Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка Електричне освітлення та опромінення.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.08 Mб
Скачать

Запам'ятайте

Зниження напруги знижує потік ламп і виводить освітленість і опроміненість за межі норм, порушуючи технологічний процес. Для газорозрядних ламп зниження напруги живлення призводить до скорочення строку їх служби, а при зниженні напруги на десять відсотків і більше запалювання ламп не гарантується.

Підвищення на десять відсотків напруги від номінального значення призводить до скорочення строку служби ламп розжарювання майже в чотири рази.

У приміщеннях з особливо важкими умовами середовища (вологих, жарких, запилених) при висоті підвісу світильників меншій ніж 2,5 м рекомендується приймати напругу до 42 В для живлення загального освітлення світильника будь-якої конструкції.

Для живлення ручних світильників у приміщеннях з підвищеною і особливо підвищеною небезпекою слід використовувати напругу не більшу ніж 42 В, а при особливо несприятливих умовах - не більшу ніж 12 В.

Компоновка освітлювальної мережі.

При компонуванні освітлювальної мережі світильників і опромінювачів їх розподіляють на групи, розмічають на плані приміщення місця установки групових щитків, траси мережі живлення і групових мереж. Групові щитки розміщують по можливості в центрі електричного навантаження і в місцях, доступних для обслуговування. Висота встановлення щитків повинна бути не більша ніж 2 м (до верху щитка).

Траса групової освітлювальної мережі визначається розташуванням світильників. При прокладанні траси враховуються такі вимоги та особливості:

максимальне скорочення довжини лінії;

архітектурно-будівельні особливості приміщення;

зручність подальшої експлуатації обладнання.

Кожна групова лінія повинна бути захищена запобіжниками або автоматичними вимикачами з електромагнітними розчіплювачами, розрахованими на струм не більший ніж 25 А при живленні ламп розжарювання потужністю до 500 Вт і люмінесцентних ламп. Загальне навантаження освітлювальної чи опромінювальної установки бажано рівномірно розподіляти між фазами мережі живлення.

Світильники розбивають на групи з урахуванням обмежень за допустимою потужністю і кількістю світильників.

При наявності штепсельних розеток приймається потужність 0,6 кВт на одну розетку.

Найбільша допустима встановлена потужність у групових мережах на напругу 380/220 В складає:

двопровідні мережі (фаза і нуль) - 4,4 кВт для ламп розжарювання; 3,3 кВт для люмінесцентних ламп;

чотирипровідні мережі (три фази і нуль) - 8,8 кВт для ламп розжарювання і 6,6 кВт для люмінесцентних ламп.

При напрузі 220/127 В відповідно:

двопровідні мережі - 2,3 кВт для ламп розжарювання і 1,9 кВт для люмінесцентних ламп;

чотирипровідні мережі - 7,6 кВт для ламп розжарювання і 5,7 кВт для люмінесцентних ламп.

Допустима кількість світильників у груповій лінії складає:

двопровідна мережа - 20 шт. з лампами розжарювання і 50 шт. з люмінесцентними лампами;

чотирипровідна мережа - 60 шт. з лампами розжарювання і 150 шт. з люмінесцентними лампами.

На чергове освітлення виділяється десять відсотків від загальної кількості світильників у приміщенні, а в родильних відділеннях - 15 відсотків. Світильники чергового освітлення рівномірно розміщуються на плані приміщення.

Захист освітлювальних мереж.

Проводи електричних мереж залежно від їх типу, способу прокладання і умов роботи розраховані на протікання певних тривало допустимих струмів навантаження. Протікання по проводах струмів, що перевищують допустимі величини, викликає їх надмірне нагрівання, яке веде до прискореного старіння ізоляції, виходу проводки з ладу, аварійного режиму. Такими аномальними струмами є струми короткого замикання і струми перевантажень.

Електричні мережі у всіх випадках повинні бути захищені від струмів короткого замикання. Захист повинен у найкоротший час вимкнути пошкоджену ділянку лінії при виникненні струмів короткого замикання.

Для будівель і приміщень, у яких необхідно створити особливо надійну і безпечну роботу освітлювальних проводок або де відсутній кваліфікований персонал, крім захисту від струмів короткого замикання, необхідний захист і від струмів перевантажень.

