
- •Міністерство освіти і науки україни національний університет харчових технологій
- •В.О. КРасінько біоенергетика та охорона довкілля конспект лекцій
- •Київ нухт 2013
- •1. Альтернативність біоенерготехнології
- •1.1. Джерела енергії. Розвиток нетрадиційних і відновних джерел енергії
- •1.2. Основні теорії і концепції в галузі технологічної біоенергетики
- •Глобальне споживання енергії
- •1.3. Характеристика паливно-енергетичного комплексу України
- •1.3.1. Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії (нвде) у структурі пек України.
- •1.4. Проблеми вітчизняної та світової енергетики
- •1.5. Енергоощадні технології
- •Запитаня для самоперевірки
- •2. Біоенергетика і біоконверсія енергії
- •2.1. Напрями технологічної біоенергетики
- •Біоконверсія сонячної енергії
- •Сировинна база для біоенергетики
- •2.4. Біоконверсія продуктів фотосинтезу
- •Сумарний річний потенціал тваринницької сільськогосподарської біомаси в Україні
- •2.5. Вирішення питань охорони довкілля шляхом зниження парникового ефекту за використання біомаси як джерела енергії
- •2.6. Обмеження у використанні біомаси
- •Запитаня для самоперевірки
- •3. Альтернативність біопалива
- •Згідно статті 3 Закону України «Про альтернативні види палива» паливо визначається альтернативним, якщо воно:
- •Згідно статті 4 Закону України «Про альтернативні види палива» до альтернативних видів рідкого палива належать:
- •Згідно статті 5 Закону України «Про альтернативні види палива» до альтернативних видів газового палива належать:
- •3.1. Види біопалива
- •Перелік нормативно-правових документів, прийнятих в Україні, які регулюють відносини у сфері використання біопалива:
- •3.2. Тверде біопаливо
- •3.3. Одержання енергії з твердої біомаси
- •3.4 Рідке біопаливо
- •3.5. Характеристики моторних видів палива
- •3.6. Біоетанол
- •Запитаня для самоперевірки
- •4. Технологічні особливості одержання біоетанолу
- •4.1. Етапи виробництва біоетанолу на крохмалевмісній сировині
- •4.2. Виробництва біоетанолу на мелясі
- •4.3. Алкогольна ферментація гідролізатів деревини
- •4.4. Перспективи одержання біоетанолу в Україні
- •4.6. Продуценти біоетанолу
- •4.6.1. Метаболічна інженерія дріжджів Saccharomyces cerevisiae
- •4.7. Екологічні аспекти одержання біоетанолу
- •Характеристика продуктів переробки зернової барди 7
- •Запитаня для самоперевірки
- •5. Технологічні ососбливості одержання біодизелю
- •5.1. Сировинна база для одержання біодизелю
- •5.2. Технологічні особливості виробництва біодизелю
- •5.2.1. Виробництво чистого та модифікованого біодизелю з ріпаку
- •5.2.2.Технологія ріпаково-метильованого ефіру (рме)
- •5.3. Потенціал України у виробництві біодизелю
- •5.4. Переваги та недоліки біодизелю як пального
- •5.5. Питання охорони довкілля за виробництва біодизелю
- •Запитаня для самоперевірки
- •6. Метаногенез як біоенергетичний процес
- •6.1. Характеристика асоціації мікроорганізмів – продуцентів біогазу
- •6.2. Сировина для виробництва біогазу
- •6.3. Технологічні особливості виробництва біогазу
- •6.4. Промислові апарати для одержання біогазу
- •6.5. Переваги біогазових технологій
- •6.6. Недоліки біогазових технологій
- •Запитаня для самоперевірки
- •7. Біосинтез і фотосинтез енергетично багатих речовин
- •7.1. Біосистеми та процеси фотосинтезу і біосинтезу
- •7.2 Біопальне з біомаси водоростей
- •7.2.1. Можливості застосування та переваги використання мікроводоростей для виробництва біодизелю.
