Наслідки забруднення гідросфери

Під впливом забруднюючих речовин у водних об’єктах проходять первинні, вторинні і третинні зміни.

Первинні зміни виникають при прямій дії забруднюючих речовин на водні об’єкти. Виражаються вони в зміні фізико-хімічних і біологічних властивостей води, її стану, температури, газового режиму та інших умов проживання гідробіонтів.

Первинні зміни в подальшому підсилюються складним ланцюгом вторинних змін, які виникають при взаємодії забруднюючих речовин один з одним або зі складовими частинами води, в результаті чого утворюються нові речовини, які негативно впливають на водні організми. Можуть гнити і бродити з утворенням токсичних речовин донні поклади, підсилюватися або послаблюватися біохімічні процеси в воді і в ґрунтах і процеси самоочищення води й мінералізації тощо.

Наслідок вторинних змін – третинні зміни, при яких порушується складний комплекс взаємозв’язків гідробіонтів з навколишнім середовищем та взаємовідносини між проживаючими в водоймі організмами (може порушуватися весь життєвий цикл їх розвитку, починаючи із запліднення і, закінчуючи статевозрілими формами), починають розпадатися біоценози внаслідок змін чутливих до забруднення організмів і заміни їх малочутливими.

Стічні води змінюють хімічний режим водойм. Характер зміни залежить від складу стічних вод. Отруйні речовини є токсичними для гідробіонтів і при летальних концентраціях викликають їх загибель, а у невеликих дозах змінюють обмін речовин, приводять до безпліддя і мутагенного ефекту.

У складі господарсько-побутових вод міститься велика кількість біогенних елементів (в тому числі азоту й фосфору), які сприяють масовому розвитку водоростей і евтрофікації водойм.

Порушенню режиму водойм сприяють також забруднення промисловими стічними водами. Викиди ТЕЦ звичайно бувають підігрітими на 8–10 ⁰С вище, ніж вода у водоймах. При підвищенні температури водойм в них проходить підсилення розвитку мікро- та макропланктону й прискорення евтрофікації.

Вода володіє дуже цінною властивістю безперервно самовідновлюватися під впливом сонячної радіації й самоочищення. Вона полягає в перемішуванні забрудненої води зі всією її масою і в подальшому – у процесі мінералізації органічних речовин і відмиранні внесених бактерій. Агентами самоочищення являються бактерії, гриби, водорості. Встановлено, що в ході бактеріального самоочищення через 24 години залишається не більше 50 % бактерій, через 96 годин – 0,5 %. Щоб забезпечити самоочищення забруднених вод, необхідне їх багаторазове розведення чистою водою. Якщо забруднення настільки велике, що самоочищення води не відбувається, існують спеціальні методи і засоби для ліквідації забруднень, які поступають із стічними водами.

Денатурація літосфери джерела та масштаби забруднення літосфери

Забруднення ґрунту – це попадання у ґрунт різних хімічних речовин, токсикантів, відходів сільського господарства і промисловості, комунально-побутових підприємств у розмірах, які перевищують їх звичайну кількість, необхідну для участі в біологічному кругообігу ґрунтових екологічних систем.

Найбільш розповсюджені забруднюючі речовини – гербіциди, дефоліанти, пестициди, сполуки ртуті, які поступають в ґрунт у ході технологічних процесів вирощування сільськогосподарських культур.

Забруднюють ґрунт і мінеральні добрива, якщо їх вносять у дозах, що перевищують можливості рослин їх засвоювати. В результаті відбуваються надлишкові підкислення або підлужування ґрунту.

Небезпечними для ґрунту стають рідкі і тверді відходи промислового виробництва, викиди хімічних і сталеплавильних підприємств, шахтні кислі сірчисті води, викиди нафтових промислів, пил цементних заводів, продукти викиду автомашин, пуста порода, викинута на поверхню землі в місцях видобутку кам’яного вугілля і різного виду руд. Велика частина всіх відходів акумулюється у верхньому трьох-п’ятисантиметровому шарі ґрунту .

Найбільш розповсюдженими забруднюючими ґрунту речовинами, які поступають з атмосфери, є окисли сірки й азоту. Вони попадають у ґрунт разом з опадами, підвищують його кислотність, помітно знижують плодючість, а також якість вирощеної на ньому продукції. Підкислення землі викликається також надходженням різних сполук сірки і азоту разом з відходами органічних мас з міст, із тваринницьких ферм і птахофабрик. Разом із гноєм, фекаліями, міським сміттям та іншими нечистотами в ґрунт нерідко поступають хвороботворні бактерії, яйця гельмінтів і інші патогенні організми, шкідливі для тварин і людини.