2. Енергетичні ресурси підприємства

Усі матеріально-речові елементи основного капіталу мають відповідні техні­ко-економічні характеристики, знання яких вкрай необхідне для визначення по­треби в цих ресурсах, оцінки й аналізу ефективності їх використання, а також для планування виробництва. Однією з найважливіших характеристик частини засобів праці є те, що вони мають певну енергетичну потужність. Це найактив­ніша складова основного капіталу, що істотно впливає на результати діяльності підприємств, особливо аграрних.

Енергетичні потужності підприємств представлені потужністю тракторів, автомобілів, моторів комбайнів, стаціонарних двигунів, електродвигунів і елек­троустановок, що виражена у кіловатах (кВт). На основі даних про загальні ене­ргетичні потужності сільськогосподарських підприємств (у 2010 р. вони стано­вили 36 739 тис. кВт або менше проти 1999 р. в три рази, а проти 2000 р. — на 48 %) визначаються такі важливі показники, як енергозабезпеченість виробниц­тва і енергоозброєність праці.

Енергозабезпеченість обчислюється діленням енергоресурсів аграрного підприємства в кВт на його посівну площу.

Енергоозброєність праці розраховується діленням енергоресурсів підпри­ємства на середньорічну кількість працівників.

Слід зазначити, що більшість аграрних підприємств має ще низьку забезпе­ченість енергоресурсами. У господарствах з високим рівнем організації вироб­ництва енергозабезпеченість сягає 450-550 кВт, тоді як у середньому на 100 га посівної площі припадає 193 кВт. Енергоозброєність праці відповідно бі­льше 100 і 55 кВт на одного середньооблікового найманого працівника в сіль­ському і лісовому господарствах. Між рівнем цих показників і кінцевими ре­зультатами виробництва існує пряма залежність — з їх зростанням підвищуються врожайність культур, продуктивність тварин і продуктивність праці, збільшуються прибутки підприємств.

Про ефективність використання енергетичних потужностей судять виходячи з показника енергомісткості продукції, що визначається діленням енергопотужностей підприємства на обсяг одержаної валової (товарної) продукції в по­рівнянних цінах. Цей показник є важливим і для переробних підприємств. В аг­рарних підприємствах з інтенсивним типом розвитку, в яких запроваджені енергозберігаючі технології, енергоресурси використовуються ефективно і в них рівень цього показника не перевищує 1-1,5 кВт на 1 тис. грн валової продукції в порівнянних цінах.

Значну частку (понад 20 %) в структурі енергоресурсів аграрних підпри­ємств займають електродвигуни й електроустановки. Вони дають змогу ширше використовувати на господарські потреби електроенергію як один із найбільш економічно вигідних видів енергії, що застосовуються в сільськогосподарсько­му виробництві.

Рівень виробничого споживання електроенергії значною мірою характеризує стан розвитку матеріально-технічної бази підприємства, його потенційні можливо­сті в досягненні вищих валових і економічних показників господарської діяльності.

Для оцінки досягнутого рівня споживання електроенергії аналізують показ­ники електрооснащеності виробництва й електроозброєності праці. Електро­оснащеність виробництва визначається діленням використаної на виробничі цілі електроенергії на посівну площу, а електроозброєність праці — діленням на середньорічну кількість працівників.