Розрахункові струми груп визначаються за формулами:

для трифазних груп з люмінесцентними лампами

(5.1)

для однофазних груп з люмінесцентними лампами

(5.2)

для трифазних груп з лампами розжарювання

(5.3)

для однофазних груп з лампами розжарювання

(5.4)

Розрахунковий струм магістралі, що живить освітлювальний Щиток:

(5,5)

Типи освітлювальних щитків вибирають залежно від кількості груп, розрахункових струмів груп, а також захищеності від впливу навколишнього середовища. Технічні характеристики освітлювальних Щитків наведено в табл. 8, 9, 10.

Таблиця 8

Технічні характеристики групових освітлювальних щитків ЩО41

Тип

Кількість автоматичних вимикачів

однополюсні АЕ2041

триполюсні АЕ2043

ЩО41-5101-43У4

3

1

ЩО41-5102-43У4

6

2

ЩО41-5203-43У4

12

2

ЩО41-5204-43У4

6

4

ЩО41-5205-43У4

18

2

ЩО41-5206-43У4

12

4

ЩО41-5207-43У4

6

6

Таблиця 9

Технічні характеристики розподільних пристроїв РУС-Е

Тип

Кількість автоматичних вимикачів

однополюсні АЕ1031

триполюсні АЕ2043

РУС8132-0200-5400

3

-

РУС8133-0200-5400

6

-

РУС8134-0200-5400

12

-

РУС8135-1300-5400

-

3

РУС8136-1300-5400

-

6

РУС8137-1300-5400

-

12

Таблиця 10

Технічні характеристики освітлювальних щитків ЯРН і ЯРУ

Модифі-

кація

Номі-

нальний

А

Тип ввідного

апарата

Тип і кількість групових

автоматичних вимикачів

трифазні

однофазні

ВА14-26-34

ВА14-26-14

ВА16-26-14

1

2

3

4

5

6

8501-3801

63

-

-

6

-

8501-3802

63

-

1

3

-

8501-4003

100

-

-

12

-

8501-4004

100

-

2

6

-

8501-4205

160

-

-

18

-

8501-3810

63

ПВШ1-2970

-

6

-

8501-3811

63

ПВП11-2970

1

3

-

8501-3812

63

ВА51-31

-

6

-

8501-3813

63

ВА51-31

1

3

-

8501-4014

100

ВА51-31

-

12

-

8501-4015

100

ВА51-31

2

6

-

8501-4216

160

ВА51-33

-

18

-

8501-4217

160

ВА54-33

3

9

-

8501-3723

50

-

-

-

6

8501-4024

100

-

-

12

8501-3725

50

ПВЗ-60

-

-

6

8501-3726

50

ВА51-31

-

-

6

8501-4027

100

ВА51-31

-

-

12

8501-4028

100

ПВЗ-100

-

-

12

Номінальні струми плавких вставок запобіжників і розчіплювачів автоматичних вимикачів вибирають за такими умовами:

для ламп розжарювання: |

Iном.пл.в Iрозр ; Іном.р Ірозр ; Іу.е 1,4 Ірозр

для ламп ДРЛ, ДРЛФ, ДРИ, ДнаТ:

I ном.пл.в 1,2Iрозр ; Іном.р 1,4Ірозр ; Іу.е 1,4 Ірозр

Де Iном.пл.в - номінальний струм плавкої вставки, А;

Iрозр - розрахунковий струм групи, А;

Іном.р - номінальний струм розчіплювачів автоматичного вимикача, А;

Іу.е - струм уставки спрацювання електромагнітного розчіплювача автоматичного вимикача, А.

