Контрольні питання

1. Перелічите вимоги, пропоновані до комплексу технічних засобів.

2. У чому складаються розходження комп'ютерів різних видів і класів? Які особливості їхнього застосування?

3. Яке призначення серверів?

4. Використання яких засобів крім комп'ютерів дозволяє реалізувати комунікаційні інформаційні послуги?

5. Розглянете розходження в призначенні системних і прикладних програм.

6. Перелічите найбільш важливі системні програми.

7. Назвіть по ступені поширення прикладні програми економічного профілю.

8. Які особливості програмного забезпечення управлінської діяльності підприємств, малого бізнесу, формування бізнес-планів?

9. Визначите вимоги, пропоновані до програмного забезпечення автоматизованого робочого місця.

10. Як класифікується програмне забезпечення автоматизованого робочого місця?

11. Які прикладні програми використовуються в банківській діяльності, у сфері менеджменту й маркетингу, фінансового менеджменту, у торговельній діяльності?

12. У чому складається призначення прикладних програм класу системи керування базами даних?

Література

1. Евдокимов В.В. Економічна інформатика: Підручник для вузів / Під ред. В.В. Евдокимова. - Спб., 1997.

2. Інформаційні технології керування: Навчальний посібник для вузів / Під ред. Г.А. Титаренко. - 2-е изд., доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 439 с.

3. Карминский А.М., Нестеров П.В. Інформатизація бізнесу. - М.: Фінанси й статистика, 1997.

4. Математичне моделювання соціально-економічних процесів. - М.: Ізограф, 1997.

Тема 5. Інформаційні технології в системах керування

Інформаційна технологія - це системно-системно-організована послідовність операцій, виконуваних над інформацією з використанням засобів і методів автоматизації. Операціями є елементарні дії над інформацією.

Процедура передачі інформації включає крім самої передачі операції уведення даних у систему, у мережу, перетворення із цифрової форми в аналогову й навпаки, операції виводу повідомлень, контроль уведення й виводу, захист даних.

Процедури обробки інформації є головними в інформаційних технологіях. Інші процедури носять допоміжний характер.

Процедура аналізу, прогнозу, прийняття рішень - це найбільш складна, інтелектуальна процедура виконується людиною на базі підготовлених даних, знань, їхніх моделей, правил роботи зі знаннями й моделями, альтернативних рішень.

Робота з базами даних найпоширеніша й ефективніше всього реалізується в конфігурації " клієнт-сервер".

Клієнт-Сервер - це модель взаємодії комп'ютерів у мережі. Як правило, комп'ютери в такій конфігурації не є рівноправними. Кожний з них має своє, відмінне від інших, призначення, грає свою роль.

Технологія формування документів включає процеси створення й перетворення документів. Їхня обробка полягає в уведенні, класифікації, сортуванні, перетворенні, розміщенні, пошуку й видачі інформації користувачам у потрібному форматі. Обробці підлягають документи, зрозумілі людині й комп'ютерної система.

Технологія обробки зображень у загальному виді будується на аналізі, перетворенні й трактуванні зображень. Спочатку зображення вводяться через відео або інші пристрої. У результаті сканування зображення вводиться великий обсяг інформації.

Відеотехнологія будується на розробці й демонстрації зображень, що рухаються, що відкрило широкі можливості у виникненні мультисреды. Відеотехнологія застосовується для створення відеосюжетів, фільмів, ділової графіки й ін.

Технологія візуалізації - процес многооконного подання даних у вигляді зображень (зворотний стиску). Візуалізація дозволяє перетворити будь-який тип даних у різнобарвні що рухаються або нерухливі зображення.

Технологія віртуальної реальності використовується в конструкторській, рекламній діяльності, у створенні мультиплікаційних фільмів. Цей процес іменується мультиплікацією.

Обробка зображень як напрямок пов'язане з розвитком електронної техніки й технологій. При обробці зображень потрібні високі швидкості, більші обсяги пам'яті, спеціалізоване технічне й програмне оснащення. Зображення ставляться до різного роду об'єктам, виділенню їхніх контурів, переміщенню, розпізнаванню й т.д.

Обробка текстів є одним із засобів електронного офісу. Найбільш трудомістким є уведення тексту; наступними етапами є підготовка тексту, його оформлення й вивід. При роботі з текстами користувач повинен мати різноманітні функції (інструментарій), що підвищують ефективність і продуктивність його діяльності.

