Тестові завдання з напряму «Облік і аудит»
для незалежного заміру знань студентів ВНЗ Мінагрополітики України у 2013/2014 навчальному році
Київ
«Агроосвіта»
2013
Зміст
ДИСЦИПЛІНА «Бухгалтерський облік (загальна теорія)»………………………………....3
Відповіді на тестові завдання з бухгалтерського обліку (загальга теорія)……………….40
ДИСЦИПЛІНА «Фінансовий облік»…………………………………………………………..41
Відповіді на тестові завдання з фінансового обліку………………………………………....93
ДИСЦИПЛІНА «Управлінський облік»……………………………………………………...95
Відповіді на тестові завдання з управлінського обліку……………………………………123
ДИСЦИПЛІНА «Аудит»……………………………………………………………………….124
Відповіді на тестові завдання з управлінського обліку……………………………………150
ДИСЦИПЛІНА «Економіка підприємства»………………………………………………...151
Відповіді на тестові завдання з економіки підприємства…………………………………166
ДИСЦИПЛІНА "Бухгалтерський облік (загальна теорія)"
1. Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел їх утворення в процесі їх кругообігу, називається:
– бухгалтерським;
– оперативно-технічним;
– податковим;
– господарським.
2. Облік, який являє собою систему спостережень і контролю за окремими господарськими операціями і процесами з метою управління ними, називається:
– бухгалтерським;
– оперативно-технічним;
– податковим;
– статистичним.
3. Облік, який являє собою систему вивчення та контролю кількісної сторони масових суспільних явищ в їх нерозривному зв’язку з якісною стороною, називається:
– бухгалтерським;
– оперативно-технічним;
– податковим;
– статистичним.
4. Облік, що ведеться з метою визначення суми, яку необхідно сплатити до бюджету у вигляді технічних чи інших податків, або обов’язкових платежів, називається:
– бухгалтерським;
– оперативно-технічним;
– податковим;
– статистичним.
5. Бухгалтерський облік поділяється на:
– податковий і статистичний;
– фінансовий і управлінський;
– фінансовий і податковий;
– оперативно-технічний і управлінський.
6. Особливостями бухгалтерського обліку є:
– документальне оформлення;
– обов’язкове використання грошового вимірника;
– суцільне і безперервне відображення всіх дій і подій господарської діяльності;
– всі відповіді правильні.
7. Комерційну таємницю має:
– фінансовий та управлінський облік;
– податковий облік;
– податковий та управлінський облік;
– управлінський облік.
8. Вимірники що застосовуються в бухгалтерському обліку:
– тільки натуральні;
– тільки трудові;
– тільки вартісні;
– натуральні, трудові, вартісні.
9. Вимірники, які використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу, називаються:
– трудові;
– матеріальні;
– вартісні;
– натуральні.
10. Кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства – це принцип:
– послідовності;
– обачності;
– автономності;
– відповідності доходів і витрат.
11. Постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики – це принцип:
– послідовності;
– обачності;
– автономності;
– відповідності доходів і витрат.
12. Можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності – це принцип:
– послідовності;
– безперервності;
– повного висвітлення;
– періодичності.
13. Оцінювання активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі – це принцип:
– послідовності;
– безперервності;
– повного висвітлення;
– періодичності.
14. Установа, яка займається розробкою і затвердженням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, –– це:
– Міністерство фінансів України;
– Національний банк України;
– Державний комітет статистики України;
– Державна казначейська служба України.
15. Установа, яка розробляє порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ, –– це:
– Міністерство фінансів України;
– Національний банк України;
– Державна казначейська служба України;
– Державний комітет статистики України.
16. Ведення бухгалтерського обліку підприємствами України має бути:
– бажаним;
– обов’язковим;
– необов’язковим;
– доречним.
17. Функція, яка не належить до бухгалтерського обліку, –– це:
– інформаційна;
– контрольна;
– науково-пізнавальна;
– динамічна.
18. Наука про завдання, предмет, метод, техніку, форми та організацію бухгалтерського обліку – це:
– управлінський облік;
– теорія бухгалтерського обліку;
– фінансовий облік;
– податковий облік.
19. Принцип, за якого пріоритетним є оцінювання активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання, –– це:
– послідовності;
– безперервності;
– історичної собівартості;
– періодичності.
20. Метод бухгалтерського обліку – це:
– економічні процеси, які супроводжуються змінами в структурі господарських засобів та їх джерел в основі співвідношень між підприємствами та в середині їх;
– сукупність прийомів та способів, які забезпечують суцільне, безперервне, взаємопов'язане та об'єктивне відображення, економічне узагальнення та підрахунок у грошовому виразі об'єктів бухгалтерського обліку;
– матеріальні та грошові цінності, юридичні відносини та господарські операції, які призводять до їх змін;
– господарські процеси.
21. Згідно з класифікацією господарських засобів підприємства основні засоби відносять до:
– необоротних активів;
– оборотних активів;
– джерел власних засобів;
– предметів сфери обігу.
22. Згідно з класифікацією господарських засобів підприємства нематеріальні активи відносять до:
– необоротних активів;
– оборотних активів;
– вилучених активів;
– активів невиробничої сфери.
23. Згідно з класифікацією господарських засобів підприємства грошові кошти та їх еквіваленти відносять до:
– необоротних активів;
– оборотних активів;
– активів невиробничої сфери;
– виробничих запасів.
24. Згідно з класифікацією господарських засобів підприємства за складом і розміщенням дебіторську заборгованість відносять до:
– необоротних активів;
– оборотних активів;
– засобів у розрахунках;
– грошових коштів та їх еквівалентів.
25. Згідно з класифікацією господарських засобів підприємства за складом і розміщенням виробничі запаси відносять до:
– необоротних активів;
– оборотних активів;
– активів сфери виробництва;
– предметів сфери обігу.
26. Згідно з класифікацією господарських засобів підприємства за складом і розміщенням готову продукцію відносять до:
– необоротних активів;
– оборотних активів;
– предметів праці;
– предметів сфери обігу.
27. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів статутний капітал відносять до:
– кредиторської заборгованості;
– власного капіталу;
– джерел залучених коштів;
– резервів.
28. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів цільове фінансування відносять до:
– забезпечення наступних витрат і платежів;
– джерел залучених коштів;
– довгострокових фінансових зобов'язань;
– зобов'язань за розподілом.
29. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів резервний капітал відносять до:
– джерел власних засобів;
– джерел залучених коштів;
– прибутку нерозподіленого;
– зобов'язань за розподілом.
30. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів кредити відносять до:
– джерел власних засобів;
– джерел позичених коштів;
– резервів;
– заборгованості бюджету.
31. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів кредиторську заборгованість за товари (роботи, послуги) відносять до:
– джерел власних засобів;
– джерел залучених коштів;
– резервного капіталу;
– заборгованості бюджету.
32. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів заборгованість за податками й платежами відносять до:
– джерел власних засобів;
– джерел залучених коштів;
– кредиторської заборгованості;
– зобов'язань за розподілом.
