- •Тема . Розширені можливості javascript
- •1. Використання функцій
- •2. Об’єктна модель JavaScript
- •3. Обробка подій
- •4. Стандартні об’єкти і функції JavaScript
- •Методи об’єкту Array
- •Методи об’єкту Date
- •Методи об’єкту Math
- •Методи об’єкту String
- •5 Використання об’єктів window, document, location.
- •Основні параметри вікна
- •6. Контрольні запитання
Тема . Розширені можливості javascript
-
1. Використання функцій
Функція JavaScript це іменована група команд, які вирішують певну задачу та можуть повернути деяке значення. Функція визначається за допомогою оператору function , що має такий синтаксис:
function Ім’я_функції ([параметри])
{
[оператори]
return [значення_що повертається]
}
Параметри, що передаються функції, розділяються комами. Необов’язковий оператор return в тілі функції (блок операторів, що обмежений фігурними дужками), визначає значення, що повертається функцією. Визначення функції тільки задає її ім’я и визначає, що буде робити функція при її визові. Безпосереднє виконання функції реалізується, коли в сценарії відбувається її виклик та передаються необхідні параметри. Відзначимо, що визначення функції необхідно реалізувати на HTML-сторінці до її виклику. Наприклад, для показу на екрані вікна повідомлення з текстом "Це виклик функції" визначимо функцію Go та реалізуємо її виклик:
<html><head><title>Використання JavaScript</title>
<script>
function Go() {
alert("Це виклик функції")
}
</script>
</head><body>
<script>
Go();
</script></body></html>
-
2. Об’єктна модель JavaScript
JavaScript відноситься до об’єктно-орієнтованих мов програмування. Об’єкт – це цілісна конструкція, що має властивості, які є змінними JavaScript та методи їх обробки. Властивості можуть бути іншими об’єктами. Функції, пов’язані з об’єктом, називаються методами об’єкта. Для звернення до властивостей об’єкту використовується наступний синтаксис:
objectName.propertyName
Ім’я об’єкту, імена властивостей та методів чуттєві до регістру. Для визначення властивостей їм необхідно присвоїти значення. Наприклад, якщо існує об’єкт з іменем myCar, то для визначення властивості model необхідно:
myCar.model = "Таврія"
Для визначення методів необхідно спочатку визначити звичайну функцій, а після цього, необхідно зв’язати цю функцію з існуючим об’єктом:
object.methodname = function_name
де object існуючий об’єкт, methodname – ім’я, що призначається методу, function_name ім’я функції.
Виклик методу в контексті об’єкту реалізується так:
object.methodname (params);
Для створення екземпляру об’єкта необхідно:
Написати функції, які будуть використані в якості методів об’єкту.
За допомогою звичайної функції визначити об’єкт.
За допомогою оператора new створити екземпляр об’єкту.
Наприклад необхідно створити об’єкт з іменем car та властивостями model та color та методом go. Для цього необхідно написати функцію when, яка буде використана для визначення методу go:
function when() {
//код функції
}
Після цього необхідно написати функцію для визначення об’єкта:
function car( model, color) {
this.model = model;
this.color = color;
this.go =when;
}
Відзначимо, що оператор this використовується для того, щоб присвоїти значення властивостям об’єкту, базуючись на параметрах, що передаються функції.
Створення об’єкту з іменем mycar можливо реалізувати так:
mycar = new car("Таврія", "Зелений")
В JavaScript всі елементи (теги) на HTML-сторінці вистроєні в ієрархічну структуру. Причому кожен елемент представлений в вигляді об’єкту, з визначеними властивостями та методами. Керування об’єктами на HTML-сторінці можливо багато в чому за рахунок того, що JavaScript дозволяє одержати доступ до цих властивостей та методів. При реалізації доступу необхідно враховувати ієрархію об’єктів на HTML-сторінці. Відзначимо, що загальним об’єктом контейнером є об’єкт window, який відповідає вікну браузера. В свою чергу цей об’єкт містить деякі елементи оформлення, наприклад рядок стану. Завантаженій в вікно браузера HTML-сторінці відповідає об’єкт document. Всі без виключення елементи HTML-сторінки є властивостями об’єкту document. Прикладами об’єктів HTML є таблиця, гіперпосилання або форма. Для доступу до методів/властивостей елементів на HTML-сторінці використовується наступний синтаксис:
document.ім’я_об’єкту.ім’я_методу()