1.3. Характеристика паливно-енергетичного комплексу України

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) – це сукупність виробництв, які добувають і переробляють усі види палива, виробляють і передають електроенергію. Це – один із провідних комплексів, від рівня розвитку якого залежить стан усіх інших галузей господарства та добробут людей.

В Україні ПЕК розвивається як на власних паливних ресурсах, так і довізних (нафта, природний газ, вугілля). У структурі запасів органіч­ного палива вугілля становить 95,4%, нафта – 2,0%, природний газ – 2,6%. Для забезпечення потреб господарства і населення України в паливі та електроенергії необхідно близько 300 млн. т умовного палива на рік (1 т у. п. дорівнює 7000 ккал, що приблизно відповідає 1 т кам'яного вугілля). За рахунок власних паливних ресурсів ці потреби задовольняються приблизно на третину.

У країнах колишнього СРСР за одиницю умовного палива (у.т.) приймалася теплотворна здатність 1 кг кам'яного вугілля = 29,3 МДж або 7000 ккал. Міжнародне енергетичне агентство (ІEA) прийняло за одиницю нафтовий еквівалент., звичайно позначуваний абревіатурою TOE (англ. Tonne of oіl equіvalent). Одна тонна нафтового еквівалента дорівнює 41,868 ГДж або 11,63 МВТ·год. Застосовується також одиниця - барель нафтового еквівалента (BOE): 1 TOE = 7,11, 7,33 або 7,4 BOE.

О сновні галузі ПЕК України – паливна та електроенергетична. Паливна промисловість представлена вугільною, нафтовою і нафтопереробною, газовою, торф'яною галузями. Провідне місце серед них займає вугільна. У структурі видобутку палива в Україні на вугілля припадає майже 75% (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Географічне розташування об’єктів паливно-енергетичного комплексу України.

1.3.1. Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії (нвде) у структурі пек України.

Використання НВДЕ та вторинних енергоресурсів є важливим стратегічним напрямом розвитку енергетики в Україні. Це дасть можливість:

• підвищити рівень енергетичної безпеки за рахунок заміщення органічного палива НВДЕ у паливно-енергетичному балансі країни;

• знизити негативний вплив на довкілля, прискорити розв’язання локальних і глобальних екологічних проблем;

• створити нові ринки товарів і послуг – високотехнологічне обладнання, робочі місця тощо;

• збільшити використання сировини для неенергетичного споживання.

Основними перевагами НВДЕ є їхня невичерпність та екологічна чистота, що сприяє оздоровленню довкілля і не призводить до зміни енергетичного балансу на планеті.

Загальний річний технічно доступний енергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії України за підрахунками спеціалістів становить близько 79 млн т у. п. зокрема 63 млн т – за рахунок освоєння альтернативних джерел енергії, 16 млн т – завдяки використанню позабалансових (вторинних) джерел енергії.

Активно розвиваються в Україні такі напрямки використання НВДЕ:

• Вітроенергетика – галузь енергетики, пов'язана з використанням енергії вітру для виробництва електроенергії.

• Сонячна енергетика. В Україні сумарна густина сонячної радіації в середньому становить 700 Вт/м²

• Когенераційні технології – комбіноване виробництво електричної та теплової енергії

Перспективними напрямками розвитку НВДЕ в Україні вважаються:

• біоенергетика,

• використання торфу;

• видобуток та утилізація шахтного метану,

• використання теплової енергії довкілля

• використання економічно доцільного гідропотенціалу малих річок України.

• застосування біодизельного палива з рапсу та сої