Дострокове припинення повноважень Президента України

Конституція (ст. 108) передбачає можливість дострокового припинення повноважень Прези­дента України. Це може мати місце у разі:

1) відставки. Причини, які вважаються поважними для оголошення відставки Кон­ституцією не перелічено. Для набуття відставкою чинності Президент повинен на засіданні Верховної Ради особисто оголосити заяву про неї. Виголошення заяви про відставку від імені Президента іншими особами не допускається, а у разі здійснення цього вона не має ніякої юридичної сили;

2) неможливості виконання Президентом своїх повно­важень за станом здоров'я. Для встановлення юридичної значущості цієї підстави потрібна наявність певних факто­рів. Насамперед необхідний медичний висновок з посилан­ням на те, що за станом здоров'я Президент не може вико­нувати покладені на нього повноваження глави держави. З цим висновком Верховна Рада звертається до Верховного Суду України, який перевіряє законність складення ме­дичного висновку і після цього звертається до Верховної Ради з поданням щодо встановлення неможливості вико­нання Президентом своїх повноважень. Це подання роз­глядається на засіданні Верховної Ради, на якому і приймається рішення по суті. При цьому рішення про не­можливість виконання Президентом своїх повноважень за станом здоров'я набуває сили лише за умови, коли за нього проголосувала більшість від конституційного складу Вер­ховної Ради, тобто не менш як 226 народних депутатів.

Конституція не уточнює, яка медична установа має го­тувати відповідний висновок, а також те, яка кількість де­путатів і у якому порядку повинна подавати до Верховного Суду звернення щодо стану здоров'я Президента. Тому ці питання потребують врегулювання спеціальним законом;

3) усунення з поста Президента в порядку імпічменту, тобто на підставі сформульованого у прийнятому за спеці­альною процедурою рішенні Верховної Ради обвинувачен­ня Президента у вчиненні ним державної зради або іншого злочину.

Процедура імпічменту починається у разі, коли відповідне звинувачення Президента підтримується не менш як 226 народними депутатами (більшістю від конституційного складу Верховної Ради України). Після цього Верховною Радою створюється спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входять депутати і обов'язково спеціальний прокурор та спеціальні слідчі, які є професійними спеціа­лістами. Результати роботи цієї комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради, в ході якого, за наявності підстав, може бути прийнято рішення про звинувачення Прези­дента України. Таке рішення набуває чинності, якщо воно прийнято не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради, тобто голосами не менш як 300 народних депутатів України.

Після прийняття вказаного рішення справа пере­дається до Конституційного Суду України, який розглядає її з точки зору додержання передбаченої Конституцією процедури розслідування і розгляду на попередніх етапах. При позитивному рішенні Конституційного Суду справа передається до Верховного Суду України, який дає висно­вок про те, що діяння, в яких звинувачується Президент, мають ознаки державної зради або іншого злочину. Лише після цього Верховна Рада дістає право прийняти рішення про усунення Президента з його поста. Таке рішення на­буває чинності, якщо за нього проголосувало не менш як три чверті від конституційного складу Верховної Ради, тобто не менш як 338 народних депутатів України;

4) смерті особи, яка перебувала на посту Президента.

У разі дострокового припинення повноважень Президента України на вказаних підставах на період до обрання і вступу на пост нового Президента виконання президент­ських обов'язків покладається на Голову Верховної Ради Украї­ни. Однак у цей період Голова Верховної Ради України не може здійсню­вати деякі повноваження, передбачені пунктами 2, 6-8, 10-13, 22, 24, 25, 27, 28 ст.106 Конституції України.

Розгляд конституційних повноважень Президента України та умов їх здійснення дає підстави для висновку про те, що в Україні сформувалась республіка парламентсько-президентського типу.