33. Згідно з класифікацією джерел формування господарських засобів заборгованість органам страхування відносять до:
– бюджетного фінансування;
– джерел залучених коштів;
– кредиторської заборгованості;
– власних джерел.
34. До довгострокових біологічних активів у тваринництві належать:
– робочі і продуктивні тварини;
– тварини на вирощуванні та відгодівлі;
– приплід великої рогатої худоби;
– приплід свиней.
35. До принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності не відносять:
– безперервність;
– превалювання сутності над формою;
– планова собівартість;
– єдиний грошовий вимірник.
36. До державних органів, які регулюють методологію ведення бухгалтерського обліку на підприємствах і організаціях в Україні, відносять:
– Міністерство фінансів;
– Національний банк України;
– Державна казначейська служба України;
– галузеві міністерства та відомствами.
37. До необоротних активів не відносять:
– автомашина;
– комп'ютер;
– робочі коні;
– паливо.
38. До довгострокових біологічних активів у рослинництві належать:
– сади;
– ягідники;
– виноградники;
– всі відповіді правильні.
39. До власних джерел відносять:
– статутний капітал;
– короткострокова позика банку;
– кредиторська заборгованість постачальникам за товари;
– кредиторська заборгованість перед Пенсійним фондом.
40. Первинне спостереження в бухгалтерському обліку здійснюється за допомогою:
– документування;
– оцінювання;
– рахунків;
– подвійного запису.
41. Систематизація інформації в бухгалтерському обліку здійснюється за допомогою:
– рахунків;
– калькуляції;
– балансу;
– документування.
42. Елемент методу, за допомогою якого здійснюється періодична перевірка даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю засобів підприємства, –– це:
– оцінювання;
– калькуляція;
– інвентаризація;
– документування.
43. Відображення кожної господарської операції одночасно на двох рахунках – це:
– рахунки;
– подвійний запис;
– баланс;
– документування.
44. У сільському господарстві до основного виробництва не відносять:
– рослинництво;
– тваринництво;
– електропостачання;
– промислове виробництво.
45. До оборотних активів не відносять:
– комбайни;
– будівельні матеріали;
– халати;
– кошти.
46. Кількість розділів, що входить до активу балансу:
– 3;
– 5;
– 2;
– 4.
47. Кількість розділів, що входить до пасиву балансу:
– 4;
– 6;
– 5;
– 3.
48. ІІ–й розділ активу балансу називається:
– поточні зобов'язання і забезпечення;
– оборотні активи;
– витрати майбутніх періодів;
– грошові кошти.
49. ІІІ–й розділ пасиву балансу називається:
– необоротні активи;
– власний капітал;
– довгострокові зобов'язання;
– поточні зобов’язання і забезпечення.
50. ІV–й розділ пасиву балансу називається:
– доходи майбутніх періодів;
– забезпечення наступних витрат і платежів;
– зобов'язання, пов’язанні з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття;
– оборотні активи.
51. Статтю балансу «Запаси» відносять до:
– І розділу активу;
– ІV розділу пасиву;
– ІІ розділу активу;
– ІІ розділу пасиву.
52. Статтю балансу «Поточні біологічні активи» відносять до:
– ІV розділу пасиву;
– ІІІ розділу пасиву;
– ІІ розділу активу;
– ІІ розділу пасиву.
53. Статтю балансу «Цільове фінансування» відносять до:
– І розділу пасиву;
– І розділу активу;
– ІІ розділу пасиву;
– ІV розділу пасиву.
54. Статтю балансу «Незавершені капітальні інвестиції» відносять до:
– ІІ розділу активу;
– ІV розділу пасиву;
– І розділу активу;
– ІV розділу активу.
55. Господарська операція "Надійшли кошти з поточного рахунка в касу" відноситься до типу балансових змін:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
56. Господарська операція "Виплачено з каси кошти в погашення заборгованості із заробітної плати" відносять до типу балансових змін:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
57. Кількість типів балансових змін:
– один;
– два;
– три;
– чотири.
58. Господарську операцію "Нараховано дохід (виручку) від реалізації будівельних матеріалів" відносять до типу балансових змін:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
59. Господарську операцію "Перераховано з поточного рахунка платежі зі страхування" відносять до типу балансових змін:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
60. Господарську операцію "Нарахована заборгованість за придбання трактора у агротехсервіс" відносять до типу балансових змін:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
61. Господарську операцію "Оприбутковано зерно від урожаю поточного року" відносять до типу балансових змін:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
62. Вказати тип балансових змін під впливом господарської операції: "Надійшла і оприбуткована цегла від постачальника":
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
63. Вказати тип балансових змін під впливом господарської операції: "Оплачено рахунок постачальника":
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
64. IІI розділ активу балансу називається:
– поточні зобов'язання і забезпечення;
– оборотні активи;
– необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття;
– доходи майбутніх періодів.
65. I розділ пасиву балансу називається:
– необоротні активи;
– власний капітал;
– довгострокові зобов’язання і забезпечення;
– поточні зобов’язання.
66. Статтю балансу "Довгострокові кредити банків" відносять до:
– 1 розділу Активу;
– 4 розділу Пасиву;
– 2 розділу Активу;
– 2 розділу Пасиву.
67. Структура і склад балансу врегульовується П(С)БО:
– П(С)БО 7;
– НП(С)БО 1;
– П(С)БО 9;
– П(С)БО 26.
68. Статтю балансу «Довгострокова дебіторська заборгованість» відносять до:
– І розділу активу;
– І розділу пасиву;
– ІІ розділу активу;
– ІV розділу активу.
69. Статті, які не входять до І розділу активу балансу:
– запаси;
– основні засоби;
– незавершені капітальні інвестиції;
– нематеріальні активи.
70. Статтю балансу «Довгострокові кредити банків» відносять до:
– І розділу активу;
– І розділу пасиву;
– ІІ розділу пасиву;
– ІV розділу активу.
71. ІІ розділ пасиву балансу називається:
– поточні зобов'язання і забезпечення;
– оборотні активи;
– витрати майбутніх періодів;
– довгострокові зобов’язання і забезпечення.
72. І розділ активу балансу називається:
– оборотні активи;
– необоротні активи;
– витрати майбутніх періодів;
– забезпечення наступних витрат і платежів.
73. ІІІ розділ активу балансу називається:
– оборотні активи;
– необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття;
– витрати майбутніх періодів;
– забезпечення наступних витрат і платежів.
74. Тип балансових змін під впливом господарської операції:
"Оприбутковане молоко від корів основного стада" –– це:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
75. Тип балансових змін під впливом господарської операції:
"Списане насіння соняшника на посів" –– це:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
76. Тип балансових змін під впливом господарської операції:
"Нараховано заробітну плату працівникам рослинництва" –– це:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
77. Тип балансових змін під впливом господарської операції: "Надійшли на поточний рахунок кошти від покупців" –– це:
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
78. Статтю балансу «Поточні біологічні активи» відносять до:
– ІІ розділу активу;
– ІV розділу пасиву;
– І розділу активу;
– ІV розділу активу.
79. Статтю балансу «Запаси» відносять до:
– І розділу активу;
– І розділу пасиву;
– ІІ розділу активу;
– ІV розділу активу.
