Література до курсу

1. Брецко Ф.Ф. Основи держави і права : Навчальний посібник у двох книгах. – Ужгород, 1998.

2. Варфоломеєва Т.В., Пастухов В.П., Правознавство : Навчальний посібник. – К., 2004.

3. Керецман В., Семерак О. Правознавство : Навчальний посібник. – К., 2002.

4. Ківалов С.В., Музиченко П.П., Крестовська Н.М., Крижановський А.Ф. Основи правознавства України. – Х., 2002.

5. Котюк В.О. Основи держави і права : Навчальний посібник. – К., 2001.

6. Кравченко В.В., Савчук О.П. Правознавство : Навчальний посібник. – К., 2005.

7. Молдован В.В. Основи держави і права. Опорні конспекти. – К., 1996.

8. Основи держави і права : Навчальний посібник за ред. А.М.Колодія і А.Ю.Олійника. – К., 1997.

9. Основи правознавства : Навчальний посібник за ред. С.В. Ківалова, М.П. Орзіха. – К., 2002.

10. Основи правознавства : Підручник для 9 класу. За ред. І.Б.Усенка. – К., 1998.

11. Правознавство : Підручник за ред. В.В. Копєйчикова, А.М. Колодія. – К., 2005.

12. Правознавство: Навчальний посібник за ред. П.Д. Пилипенка. – Львів, 2003.

13. Правознавство: Навчальний посібник за ред. М.В. Кравчука. – Тернопіль, 2003.

Розділ і. Основи теорії держави і права Глава і. Основи теорії держави

1. Основні теорії походження держави

Теологічна теорія – вчення, яке проголошує Бога першопричиною виникнення держави і права. Її представниками у Середні віки були Аврелій Августін (354-430) та Фома Аквінський (1227-1274). Ідею божественного походження держави і права підтримували такі відомі українські релігійні діячі як Петро Могила, Стефан Яворський, Феофан Прокопович. Згідно з цією теорією творцем усього земного, в тому числі держави і права, є Бог. Вона обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви над державою. Кожній людині пропонується змиритися з волею Бога, що встановив державну владу, підкоритися тій владі, що санкціонована церквою. Теологічна теорія пронизана ідеєю вічності держави, її непорушності. Звідси випливає твердження про необхідність збереження в незмінному вигляді всіх існуючих у суспільстві державно-правових інститутів.

До позитивів даної теорії слід віднести те, що вона акцентувала увагу на взаємозв’язку права і справедливості. Водночас ця теорія обмежує раціональне дослідження проблеми виникнення держави і права межами віри в божественне начало.

Патріархальна теорія – вчення, що розглядає державу як продукт розвитку сім’і.. Її представниками були давньогрецькі мислителі Платон (“Держава”) та Арістотель (“Політика”), англійський мислитель Р.Філмер ( Патріархія, або Захист природного права королів”) та ін. Згідно з цією теорією держава утворилася з патріархальної сім’ї, в результаті її розростання: сім’я — сукупність сімей — держава. Арістотель називав людину політичною твариною, що вступає у відносини з людьми з метою виживання. Відбувається утворення сім’ї. Розвиток цих сімей у результаті розмноження приводить до утворення селищ, їх об'єднання створює державу.

Таким чином, держава з'являється як результат сімейних взаємовідносин, а влада монарха трактується як продовження влади батька (патріарха) у родині, що носить «батьківський» характер.

До позитивів даної теорії слід віднести те, що вона сприяла становленню у суспільстві порядку, що досягався у результаті підпорядкування “волі отця. Але пояснити процес формування усіх, без винятку держав ця теорія не могла, оскільки не здатна була охопити всю різноманітність варіантів еволюції людства.

Психологічна теорія – система поглядів, що пояснюють процес виникнення держави і права як результат розвитку людської психіки. Її представниками були Г.Тард (Франція), Л.Й. Петражицький, Ф.Ф. Кокошкін, М.М. Коркунов (Росія) та ін. Теорія стверджує, що держава виникла завдяки особливим властивостям людської психіки. Людській психіці, начебто, притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ інертна маса і нездатний приймати рішення, тому потребує постійного керівництва.

До позитивів даної теорії слід віднести твердження, що в процесі створення держави значну роль відіграють психологічні фактори. Вчені звернули увагу на той факт, що різні інтереси людей реалізуються лише через психіку на рівні умовних та безумовних рефлексів. Проте дана теорія не змогла остаточно пояснити роль психіки у виникненні держави і права.

