Тема 5. Інструментарій проектного аналізу

5.1. Сутність інструментарію проектного аналізу

5.2. Критерії оцінки проектів

5.3. Аналіз ситуації з «проектом» і «без проекту»

5.1. Сутність інструментарію проектного аналізу

Основною метою проектного аналітика є порівняння вхідних і вихідних проектних потоків із метою визначення його доцільності або ефективності (цінності), що можливо тільки у вартісних показниках. Як уже відзначалося, вартісним еквівалентом необхідних для проекту ресурсів є множення їхніх обсягів на відповідні ціни:

де: C(t) – вартість ресурсів (затрат) по проекту;

pi – ціна i- го ресурсу, i=1,m;

Qi – об”ем i-го ресурсу.

Вихідні проектні потоки, обмірювані у вартісному вираженні, являють собою добуток обсягів продукції або послуг на їхні ціни:

,

де: B(t) – вартість доходу від проекту;

pj – ціна j- ї продукції або послугу, i=1,k;

Qj – об”еми продаж i-ї продукції або послуги.

Проект вважається ефективним, якщо вихідні потоки перевищують вхідні. Для різноманітних проектів ця величина є різною, за інших рівних умов проект вважається кращим якщо вона більша. Тому основною задачею, яка стоїть перед експертом, полягає в оцінці доцільності початкових витрат. У залежності від характеру і виду самого проекту для відповіді на поставлене питання припадає або зіставляти вихідні потоки - результати (вигоди) і вхідні потоки - витрати в їх кількісному (грошовому) вимірі (аналіз витрат і вигод), або мінімізувати витрати (аналіз найменших витрат), або безпосередньо оцінювати їхню доцільність (аналіз ефективності витрат). І для цього необхідна комплексна експертиза,яка неможлива без скрупульозного, глибокого і детального аналізу внутрішньої структури проекту, що дозволяє прокалькулювати зроблені витрати й обчислити (описати) очікувані вигоди.

Від моменту початкової витрати коштів для даного проекту до початку його експлуатаційної стадії, тобто моменту випуску продукції, проходить визначений час, необхідний для проходження передінвестиційної і інвестиційної стадій. І тому, важливим чинником (ресурсом), який обмежує інвестиційну діяльність, є чинник часу: між рішенням про інвестування грошей у проект і матеріалізованими в продукції або послугах результатами його життєдіяльності існує визначений тимчасовий інтервал, безпосереднє урахування якого є одним із найважливіших методичних прийомів проектного аналізу.

Таким чином, і витрати С (t) і вигоди В(t) даного проекту можна віднести до визначеного тимчасового інтервалу (або моменту) часу t, для якого варто визначити знак різниці між одноперіодними вигодами і витратами, тобто В(t) - С (t). Методологія оцінки грошей у часів розроблена в межах теорії фінансових обчислень. В її основі лежить припущення, що динаміка росту капіталу підпорядковується деякому функціональному закону, основним параметром якого є час.