80. Статтю балансу «Довгострокові біологічні активи » відносять до:
– ІІ розділу активу;
– ІV розділу активу;
– І розділу активу;
– ІV розділу активу.
81. Статтю балансу « Гроші та їх еквіваленти» відносять до:
– ІІІ розділу активу;
– І розділу пасиву;
– І розділу активу;
– ІІ розділу активу.
82. Статтю балансу «Додатковий капітал» відносять до:
– ІІІ розділу активу;
– ІV розділу пасиву;
– І розділу пасиву;
– ІV розділу активу.
83. Стаття, що не входить до ІІІ розділу пасиву:
– довгострокові кредити банків;
– відстрочені податкові зобов’язання;
– поточні фінансові інвестиції;
– всі вище наведені.
84. Стаття, що не входить до І розділу пасиву:
– довгострокові кредити банків;
– зареєстрований капітал;
– резервний капітал;
– нерозподілений прибуток (непокриті збитки).
85. Тип балансових змін під впливом господарської операції:
"Списані мінеральні добрива на підживлення озимої пшениці":
– 1: А+х1=А-х1;
– 2: П+х2=П-х2;
– 3: А+х3=П+х3;
– 4: А-х4=П-х4.
86. Вимірники, за допомогою яких здійснюють записи на синтетичних рахунках:
– натуральні;
– грошові;
– трудові;
– комбіновані
87. Оборот по кредиту активних рахунків – це:
– сума господарських засобів на початок звітного періоду;
– сума господарських операцій, що показують вибуття господарських засобів за звітний період;
– сума господарських операцій, що показують надходження господарських засобів за звітний період;
– це залишок господарських засобів на кінець звітного періоду.
88. Для складання балансу з активних рахунків необхідно:
– кінцеве сальдо з дебету перенести в пасив балансу;
– кінцеве сальдо з кредиту перенести в пасив балансу;
– кінцеве сальдо з дебету перенести в актив балансу;
– кінцеве сальдо з кредиту перенести в актив балансу.
89. Активні рахунки призначені для:
– обліку статутного капіталу;
– обліку оплати праці;
– обліку господарських засобів;
– обліку довгострокових зобов’язань.
90. Пасивні рахунки призначені для:
– обліку незавершеного будівництва;
– обліку виданих векселів;
– обліку джерел утворення господарських засобів;
– обліку господарських засобів.
91. Рахунок складається з:
– залишків (сальдо), оборот по дебету, оборот по кредиту;
– активу і пасиву;
– окремих записів і чисел;
– лівої частини – кредиту і правої – дебету.
92. Для складання балансу з пасивних рахунків необхідно:
– кінцеве сальдо з дебету перенести в пасив балансу;
– кінцеве сальдо з кредиту перенести в пасив балансу;
– кінцеве сальдо з дебету перенести в актив балансу;
– кінцеве сальдо з кредиту перенести в актив балансу.
93. Рахунки, на яких відображають стан і зміну господарських засобів, називають:
– активні;
– пасивні;
– активно-пасивні;
– калькуляційні.
94. Рахунки, на яких відображають стан і зміни джерел господарських засобів, називають:
– активні;
– пасивні;
– активно-пасивні;
– калькуляційні.
95. Рахунки, призначені для обліку господарських засобів і джерел їх утворення одночасно, називають:
– активні;
– пасивні;
– активно-пасивні;
– калькуляційні.
96. Рахунки, одночасно призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності у грошовому вимірнику, називають:
– синтетичними;
– аналітичними;
– активними;
– пасивними.
97. Оборот по кредиту пасивних рахунків – це:
– сума джерел формування господарських засобів на початок звітного періоду;
– сума господарських операцій, що призвели до зменшення джерел формування господарських засобів за звітний період;
– сума господарських операцій, що призвели до збільшення джерел формування господарських засобів за звітний період;
– це залишок джерел формування господарських засобів на кінець звітного періоду.
98. Кінцеве сальдо активних рахунків визначається за формулою:
– початкове сальдо + оборот по дебету - оборот по кредиту;
– початкове сальдо + оборот по дебету + оборот по кредиту;
– початкове сальдо - оборот по дебету - оборот по кредиту;
– початкове сальдо - оборот по дебету + оборот по кредиту.
99. Залишки синтетичного рахунка повинні:
– дорівнювати загальній сумі залишків на відповідних субрахунках;
– бути більшими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;
– бути меншими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;
– бути ніяк не пов’язані з залишками на відповідних субрахунках.
100. Аналітичні рахунки призначені для:
– конкретизації, розшифрування даних, облічених на синтетичних рахунках;
– узагальнення інформації, відображеної на синтетичних рахунках;
– додаткового групування облікової інформації, обліченої на субрахунках;
– обліку власного капіталу.
101. Субрахунки призначені для:
– узагальнення інформації, обліченої на синтетичних рахунках;
– конкретизації, розшифрування даних, облічених на синтетичних рахунках;
– додаткового групування даних аналітичного обліку;
– обліку власного капіталу.
102. Кількість пар рівностей в оборотних відомостях по рахунках синтетичного обліку:
– 1;
– 2;
– 3;
– 4.
103. Відкрити рахунок бухгалтерського обліку означає:
– записати господарську операцію;
– записати сальдо і господарську операцію;
– записати назву рахунка, сальдо і господарську операцію;
– записати назву рахунка і сальдо початкове.
104. Скласти бухгалтерську проводку означає:
– вказати дебет і кредит кореспондуючих рахунків і суму господарської операції;
– вказати дебет і кредит рахунків, які вступають в кореспонденцію;
– вказати залишки по кореспондуючих рахунках;
– вказати обороти кореспондуючих рахунків.
105. Облік на аналітичних рахунках може вестися у вимірниках:
– натуральних, трудових і, обов’язково, в грошових;
– натуральних;
– трудових;
– комбінованих.
106. Кореспонденцією називають взаємозв’язок рахунків, який виник внаслідок:
– двосторонньої будови рахунка;
– перенесення залишків з одних рахунків на інші;
– рівності активу і пасиву балансу;
– відображення на рахунках господарської операції подвійним записом.
107. План рахунків –– це:
– систематизований перелік рахунків згрупованих за економічно однорідними ознаками
– групування рахунків за певними однорідними ознаками
– групування рахунків за економічним змістом
– групування рахунків за призначенням і структурою
108. Перший клас плану рахунків призначений для відображення наявності та руху:
– необоротних активів;
– запасів;
– коштів розрахунків та інших активів;
– власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
109. Другий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
– необоротних активів;
– запасів;
– коштів розрахунків та інших активів;
– власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
110. Третій клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
– необоротних активів;
– запасів;
– коштів, розрахунків та інших активів;
– власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
111. Четвертий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
– необоротних активів;
– запасів;
– коштів розрахунків та інших активів;
– власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
112. П'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
– довгострокових зобов'язань;
– поточних зобов'язань;
– доходів і результатів діяльності;
– витрат за елементами.
113. Шостий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
– доходів і результатів діяльності;
– поточних зобов'язань;
– довгострокових зобов'язань;
– витрат за елементами.
