Методика розрахунку завантаження з технологічних операцій друкарських цехів

1. Завантаження із формо-приладок розраховують за формулою:

де О_ф – обсяг або частина видання, яку проектують друкувати на машинах даного типу, фіз.друк.аркуш;

Д – кількість дублювань фізичних аркушів, необхідних у випадку, коли обсяг видання не кратний аркушату машини, або коли потрібно збільшити кількість комплектів друкарських форм при друкуванні неповних аркушів на машинах великого формату тощо;

Ф – фарбовість видання;

2 . Завантаження із машино-приладок:

де Ф_м – фарбовість машини;

Л_м – листаж машини.

3. Завантаження із машино-приладок при друкуванні додаткових елементів (приклейки, вклейки, форзаци тощо):

де К_д – кількість додаткових елементів певного виду в одному виданні;

С_к – кількість сюжетів, що розміщені на друкарській формі.

4. Завантаження із друкування книжково-журнальних видань:

а ) тис. фарбовідбитків:

б) тис. аркушепрогонів:

д е Т – тираж видання, тис. пр.;

К_т – коефіцієнт технологічних відходів;

Ц_п – циклічна потужність друкарської машини, фіз. друк. аруша.

5 . Завантаження з друкування додаткових елементів:

де к – коефіцієнт, що враховує збільшення прогінного тиражу вдвічі (к = 2) при друкуванні двосторонніх додаткових елементів зі «своїм» зворотом. У всіх інших випадках к = 1;

К_кл - кількість додаткових елементів у виданні, які друкуються одночасно;

С_к – сумарна кількість додаткових елементів (однакових або різних сюжетів) на виконаному спуску (формі).

6 . Завантаження із зштовхування та розрізки віддрукованих паперових аркушів:

де Л_п – кількість фіз. друк. аркушів в одному паперовому аркуші. При друкуванні видань форматом 60х90/16 на паперових аркушах 90х120 см Л_п = 2. У всіх інших випадках Л_п, як правило, дорівнює 2.

Д ля визначення кількості частин (К_ч) на які потрібно розрізати віддруковані паперові аркуші, застосовують формулу:

де Д - кількість сторінок, що розміщені на одному віддрукованому паперовому аркуші стандартного формату;

С_з – запроектована кількість сторінок у зошиті.

7 . Завантаження при виконанні операції зіштовхування та розрізки паперових аркушів з віддрукованими додатковими елементами (форзацами, приклейками, вкладками, обкладинками тощо):

8. Завантаження з операцій флатування рулонного паперу на аркуші рекомендується визначати за формулою 7, замінивши Р_п на Ф_р. Різниця щодо завантаження на таких операціях визначатиметься коефіцієнтом технологічних відходів, абсолютне значення якого буде більшим при флатуванні рулонного паперу. Завантаження з операції флатування рулонного паперу для друкування додаткових елементів визначають за формулою 9. Числове значення коефіцієнта технологічних відходів (К_т) у кожному окремому випадку буде різним.

9 . Завантаження з операції флатування форзацного рулонного паперу на аркуші визначають за формулою:

де Ф_з – кількість форзацних заготовок, які розміщуються на одному паперовому аркуші певного формату.

10. Завантаження із виготовлення форзаців визначають за формулою:

11. Завантаження з операції фальцювання віддрукованих тиражних аркушів визначають окремо для різних фальцювальних машин і для одержання повних і неповних зошитів:

де К – коефіцієнт переведення фізичних друкарських аркушів або їх частин у зошити.

12. Завантаження із фальцювання та приклейки форзаців (Ф_ф і Ф_п) визначають за формулою:

13. Завантаження з операцій приклеювання приклейок (П_к) або частин друкарського аркуша (П_ч) визначають за формулами:

1 4. Завантаження із комплектування блоків підбиранням (К_п) рекомендують визначати за формулою:

де К – коефіцієнт переведення фізичних друкарських аркушів у зошити;

Д_з – кількість додаткових зошитів;

Т_ц – кількість зошитів, що виводяться на транспортер машини за один цикл роботи.

