Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з дисципліни «Економічна діагно...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.15 Mб
Скачать

Висновки

Конкурентоспроможність продукції і конкурентоспроможність товаровиробника співвідносяться між собою як частина і ціле. Можливість підприємства конкурувати на певному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару і сукупності економічних методів ведення підприємством конкурентної боротьби.

Конкурентоспроможність продукції – комплексний показник, що характеризує ступінь її здатності задовольняти вимоги споживачів у вільному і справедливому ринку у більшому ступені, ніж аналогічні товари, представлені на ринку, при збереженні чи збільшенні реальних доходів виробника продукції. Рівень конкурентоспроможності – показник цієї властивості, що являє собою відносну характеристику здатності продукції задовольняти вимоги конкретного ринку в аналізованому періоді краще порівняно з продукцією конкурентів. Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності продукції базується на використанні комплексних показників або зіставленні питомих корисних ефектів продукції, яка аналізується.

Запитання для самоперевірки

  1. Що розуміється під конкурентоспроможністю продукції?

  2. Що таке рівень конкурентоспроможності продукції?

  3. У чому різниця між апріорним та апостеріорним критерієм рівня конкурентоспроможності продукції?

  4. Який метод оцінки конкурентоспроможності продукції є одним найпоширеніших?

  5. Які показники є найбільш значущими з погляду споживачів продукції для побудови профілю?

  6. Якою є методика оцінки ступеня відповідності продукції інтересам кожного з суб’єктів ринку?

  7. Якою є залежність імовірності сприйняття та несприйняття (протидії) продукції ринком від інтегральної оцінки?

Тема 5. Діагностика ринкової вартості майна

1. Основні поняття діагностики ринкової вартості майна.

2. Методи оцінки ринкової вартості майна.

3. Дохідний, витратний та ринковий методи оцінки ринкової вартості майна

Ключові терміни: вартість майна, незалежна оцінка, стандартизована оцінка, початкова вартість, переоцінена вартість, сукупна вартість, чиста вартість, оцінка ринкової вартості майна, масова оцінка, вартість відтворення, вартість заміщення, вартість залишкового заміщення, страхова вартість, інвестиційна вартість, витратний підхід, аналоговий підхід, прибутковий підхід.

1. Основні поняття методики діагностики ринкової вартості майна

Методика оцінки майна визначає спо­соби і методи оцінки, а також види оціню­ваної вартості майнових комплексів. Незалежна оцінка є визначенням пев­ного виду вартості майна суб'єктом оцінної діяльності за договором із замовником.

Незалежна оцінка майна здійснюється відповідно до вимог національних стан­дартів з урахуванням положень визначеної Методики та міжнародних стандартів оцінки. За зверненням правоохоронних органів оцінка майна здійснюється відповід­но до нормативно-правових актів, чинних на визначену відповідним органом дату, з використанням їх термінології.

Стандартизована оцінка являє собою оцінку, здійснювану само­стійно державними органами приватизації (органами, уповноваженими управляти державним майном) з використанням стандартної методології та стандартного на­бору вихідних даних.

При здійсненні оцінки майна розрізняють різні види його вартості:

  • початкову;

  • переоцінену;

  • сукупну;

  • чисту.

Початкова вартість майна – це вартість, з якої розпочинається його продаж встанов­леними законодавством способами, що передбачають конкуренцію серед покупців.

Переоцінена вартість – це вартість активів, за якою активи відображаються в переда­вальному балансі підприємства, складеному на дату оцінки, у тому числі активи, що підлягали переоцінці на засадах незалежної оцінки відповідно до порядку та у випадках, передбачених зазначениою вище Методикою.

При цьому передавальним балансом підприємства є баланс підприємст­ва, складений на дату оцінки відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку за результатами інвентаризації, в якому у випадках, визначених Методикою, зазначається переоцінена вартість необоротних активів.

Сукупна вартість цілісного майнового комплексу - це сума вартості ак­тивів підприємства, відображених у його передавальному балансі.

Чиста вартість цілісного майнового комплексу - це сукупна вартість ці­лісного майнового комплексу, зменшена на суму зобов'язань.