1.Особливості організації вегетативної нервової системи.(24)

Автономна нервова система – це комплекс центральних і периферичних структур, які підтримують рівень гомеостазу, необхідний для адекватної реакції організму на впливи зовнішнього і внутрішнього середовищ. Вона регулює ріст організму, його розмноження, обмін речовин,. функції внутрішніх органів, забезпечує процеси адаптації організму до умов навколишнього середовища. здійснює свої функції незалежно від нашої волі й свідомості.

АНС поділяється на симпатичний та парасимпатичний відділи, також виділяють метасимпатичний. Особливістю будови АНС є те, що еферентний шлях від ЦНС до органів-мішеней переривається у нервових вузлах, утворених сукупністю останніх нейронів автономних рефлекторних дуг. Нервові волокна до автономних вузлів називають передвузловими (прегангліонарними), а ті,а ті які виходять з вузлів, - післявузловими (постгангліонарними); вони прямують до виконавчих органів.

2.Вегетативна рефлекторна дуга.

• двонейронний еферентний шлях

• тіла прегангліонарних нейронів у ЦНС (бокових відділах спинного мозку або у вегетативних ядрах спинного мозку) аксон спрямовується на периферію, але доходить лише до нервового вузла (ганглія).

• тіла постгангліонарних нейронів – за межами ЦНС у вегетативних гангліях, на якому аксон першого нейрона утворює синаптичні закінчення, іннервує відповідний орган.

3.Морфофункціональна характеристика симпатичної нервової системи.(25)

Симпатична нервова система складається з центрального і периферичного відділів. Центральний розміщений у бічних рогах сірої речовини спинного мозку (бічнопроміжне ядро), починаючи від 1-го грудного до 3-го поперекового сегментів. Аксони нейронів цього ядра виходять із спинного мозку (передвузлові волокна) у складі передніх корінців, відгалужуються від них і у вигляді білих сполучних гілок (мають мієлінову оболонку) підходять до симпатичних вузлів симпатичного стовбура.

Периферичний відділ складається з парного симпатичного стовбура і нервів, що відходять від нього, проміжних вузлів і сплетень. із вузлів симпатичного стовбура виходять після вузлові волокна у вигляді сірих сполучних гілок (не мають мієлінової оболонки), які прямують на периферію до виконавчих органів.

4.Морфофункціональна характеристика парасимпатичної нервової системи.(26)

Парасимпатична нервова система складається з центрального і периферичного відділів. Центри знаходяться в середньому мозку, дорзальній частині моста, у довгастому мозку, сірій речовині 2-4-го крижових сегментів спинного мозку.

Периферичний відділ - це перед вузлові волокна, що йдуть у складі окорухового, лицевого, язикоглоткового і блукаючого нервів. вузли (війкові крило-піднебінні, вушні під’язикові, піднижньощелепні) тазові нутрощеві (вісцеральні) нерви вузли та їхні зв’язки. Розрізняють дві частини парасимпатичної нервової системи: черепну і тазову.

5.Функції вегетативної нервової системи.(27)

АНС здійснює два види рефлекторних впливів – функціональний і трофічний. функціональний вплив на органи полягає в тому, що подразнення автономних нервів або стимулює їх функцію, або гальмує її, трофічний – у зміні обміну речовин у виконавчих органах, чим визначається рівень їхньої функції. Цей ефект називається адаптаційно-трофічним впливом.

Симпатична нервова система виявляє трофічний (стимулює синтез ферментів) вплив,а парасимпатична – переважно функціональний (секреторний).

При збудженні симпатичної нервової системи підвищується частота скорочень серця, артеріальний тиск,мобілізується глікоген печінки, зростає рівень глюкози в крові, збільшується працездатність скелетних м’язів. проте гальмується функція гладких м’язів травного тракту.

при збуджені парасимпатичної нервової системи, навпаки, гальмується функція серця,знижується артеріальний тиск, збільшується секреція інсуліну, що знижує рівень глюкози в крові, проте зростає рухова активність травного каналу і посилюється його секреторна функція.