114. Сьомий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
– доходів і результатів діяльності;
– поточних зобов'язань;
– довгострокових зобов'язань;
– збитків.
115. Восьмий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
– доходів і результатів діяльності;
– поточних зобов'язань;
– довгострокових зобов'язань;
– витрат за елементами.
116. Дев'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
– позабалансових рахунків;
– витрат діяльності;
– довгострокових зобов'язань;
– витрат за елементами.
117. Установа, що розробляє робочий план рахунків підприємства, –– це:
– Міністерство фінансів України;
– Державна казначейська служба України;
– Правління Національного банку України;
– саме підприємство.
118.Рахунки бухгалтерського обліку за економічним змістом класифікуються на:
– рахунки господарських засобів і процесів, рахунки джерел утворення засобів;
– основні регулюючі;
– регулюючі операційні;
– операційні, фінансово-результативні, бюджетно-розподільчі.
119. До рахунків з обліку власних джерел відносять:
– власний капітал;
– довгострокові зобов’язання;
– рахунки з обліку оборотних активів;
– необоротні активи, запаси.
120. До рахунків фінансових результатів відносять:
– нерозподілений прибуток;
– капітальні інвестиції;
– виробництво;
– загальновиробничі витрати.
121. До операційних рахунків відносять:
– збірно-розподільчі, номінальні, бюджетно-розподільчі, порівняльні,
калькуляційні;
– матеріальні, власного капіталу;
– грошові кошти;
– додаткові, контрактні.
122. Контрарні рахунки поділяються на:
– контрактивні, контрпасивні;
– порівняльні, бюджетно-розподільчі;
– розрахункові і власного капіталу;
– збірно-розподільчі, калькуляційні.
123. Рахунок «Основні засоби» відносять до:
– рахунка обліку активів;
– рахунка обліку джерел власних засобів;
– рахунка джерел залучених засобів;
– рахунка по обліку витрат, доходів і результатів діяльності.
124. Рахунок «Знос необоротних активів» відносять до:
– основних рахунків;
– регулюючих;
– операційних;
– позабалансових.
125. Оборот – це:
– залишок на початок звітного періоду;
– сума господарських операцій за звітний періоду;
– залишок на кінець звітного періоду;
– початкове сальдо плюс кінцеве сальдо.
126. Відносно балансу рахунки 5 класу «Довгострокові зобов’язання» належать до:
– активних;
– пасивних;
– активно-пасивних;
– позабалансових.
127. Рахунок 40 відносно балансу –– це:
– активний;
– активно-пасивний;
– пасивний;
– за балансовий.
128. Рахунок 40 в балансі відображається:
– в першому розділі пасиву;
– в першому розділі активу;
– в четвертому розділі активу;
– в третьому розділі пасиву.
129. Сьомий клас плану рахунків стосовно балансу:
– активний;
– пасивний;
– активно-пасивний;
– позабалансовий.
130. Дев’ятий клас плану рахунків стосовно балансу:
– активний;
– пасивний;
– активно-пасивний;
– позабалансовий.
131. В основу оцінювання придбаних засобів підприємств України покладено:
– їх фактичну собівартість;
– норму використання;
– ціну реалізації;
– покупну вартість.
132. Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи обліковують:
– за фактичною вартістю їх спорудження або придбання;
– за зносом;
– не обліковуються;
– за покупною вартістю.
133. Фактична собівартість придбаної сировини і матеріалів складається із:
– купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат;
– купівельної вартості за виключенням транспортно-заготівельних витрат;
– транспортних витрат;
– купівельної вартості.
134. Калькулювання – це:
– спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт;
– спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів;
– витрати , пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;
– спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.
135. Оцінювання та калькуляція є елементами:
– системи рахунків;
– балансу;
– подвійного запису;
– методу бухгалтерського обліку.
136. Застосування вартісного оцінювання дає можливість:
– порівняти витрати підприємства з доходом;
– зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи;
– визначити результат;
– визначити рух господарських засобів.
137. Купівельна вартість – це:
– вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;
– вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;
– сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;
– первісна вартість.
138. Продажна вартість – це:
– вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;
– вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;
– сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;
– первісна вартість.
139. Собівартість готової продукції або послуг – це:
– вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;
–вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;
– сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;
– первісна вартість.
140. Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети під час придбання оцінюють:
– за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення, відображаючи окремо суму їх зносу;
– за цінами продажу;
– за первісною вартістю;
– за чистою вартістю реалізації.
141. Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші виробничі запаси, а також вироблена готова продукція під час придбання оцінюються:
– за первісною вартістю;
– за цінами реалізації;
– за їх фактичною собівартістю;
– за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення.
142. Під об'єктом калькуляції слід розуміти:
– окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими розраховується собівартість їх виробництва;
– спосіб вираження наявності та руху господарських засобів;
– витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;
– спосіб вираження наявності та руху джерел утворення господарських засобів.
143. Для визначення величини фактичної собівартості використовують:
– інвентаризацію;
– калькуляцію;
– баланс;
– подвійний запис.
144. Інвентаризація – це:
– перевірка і документальне оформлення господарських операцій за поточний місяць;
– перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
– перевірка наявності працюючих на підприємстві;
– систематична перевірка фінансового стану підприємства
145. Інвентаризації підлягають:
– все майно підприємства, включаючи об’єкти невиробничого призначення, діючі об’єкти, об’єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві незалежно від технічного стану;
– тільки виробничі запаси підприємства, які є в наявності;
– основні засоби підприємства;
– трудовий колектив підприємства.
146. Види інвентаризації, які залежно від повноти охоплення перевіркою об’єктів поділяються на:
– планові та несподівані;
– повна та часткова;
– повторні та додаткові;
– вибіркова та суцільна.
147. Часткову інвентаризацію проводять у разі:
– зміни матеріально відповідальної особи, підозри зловживань;
– перед складанням річного звіту станом на 1 січня;
– кожного року перед 1 вересня;
– кожного місяця.
148. Перевірка фактичної наявності всіх ТМЦ, що перебувають у місцях зберігання, –– це:
– вибіркова інвентаризація;
– суцільна інвентаризація;
– повторна;
– додаткова.
149. Перевірка окремих видів цінностей –– це:
– вибіркова інвентаризація;
– суцільна інвентаризація;
– повторна;
– додаткова.
150. За своїм характером інвентаризацію поділяють на :
– вибіркові та повні;
– суцільні та вибіркові;
– планові і позапланові (раптові);
– додаткова та повторні.
151. Планові інвентаризації проводять у разі:
– зміни керівництва;
– згідно з раніше складеного і затвердженого графіка;
– зміни матеріально відповідальної особи;
– завжди перед 1 вересня.
152. Склад інвентаризаційної комісії затверджує:
– фінансовий директор;
– головний бухгалтер;
– керівник підприємства;
– головний економіст.
153. До складу інвентаризаційної комісії обов’язково входять:
– фінансовий директор;
– головний бухгалтер;
– керівник підприємства;
– головний економіст.
