§3.Товарознавчі аспекти міжнародної торгівлі каучуками.

Подібно до інших сільськогосподарських продуктів стан торгівлі (ринок) НК дуже залежить від клімату, природних факторів (вік плантації, урожайність, сезонність виробництва, коливання річних запасів тощо) і тому значною мірою потерпає від нестабільності цін. Так, саме нестабільність цін НК на світовому ринку змусила уряд Таїланду інвестувати майже $15 млн. у створення товарної біржі Acet, яка спеціалізується виключно на торгівлі НК.

Проблемами світового ринку НК займаються міжнародна організація з НК (INRO), яка має власне періодичне видання (Rubber Statistical Bulletin), та Асоціація країн-виробників натурального каучуку (Association of Natural Rubber Producing Countries), у склад якої входять Індія, Індонезія, Малайзія, Папуа-Нова Гвінея, Сінгапур, Шрі-Ланка, Таїланд (штаб-квартира розташована у м. Куала-Лумпур, Малайзія). Сучасний стан ринку НК характеризується певною нестабільністю також через певні політичні ігри, яскравим прикладом яких є тривалі взаємні звинувачення INRO та основних виробників НК у неспроможності ефективного підтримання світових цін; затяжна криза світового ринку НК, пов’язана з виходом з INRO Таїланду (провідного постачальника НК на світовий ринок) тощо.

Частка НК у загальносвітовому споживанні каучуків складала на кінець XX ст. 404%. Найбільшими світовими виробниками НК (у низхідному порядку) є: Таїланд, Індонезія, Малайзія (була лідером світового виробництва НК до 1989 р), В’єтнам, Китай (швидко прогресуючий виробник, що спроможний поставити на світовий ринок приблизно 460 тис. тонн у рік), Нігерія, Камерун. Частка Таїланду, Індонезії та Малайзії у світовому виробництві НК становить майже 80%, а частка країн Південно-Східної Азії разом – майже 90%. Урожайність НК складає 1000–1500 кг/га (Китай) і залежить від продуктивності саджанців. Основна частина плантацій у країнах-експортерах перебуває у державному володінні. Загальносвітове виробництво НК (2002р.) становить трохи більше 5 млн. т. Основними споживачами НК є США, Китай; у значних обсягах його купують практично усі промислово розвинені країни. Основні виробники НК резервують значні запаси для ф’ючерсної торгівлі і підтримання її протягом року. Напр., офіційно оголошений державний резерв Таїланду становить 100 тис. тонн НК. Постійно зростає роль державного регулювання у формуванні політики експорту НК провідними країнами–виробниками та світового ринку каучуку.

Сучасна світова торгівля натуральним каучуком (НК) в найзначніших обсягах у різних формах здійснюється cвітовими товарними біржами:

Біржа каучуку в Кобе	KRE	Kobe Rubber Exchange
Товарна біржа Куала-Лумпур (Малайзія)	KLCE	Kuala Lumpur Commodity Exchange
Товарна біржа Лондона	LCE	London Commodity Exchange
Товарна біржа Сінгапура	SFE	Singapore Commodity Exchange LTD
Лондонська біржа каучуку (Лондонська термінальна асоціація ринків каучуку)	LRM	The London Rubber Market
Китайська товарна біржа (м.Шанхай)	SFE	Shanghai Futures Exchange
Товарна біржа Токіо	TOCOM	Tokyo Commodity Exchange
Європейська біржа опціонів (м.Амстердам)	EOE	European Option Exchange
Нью-Йоркська товарна біржа	NYMEX	New York Mercantile Exchange
Біржа каучуку в Таїланді	Acet

Наявність досить значної кількості світових товарних бірж, що торгують НК (порівняно, напр., з торгівлею лісопродукцією), свідчить про значення даного виду товару у світовому господарстві і бажання розширити географію біржової торгівлі ним. Каучук продається і купується переважно в Лондоні, Нью-Йорку та на європейських біржах в Антверпені й Амстердамі. Основна частка світових товарних бірж зосереджена в регіонах виробництва НК, тому зростає значення ринків у Сінгапурі і Коломбо (Шрі-Ланка). Це також обумовлено зростанням споживання каучуку в країнах Східної Азії і тим, що СРСР в останні роки свого існування та тоді ще комуністичний Китай переорієнтували свої закупівлі НК з Лондона на товарні біржі Сходу.

Контрольні запитання