Обробка таблиць здійснюється комплексом прикладних програм у складі електронного офісу й доповнюється рядом аналітичних можливостей. Робота з електронною таблицею дозволяє вводити й обновляти дані, команди, формули, визначати взаємозв'язок і взаємозалежність між клітками, даними у вигляді функцій, аргументами яких є записи в клітках. У клітках таблиці можуть розміщатися записні книжки, календарі, довідники, списки заходів.

Гіпертекст формується в результаті подань тексту як асоціативно зв'язаних блоків інформації.

Асоціативний зв'язок - це з'єднання, зближення подань, суміжних, протилежних, аналогічних і т.д. Гіпертекст значно відрізняється від звичайного тексту. Звичайні (лінійні) тексти мають послідовну структуру й передбачають їхнє читання ліворуч праворуч і зверху долілиць.

Технологія обробки мови є багатоплановою проблемою, що охоплює широке коло завдань. У їхній перелік насамперед входять розпізнавання й синтез мови. Розпізнавання мови перетворить її в текст, відкриває можливість використання її як джерело інформації. Зворотної розпізнаванню є завдання синтезу мови, тобто перетворення тексту в мову.

Технологія обробки й перетворення сигналів виконується при рішенні багатьох інформаційних завдань. Сигнали обробляються різними методами (аналоговими й дискретними). Обробка сигналів використовується в розпізнаванні образів, телеобробці даних і опирається на методологію штучного інтелекту.

Технологія електронного підпису здійснюється за допомогою ідентифікації користувача шляхом звірення реального підпису з підписом у комп'ютерній системі, де створюється її електронний шаблон. Він формується по групі підписів того самого особи.

Мережний режим визначається необхідністю швидкої передачі інформації й оперативної взаємодії користувачів. Будь-яка мережа характеризується безліччю зв'язаних один з одним систем, вузлів, елементів. Спочатку мережний режим виник для передачі даних. Потім він став використовуватися як ефективний засіб розподіленої обробки даних. Особливості мережного режиму пов'язані з архітектурою мережі.

Обробка даних у пакетному режимі означає, що кожна порція нетермінової інформації (як правило, у більших обсягах) обробляється без втручання ззовні, наприклад, формування звітних зведень наприкінці періоду. Цей режим називають ще фоновому. Фонової режим запускається, коли вільні ресурси обчислювальних систем. Він може перериватися більше терміновими й пріоритетними процесами й повідомленнями, по закінченні яких відновляється автоматично.

Режим реального часу - це технологія, що забезпечує таку реакцію керування об'єктом, що відповідає динаміці його виробничих процесів. Час реакції відіграє домінуючу роль. Воно може вимірятися секундами, хвилинами, годинниками. На основі таких технологій створюються системи реального часу, які більше складні й дороги в реалізації. У системах реального часу обробка даних по одному повідомленню (запиту) завершується до появи іншого. Цей режим застосовується для об'єктів з динамічними процесами. Наприклад, обслуговування клієнтів у банку по будь-якому наборі послуг повинне враховувати припустимий час очікування клієнта, одночасне обслуговування декількох клієнтів і укладатися в заданий інтервал часу (час реакції системи).

Режим поділу часу - технологія, що передбачає чергування в часі процесів рішення різних завдань в одному комп'ютері. У режимі поділу часу для оптимального використання ресурси комп'ютера (системи) надаються відразу групі користувачів (або їхнім програмам) циклично, на короткі інтервали часу.

Інтерактивний режим здійснюється в системах реального часу. Він може використовуватися для організації діалог (діалоговий режим).

Інтерактивний режим - це технологія виконання обробки або обчислень, що може перериватися іншими операціями. Час взаємодії або переривання є настільки малим, що користувач може працювати із системою практично безупинно. Під час взаємодії обчислювальних процесів у мережі здійснюються шипики.

Шипики - це короткий у часі цикл взаємодії (об'єктів, партнерів), що включає запит, ви-полнение завдання (або обробку повідомлення), відповідь.

Діалоговий режим - технологія взаємодії процесів рішення завдань зі швидкістю, достатньої для осмислення й реакції користувачів. Найбільш характерний приклад діалогу - взаємодія з базою даних. Діалог у мережних системах ґрунтується на інтерактивному режимі.