154. Під час проведення інвентаризації ТМЦ обов’язково повинен бути присутній:
– фінансовий директор;
– матеріально-відповідальна особа;
– керівник підприємства;
– головний економіст
155. Інвентаризаційний опис підписують:
– всі працівники бухгалтерії;
– всі керівники підрозділів підприємства;
– всі члени комісії.
– тільки матеріально відповідальна особа
156. Висновки, пропозиції і рішення інвентаризаційних комісій фіксуються у:
– протоколі;
– інвентаризаційному описі;
– статуті;
– накладній.
157. Нестача грошових коштів в касі в бухгалтерському обліку відображається за:
– Дт 947 Кт 30;
– Дт 30 Кт 947;
– Дт 974 Кт 30;
– Дт 31 Кт 974.
158. Нестачі ТМЦ в межах норм природних втрат списуються на:
– на фінансові результати;
– на збитки підприємства;
– на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво таких самих ТМЦ;
– на винуватців і стягненню з них відповідної суми.
159. Списання нестачі ТМЦ за межами норм природних втрат списуються на:
– на фінансові результати;
– на збитки підприємства;
– на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво таких самих ТМЦ;
– на винуватців і стягнення з них відповідної суми.
160. Протокол засідання інвентаризаційної комісії затверджується не пізніше:
– 10 днів після закінчення проведення інвентаризації;
– 15 днів після закінчення проведення інвентаризації;
– 20 днів після закінчення проведення інвентаризації;
– 10 днів після закінчення проведення інвентаризації.
161. Документ є:
– сумою заборгованості дебіторів підприємству на певну дату;
– письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення;
– зобов'язанням;
– узагальненням інформації про діяльність підприємства.
162. Обов'язковим реквізитом кожного документа є:
– назва підприємства, назва документа, номер, код форми, дата складання, зміст господарської операції, підписи посадових осіб;
– назва документа;
– підписи посадових осіб;
– дата складання.
163. До виправдних (виконавчих) документів належать:
– бухгалтерські довідки;
– лімітно-забірні картки;
– виписки банку з поточного або інших рахунків підприємства;
– прибутковий касовий ордер.
164. До документів бухгалтерського оформлення належать:
– авансові звіти, акти;
– бухгалтерські довідки, відомості нарахування амортизації основних засобів;
– наряди на виконання робіт;
– табель обліку робочого часу.
165. Первинні документи складають:
– в момент здійснення господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення;
– до здійснення господарської операції;
– за день до операції;
– на наступний день.
166. Графік документообігу на підприємстві розробляється:
– керівником;
– спеціалістом відділу економіки;
– головним бухгалтером;
– заступником керівника підприємства.
167. Архів повинен бути організований так, щоб...
– не було забезпечено зберігання документів;
– було забезпечено зберігання лише первинних документів;
– було забезпечено зберігання документів і можливість швидкого їх знаходження;
– однорідні за змістом і за певний період документи були згруповані.
168. Поточний архів організовується безпосередньо:
– на місці постійного архіву;
– в бухгалтерії;
– його ніде не організовують;
– у спеціально обладнаному приміщенні.
169. Після закінчення встановлених строків зберігання в архіві документів, що не мають особливо важливого значення, їх...
– передають на зберігання до місцевого архіву;
– знищують;
– повторно використовують;
– передають до постійного архіву.
170. Формальна перевірка документів полягає:
– у перевірці повноти і правильності заповнення всіх реквізитів;
– у перевірці всіх арифметичних розрахунків, що містяться у документі;
– у перевірці доцільності і законності операцій, відображених в документах;
– у зазначенні грошової оцінки натуральних або трудових вимірників.
171. Бухгалтерські документи за призначенням поділяють на:
– розпорядчі, виправдні, бухгалтерського оформлення, комбіновані;
– разові, накопичувальні;
– первинні, зведені;
– однопозиційні, багатопозиційні.
172. Бухгалтерські документи за порядком складання поділяють на:
– однопозиційні і багатопозиційні;
– внутрішні і зовнішні;
– разові і накопичувальні;
– первинні і зведені.
173. Виправлення в первинних документах:
– допускаються, крім виправлень у касових і банківських документах;
– не допускаються;
– допускаються;
– залежно від того, хто їх робить.
174. Бухгалтерські документи за місцем складання поділяють на:
– однопозиційні і багатопозиційні;
– внутрішні і зовнішні;
– разові і накопичувальні;
– первинні і зведені.
175. Бухгалтерські документи за кількістю позицій поділяють на:
– однопозиційні і багатопозиційні;
– внутрішні і зовнішні;
– разові і накопичувальні;
– первинні і зведені.
176. Графіком документообігу називається:
– шлях проходження документів з моменту їх створення до моменту передачі їх до архіву;
– технологія обробки документу в бухгалтерії підприємства;
– порядок складання документу;
– строки та порядок подання внутрішньогосподарської звітності.
177. Акт на оприбуткування приплоду тварин відносять за призначенням до ...
– розпорядчих документів;
– виправдних документів;
– документів бухгалтерського оформлення;
– комбінованих документів.
178. Платіжні доручення за призначенням відносяться до...
– розпорядчих документів;
– виправдних документів;
– зовнішніх документів;
– накопичувальних документів.
179. Видатковий касовий ордер за призначенням відносять до...
– документів бухгалтерського оформлення;
– розпорядчих документів;
– внутрішніх документів;
– зовнішніх документів.
180. Подорожній лист вантажного автомобіля за призначенням відносять до...
– розпорядчих документів;
– виправдних документів;
– документів бухгалтерського оформлення;
– комбінованих документів.
181. Відомість розподілу загальновиробничих витрат за призначенням відносять до...
– розпорядчих документів;
– виправдних документів;
– документів бухгалтерського оформлення;
– комбінованих документів.
182. За порядком складання видаткові касові ордери відносяться до...
– первинних;
– зведених;
– внутрішніх;
– зовнішніх.
183. Прибуткові касові ордери за способом охоплення операцій відносять до...
– разових;
– накопичувальних;
– зовнішніх;
– багатопозиційних.
184. Рахунок-фактура постачальника за місцем складання відноситься до:
– внутрішніх документів;
– зовнішніх документів;
– накопичувальних документів;
– комбінованих документів.
185. Документи, що містять наказ або завдання на здійснення господарської операції, називаються:
– розпорядчі;
– виправдні;
– бухгалтерського оформлення;
– комбіновані.
186. Всі документи реєструються у:
– Головній книзі;
– журналі;
– архівній книзі;
– касовій книзі.
187. Документи, які складають працівники бухгалтерії для підготовки облікових записів, називаються:
– розпорядчі;
– виправдні;
– бухгалтерського оформлення;
– комбіновані.
188. Відображення господарських операцій у бухгалтерських документах називається:
– документообіг;
– документування;
– документація;
– інвентаризація.
189. Тривалість складання документу має бути:
– мінімальною;
– максимальною;
– півроку;
– невизначеною.
190. Сукупність бухгалтерських документів називається:
– документація;
– документування;
– документообіг;
– інвентаризація
191. Замість вилучених з архіву підприємства документів в папку обов'язково вкладають...