Якщо кількість зошитів у блоці на одиницю більша кількості станцій аркушепідбиральної машини, то перший чи останній зошит докладають уручну. При цьому в розрахунках завантаження із комплектування блоків вираз (О_ф*К+ Д_з) формули (16) слід зменшити на одиницю, тобто

(О_ф х К+ Д_з -1)

При комплектуванні підбиранням багатооб’ємних книжкових блоків можливі варіанти використання двох машин типу ЛП-12 і ЛП-24 або ЛП-18 і ЛП-18. У таких випадках завантаження із комплектування блоків рекомендується визначати окремо для кожної машини.

1 5. Завантаження із шиття блоків:

де Л_п – сумарна кількість приклейок, вклейок, накидок, вкладок, окантованих зошитів і прошивних форзаців.

16. Завантаження з технологічних операцій обробки книжкових блоків (заклейка корінців книжкових блоків, обробка корінців, кругління, приклейка капталу та смужки паперу, вставка блока в палітурку, штриховка, контроль, а також при виготовлення книг незшивним клейовим способом скріплення, виготовленніпалітурок тощо) на агрегатованих потокових лініях та поопераційному устаткуванні визначають згідно середнього тиражу видання та коефіцієнта, що враховує технологічні відходи:

17. Завантаження із тристоронньої обрізки книжкових блоків (О_б) на триножових різальних машинах визначають за формулою:

де К_б – кількість блоків в одній привертці (визначають, виходячи з макс. висоти стопи для конкретної машини та товщини книжкового блоку).

18. Завантаження з пакованню книг (П_пач) у пачки:

де К_пач – кількість книг у пачці, яку знаходять зі співвідношення нормативної висоти пачки (не більше 35 см) до товщини книги.

19. Завантаження із розрізки аркушів картону (Р_к) для виготовлення палітурок визначають за формулами:

а) розрізка на смуги:

б) розрізка смуг на сторонки:

де С_к – кількість картонних сторінок з одного аркуша картону;

К_т – коефіцієнт, що враховує технічні відходи картону при виготовленні та оформленні палітурок;

Р_с – кількість смуг, що розміщують упоперек одного аркуша картону.

Числового значення С_к і Р_с рекомендується визначати на основі технологічної схеми курсового проекту, в якій розробляється детальна конструкція усіх елементів видання, у тому числі схема розрізки аркушів картону.

20. Завантаження із розрізки технічної тканини (Рт) визначають за формулою:

де В_з – висота заготовки тканини, мм;

Ш_р – ширина рулону тканини, см;

Ш_з – ширина заготовки тканини, см.

Знаменник формули (23) – ціле число. Методику визначення В_з і Ш_з залежно від виду палітурки описано в літературі [12].

21. Завантаження із розрізки марлі (Р_м) для приклейки до корінців книжкових блоків або при шитті нитками на марлі визначають за формулою:

де Т_б – товщина книжкового блока, мм;

К_кр – коефіцієнт кругління або відгинання фальців;

Ш_рм – ширина рулону марлі, см;

В_в – висота книжкового блока після обрізки, см.

Знаменник формули (24) – ціле число.

22. Завантаження із розрізки паперу (Р) для приклейки до корінця книжкового блока визначають у погонних метрах:

де Ш_рпап – стандартна ширина рулону паперу, см. Знаменник формули (25) – ціле число.

Якщо завантаження з розрізки паперу треба розрахувати в кілограмах, то для переведення погонних метрів в кілограми використовують формулу:

(25а)

де m – маса 1 м², г.

24. Завантаження з розрізки паперу (Р_в) для відставу палітурок визначають за формулою:

де В_б – висота книжкового блока після обрізки з трьох сторін, мм. Знаменних формули – ціле число.

Розрахунок завантаження з розрізки паперу для відставу в кілограмах виконують за формулою (26).

25. Завантаження з тиснення (Т_п) на палітурках визначають за формулою:

де Ч – запроектоване число тиснення на корінці та сторінках палітурки;

Ч_ц – число тиснення, які виконує прес за один цикл роботи.

26. Завантаження з висічки паковань, етикеток визначають за формулою:

де К_п – кількість паковань (етикеток), що висікаються одночасно.