- •Запитаня для самоперевірки
- •8. Біоводень як перспективний вид біопалива
- •8.1. Біотехнологічні способи одержання водню
- •8.2. Фотобіоніка – створення штучних систем біоводню
- •8.3. Продуценти водню
- •8.4. Компоненти біосистем водню
- •8.5. Питання охорони довкілля за виробництва біоводню
- •Запитаня для самоперевірки
- •9. Технологічні основи одержання біопрепаратів на основі мікроорганізмів для інтенсифікації біоенергетичних процесів.
- •9.1. Використання біокаталітичних процесів у біоенерготехнологіях
- •9.2. Особливості одержання та застосування ферментів целюлолітичного комплексу у біоконверсії целюлозовмісної сировини в енергоносії
- •Очистка і характеристика ендоглюканаз із мікробних джерел 11
- •Очистка і характеристика целобіаз із мікробних джерел 11
- •Запитаня для самоперевірки
- •10. Проблеми безпеки біоенерготехнологій
- •10.1. Створення безвідходних або маловідходних біоенерготехнологій
- •10.2. Проблеми безпеки біопалива
- •10.3. Пошук нових технологічних рішень та біологічних агентів для подолання проблем біоенергетики
- •Проблеми виробництва рідкого біопалива
- •Запитаня для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
3.5. Характеристики моторних видів палива
Октанове число палива показує, скільки відсотків ізооктану містить штучна суміш ізооктану з н-гептаном, яка при випробовуванні в особливих умовах у стандартному одноциліндровому двигуні має такі самі детонаційні властивості.
Цетанове число дизпалива визначають за сумішшю цетану (н-гексадекану), прийнятого за 100, і метил нафталіну, цетанове число якого дорівнює нулю (для більшості автомобільних дизелів потрібне паливо з цетановим числом, вищим за 45).
3.6. Біоетанол
Способи одержання етанолу:
хімічний синтез етанолу з етилену чи ацетилену нафти або природного газу в присутності води та металевих каталізаторів;
біотехнологічний на вуглецьвмісних субстратах - зброджування гексоз.
Таблиця 3.1
Енергетичний потенціал рідких біопалив в Україні
Вид рідкого біопалива |
Теоретичний потенціал, млн. т у.п. |
Коефіцієнт доступності |
Технічний потенціал, млн. т у.п. |
Коефіцієнт енергетичного використання |
Економічний потенціал, млн. т у.п. |
Біодизель з ріпаку як традиційної с/г культури |
0,50 |
1,0 |
0,50 |
0,5 |
0,25 |
Біодизель з ріпаку як енергетичної культури |
0,78 |
1,0 |
0,78 |
1,0 |
0,78 |
Біодизель, всього |
1,12 |
|
1,12 |
|
|
Біоетанолз зерна кукурудзи |
2,16 |
1,0 |
2,16 |
0,3 |
0,71 |
Біоетанол з меляси цукрових буряків |
0,17 |
1,0 |
0,17 |
0,9 |
0,15 |
Біоетанол, всього |
2,33 |
|
2,33 |
|
0,86 |
Біоетанол – зневоднений етиловий спирт – виробляється із сільськогосподарської сировини: збіжжя, картоплі, цукрових буряків і належить до групи спиртових палив. Теплотворна здатність 27 МДж/кг або 21 МДж/л.
Біоетанол використовується у двигунах внутрішнього згоряння:
у чистому вигляді (99,8%),
як гідратований етанол (94%),
як 10-25% добавка до бензину (газохол).
