
- •Тема 3. Стратегічний аналіз конкурентних позицій підприємства методами порівняльного аналізу та групування
- •Система показників оцінки конкурентоспроможності підприємства
- •Методи оцінювання конкурентоспроможності підприємства
- •Метод бенчмаркінгу
- •Конкурентоспроможність товару і методи її визначення
- •Система показників оцінки конкурентоспроможності підприємства
- •Методи оцінювання конкурентоспроможності підприємства
- •3. Методи групування у стратегічному аналізі
- •Показники конкурентів компанії "Сонячний берег"
- •Значення дискримінантної функції z для фірм-конкурентів
- •Оцінка каналів розподілу компанії "Амелія"
- •Матриця відстаней між оцінками каналів розподілу
- •Розрахунок відношень між величинами сусідніх зв’язків (відстаней) дендриту
- •4.Метод бенчмаркінгу
- •5.Конкурентоспроможність товару і методи її визначення
Розрахунок відношень між величинами сусідніх зв’язків (відстаней) дендриту
Кількість зв’язків |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Відстань Di |
9 |
7 |
6 |
3 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
ік |
- |
1,29 |
1,17 |
2,00 |
1,50 |
1,00 |
2,00 |
1,00 |
1,00 |
|
|
9:7 |
7:6 |
6:3 |
3:2 |
2:2 |
2:1 |
1:1 |
1:1 |
По-друге, визначається кількість кластерів к за допомогою нерівності і<і за (за к = 2,3, ... , п-2). За даними таблиці .5 видно, що ця нерівність виконується для: к3 і к4; к6 і к7
k = 3 (1,17<2,00);
k = 6 (1,00<2,00).
Знаходимо
мінімальне значення серед і3
та
і6:
min
.
Отже, кількість кластерів (груп) для розбивки каналів розподілу дорівнює 6. (k = 6). Для визначення складу кожного кластера у дендриті розривається 5 (k-1) зв’язків, які характеризуються найбільшими відстанями між об’єктами.
У дендриті (див. рис. .4.) легко визначити перші чотири зв'язки, які необхідно розірвати - це комбінації 5 - 10, 1 - 5, 8 - 9, 10-2. Але існує відразу два зв'язки з однаковими відстанями: 3-6 і 9-7. Вирішити, який саме зв'язок потрібно розірвати, ми повинні на підставі якихось інших критеріїв. Припустимо, що ми з певних причин надаємо перевагу розірванню зв'язки 9-7.
Внаслідок цього поділ на кластери призводить до утворення таких груп (номери кластерів вказано в порядку зменшення оцінок каналів розподілу):
7-й кластер: канал розподілу № 5 (оцінка 26);
2-й кластер: канал розподілу № 1 (оцінка 19);
3-й кластер: канал розподілу № 10 (оцінка 17);
4-й кластер: канали розподілу №№ 2, 8 (оцінки 14, 13 відповідно);
5-й кластер: канали розподілу №№ 4, 7 (оцінки 10, 9 відповідно);
6-й кластер: канали розподілу №№ 9, 6, 3 (оцінки 7, 6, 4 відповідно).
Звичайно, у реальній ситуації для групи з 10 об'єктів виділяти аж 6 кластерів недоцільно. Але не варто забувати, що ми розглядали лише умовний приклад, метою якого було ознайомлення з технікою кластерного аналізу, особливо у ситуаціях, коли кількість кластерів з самого початку була невідома.
Припустимо тепер, що з самого початку планувалося виділити 4 кластери. Тоді процедура кластеризації сукупності об'єктів (каналів розподілу) буде дуже простою: необхідно у дендриті розірвати 3 зв'язки з найбільшими значеннями, тобто зв'язки 5-10, 1 - 5, 8 - 9. Таким чином, наші класгери будуть включати такі об'єкти:
7-й кластер: канал розподілу № 5;
2-й кластер: канал розподілу № 1;
3-й кластер: канали розподілу №№ 10, 2, 8;
4-й кластер: канали розподілу №№ 4, 7, 9, б, 3.
На практиці можна застосовувати не тільки метод дендритів, але й інші прийоми кластерного аналізу. Ці питання детально розглядаються у спеціальній науковій літературі, тому зауважимо лише, шо кластерний аналіз, незважаючи на формалізацію його процедур, значною мірою має еврістичний характер, тобто вимагає від аналітика прийняття рішень на основі логічного осмислення конкретної ситуації.
Отже, розглянуті нами методики групування різних об'єктів стратегічного аналізу мають незаперечну цінність для досягнення правильної орієнтації дослідження; зосередження на ключових факторах, підрозділах, продуктах чи групах споживачів; уникнення помилок у виборі інструментів аналізу.