3. Дохідний, витратний та ринковий методи оцінки ринкової вартості майна

При оцінці вартості підприємства і його елементів використовують такі підходи:

• витратний;

• порівняння продажів (аналоговий);

• прибутковий.

Витратний підхід - це поелементна оцінка об'єкта. Загальну вартість об'єкта отримують підсумовуванням вартостей усіх його елементів. Застосування витратного методу дає песимістичну оцінку об'єкта, проте в умовах, коли фондовий ринок ще не сформований, а ринкова інформація відсутня, цей підхід часто виявляється єдино можливим. Аналоговий підхід базується на порівнянні оцінюваного об'єкта з аналогами, ринкова ціна яких відома. Прибутковий підхід ґрунтується на розрахунку майбутніх надходжень від експлуатації об'єкта оцінки і визначенні їх поточної вартості. Для розрахунку вартості об'єкта використовується показник чистого дисконтованого доходу.

Оцінка підприємства в цілому вимагає дещо інших підходів, ніж оцінка окремих активів цього підприємства. При такій оцінці необхідно розглядати підприємство як єдиний майновий і виробничий комплекс. Цілісний майновий комплекс – це об'єкт господарювання із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Відмітною особливістю такої оцінки є те, що вартість майнових активів коригується на вартість гудвілу. Причому під гудвілом слід розуміти ділову репутацію підприємства, його нематеріальний актив, вартість якого створюється завдяки управлінському мистецтву, позиціям на ринку, успішному впровадженню нових технологій і так далі.

Відмітимо, що потенційних покупців цілісного комплексу цікавить, як правило, не лише первинна і залишкова вартість майна, а й сума чистого прибутку, який можна отримати в результаті експлуатації підприємства. Крім того, велике значення має розмір майнових прав і обов'язків відповідного суб'єкта господарювання.

Вітчизняне законодавство у разі оцінки цілісного майнового комплексу передбачає використовувати методи балансової, ринкової і капіталізованої вартості.

Метод чистої вартості активів дозволяє визначити вартість підприємства як суму цін реалізації активів підприємства за вирахуванням суми зобов'язань.

Метод ринкових порівнянь є загальним способом визначення оцінної вартості підприємств, часткою в капіталі підприємств і цінних паперів, що емітуються підприємствами, заснованим на порівнянні даного підприємства з аналогічними компаніями, долями в їх капіталі і цінними паперами, які були реально продані на ринку.

У рамках прибуткового підходу можливе застосування як методу капіталізації доходу, так і методу дисконтування майбутніх доходів (прибутків). При використанні методу капіталізації репрезентативна величина доходу за один часовий проміжок перераховується у вартість підприємства за допомогою коефіцієнта капіталізації. Ставка капіталізації залежить від стійкості доходу компанії.

Якщо фірма має стабільне зростання прибутків – обирають більш низьку ставку капіталізації, що призводить до збільшення ринкової вартості фірми, і навпаки, у разі нестабільних прибутків ставку капіталізації збільшують.

Для оцінки акціонерних товариств може використовуватись капіталізація дивідендів. Цей метод переважає для акціонерів, які не мають контрольного пакета акцій, оскільки для них важливішою є величина дивідендів, а впливати на політику товариства з питань виплати дивідендів вони не можуть. Для акціонерів, які мають контрольний пакет акцій, бажаніше використання для визначення ринкової вартості підприємства капіталізації чистого доходу.

Метод дисконтування майбутніх доходів базується на оцінці доходів у майбутньому для кожного з декількох часових проміжків. Ці доходи перераховуються у вартість за допомогою ставки дисконту.

У країнах з ринковою економікою і розвиненим фондовим ринком корпоративні права оцінюють за допомогою ринкової ціни акцій. Використовувати цей метод в Україні важко через нерозвиненість фондового ринку.