Технологія біоетанолу є двоетапною: на першому етапі лікеро-горілчаний сільськогосподарський завод виробляє «сільськогосподарський дистилят – етиловий спирт» (С2Н5ОН), який у зневоднювальній установці зневоднюється до чистого спирту (99,8%). Характеристики продукту наведені у табл. 3.2
Таблиця 3.2
Характеристика спирту етилового денатурованого за ТУ У 18.511-99
№
|
Найменування показника
|
Одиниця виміру |
Характеристика та норма для марок
|
||||
А |
Б |
В |
Г |
Д |
|||
1 |
Зовнішній вигляд |
|
Прозора рідина без сторонніх частин |
||||
2 |
Колір |
|
Властивий кольору використаного барвника |
||||
3 |
Запах |
|
Характерний для етилового спирту, стійкий. Не повинен зникати при розведенні спирту водою до міцності 40-50% |
||||
4 |
Об’ємна частка етилового спирту, не менше |
% |
95,0 |
91,0 |
95,0 |
98,0 |
98,0
|
5 |
Об’ємна частка метилового спирту, не більше |
% |
0,05 |
0,20 |
2,50 |
0,03 |
0,1 |
|
Об’ємна частка циклогексану, не більше |
% |
- |
- |
- |
0,5 |
0,5 |
Концепція виробництва біоетанолу в Україні передбачає:
реконструкцію існуючих спиртових заводів;
будівництво заводів малої потужності (до 5 т етанолу на добу) на базі підприємств переробної промисловості (зокрема, цукрових заводів);
створення підприємств з виробництва біоетанолу безпосередньо в сільських господарствах;
виробництво аналога паливного етанолу – високооктанової кисневмісної добавки до бензину (ВКД), яку одержують біоконверсією вуглеводневмісної відновлюваної сировини.
Пряма переробка цукрових буряків на біоетанол є єдиною прибутковою технологією виробництва цього біопалива в Україні уже в сучасних умовах. Етанол, отриманий з цукрового сиропу, найдешевший, і більш того, його собівартість нижча за вартість бензину Аи/-95 (на рівні 5 грн. 70 коп./л), замінником якого він може стати [15].
В Україні близько 70 спиртзаводов і майже половина з них – збиткові. Сьогодні спиртзаводи можуть виробляти 65 мільйонів декалітрів спирту щорічно. В середньому потужності підприємств концерну «Укрспирт» використовуються на 51%. Переорієнтація цих заводів на виробництво біобензину могла б не лише зменшити залежність країни від імпорту нафтопродуктів, але і підвищити рентабельність спиртзаводів. Щонайменше 20% від загального споживання бензину у країні можна отримати саме за рахунок невикористаних спиртових потужностей [15].
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 5 грудня 2007 року № 1375 передбачено виробництво біоетанолу на 12 державних спиртових заводах, підпо рядкованих Мінагрополітики. За рахунок наявних ресурсів сировини Україна здатна виробити більше 1 млн. т біоетанолу, із них 218 тис. т за рахунок меляси, а решту 782 тис.т з кукурудзи в обсязі 3,2 млн. т. Для нормативного забезпечення виробництва біопалива здійснюється розробка проектів національних стандартів. Розроблено технічні умови на біоетанол та галузевий стандарт України на бензини. Довідково: ТУ "Біоетанол" ТУ 24.6-30219014-010.2007"Бензини моторні сумішеві...» [15].
Гайсинський спиртзавод у 2010 році перейшов на виробництво біоетанолу з відходів цукрового буряка. Модернізація виробничих потужностей була профінансована приватними структурами і обійшлася інвесторам в 3,5 мільйонів євро. Ремонтні роботи виконувалися протягом 2009 року і були завершені лише навесні 2010 р. Проектна потужність заводу – 100 тисяч тонн біопалива в рік. Після проведеної модернізації спиртзавод вже приступив до випуску біобензину класу А-92 [15].
Характеристика біоетанолу:
теплота згоряння дорівнює 75 % теплоти згоряння чистих вуглеводнів;
за умови використання етанолу як домішки до бензину збільшується октанове число моторного палива, що зменшує енергетичні витрати на його виробництво, на 4...5 % збільшується ККД двигуна;
більше як на 30 % зменшуються викиди шкідливих речовин в атмосферу.
вартість біоетанолу становить 55...70 % вартісті класичної сировини