Таблиця 11 Технічні характеристики автоматичних вимикачів ВА16-26

Тип вимикача

Номінальна сила

струму, А

Гранична комутаційна

здатність, кА при

напрузі, В

Сила струму

спрацювання

електромагнітних

розчіплювачів, А

вимикача

розчіплювача

220

380

ВА16-26-1400110-

20УХЛ4

31,5

6,3

0,9

1

95

10

1,5

1

140

16

1,5

1

225

20

1,8

1

280

25

2,2

1

350

31,5

3,1

1

440

Таблиця 12

Технічні характеристики автоматичних вимикачів ВА14-26

Тип

вимикача

Номінальна сила струму,

А

Гранична ко-

мутаційна

здатність, кА

І у.е

КІЛЬ-

КІСТЬ

фаз

вимикача

розчіплювача

220

380

ВА14-26-14

32

16, 20,25,

32

4,5

3,0

1,5

1,5

10Іном.р

1

В А14-26-24

32

16, 20, 25,

32

6,0

4,5

4,5

3

2

ВА14-26-34

32

16, 20, 25,

32

6,0

4,5

4,3

3,0

3

РОЗРАХУНОК І ВИБІР ПРОВОДІВ І КАБЕЛІВ ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ J ОПРОМІНЮВАЛЬНИХ УСТАНОВОК

Відповідно до нормативних документів для сільськогосподарських електроустановок рекомендується використо­вувати певні марки проводів та кабелів і способи їх прокладання (див. Л-8,табл. 3.1.).

Вид електропроводки, марку та спосіб прокладання проводу або кабелю вибирають залежно від призначення, цінності та архітектурних особливостей будівлі, умов оточуючого середовища, характеристики та режиму роботи електроприймачів, вимог з техніки безпеки та протипожежних правил тощо.

У сільськогосподарських приміщеннях освітлювальні електропроводи прокладають закритим і відкритим способом на тросах, у пластмасових і стальних трубах, у каналах будівельних конструкцій, по стінах або на стелі.

У сільськогосподарських електроустановках здебільшого використовують проводи і кабелі з алюмінієвими жилами перерізом 2,5 мм2 та більшим. При цьому, як правило, треба застосовувати такі види електропроводок, які не потребують стальних труб. Електропроводку в стальних трубах застосовують лише тоді, коли за умовами навколишнього середовища або місця прокладання інша проводка недопустима або недоцільна.

Таблиця 13

Тривало допустимі сили струму для кабелів з мідними жилами і гумовою ізоляцією свинцевій, полівінілхлоридній, нейритовій або гумовій оболонці, броньованих і неброньованих

Площа Поперечного перерізу струмоведучих жил, мм2

Сила струму* , А

одножильні

двожильні

трижильні

при прокладанні

відкрито

відкрито

У

землі

відкрито

У

землі

1,5

23

19

33

19

27

2,5

30

27

44

25

38

4

41

38

55

35

49

6

50

50

70

42

60

10

80

70

105

55

90

16

100

90

135

75

115

25

140

115

175

95

150

35

170

140

210 j

120

180

50

215

175

265

145

225

70

270

215

320

180

275

95

325

260

385

220

330

120

385

300

445

260

385

* Сили струму наведено для проводів і кабелів як з нульовою жилою, так і без неї.

Таблиця 14

Площі поперечного

перерізу

струмоведучих жил, мм

Сила

струму,

А

одножильні

двожильні

трижильні

відкрито

відкрито

У

землі

відкрито

У

землі

2,5

23

21

34

19

29

4

31

29

42

27

38

6

38

38

55

32

46

10

60

55

80

42

70

16

75

70

105

60

90

25

105

90

135

75

115

35

130

105

160

90

140

50

165

135

205

110

175

70

210

165

245

140

210

95

250

200

295

170

255

120

295

230

340

200

295

Примітка. Тривало допустимі сили струму для чотирижильних кабелів з пластмасовою ізоляцією напругою до 1 кВ вибирають за табл. 14 як для трижильних, але враховуючи коефіцієнт 0,92.

Площу поперечного перерізу струмоведучих жил проводу або кабелю в кожному випадку треба вибирати так, щоб тривало допустимий для нього за нагріванням струм навантаження Ідоп був не меншим за максимальний тривалий робочий струм електричного кола Імакс.р тобто Ідоп І макс.р.

Вибраний за нагрівом провід або кабель необхідно перевірити на відповідність його перерізу апарату захисту за умовою:

Ідоп КзЗз

де Кз - кратність допустимого тривалого струму провідника по відношенню до номінального струму або струму спрацювання захисного апарата (для автоматичних вимикачів з тепловим розчіплювачем К3 = 1 , а для автоматичних вимикачів, які мають лише електромагнітний розчіплювач, К3 = 0,22);

Із - сила номінального струму або струму спрацювання захисного апарата (для автоматичних вимикачів з тепловим розчіплювачем I3=Iном.розч, а для автоматичних вимикачів, які мають лише електромагнітний розчіплювач, І3 = Іуе ). При цьому вважається, що умови прокладання проводу (кабелю) нормальні.