– письмову вимогу судово-слідчих або інших органів;
– копії і реєстр вилучених документів;
– дозвіл керівника підприємства;
– довідку.
192. Підставою для відображення в поточному бухгалтерському обліку господарських операцій є дані:
– бухгалтерського балансу;
– первинних документів;
– бухгалтерських рахунків;
– звітності.
193. Кореспонденція рахунків під впливом господарської операції "Одержано від постачальників і оприбутковано на склади підприємства матеріали" буде:
– Дт 201 Кт 36;
– Дт 63 Кт 201;
– Дт 201 Кт 63;
– Дт 23 Кт 63.
194. Кореспонденція рахунків під впливом господарської операції "Прийнято до оплати рахунок транспортної організації за перевезення матеріалів" буде:
– Дт 201 Кт 63;
– Дт 23 Кт 63;
– Дт63 Кт 201;
– Дт 64 Кт 63.
195. Бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відображати:
– всі затрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції з іншого;
– всі затрати підприємства;
– адміністративні витрати;
– загальновиробничі витрати.
196. За способом включення в собівартість затрати поділяють на:
– основні і накладні;
– сторонні і особливі;
– прямі та непрямі;
– непрямі.
197. Кореспонденція рахунків під впливом господарської операції "Зараховано на поточний рахунок підприємства кошти, одержані від покупців за відвантажену їм продукцію" буде:
– Дт 31 Кт 63;
– Дт 31 Кт 36;
– Дт 36 Кт 31;
– Дт 31 Кт 30.
198. Наприкінці звітного періоду списано суму чистого доходу від реалізації готової продукції (за вирахуванням ПДВ) на фінансові результати оформлюється записом:
– Дт 70 Кт 79;
– Дт 79 Кт 70;
– Дт 79 Кт 36;
– Дт 70 Кт 36.
199. Наприкінці звітного періоду списано на фінансові результати витрати на збут оформлюється записом:
– Дт 70 Кт 79;
– Дт 79 Кт 93;
– Дт 79 Кт 63;
– Дт 70 Кт 79.
200. Процес реалізації полягає у...
– передачі готової продукції, створеної у процесі виробництва споживачам (покупцям);
– визначенні доходу;
– витрачанні коштів;
– обсязі придбаних предметів праці.
201. Витрати, що безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об’єкта обліку витрат і включені до собівартості продукції (робіт, послуг), називають:
– прямими;
– непрямими;
– загальними;
– накладними.
202. Витрати, що не можуть бути віднесені до конкретного об’єкта обліку витрат, називають:
– прямими;
– непрямими;
– загальними;
– накладними.
203. Прямі виробничі витрати обліковуються на рахунку:
– 23;
– 91;
– 90;
– 20.
204. Витрати –– це:
– згідно П(С)БО 16 витрати це - або зменшення активів або збільшення зобов’язань;
– використані у процесі виробництва різні речовини;
– різні речовини і сили природи;
– вартість продукції.
205. Сума відшкодованого збитку оформляється записом:
– Дт 30 Кт 375;
– Дт 30 Кт 31;
– Дт 31 Кт 30;
– Дт 30 Кт 70.
206. Господарська операція, яка відповідає приведеній проводці: Дт 23 Кт 66 є:
– з каси видана заробітна плата;
– нарахована заробітна плата працівникам основного виробництва;
– нарахована заробітна плата працівникам бухгалтерії;
– нарахована заробітна плата зав.складом.
207. Надійшло паливо від Рай-агротехсервісу оформлюється записом:
– Дт 23 Кт 20;
– Дт 20 Кт 63;
– Дт 26 Кт 23;
– Дт 27 Кт 63.
208. Видана із каси заробітна плата оформлюється записом:
– Дт 66 Кт 30;
– Дт 30 Кт 31;
– Дт 30 Кт 70;
– Дт 65 Кт 30.
209. Перераховано із поточного рахунка кошти заводу будівельних матеріалів оформлюється записом:
– Дт 30 Кт 31;
– Дт 63 Кт 31;
– Дт 31 Кт 30;
– Дт 31 Кт 36.
210. Надійшли кошти на поточний рахунок від покупців і замовників оформлюється записом:
– Дт 31 Кт 36;
– Дт 30 Кт 31;
– Дт 63 Кт 31;
– Дт 31 Кт 30.
211. Затрати, здійснювані на стадії реалізації (це витрати на транспортування продукції, утримання кіосків, складів для продукції на ринку та ін.), – це:
– затрати в сфері обігу;
– затрати в сфері виробництва;
– затрати в сфері капітальних інвестицій;
– затрати в сфері управління.
212. Процес придбання і заготівлі засобів виробництва – це:
– постачання;
– виробництво;
– реалізація;
– витрати.
213. Процес з’єднання господарських засобів оборотних активів сфери виробництва з робочою силою – це:
– постачання;
– виробництво;
– реалізація;
– витрати.
214. Процес передачі підприємством готової продукції іншому підприємству або фізичній особі за грошові кошти – це:
– постачання;
– виробництво;
– реалізація;
– витрати.
215. Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»:
– активний;
– пасивний;
– активно-пасивний;
– позабалансовий.
216. За економічним змістом всі затрати поділяють на:
– затрати живої та уречевленої праці;
– прості та складні;
– затрати уречевленої праці;
– змінні та умовно-постійні.
217. За способом включення в собівартість затрати поділяють на:
– затрати живої та уречевленої праці;
–прямі та непрямі;
– затрати уречевленої праці;
– мінливі та умовно-постійні.
218. Відносно технологічного процесу затрати поділяють на:
– затрати живої та уречевленої праці;
– основні і накладні;
– затрати уречевленої праці;
– мінливі та умовно-постійні.
219. За економічною структурою (або складом) затрати поділяють на:
– затрати живої та уречевленої праці;
– прості та складні;
– затрати уречевленої праці;
– змінні та умовно-постійні.
220. Відносно обсягу виробництва затрати поділяють на:
– затрати живої та уречевленої праці;
– прості та складні;
– затрати уречевленої праці;
–змінні та постійні (умовно постійні).
221. Головна книга призначена для:
– щомісячного узагальнення даних поточного обліку;
– визначення собівартості;
– аналітичного обліку;
– ведення журналів-ордерів.
222. За даними Головної книги складають:
– бухгалтерський баланс;
– журнали-ордери;
– допоміжні відомості;
– оборотні відомості.
223. До Головної книги переносять:
– дебетові обороти журналів-ордерів;
– кредитові обороти журналів-ордерів;
– дані активу балансу;
– дані пасиву балансу
224. Картки, як облікові регістри, частіше застосовують для ведення...
– синтетичного обліку грошових коштів;
– аналітичного обліку основних засобів та товарно-матеріальних цінностей;
– синтетичного обліку витрат на виробництво;
– обліку розрахунків.
225. Перевагою карток і окремих листків є:
– зручність для зберігання в архівах;
– можливість будь-якого перегрупування для одержання інформації;
– простота в будові форми;
– надійність зберігання інформації.
226.Хронологічні облікові регістри призначені для...
