Тема 3. Страхування життя і пенсій.

1. Особисте страхування та його місце в системі страхового захисту громадян.

2. Основи визначення тарифів за договорами страхування життя.

3. Таблиця смертності та її значення.

4. Змішане страхування життя та його розвиток.

5. Страхування дітей.

6. Страхування до вступу в шлюб (весільне).

7.Страхування пенсій.

8. Довічне страхування.

1. Особисте страхування є однією з галузей страхування, яке здійснюється з метою надання певних послуг як фізичним особам (окремим громадянам, членам їх сімей), так і юридичним особам (страхування працівників підприємств від нещасних випадків ).Ці послуги передбачають страховий захист страхувальників у разі настання несприятливих подій для їхнього життя і здоров’я.

До підгалузей особистого страхування належать :

• страхування життя;

• страхування від нещасних випадків;

• медичне страхування.

Поділ особистого страхування на вказані підгалузі зумовлюється сукупністю ризиків, які вони об’єднують, тривалістю дії договорів страхування, а також накопиченням страхових сум.

Саме страхування життя характеризується ознакою накопичення страхових сум під час дії договору страхування. Це пов’язане з тим, що сукупність ризиків, які беруть на себе страхові компанії при проведенні страхування життя, за будь-яких умов передбачають необхідність здійснення виплати страхувальнику.

На відміну від страхування життя страхування від нещасних випадків та медичне страхування не передбачають поступового накопичення страхової суми під час дїї договору страхування і тому вони називаються ризиковими видами особистого страхування.

На відміну від страхування майна особисте страхування не забезпечує відшкодування матеріальних збитків, а дозволяє одержати грошову допомогу застрахованим громадянам або їхнім сім’ям.

Держава не бере на себе повністю задоволення відповідних соціальних потреб людей лише за рахунок суспільних фондів споживання.

Особисте страхування пов’язане з перерозподілом індивідуальних грошових доходів і здійснюється державними та недержавними страховими організаціями. У розвинених країнах світу на страхування життя припадає від 48 – 60 % загального обсягу страхових премій. В Україні ця частка складає 0,5 %.

2. У зв’язку із специфічністю страхових випадків у страхуванні життя розрахунок страхових тарифів спирається на інші принципи, ніж у майновому страхуванні. Найважливіші з них такі:

• широке використання методів демографічної статистики та теорії імовірності;

• застосування довгострокових фінансових обчислень.

Необхідність розрахунку тарифних ставок та резерву внесків зі страхування життя на основі зазначених принципів зумовили виникнення особливої наукової галузі – теорії актуарних розрахунків. Структурно повна тарифна ставка складається з двох основних елементів:

• нетто-ставки, що є джерелом забезпечення виплат страхових сум;

• навантаження, якого має вистачити для компенсації витрат на проведення страхових операцій.

Тарифні ставки встановлюються одноразові і річні.

Нетто-ставка змішаного страхування життя складається з трьох частин: на дожиття, на випадок смерті, на випадок втрати здоров’я.

За своєю природою нетто-ставки на дожиття і до певного строку є основою формування резерву внесків, призначення якого полягає в забезпечення фінансової стійкості страховиків.

Страхові суми на дожиття виплачуються із накопичених резервних страхових внесків. Якщо договір страхування достроково припиняється, страхувальнику повертаються резервні кошти у формі викупної суми.