Договірна теорія - система поглядів, згідно з якими держава виникає у результаті договору між людьми як наслідок усвідомлення ними своїх нагальних потреб та інтересів. Її представниками були Г.Гроцій, Б.Спіноза, Т.Гоббс, Дж.Локк, Ж.Ж.Руссо, О.М.Радищев. Дана теорія ґрунтується на ідеї походження держави в результаті укладання суспільного договору. Договір укладався між кожним членом суспільства і майбутньою державою про те, що одні будуть управляти, а інші виконувати їхні управлінські рішення. Тобто люди передавали частину своїх прав державній владі, підпорядковуючись їй, а держава зобов’язувалася забезпечити охорону прав кожної людини. В іншому випадку народ мав право на повстання.

Органічна теорія – вчення, яке ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом. Представниками були Г.Спенсер, Р.Вормс та ін. Уявлення про державу як про своєрідну подобу людському організму сформульовані ще давньогрецькими мислителями. Спенсер у XIX ст. розвинув цю думку, заявивши, що держава — це суспільний організм, що складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин.

Відповідно до його теорії, держава, як і будь-яке живе тіло, базується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як найпростіша політична реальність і в процесі свого становлення ускладнюється, розростається. Цей процес завершується загибеллю держави в результаті її старіння. Спеціалізація припускає, що формування держави супроводжується об'єднанням індивідів у групи-органи, кожна з яких здійснює визначену, тільки їй властиву функцію. У результаті складається система органів держави. І все це відбувається як у живому організмі, частини якого спеціалізуються на визначеній функції в системі цілого. Ідеї даної школи не набули поширення.

Теорія насильства – система поглядів, згідно з якими першопричиною утворення держави важаються фізична сила, насильство, що з часом були змінені силою економічної переваги. Представниками були Л. Гумплович (Польша), К. Каутський ( Німеччина), А. Менгер (Австрія). Теорія пояснює виникнення держави в результаті війн, насильницького підпорядкування одними людьми інших, заперечує внутрішні соціально-економічні причини походження держави. Усі державно-правові інститути, що існують у суспільстві, виникають в результаті завоювання одних племен іншими. Насильство лежить і в основі виникнення приватної власності.

Державна влада, на думку Л. Гумпловича, виникає з фізичної сили, з панування племені, що спочатку фізично переважає над іншим плем’ям, а потім перетворюється на пануючий клас.

К. Каутський підкреслював, що тільки там, де є насильство, виникає розподіл на класи. Цей розподіл на класи виникає не внаслідок внутрішнього процесу, а в результаті захоплення однієї громади іншою. У підсумку виникає одне об’єднання з двох громад, одна — панує, інша — пригноблена.

Лише теорією насильства не можна пояснити походження держави. Однак, ряд ідей, що складають теорію насильства, заслуговують на увагу. Історичний досвід свідчить, що завоювання одних народів іншими було реальним фактом існування державності протягом довгого часу (наприклад, Золота Орда). Елементи насильства супроводжують утворення будь-якої держави (римської, древньогерманської, Київської Русі).

Матеріалістична (класова чи марксистська) теорія – вчення, яке базується на тезі про економічні причини виникнення держави, що породили розподіл суспільства на класи з протилежними інтересами. Представниками були К.Маркс, Ф.Енгельс, В.І.Ленін. Зокрема, К.Маркс писав, що держава є «орган панування, орган гноблення одного класу іншим». В.І.Ленін називав державу «машиною для підтримки панування одного класу над іншим». За Ф.Енгельсом виникнення держави має свої закономірності: виникнення моногамної сім’ї, приватної власності та протилежних антагоністичних класів.

Ця теорія має чимало переваг. Економічний фактор, покладений у основу становлення держави, здатний краще пояснити суспільні явища, ніж інші фактори — психологічні, біологічні, моральні, етнічні, хоча й вони повинні враховуватись. Класовий підхід дає можливості для аналізу виникнення держави, для визначення сутності держави. Однак він не є єдиним і пріоритетним для всіх часів і народів. Надмірний акцент на ролі класів і класовій боротьбі у виникненні держави привів прихильників цієї теорії до ряду міфологічних висновків. Держава оголошувалась тимчасовим явищем, що виникла разом з утворенням класів. Вважалося, що держава зникне разом з відмиранням класів і встановиться суспільство комуністичного самоврядування.

Недооцінювався ідеологічний фактор (свідомість), який, поряд з матеріалістичним (буття), відіграє істотну роль.

Жодна з цих теорій не в змозі охопити і розкрити суть держави та причини її виникнення. Лише у своїй єдності всі вони відтворюють цей процес, тому їх слід вивчати у сукупності.