– підрахунку дебетових оборотів;
– підрахунку кредитових оборотів;
– відображення господарських операцій в хронологічній послідовності;
– складанні балансу.
227. Бухгалтерська звітність складається на підставі...
– даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів;
– даних допоміжних відомостей;
– даних журналів-ордерів;
– даних звіту про власний капітал.
228. Відповідальність за правильність складання бухгалтерських регістрів несуть працівники...
– економічного відділу;
– бухгалтерії;
– виробничих підрозділів;
– відділу постачання.
229. До хронологічних облікових регістрів відносять:
– картки складського обліку;
– журнали реєстрації господарських операцій;
– журнали-ордери;
– Головну книгу.
230. Синтетичні облікові регістри призначені для:
– групування та систематизації однорідних за економічним змістом господарських операцій;
– порівняння підсумку на рахунках;
– підсумку записів у журналах;
– узагальнення даних синтетичного обліку.
231. За обсягом записів бухгалтерські регістри поділяють на:
– регістри стандартних розмірів;
– регістри синтетичного, аналітичного обліку і комбіновані;
– регістри спеціального призначення;
– картотеки та групувальні відомості.
232. Комбіновані облікові регістри призначені для:
– складання бухгалтерського балансу;
– одночасного ведення синтетичного і аналітичного обліку;
– ведення головної книги;
– автоматизації обліку.
233. За формою та будовою облікові регістри поділяються на:
– двосторонні, односторонні, багатосторонні та шахові;
– книги;
– картки;
– комбіновані.
234. Записи в облікових регістрах за журнально-ордерною формою обліку звіряють:
– з даними первинних документів, що послужили підставою для записів у них;
– з даними комбінованих документів;
– з даними розпорядчих документів;
– з даними внутрішніх документів.
235. За характером записів і призначенням облікові регістри поділяють на:
– хронологічні, комбіновані;
– систематичні, комбіновані;
– комбіновані, допоміжні;
– хронологічні, систематичні, комбіновані.
236. За ступенем узагальнення бухгалтерські регістри поділяють на:
– хронологічні, аналітичні;
–аналітичні, систематичні;
– комбіновані, систематичні;
– синтетичні, аналітичні, комбіновані.
237. Облікові регістри призначені для:
– реєстрації, групування і узагальнення господарських операцій;
– обліку витрат;
– реєстрації господарських операцій;
– нарахування амортизації.
238. За зовнішнім виглядом облікові регістри поділяють на:
– книги і картки;
– картки і окремі листки;
– окремі листки і друковані форми;
– книги, картки, окремі листки і друковані форми.
239. Головна книга – це регістр:
– хронологічний;
– комбінований;
– синтетичний;
– аналітичний.
240. Кількісно-сумові регістри використовують для обліку...
– товарно-матеріальних цінностей;
– малоцінних та швидкозношуваних предметів;
– витрат;
– доходів.
241. Журнали-ордери побудовані за...
– дебетовою ознакою;
– кредитовою ознакою;
– дебетово-кредитовою ознакою;
– правильна відповідь відсутня.
242. Аналітичні рахунки відкриваються в книзі в розрізі субрахунків:
– так;
– ні;
– в окремих випадках;
– залежить від головного бухгалтера.
243. Метою складання фінансової звітності є...
– надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації;
– правильність визначення податків;
– визначення обороту на рахунках синтетичного обліку;
– визначення фактичної собівартості продукції рослинництва.
244. Загальні вимоги до фінансової звітності встановлені П(С)БО:
– П(С)БО 9;
– П(С)БО 6;
– НП(С)БО 1;
– П(С)БО 7.
245. Принципами, на яких ґрунтується фінансова звітність, є...
– обачність;
– повне висвітлення;
– автономність;
– обачність, повне висвітлення та автономність.
246. Звітним періодом для складання фінансової звітності є...
– календарний рік;
– 15 днів;
– 1 місяць і 15 днів;
– 6 місяців.
247. Зміст і форма Балансу регламентується:
– НП(С)БО 1;
– П(С)БО 8;
– П(С)БО 16;
– П(С)БО 26.
248. Звіт про фінансові результати складається відповідно до вимог:
– П(С)БО 9;
– П(С)БО 25;
– НП(С)БО 1;
– П(С)БО 16.
249. Бухгалтерська звітність складається на підставі даних...
– бухгалтерського обліку;
– податкового обліку;
– головного економіста;
– комітету статистики.
250. Фінансова звітність містить інформацію про...
– фінансовий стан;
– результати діяльності;
– рух грошових коштів;
– фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів.
251. Перед складанням річного звіту проводять...
– повну інвентаризацію;
– ревізію каси;
– часткову інвентаризацію;
– складання балансу за 1 квартал.
252. Баланс та інші форми звітності підписує:
– керівник і головний бухгалтер;
– керівник;
– головний бухгалтер;
– головний економіст.
253. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за...
– достовірність звітних показників;
– форму балансу;
– точність і правдивість даних управління статистики;
– структуру балансу.
254. Органи, яким підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність, –– це:
– органи, до сфери управління яких вони належать;
– трудові колективи (на їх вимогу);
– органи виконавчої влади відповідно до законодавства;
– органи, до сфери управління яких вони належать; трудовим колективам (на їх вимогу); органам виконавчої влади відповідно до законодавства.
255. Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до вимог НП(С)БО:
– № 6;
– № 28;
– № 9;
– № 1.
256. Звіт про рух грошових коштів містить дані про рух коштів як результат...
– операційної діяльності;
– інвестиційної діяльності;
– фінансової діяльності;
– операційної, інвестиційної діяльності та фінансової діяльності.
257. Зміст і форма Звіту про власний капітал регламентується:
– П(С)БО 25;
– НП(С)БО 1;
– П(С)БО 16;
– П(С)БО 10.
258. Метою складання Звіту про власний капітал є...
– розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу;
– надання користувачам повної і достовірної інформації про рух грошових коштів;
– інформація про майновий стан підприємства;
– інформація про результати діяльності підприємства.
259. Метою складання фінансової звітності є...
– надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації;
– правильність визначення податків;
– визначення обороту на рахунках синтетичного обліку;
– визначення фактичної собівартості продукції рослинництва.
260. Фінансова звітність повинна містити дані про...
– дату звітності;
– валюту звітності;
– дані про підприємство;
– дату, валюту звітності та дані про підприємство.
261. Керівник і головний бухгалтер за показники звітності несуть відповідальність:
– повну;
– часткову;
– не несуть відповідальності;
– кримінальну.
262. Складання балансу регламентується:
– П(С)БО 6;
– НП(С)БО 1;
– П(С)БО 9;
– П(С)БО 16.
263. До річного звіту додається пояснювальна записка про аналіз факторів, що вплинули на результати роботи підприємства:
– так;
– ні;
– для окремих підприємств;
– 1 раз у 3 роки.
264. Достовірність фінансової звітності, що підлягає обов’язковому оприлюдненню повинна бути підтверджена:
– аудиторською перевіркою;
– керівником;
– бухгалтером;
– економістом.
