
- •Лекція: екологічні проблеми забруднення і охорони довкілля
- •Денатурація атмосфери
- •Джерела забруднень атмосфери
- •Наслідки забруднення атмосфери
- •Вплив забрудненого повітря на організм людини
- •Вплив забрудненого повітря на тваринний світ
- •Вплив забрудненого повітря на рослинний світ
- •Денатурація гідросфери
- •Джерела та масштаби забруднення гідросфери
- •Наслідки забруднення гідросфери
- •Денатурація літосфери джерела та масштаби забруднення літосфери
- •Наслідки забруднення літосфери
- •Екологічний стан україни загальна характеристика стану довкілля
- •Стан здоров’я населення
Стан здоров’я населення
Моніторинг стану здоров’я населення України [37] свідчить про його погіршення внаслідок поширення деяких класів хвороб. Це підтверджується підвищенням показників загальної захворюваності. З 1988 р. до 1999 р. загальна захворюваність зросла з 113 701,2 випадків на 100 000 населення до 141 186,3, або на 24,2 %, а з 1998 р. до 1999 р. – на 6,8 %.
Основне зростання загальної захворюваності за період 1988–1999 pp. відбулося за рахунок хвороб крові та кровотворних органів (у 3,4 раза), хвороб системи кровообігу (у 2,5 раза), новоутворень (на 20 %).
На основі даних екологічного моніторингу України проведено оцінку здоров’я населення та стану довкілля. Інтегральні показники стану здоров’я за 1996–1999 pp. обчислено на основі медико-статистичних даних поширеності 16 класів захворювань дитячого та дорослого населення разом із даними про порушення на генетичному рівні.
Результати аналізу «інтегрального» здоров’я населення України свідчать про те, що за даний період воно має тенденцію до погіршення. Якщо у 1996 p. інтегральний умовний показник псування здоров’я населення (ІУПП) в Україні становив 0,366, то у 1999 p. він зріс до 0,467, тобто стан здоров’я у 1996 p. мав оцінку «конфліктний», а у 1999 p. – «загрозливий».
У 1996 p. «критичний» стан здоров’я відмічався лише в одній області – Черкаській, тоді як 1999 p. вже чотири області – Черкаська, Вінницька, Волинська та Чернігівська – мають таку оцінку (рис. 98).
За цей же період кількість регіонів із «застережним» здоров’ям населення різко скоротилась. Так у 1996 p. їх було 8 (АР Крим, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська), а у 1999 p. тільки Миколаївська область залишилась на цьому рівні, в той час коли інші перейшли у категорію з «конфліктним» здоров’ям.
фСлід відзначити, що в Україні немає областей, які мають «благополучну» або «небезпечну» оцінку стану здоров’я.
Водночас, якщо в 1996 p. «загрозливий» стан здоров’я населення визначався у чотирьох областях (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Чернігівська), то в 1999 p. таку оцінку мають вже дев’ять областей (Дніпропетровська, Донецька, Івано–Франківська, Київська, Кіровоградська, Одеська, Сумська, Тернопільська, Чернівецька). 1996 p. стан здоров’я населення 12 областей України оцінювався як «конфліктний».
У 1999 p. лише в чотирьох областях ця оцінка залишилася на попередньому рівні (Львівська, Полтавська, Рівненська, Хмельницька). В інших областях аналізовані показники погіршилися, а стан здоров’я населення одержав оцінку «загрозливий».
Отже, в Україні спостерігається тенденція до негативних змін стану здоров’я населення, що потребує ретельного вивчення причин і чинників погіршення показників здоров’я та широкого застосування реабілітаційних заходів.