Питання для самоперевірки

1.3 яких основних частин складається світильник?

2. За якими ознаками класифікуються світильники?

З.Які ви знаєте основні світлотехнічні характеристики світильників?

4. Які ви знаєте типи кривих сили світла і на що вони впливають?

5. Що ви розумієте під к.к.д. світильника?

6. Що ви розумієте під коефіцієнтом підсилення світильника?

7. Що називають захисним кутом світильника?

8. Як розшифрувати умовне позначення світильника?

9. Які ви знаєте основні світлотехнічні характеристики прожекторів?

10. Які ви знаєте види освітлення?

11. Які ви знаєте системи освітлення?

12. Як розмішуються світильники в приміщенні?

13. Назвіть методи розрахунку освітлення і випадки їх застосування.

14. У чому полягає суть розрахунку освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку?

15. Від яких факторів залежить коефіцієнт використання світлового потоку?

16. Як визначити необхідну кількість світильників у приміщенні?

17. У чому полягає суть розрахунку освітлення точковим методом?

18. У чому полягає суть розрахунку освітлення від світної лінії?

19. У чому полягає суть розрахунку освітлення методом питомої потужності?

Тести

1. Світильником називається:

• освітлювальний прилад, призначений для освітлення об'єктів, що знаходяться від нього на відстані, меншій за 20-кратні розміри освітлювального приладу;

• освітлювальний прилад, призначений для освітлення об'єктів, що знаходяться від нього на відстані, більшій за 20-кратні розміри освітлювального приладу;

• освітлювальний прилад, призначений для опромінення об'єктів, що знаходяться від нього на відстані, меншій за 20-кратні розміри освітлювального приладу.

2. Прожектором називається:

• освітлювальний прилад, призначений для опромінення об'єктів, що знаходяться від нього на відстані, меншій за 20-кратні розміри освітлювального приладу;

• освітлювальний прилад, призначений для опромінення об'єктів, що знаходяться від нього на відстані, меншій за 20-кратні розміри освітлювального приладу;

• освітлювальний прилад, призначений для освітлення об'єктів, що знаходяться від нього на відстані, більшій за 20-кратні розміри освітлювального приладу.

3. Основними світлотехнічними характеристиками світильників є:

• криві сили світла, кут розсіювання, коефіцієнт підсилення і к.к.д.;

• криві сили світла, коефіцієнт підсилення, к.к.д. та захисний кут ;

• коефіцієнт світловіддачі, світловий потік, сила світла, освітленість.

4. Основними світлотехнічними характеристиками світильників є:

• коефіцієнт світловіддачі, світловий потік, сила світла, освітленість;

• криві сили світла, коефіцієнт підсилення, к.к.д. та захисний кут ;

• криві сили світла, кут розсіювання, коефіцієнт підсилення і к.к.д.

5. За виконанням світильники діляться на:

• підвісні, стельові, вбудовані, настінні;

• судові, залізничні, шахтні, рудникові;

• пилонезахищені, пилозахищені, пилонепроникні, герметичні.

6. Коефіцієнт корисної дії світильника являє собою:

• відношення світлового потоку світильника до світлового потоку джерела світла;

• відношення світлового потоку джерела світла до світлового потоку світильника;

• відношення максимальної сили світла до середньої сферичної сили світла джерела.

7. Назвіть види освітлення:

• загальне, місцеве, комбіноване;

• природне, штучне, комбіноване;

• робоче (технологічне), чергове, аварійне.

8. Назвіть системи освітлення:

• робоче (технологічне), чергове, аварійне;

• загальне, місцеве, комбіноване;

• природне, штучне, комбіноване.

9. Тип кривої сили світла впливає на:

• оптимальну відстань між світильниками;

• на висоту підвісу світильників;

• к.к.д. світильника.

10. Метод коефіцієнта використання світлового потоку використовують для:

• розрахунку освітлення допоміжних і підсобних приміщень;

• розрахунку загального рівномірного освітлення закритих приміщень при відсутності істотних затінювачів;

• розрахунку загального рівномірного і локалізованого освітлення, місцевого освітлення, освітлення вертикальних і похилих площин, зовнішнього освітлення, а також для перевірки освітленості.

11. Точковий метод використовується для:

• розрахунку загального рівномірного освітлення закритих приміщень при відсутності істотних затінювачів;

• розрахунку загального рівномірного і локалізованого освітлення, місцевого освітлення, освітлення вертикальних і похилих площин, зовнішнього освітлення, а також для перевірки освітленості;

• розрахунку освітлення допоміжних і підсобних приміщень.

