
- •Мельничук о.А., Мельничук о.Ф. Правознавство
- •Передмова
- •Вступ до правознавства
- •Література до курсу
- •Розділ і. Основи теорії держави і права Глава і. Основи теорії держави
- •1. Основні теорії походження держави
- •2. Поняття та ознаки держави
- •3. Функції держави
- •4. Механізм держави
- •5. Форма держави
- •Література
- •Глава іі. Основи теорії права
- •1. Поняття права та його ознаки
- •2. Функції права
- •3. Принципи права
- •4. Місце і роль права в системі соціальних норм
- •5. Поняття системи права як внутрішньої його організації
- •6. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
- •7. Систематизація нормативних актів
- •8. Реалізація норм права: загальна характеристика
- •9. Правові відносини
- •10. Правомірна поведінка
- •11. Правопорушення: поняття, склад, види
- •12. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види
- •Література
- •Розділ іі. Окремі галузі права україни Глава ііі. Основи конституційного права
- •1. Конституційне право – провідна галузь національного права України
- •2. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
- •3. Основні характеристики Конституції України як Основного Закону держави
- •4. Загальні засади конституційного ладу України
- •5. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
- •6. Громадянство України як один з інститутів конституційного права
- •7. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
- •8. Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні
- •9. Президент України — глава держави
- •Дострокове припинення повноважень Президента України
- •10. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •Припинення повноважень Кабінету Міністрів
- •11. Судова система та органи прокуратури
- •12. Територіальний устрій України. Автономна Республіка Крим
- •13. Місцеве самоврядування в Україні
- •Література
- •Глава IV. Основи адміністративного права україни
- •1. Адміністративне право України: поняття та предмет правового регулювання. Джерела адміністративного права
- •2. Управління як об'єкт адміністративного права
- •3. Державна служба: поняття, правовий статус державних службовців
- •4. Основи адміністративного процесу
- •5. Адміністративне правопорушення
- •6. Адміністративна відповідальність
- •7. Адміністративні стягнення
- •Література
- •Глава V. Основи трудового права україни
- •1. Трудове право України: поняття та предмет правового регулювання. Джерела трудового права
- •2. Колективний і трудовий договори
- •2.1. Колективний договір (угода)
- •2.2. Трудовий договір: поняття, сторони і зміст
- •3. Порядок прийняття на роботу
- •4. Припинення трудового договору
- •5. Робочий час
- •6. Час відпочинку
- •8. Індивідуальні й колективні трудові спори
- •Література
- •Глава VI. Основи цивільного права україни
- •1. Цивільне право України: поняття і система. Джерела цивільного права
- •2. Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення.
- •3. Суб'єкти та об’єкти цивільно-правових відносин
- •4. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов'язків
- •5. Захист цивільних прав
- •6. Поняття права власності в Україні. Суб’єкти права власності та захист їх прав.
- •Цивільно-правові договори: поняття і види
- •8. Цивільно-правова відповідальність
- •9. Спадкування за законом і за заповітом
- •Література
- •Глава vіі. Основи житлового права
- •1. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання. Джерела житлового права
- •2. Житловий фонд України та його види
- •3. Право громадян на житло і форми його реалізації. Порядок надання житла громадянам, які потребують покращення житлових умов
- •4. Користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду
- •5. Користування службовими жилими приміщеннями і гуртожитками
- •6. Приватизація державного житлового фонду
- •Література
- •Глава VIII. Основи сімейного права україни
- •1. Сімейне право України: поняття і предмет правового регулювання. Джерела сімейного права.
- •2. Сім’я за сімейним законодавством
- •3. Шлюб за сімейним законодавством
- •4. Припинення шлюбу
- •5. Особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя
- •6. Шлюбний договір
- •7. Особисті немайнові й майнові права та обов'язки батьків і дітей
- •8. Усиновлення (удочеріння)
- •9. Опіка й піклування
- •Література
- •Глава іх. Основи екологічного права україни
- •1. Екологічне право України: поняття і предмет його правового регулювання. Джерела екологічного права
- •2. Екологічні права та обов'язки громадян та природокористувачів
- •3. Природно-заповідний фонд
- •4. Правові засоби охорони атмосферного повітря і тваринного світу
- •5. Правова охорона водних ресурсів та порядок використання та охорони надр
- •6. Загальна характеристика земельного права: поняття і предмет правового регулювання. Джерела земельного права
- •7. Види земель та їх правовий статус. Право власності на землю
- •8. Користування землею
- •9. Вирішення земельних спорів
- •Література
- •Глава X. Основи фінансового права україни
- •1. Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання
- •2. Бюджет і бюджетна система
- •3. Податкова політика в Україні: загальна характеристика
- •4. Система оподаткування та її значення
- •5. Поняття податку
- •6. Види податків
- •7. Платники податків та об'єкти оподаткування
- •8. Відповідальність за порушення законодавства про податки
- •9. Законодавство України про банки і банківську діяльність
- •Література
- •Глава XI. Основи кримінального права україни
- •1. Кримінальне право України: поняття і предмет правового регулювання
- •2. Кримінальний кодекс України: його загальна характеристика
- •3. Злочин: поняття, ознаки та види. Склад злочину
- •4. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність
- •5. Стадії вчинення злочину
- •6. Співучасть у вчиненні злочину
- •7. Кримінальна відповідальність
- •Може бути звільнено від кримінальної відповідальності особу, яка:
- •8. Кримінальне покарання та його види
- •9. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •Література
- •Розділ і. Основи теорії держави і права
- •Розділ іі. Окремі галузі права україни
- •Глава IV. Основи адміністративного права україни
- •Глава V. Основи трудового права україни
- •Глава VI. Основи цивільного права україни
- •Глава vіі. Основи житлового права
- •Глава VIII. Основи сімейного права україни
- •Глава X. Основи фінансового права україни
- •Глава XI. Основи кримінального права україни
- •Навчальне видання
Література
Сімейний кодекс України.
Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / За ред. Ю.С. Червоного. – К., 2003.
Сімейне право України: Підручник за ред. Гопанчука В.С. - К., 2002.
Глава іх. Основи екологічного права україни
1. Екологічне право України: поняття і предмет його правового регулювання. Джерела екологічного права
Екологічне право — система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). Предметом екологічного права є відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Екологічне право є комплексною галуззю права. До його складу входять такі підгалузі, як земельне, водне, лісове, гірниче право та деякі інші галузі права, якими регулюються відносини з охорони й раціонального використання певних видів природних ресурсів. Метод екологічного права є комплексним і являє собою комбінацію методів підгалузей права, які становлять його систему. Крім того, застосування норм екологічного права забезпечується методами цивільного, адміністративного, кримінального та інших галузей права.
Нормативною базою екологічного права є Конституція України, Закони України: "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про природно-заповідний фонд України", "Про тваринний світ", "Про карантин рослин" тощо. До того ж деякі відносини у сфері використання та охорони навколишнього природного середовища врегульовано кодексами (земельним, водним, лісовим, про надра), а також Законами України "Про плату за землю" та "Про ветеринарну медицину".
2. Екологічні права та обов'язки громадян та природокористувачів
У Конституції України записано, що кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту. а також право на її поширення. Цьому праву відповідає обов’язок держави забезпечувати здійснення санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на поліпшення та оздоровлення навколишнього природного середовища.
Екологічні права та обов'язки громадян України — система юридично закріплених за громадянами повноважень і зобов'язань в екологічній сфері. Найповніше екологічні права та обов'язки закріплено в Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища". Згідно з Законом громадянин України має право на: безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; об'єднання в громадські природоохоронні формування; одержання в установленому порядку повної та достовірної екологічної інформації тощо. До того ж і в Конституції України записано: "Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення" (ст. 50).
Аналогічні формулювання пояснюються тим, що таке право — одне з головних прав людини. Цьому праву відповідає обов'язок держави забезпечувати здійснення санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на поліпшення та оздоровлення навколишнього природного середовища.
Усі екологічні права громадян захищаються і відновлюються в судовому порядку.
Поряд із правами Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає стосовно до громадян і деякі обов'язки. Так, громадяни зобов'язані берегти, охороняти й раціонально використовувати природні багатства; не порушувати екологічних прав інших суб'єктів; компенсувати завдану ними шкоду тощо.
Право природокористування — процес раціонального використання людиною природних ресурсів для задоволення різних потреб та інтересів.
Різновидами права природокористування є: право землекористування, право водокористування, право лісокористування, право користуватися надрами, право користуватися тваринним світом, право користування природно-заповідним фондом і т ін.
Найважливішими принципами природокористування є його цільовий характер, плановість і тривалість, ліцензування, врахування надзвичайного значення в житті суспільства і т. д.
Розрізняють право загального і спеціального використання землі, вод, лісів, надр, тваринного світу та інших природних ресурсів.
Загальне природокористування означає гарантоване право громадянам використовувати природні ресурси для задоволення життєво необхідних потреб безкоштовно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і без надання відповідних дозволів. Суб'єктами права загального користування природними ресурсами можуть бути, згідно з Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", всі громадяни для задоволення найрізноманітніших потреб та інтересів. Воно здійснюється громадянами безкоштовно та безліцензійно, тобто для цього не потрібно відповідного дозволу уповноважених органів та осіб. Загальним є, наприклад, право використання парків, скверів, водоймищ, лісів, збирання дикорослих ягід, грибів, горіхів тощо. Право загального природокористування закріплене в Конституції України.
Спеціальне природокористування означає, що природні ресурси надаються фізичним і юридичним особам у володіння, користування на підставі спеціальних дозволів, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності. У даному випадку використання конкретних природних ресурсів здійснюється громадянами, підприємствами, установами та організаціями тоді, коли частина природних ресурсів передається їм для використання. Така передача є платною і такою, що визначена у часі. Надання природних ресурсів відбувається на основі спеціальних дозволів — державних актів на право постійного користування, наприклад, землею, договорів оренди землі, лісорубських білетів та ордерів, ліцензій, мисливських карток тощо. Мета спеціального природокористування завжди обумовлюється. Так, землі використовуються для потреб сільськогосподарського виробництва, розвитку рослинництва і тваринництва та їхньої інфраструктури; надра — для видобутку корисних копалин; вода — для пиття води і побутових потреб населення та для виробництва.
Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" покладає на громадян і підприємства, установи та організації, як на суб'єктів спеціального використання природних ресурсів, спеціальні обов'язки. Так, плата за спеціальне природокористування встановлюється на основі нормативів плати і лімітів використання природних ресурсів. Вказані нормативи визначаються з урахуванням кількості та якості природних ресурсів, можливості використання, місцезнаходження, можливості переробки і зберігання відходів. До того ж суб'єкти спеціального природокористування зобов'язані вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища, яка встановлюється за викиди в атмосферу забруднювальних речовин, скидання забруднювальних речовин на поверхню води, в територіальні та морські води, а також під землю і т. д.
Контроль у сфері природовикористання та охорони навколишнього природного середовища здійснюється через перевірку, нагляд, обстеження, інвентаризацію та експертизи. Він може здійснюватись як уповноваженими державними органами, так і громадськими формуваннями. Державний контроль покладається на місцеві ради, державні адміністрації, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях.
Громадський контроль здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища, порядок діяльності яких визначений Положенням, що затверджене Міністерством охорони навколишнього природного середовища.