265. В Україні встановлені єдині вимоги до змісту статей балансу, форми і строків подання:
– так;
– ні;
– залежно від організаційно-правової форми підприємства;
– кожне підприємство обирає самостійно.
266. Метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є:
– надання користувачам правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства;
– для переоцінки запасів;
– для проведення переоцінки основних засобів;
– для проведення перевірки різними організаціями.
267. План організації бухгалтерського обліку визначає таке:
– зміст;
– послідовність і строки використання облікових робіт;
– складання і подання звітності;
– зміст, послідовність і строки використання облікових робіт, складання і подання звітності.
268. Головний бухгалтер має право другого підпису:
– так;
– ні;
– не завжди;
– раз на рік.
269. Головному бухгалтеру забороняється приймати до виконання документи по операціях:
– що порушують чинне законодавство;
– що відповідають чинному законодавству;
– що не узгоджені керівником;
– відсутня така заборона.
270. Посадова особа, якій надано право першого підпису на грошових і розрахункових документах:
– технолог;
– касир;
– керівник;
– бухгалтер.
271. Важливою передумовою раціональної організації обліку на підприємстві є...
– правильна розстановка кадрів на окремих ділянках облікового процесу;
– посада головного бухгалтера;
– ведення бухгалтерського обліку;
– керівник.
272. Чисельність облікового апарату і його структура залежить від:
– обсягу облікових робіт;
– форми організації і автоматизації обліку;
– від масштабів виробництва;
– обсягу облікових робіт, форми організації і автоматизації обліку та від масштабів виробництва.
273. Службові обов’язки для облікових працівників визначає:
– головний бухгалтер;
– головний зоотехнік;
– ветлікар;
– керівник.
274. Організацію виконання службових обов’язків обліковими працівниками забезпечує:
– головний бухгалтер;
– головний зоотехнік;
– ветлікар;
– керівник.
275. Посадова інструкція бухгалтера служить насамперед для:
– чіткого розмежування обов’язків;
– роботи підрозділів;
– визначення результатів діяльності;
– чіткого розмежування обов’язків, роботи підрозділів та визначення результатів діяльності.
276. Підприємство самостійно:
– визначає облікову політику;
– обирає форми бухгалтерського обліку;
– розробляє систему та форми внутрішнього контролю, обліку та звітності;
– визначає облікову політику, обирає форми бухгалтерського обліку та розробляє систему та форми внутрішнього контролю, обліку та звітності.
277. Одним з найголовніших документів, що визначає правильність організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, є:
– наказ про облікову політику підприємства;
– наказ про прийняття на роботу гол. бухгалтера;
– заява про прийняття на роботу гол. бухгалтера;
– наказ про облікову політику підприємства, Наказ про прийняття на роботу гол. бухгалтера та заява про прийняття на роботу гол. бухгалтера.
278. Управління методологією бухгалтерського обліку і фінансовою звітністю здійснює...
– Міністерство фінансів України;
– Міністерство юстиції України;
– Держкомстат України;
– Міністерство праці України.
279. Нормативні акти з питань бухгалтерського обліку і звітності погоджуються з...
– держкомстатом України;
– Міністерством фінансів України;
– Кабінетом Міністрів України;
– держкомстатом України, Міністерством фінансів та Кабінетом Міністрів України.
280. Головного бухгалтера призначає на посаду і звільняє з неї...
– керівник підприємства;
– головний інженер;
– головний механік;
– головний агроном.
281. Відповідальність за організацію поточного архіву підприємства несе:
– керівник підприємства;
– головний бухгалтер;
– заступник керівника підприємства;
– касир.
282. Функціональні обов’язки працівників бухгалтерії визначаються в:
– положенні про бухгалтерію;
– штатному розкладі;
– наказі керівника;
– положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
283. Відповідальність на підприємстві за організацію бухгалтерського обліку покладено на...
– головного бухгалтера;
– керівника підприємства;
– головного економіста;
– власника підприємства або уповноважену ним особу.
284. Документом, де вказується кількість та штат працівників бухгалтерії, є...
– посадові інструкції;
– статут підприємства;
– штатний розпис;
– Головна книга.
285. Відповідальність за бухгалтерський облік операцій у разі ліквідації підприємства несе...
– головний бухгалтер;
– керівник підприємства;
– ліквідаційна комісія;
– економіст.
286. План організації бухгалтерського обліку містить...
– план звітності;
– план рахунків та їх кореспонденцію;
– план інвентаризації;
– план звітності, план рахунків та їх кореспонденції та план інвентаризації.
287. План (графік) документообороту складається...
– на підставі переліку типових і спеціалізованих форм документів;
– на підставі статуту підприємства;
– на підставі статутного фонду;
– на підставі спеціалізованих форм документів.
288. План (графік) документообороту розробляє...
– головний бухгалтер;
– головний агроном;
– головний зоотехнік;
– керівник підприємства.
289. План інвентаризації передбачає...
– строки і порядок проведення інвентаризації;
– затвердження форм бухгалтерського обліку;
– план організації бухгалтерського обліку;
– графік документообігу.
290. На посаду працівників бухгалтерії призначає...
– головний бухгалтер;
– власник підприємства;
– керівник підприємства;
– начальник відділу кадрів.
291. Під час організації обліку важливою умовою є знання апаратом бухгалтерії законів, положень та інструкцій з ведення обліку:
– так;
– ні;
– залежить від керівництва підприємства;
– в окремих випадках.
292. Залежно від місця узагальнення даних бухгалтерського обліку його поділяють на...
– централізований;
– децентралізований;
– простий і складний;
– централізований і децентралізований.
293. Оформлені первинні документи передаються...
– керівнику;
– економісту;
– центральній бухгалтерії;
– нікуди не передаються.
294. Функції бухгалтерії головного підприємства або центральної бухгалтерії зводяться до перевірки звітності і складання узагальненої по підприємству:
– так;
– ні;
– залежить від керівництва підприємства;
– в окремих випадках.
295. Кожне підприємство складає план організації бухгалтерського обліку, визначає зміст, послідовність і строки виконання облікових робіт на підприємстві:
– так;
– ні;
– залежить від керівництва підприємства;
– в окремих випадках.
296. Робочий план рахунків та їх кореспонденція затверджується на кожному підприємстві:
– так;
– ні;
– залежить від керівництва підприємства;
– в окремих випадках.
297. План проведення інвентаризації передбачає...
– строки і порядок проведення інвентаризації майна підприємства;
– строки і порядок інвентаризації грошей в касі та на рахунках в банках;
– строки і порядок інвентаризації розрахунків;
– строки і порядок проведення інвентаризації майна підприємства, грошей в касі та на рахунках в банках та інвентаризації розрахунків.
298. План інвентаризації дозволяє уникнути порушень ритму роботи підприємства:
– так;
– ні;
– залежить від керівництва підприємства;
– в окремих випадках.
299. За організацію архіву відповідальність несе...
– економіст;
– фінансист;
– керівник або головний бухгалтер;
– головний інженер.
300. На підприємстві архівні документи повинні зберігатися в окремому приміщенні:
– так;
– ні;
– залежить від керівництва підприємства;
– в окремих випадках.
