2. Структура та зміст бакалаврської кваліфікаційної роботи

Бакалаврська робота складається з пояснювальної записки та графічної частини.

2.1. Вимоги до пояснювальної записки.

Обсяг 40 - 50 друкованих сторінок. Структура містить:

• титульну сторінку, яка оформляється на стандартному бланку (додаток А);

• завдання на бакалаврську роботу, яке видається на стандартному бланку (додаток Б);

• анотацію бакалаврської роботи;

• зміст бакалаврської роботи;

• вступ (орієнтовно 5% від загального обсягу);

• теоретична частина (орієнтовно 60%): огляд наукової та навчально-методичної літератури за проблемою; оцінка законодавчої та нормативно-довідкової бази за проблемою;

• аналітико-рекомендаційна частина: аналітичні питання; рекомендаційні узагальнення (орієнтовно 30%);

• висновки і пропозиції (орієнтовно 5%);

• список використаної літератури;

• додатки (за необхідності).

2.2. Вимоги до складових елементів пояснювальної записки

Анотація. В анотації подається короткий зміст виконаної роботи. У роботі наводиться дві анотації, ідентичних за змістом. Одна анотація пишеться українською мовою, а друга - однією із іноземних мов (англійська, німецька, французька, іспанська, японська, португальська).

Зміст. У змісті роботи вказуються найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок). Зміст має включати усі заголовки, які є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи списком використаної літератури та додатками (якщо такі є).

Вступ. Вступ містить обґрунтування актуальності теми, об’єкта дослідження, розкриваються мета і завдання, які ставив перед собою автор роботи. Подається коротка характеристика основних розділів роботи, отриманих результатів, висновків.

Теоретична частина. Складовими теоретичної частини повинен бути огляд наукової та навчально-методичної літератури за проблемою і оцінка законодавчої та нормативно-довідкової бази за проблемою.

При огляді наукової та навчально-методичної літератури за проблемою обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов’язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до вирішення проблеми, показується у чому єдність, а у чому відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються свої власні погляди на дану проблему.

Загальна кількість опрацьованих літературних джерел повинна сягати не менше 20, у тому числі низка найновіших публікацій (монографій, підручників, посібників, статей тощо), які опубліковані протягом поточного року.

Результати цього і наступного розділів повинні мати наскрізний характер, тобто вони мають бути придатними для аналізу, який розкриватиметься у розділі “Аналіз стану проблеми та шляхи її розв’язання” та при формуванні висновків.

При оцінці законодавчої та нормативно-довідкової бази за проблемою подається огляд і оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається своє розуміння цієї бази, необхідність, доцільність окремих документів.

Загальна кількість опрацьованих правових актів має бути не меншою 15, у тому числі низка (мінімум три) найновіших законів, постанов тощо, які опубліковані протягом поточного року.

Аналітико-рекомендаційна частина повинна містити, по-перше, аналітичні питання, і по-друге, рекомендаційні узагальнення. У ній на прикладі конкретної організації подається аналіз досліджуваної проблеми, який обов'язково повинен кореспондуватись з методологічним матеріалом, розкритим у теоретичній частині. Структура аналітико-рекомендаційної частини:

1. Загальна характеристика підприємства (повна назва підприємства і місце його знаходження, мета і предмет діяльності, юридичний статус підприємства, організаційна структура підприємства, зокрема структура менеджменту природоохоронної діяльності.

2. Аналіз показників діяльності підприємства

2.1. Обсяги реалізації, фінансові результати.

2.2. Кадровий потенціал підприємства.

2.3. Основні фонди підприємства, в тому числі природоохоронного призначення.

2.4. Оцінка фінансово стану підприємства.

3. Аналіз екологічних показників діяльності підприємства¹

3.1. Аналіз і опис технологічних схем, установок і устаткування із захисту атмосфери, літосфери і гідросфери від порушень і забруднень.

3.2. Оцінка впливу підприємства на навколишнє природне середовище як джерела порушень і забруднень (забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, утворення, складування, утилізація відходів); ступінь використання природних ресурсів (водних, земельних) підприємством у виробничої діяльності.

3.3. Стан екологічного обліку на підприємстві.

3.4. Аналіз екологічної звітності підприємства, проведення екологічного аудиту.

3.5. Екостандарти, яких дотримується підприємство, або які є актуальними дня нього.

4. Пропозиції із удосконалення діяльності організації.

Подання аналітичного матеріалу має відбуватись у словесній, графічній, табличній формах, із застосуванням моделей, блок-схем тощо). Всі аналітичні розрахунки, моделі, матеріали таблиць, графічні ілюстрації повинні супроводжуватись висновками, які дозволяють з’ясувати сутність управлінських та економічних процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості та тенденції розвитку, поглиблений аналіз яких допомагає виявити невикористані резерви.

Випускник-бакалавр має продемонструвати уміння здійснювати правильне узагальнення нагромадженого фактичного матеріалу, групування та обробку даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Щодо рекомендаційних питань, то вони повинні включати пропозиції із удосконалення діяльності організації відповідно до напряму дослідження. Кожна пропозиція повинна мати обґрунтування, на основі аналізу, проведеного у попередніх питаннях, виявлених відхилень, проблем та недоліків з розробкою конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації.

Висновки і пропозиції містять стислий виклад підсумків роботи. Наводяться найважливіші теоретичні положення, які містять оцінку результатів дослідження (розробки) з точки зору відповідності меті випускної роботи та поставлених у вступі завдань, пропозицій щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації. Крім того, у висновках і пропозиціях подаються міркування автора роботи щодо можливої практичної реалізації зроблених пропозицій та передбачувані результати. Пропозиції і рекомендації повинні базуватись на економічному обґрунтуванні.

Список літератури. У списку літератури наводяться усі використані офіційно-розпорядчі документи, літературні джерела вітчизняних і зарубіжних видань, використовувані сайти. Посилання на певну публікацію у тексті здійснюються шляхом наведення в дужках номера джерела у списку літератури і конкретних сторінок. Правила оформлення бібліографічного опису у списку літератури наводяться у додатку В.

Додатки. Додатки формуються за потреби, коли у роботі є така необхідність. До них включається допоміжний матеріал, який потрібний для більш повного сприйняття виконаної роботи (таблиці допоміжних цифрових даних, протоколи і акти впроваджень, випробовувань, проміжні розрахунки, інструкції і методики, опис алгоритмів, ілюстрації допоміжного характеру тощо).