2. Московський імперіялізм і комунізм – дві форми одного ворога

Визвольна боротьба України, яку веде націоналістичний, ре­волюційний рух, однаково спрямована проти відкритого москов­ського імперіялізму та інтернаціонального комунізму, як двох форм, у яких діє один ворог – Москва.

Імперіялізм російського народу – це явище історичного по­рядку, що міняє свої форми та методи дії, але в своїй істоті зали­шається незмінним. Його суттю є безнастанне намагання підпо­рювати собі інші народи та за рахунок їхнього визиску й знищу­вання постійно збільшувати свою силу, засяг свого володіння, розріст московської нації і її імперії. Цей Імперіялізм виступає раз відкрито, як сила і дія Росії, раз у прихованій, замаскованій фор­мі.

Комунізм – це тепер найважливіша форма закаптуреного мос­ковського імперіялізму. Не дивлячись на неросійське походжен­ня комуністичної доктрини, комунізм став фактичним інструмен­том московського імперіялізму, однією з головних форм і голов­ним засобом його замаскованого вияву і дії. Це стосується не тіль­ки до большевизму, себто до явно російського, але так само й до інтернаціонального, комунізму.

Розрізнення в нашій боротьбі окремих форм одного й того са­мого ворога потрібне з уваги на різнобічну його дію та створювані таким чином окремі фронти. Відкритий московський Імперіялізм діє проти самостійности України не тільки у формі большевизму, а теж як антикомуністичний російський Імперіялізм. Головний фронт проти першого з них є на Рідних Землях, а проти другого – покищо тільки на чужині. Але в майбутньому ця система може змінитися й обидва фронти відкритого московського імперіялізму можуть стати рівнорядними. Антикомуністичний Імперіялізм Мос­кви може прийти на зміну большевизмові.

Інтернаціональний комунізм не обмежується обширом большевицького панування. Він діє по всьому світі, серед різних наро­дів, і під цим оглядом є світовим явищем. При тому він стоїть на послугах московського імперіялізму, в большевизмі має свою основну, випадову базу, з Москви дістає постійне підживлювання. Для українського визвольного руху, як і для інших протибольшевицьких сил, інтернаціональний комунізм творить додат­кові фронти, побіч большевицького, відкриваючи ворожі дії з ба­гатьох інших боків. Тому фронтові проти інтернаціонального ко­мунізму мусимо відвести окреме місце в нашій боротьбі.

3. Можливості докорінних змін на підбольшевицькому обширі

Знищення большевицького поневолення України і відновлен­ня Української Самостійної Соборної Держави будуть великою геополітичною зміною такого порядку, що створить цілком інший уклад не тільки на сумежному з Україною просторі, але й набере світового значення. Визволення України спаралізує агресивність московського імперіялізму та завдасть смертельний удар інтерна­ціональному комунізмові.

Але пропорційно до величезного, світового значення україн­ської визвольної справи, стоять так само великі перешкоди на шляху до її здійснення. Ці перешкоди походять першою мірою від ворога. Москва, большевицький режим, усі відміни московсь­кого імперіялізму та світовий комунізм – добре розуміють зна­чення України і загрозу від її визвольних змагань. Тому вони всі­ма силами й засобами намагаються втримати Україну в стані по­неволення, знищити український національно-визвольний рух, чи хоча б заступити йому шлях до перемоги. Одночасно українсь­ка визвольна справа зустрічає чималі труднощі у вільному світі, в таборі протибольшевицьких держав. Маємо на увазі справжні протибольшевицькі сили, а не закаптурених спільників больше-визму, в ролі тих міжнародніх мафій, які відкрито діють проти самостійности України, виконуючи послугу Москві. Цих треба за­раховувати до ворожого табору. Коли ж антикомуністичні сили у вільному світі, зокрема керівні кола західніх держав, не під­тримують української справи, то це значною мірою діється саме через її велике значення. З одного боку діє сила інерції, а з другого – страх перед ангажуванням себе в гострий конфлікт з Мос­квою. Бо підтримка самостійницьких змагань України – це офензивна дія проти Росії на найвиразнішому для неї пункті.

