений епілептичний напад?

1. Сліди від укусу на руках

2. Рухова загальмованість

3. Сліди від прикусу язика

4. Сонливість

5. Подряпини на руках

83. Пацієнтка 39р. звернулася з наступними проблемами: різкий біль в правому підребер’ї, який ірадіює в праве плече, шию, під праву лопатку. Напад болю виник після вживання жирної, смаженої їжі. Вкажіть препарати, які найбільш доцільно застосовувати для усунення нападу печінкової кольки:

1. Фестал, анальгін

2. Маалокс, вікалін

3. Хенофальк, урсофальк

4. Но – шпу, анальгін

5. Неграм, невіграмон

84. У пацієнта підозра на виразкову хворобу шлунка. Що із перерахованого буде найбільш інформативним для підтвердження діагнозу?

1. УЗД - діагностика

2. Іригоскопія

3. Колоноскопія

4. Ph - метрія

5. Фіброгастродуоденоскопія

85. Чоловік 47 років скаржиться на тяжкість у правому підребер'ї, загальну слабкість. Три роки тому хворів на вірусний гепатит В. Об'єктивно: склери та шкіра жовтяничні. “Судинні зірочки” на шкірі грудної клітки. Гінекомастія. Печінка збільшена на 3 см. У крові - підвищений рівень білірубіну і трансаміназ. Ваш діагноз?

1. Хронічний гепатит

2. Хронічний панкреатит

3. Жовчокам’яна хвороба

4. Хронічний холецистит

5. Дискінезія жовчевого міхура

86. Чоловік 48 років скаржиться на загальну слабкість, безсоння, схуднення, гемороїдальні кровотечі. Шкіра жовтянична. На шкірі живота “голова медузи”. Асцит. На ногах набряки. Добовий діурез - 500 мл. Найімовірніший попередній діагноз?