12. Метод питомої потужності використовується для:

• розрахунку загального рівномірного і локалізованого освітлення, місцевого освітлення, освітлення вертикальних і похилих площин, зовнішнього освітлення, а також для перевірки освітленості;

• розрахунку освітлення допоміжних і підсобних приміщень;

• розрахунку загального рівномірного освітлення закритих приміщень;

• при відсутності істотних затінювачів.

13. Значення коефіцієнта використання світлового потоку залежить від:

• коефіцієнтів відбиття, характеру світлорозподілу світильника, розрахункової висоти, площі і форми приміщення;

• норми освітлення, площі приміщення, типу світильника, розрахункової висоти;

• кількості світильників і їх типу, світлового потоку, сили світла.

14. Значення питомої потужності залежить від:

• норми освітлення, площі приміщення, типу світильника, розрахункової висоти;

• кількості світильників і їх типу, світлового потоку, сили світла;

• коефіцієнтів відбиття, характеру світлорозподілу світильника, розрахункової висоти, площі і форми приміщення.

Лабораторна робота

Дослідження роботи електрообладнання пристрою автоматичного керування освітлювальною установкою.

2. УСТАНОВКИ ДЛЯ ОПРОМІНЕННЯ РОСЛИН В УМОВАХ ЗАХИЩЕНОГО ГРУНТУ

Загальні відомості. Типи опромінювачів і опромінювальних установок, їх характеристики. Розрахунок опромінювальних установок з точковими джерелами випромінювання. Розрахунок опроміню­вальних установок з лінійними джерелами випромінювання.

Прочитайте і опрацюйте

Л-1,с. 173... 187; Л-3, с. 165...173; Л-5, с. 325 ...326.

Короткі теоретичні відомості та методичні вказівки

Загальні відомості.

В осінньо-зимовий період, коли рівень природної опроміненості в теплицях недостатній для нормального розвитку рослин, використовують спеціальні опромінювальні установки. Застосування додаткового опромінення в тепличному овочівництві дозволяє на 20...40 відсотків збільшити урожайність огірків, на 15...20 відсотків -томатів, на 50...70 відсотків - салату і зеленої цибулі, на три-чотири тижні прискорити дозрівання овочів, скоротити строки вирощування розсади (повноцінну розсаду томатів отримати за 40...50 діб замість 60, огірків - за 20...25 діб замість 35...40). Штучне опромінення рослин у теплицях не може бути замінене яким-небудь іншим агротехнічним заходом. Тільки під дією оптичного випромінювання протікає реакція фотосинтезу, при якій енергія оптичного випромінювання в присутності молекул води і вуглекислого газу трансформується в хімічну енергію органічних з'єднань рослин з виділенням кисню.

У процесі фотосинтезу накопичення його продуктів є інгібітором цього процесу, ККД фотосинтезу знижується не тільки при високому рівні опроміненості, а й з плином часу. Ряд досліджень відмічають зниження фотосинтезу при незмінній опроміненості після двох-трьох годин роботи фотосинтезного апарату. Тому необхідне зниження опроміненості в цей період до десяти відсотків початкового і через одну-дві години рослина знову готова працювати на повну потужність.

Стосовно розсади тепличних культур можна зробити ряд корисних для практики висновків: у період сходів допустиме круглодобове опромінення з метою максимального накопичення біопродуктів рослиною (сім-дев'ять днів); зміна опроміненості на протязі дня, що дозволяє економити значну кількість електроенергії; по мірі наближення моменту висаджування розсади на постійне місце режим опромінення слід наближати до режиму природного дня.

Типи опромінювачів і опромінювальних установок, їх характеристики.

Опромінювальні установки, що використовуються в тепличних господарствах з конструктивними ознаками поділяються на стаціонарні і рухомі. Як правило, у стаціонарних установках використовуються газорозрядні джерела випромінювання порівняно великої одиничної потужності. Такі установки потребують найменших затрат на їх обслуговування, що дає їм переваги порівняно зі спеціальними газорозрядними лампами низького тиску.

Рухомі установки дозволяють при інших рівних умовах не менше ніж у два рази зменшити встановлену потужність для опромінення рослин на однаковій площі при тих же витратах електроенергії. Конструкція таких установок дещо складніша від стаціонарних тому, що необхідний пристрій для переміщення опромінювальної установки з однієї ділянки на іншу.