Усвідомлюючи, які великі перешкоди і ворожі сили стоять проти наших змагань та які великі зміни викличе перемога укра­їнської визвольної справи, мусимо розглянути всі можливості і фактори, які можуть допомогти у визволенні України. З цього погляду нас цікавлять всі основні зміни на підбольшевицьхому просторі і можливості їх виникнення, не тільки такі, що стоять у причиновому зв'язку з українською визвольною справою, але теж такі, що приходять у наслідок дії інших сил і обставин, а які можуть мати вплив на умовини нашої боротьби.

Найперше ставимо собі питання, які можливості основних змін на підбольшевицькому обширі є передбачені в різних кон­цепціях. Маємо на увазі те, як може дійти до основних змін загаль­ного становища в країнах, тепер поневолених большевизмом. При цьому узгляднюємо не тільки нашу концепцію, а теж інші, щоб зіставити всі теоретичні розв'язки цього питання, розв'язки, які повинні б мати якісь реальні завдатки, коли на них спираються політичні концепції і за ними стоять певні політичні фактори.

Є три основні теоретичні можливості змін на підбольшевиць­кому обширі.

Перша можливість – це усунення большевизму зовнішніми силами. Практично беручи, за теперішнього укладу сил це може статися тільки одним способом – війною. Нема жадних виглядів на те, щоб інші держави могли усунути панування большевизму без війни, своїм натиском мирними засобами, чи самою загрозою пристосовання мілітарної сили. Війна з СССР і перемога держав протилежного бльоку могли б дати їм змогу знищити володіння большевизму і встановити на його місці новий лад.

Друга можливість – це внутрішня еволюція большевизму, глибинні зміни в большевицькій системі, зміни в режимі та в його національній, суспільній, економічній, культурній політиці.

Третя можливість – це протибольшевицька революція, насам­перед національно-визвольна революція поневолених Москвою народів.

Ці три можливості трактуємо як основні тому, що в кожній із них підметом, рушієм змін е інша сила, чи пак інший комплекс сил, що прямує до своєї власної мети. Вслід за цим, у кожному з тих трьох варіянтів зміни відбувалися б іншим, своєрідним спо­собом і мали б інший характер, хоч їхні наслідки в різних точках могли б сходитися.

Подані тут три основні можливості не є тільки вислідом теоре­тичних міркувань. Кожна з них має місце в якійсь політичній кон­цепції, за якою стоять українські чи чужоземні політичні сили.

Крім цих трьох основних можливостей, існують ще різні окре­мі комбінації. Такі комбінації переважають, власне, у різнородних політичних концепціях. Мало концепцій обмежується виключно й виразно на одній з трьох основних можливостей. Але при до­кладнішій аналізі коленої комбінованої концепції можна ствер­дити в ній перевагу однієї основної можливости, та другорядну ролю інших. Різні політичні концепції, які прямують до ґрунтовних перемін на теперішньому підбольшевицькому просторі, хоті­ли б узгляднити всі можливості, а не класти все на одну ставку. При тому ріжниці між спорідненими концепціями полягають на більшім або меншім наголошуванні саме тих можливостей, які в них стоять на другому місці, як доповнення чи підсилення основ­ної можливосте.

В цьому нашому розгляді не було б доцільно займатися різни­ми складними концепціями, бо це тільки утруднювало б дійти до чіткої оцінки і ясних висновків. Доцільніше, і цілком вистачаюче, застановитися над кожною з трьох основних можливостей і ви­робити собі оцінку їхньої вартости, а тоді будемо мати ключ до оцінювання різних комбінацій з тих основних елементів.

Застановляючися над поодинокими можливостями ґрунтовних змін, на підбольшевицькому просторі, не маємо на меті перевірювати, чи кожна з них має реальні основи та наскільки. Кваліфі­кація політичних тенденцій за критерієм реальности, чи нереальности є взагалі сумнівної вартости, поскільки за тими тенденція­ми стоять живі сили, готові і спроможні до боротьби за їхнє здійс­нення. Це стосується так само до оцінювання різних передбачу­вань майбутнього розвитку. Наша оцінка обговорюваних тут мож­ливостей не стосується до їхньої реальности, чи об'єктивної вар­тости, тільки має виразне, суб'єктивне визначення: нас цікавить передусім те, чи дана можливість відповідає українським виз­вольним змаганням, чи нашу справу можна з нею пов'язувати, чи є для того підстави.