Інтегровані технології являють собою взаємозалежну сукупність окремих технологій, тобто об'єднання частин якої-небудь системи з розвиненою інформаційною взаємодією між ними. Досягається погоджене керування організацією, системою, об'єктом, координація функцій, реалізується доступ багатьох користувачів до загальних інформаційних ресурсів тобто досягається якісно новий рівень керування.

Інтеграція названих технологій у єдині системи дозволить багаторазово підвищити ефективність виконання операцій і керування економічним об'єктом. Їхнє впровадження повинне бути вв'язане зі стратегією й тактикою розвитку об'єкта (фірми, банку, підприємства).

Відеотехнологія - це технологія використання зображень. Такої технології може передувати візуалізація, тобто подання даних у вигляді зображень. Швидкий ріст обсягів обробки даних вимагає пошуку нових способів подання отриманої інформації. Організація відео-конференцій пов'язана з технологією проведення наради між вилученими користувачами на базі використання їхніх зображень, що рухаються. Технічні засоби при цьому працюють у реальному часі.

Мультимедиатехнология (мультисреда) заснована на комплексному поданні даних будь-якого типу. Така технологія забезпечує спільну обробку символів, тексту, таблиць, графіків, зображень, документів, звуку, мови, що створює мультисреду. Зображення може бути видане на екран з текстовим і звуковим супроводом.

Нейрокомпьютерные технології використовують взаємодіючі один з одним спеціальні нейрокомпоненты на базі мікропроцесорів. Такий підхід заснований на моделюванні поводження нервових кліток (нейронів). Нейротехнология застосовується в створенні искуственного інтелекту для рішення складних завдань:

• розпізнавання образів,

• керування кредитними ризиками,

• прогноз фондових ситуацією,

• визначення вартості нерухомості з урахуванням якості будинків, їхнього стану, навколишнього оточення й середовища,

• автоматичне розпізнавання чеків і ін.

Объектно-ориентированная технологія заснована на виявленні й установленні взаємодії безлічі об'єктів і використовується при створенні комп'ютерних систем на стадії проектування й програмування. Як об'єкти в ній виступають користувачі, програми, клієнти, документи, файли, таблиці, бази даних і т.д.

Технологія керування знаннями дозволяє створити не просто автоматизовану систему з єдиним інформаційним простором, а середовище, у якій знання одного працівника ставали б надбанням усіх.

Інтернет-Технологія заснована на об'єднанні інформаційних мереж у глобальну інформаційну структуру. Іншими словами, Інтернет - це глобальна міжнародна асоціація інформаційних мереж, що має інформаційні центри, що обслуговують користувачів:

• вони надають документацію;

• поширюють програми, тексти книг, ілюстрації;

• комунікаційний сервіс;

• електронну пошту;

• службу новин;

• передають файли й т.д.

Під системою підтримки прийняття рішень, будемо розуміти человекомашинные системи, які дозволяють особам, що приймають рішення, використовувати дані й знання об'єктивного й суб'єктивного характеру для рішення слабоструктурированных (погано формалізованих) проблем.

База даних створюється й підтримується засобами АИС. Вона використовується в СППР як зовнішнє джерело даних і містить інформацію про стан справ як на самому підприємстві, так і за його межами. Внутрішня інформація стосується виробництва, фінансів, запасів, основних фондів, про-ротних засобів, кадрів і т.д. Вона досить точна й перебуває в обов'язковій бухгалтерській і статистичній звітності.

Система керування базами даних (СУБД) необхідна для їхнього створення й маніпулювання. СУБД може бути власної, тобто вхідної тільки до складу СППР, але може бути й загальної з АИС. Як правило застосовується загальна з АИС СУБД, тому що використовується загальна для цих систем база даних.

Система керування базою знань являє собою сукупність програмних засобів з наступними функціями: створення дерев цілей, дерев виводів, семантичних і нейросетей, їхнє відновлення й зміна, ініціювання запитів до бази знань і видача відповідей. Модуль розрахунків або виводів призначений для побудови матриці рішень і оцінки сгенерированных варіантів за допомогою заздалегідь певного критерію.

Користувальницький інтерфейс є діалоговим компонентом системи і являє собою програмні й апаратні засоби, які забезпечують взаємодію користувача із системою. Термін "користувальницький інтерфейс" охоплює всі аспекти взаємодії користувача й системи підтримки рішень. Недружність користувальницького інтерфейсу найчастіше є головною причиною того, що керівники не використовують комп'ютерну підтримку своєї діяльності повною мірою.