Визначивши площу перерізу проводу (кабелю) за двома умовами, вибирають більшу. При цьому потрібно враховувати, що ПУЗ-86 дозволяє при виборі площі перерізу за другою умовою приймати найближчий менший переріз.

Захищені проводи і кабелі дозволяється прокладати безпосередньо по поверхні стін і стелі за допомогою монтажних металевих стрічок шириною 16 мм, товщиною 0,8 мм, які закріплюються до стіни (стелі) дюбелями на відстані 500 мм між точками кріплення.

Плоскі проводи прокладають у пазах, які закривають цементним розчином або шаром вологої штукатурки.

Плоскі проводи, які мають роздільну ізолюючу основу, закріплюють цвяхами, клеєм або спеціальними скобами.

У місцях приєднання повинен бути запас проводу, довжиною не меншою ніж 50 мм.

При виконанні тросової електропроводки проводи і неброньовані кабелі кріпляться до несучого стального тросу і проводу стальною стрічкою з ізоляційною прокладкою. Кінцеве кріплення тросів виконується спеціальними натяжними муфтами.

Стріла провисання у прольотах між точками кріплення повинна бути 0,017-0,025 довжини прольоту. Діаметр тросу - 2...8 мм для проводу довжиною до 90 м.

Таблиця 15

Види електропроводок і способи прокладки проводів і кабелів залежно від умов навколишнього середовища

Вид електропроводки

і спосіб прокладання

Категорія приміщення

сухе

запилене

вологе

сире

Особливо сире

Особливо сире

з хімічно активним

середовищем

Відкрито по негорючих

конструкціях і безпосередньо по

поверхні

АПВ,

АППВ,

АПРН,

АВРГ,

АВВГ,

АНРГ

АПВ,

АППВ,

АВРГ,

АВВГ,

АНРГ,

АПВГ

АПВ,

АППВ,

АПРН,

АВРГ,

АВВГ,

АНРГ

АПВ,

АППВ,

АПРН,

АВРГ,

НПРВ,

АНРГ

АПВ,

АППВ,

АПРН,

АВРГ,

АВВГ,

АПРГ

АПВ,

АППВ,

АВРГ,

АВВГ,

АПВГ

У вініпласт- тових і стальних

трубах

АПРВ,

АПРТО,

АПРН,

АППВ

АПВ.

АПР

АПВ.АПР

АПРТО,

АПВВ

АПВ,

АПРН,

АПРТО,

АППВ

АПВ,

АПРВ,

АПРН,

АПРТО

АПВ,

АПРВ,

АПРТО,

АППВ

АПВ,

АРТО,

АПРТО,

АПРН

На тросах

і тросовими

проводами

АПВ,

АПРН,

АПРВ,

APT,

АВТВ,

АВРГ,

АВВГ,

АПВГ

АПВ,

АПРН,

APT,

АВТВ,

АВРГ,

АВВГ,

АПВГ

АПВ,

АПРН,

APT,

АВТВ,

АВРГ,

АВВГ,

АНРГ

АПВ,

АПРВ,

АВТВ,

АПРН,

APT,

АВВГ,

АНВГ

АПВ,

АПРП,

APT,

АВТВ,

АВРГ,

АНРГ,

АВВГ

АПВ,

APT,

АВТВ,

АВРГ,

АНРГ,

АВВГ

Сховано

по негорючих

та погано горючих

поверхнях під штукатуркою

АПВ,

АППВ

АПВ,

АППВ

АПВ,

АППВ

АПВ,

АППВ

АПВ,

АППВ

-

У будівельних

каналах

АПВ,

АПР,

АППВ,

АПРВ

АПВ,

АПР,

АППВ,

АПРВ

АПВ,

АПР,

АППВ,

АПРВ

АПВ,

АППВ,

АПВ,

АППВ,

-

У вініпласттових і стальних трубах

АПВ,

АПР,

АПРН,

АПРВ,

АПВГ

АПВ,

АПР,

АПРН,

АПРВ,

АПВГ

АПВ,

АПР,

АПРВ,

АПВГ

АПВ,

АПРТО

АПВ,

АПРТО

АПВ,

АПРТО