Контрольні питання

1. Перелічите основні підсистеми автоматизованої інформаційної системи керування персоналом.

2. Охарактеризуйте коротко мети й завдання підсистеми кадрів, оплати праці, персонального пенсійного й податкового обліку.

3. Розкрийте можливі напрямки аналізу в області керування персоналом на підприємстві.

4. Сформулюйте основні завдання керування персоналом.

5. Які основні принципи побудови автоматизованої інформаційної системи?

6. У чому полягають роль і завдання Інтернету в системі працевлаштування?

Література

1. Евдокимов В.В. Экономическая информатика: Учебник для вузов / Под ред. В.В. Евдокимова. - СПб., 1997.

2. Информационные технологии управления: Учебное пособие для вузов / Под ред. Г.А. Титаренко. - 2-е изд., доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 439 с.

3. Смирнова Г.Н., Сорокин А.А., Тельнов Ю.Ф. Проектирование экономических информационных систем: Учебник / Под ред. Ю.Ф. Тельнова. - М.: Финансы и статистика, 2001.

4. Стратегическое управление: Учебник / Под ред. Э.А. Уткина. - М.: Экмос, 1998.

5. Управление персоналом: Учебник / Под ред. Т.Ю. Базарова. - М.: ЮНИТИ, 1999.

Тема 11. Інформаційні технології виробничого менеджменту на підприємстві

До функцій організаційного керування на підприємстві належать:

• нормування,

• планування,

• облік,

• звітність,

• регулювання (аналіз і ухвалення рішення),

• контроль.

Функцією нормування зветься функціїятехнічної підготовки виробництва й, у свою чергу, підрозділяється на конструкторську й технологічну підготовку.

Конструкторська підготовка виробництва являє собою функцію керування, пов'язану з розробкою конструкцій виробів. Дана функція реалізується відділом головного конструктора. Основна мета функції полягає в скороченні строків підготовки до випуску нової й модернізації освоєної продукції. Технологічна підготовка виробництва є функцією керування по розробці технологічного процесу виготовлення виробу й реалізується у відділах головного технолога, головного механіка й головного енергетика. Ціль функції складається в мінімізації витрат матеріальних і тимчасових ресурсів і забезпеченні заданих властивостей продуктів праці.

Функція планування включає техніко-економічне й оперативно-виробниче планування.

Техніко-економічне планування розробляє планові техніко-економічні показники ефективної роботи підприємства, цехів і ділянок. Функція техніко-економічного планування реалізується в планово-економічному відділі, відділі праці й заробітної плати, у фінансовому відділі, у відділах матеріально-технічного постачання й збуту, маркетингу й реклами, у підрозділах цехів і ділянок основного й допоміжного виробництв. Ціль функції полягає в зниженні собівартості продукції, підвищенні прибутку, збільшенні виторгу від реалізації продукції за рахунок раціонального використання ресурсів.

Оперативно-виробниче планування служить для безпосереднього керування виробництвом на рівні підприємства, цехів і ділянок і забезпечує максимальну деталізацію виробничих завдань і техніко-економічних показників, доведення їх до конкретного виконавця, ув'язування завдань по всіх підрозділах підприємства по номенклатурі, кількості й тимчасовим періодам Для цієї функції характерна безперервність формування виробничих завдань. Ураховуються фактори розмаїтості технічних характеристик випускається продукции, щоМ, типу й масштабу виробництва, стійкості продукції, ступеня уніфікації й застосовності деталей. Функція виконується у виробничо-диспетчерському відділі підприємства, у підрозділах цехів і ділянок основного й допоміжного виробництв. Ціль функції полягає в забезпеченні ефективного використання всіх видів ресурсів.

Бухгалтерський облік і звітність - функція керування, що поєднує різні види обліку (первинного, аналітичного й синтетичного) у єдине ціле; здійснюється по основних ділянках обліку (обліку праці й заробітної плати, основних засобів, матеріальних ресурсів, готовий продукції, фінансів, витрат на виробництво, зведеного обліку). У бухгалтерській звітності (балансі) відбивається діяльність підприємства по розділах активу (внеоборотные активи, оборотні активи) і пасиву (капітал і резерви, довгострокові пасиви, короткострокові пасиви). У процесі реалізації функції використовуються основні методи й прийоми бухгалтерського обліку (документування, інвентаризація, системи аналітичних і синтетичних рахунків і метод подвійного запису). Функція виконується в бухгалтерії й в облікових групах цехів. Ціль функції складається у визначенні фактичного стану керованого об'єкта і його елементів у грошовому вираженні.

Статистичний облік і звітність - функція, що фіксує економічний і фінансовий стан підприємства на основі використання спеціальних методів статистики. Функція реалізується в бухгалтерії, фінансовому відділі, відділі організації праці й заробітної плати. Її ціль - підготовка й обробка інформації для виявлення тенденцій виникнення економічних і фінансових подій, що відбуваються в процесі реалізації виробничої діяльності підприємства.

Оперативний облік і звітність - різновид облікової функції, пов'язаної зі спостереженням за ходом виробничого процесу. Реалізується диспетчерською службою. Ціль функції складається в зборі необхідної інформації для оперативного аналізу й ухвалення рішення по керуванню ходом виробничого процесу.

Функції ухвалення рішення (загального й оперативного) спрямовані на усунення причин виникнення відхилень. Функція реалізується менеджерами верхнього, середнього й нижнього рівнів. Ціль функції полягає у виробітку керуючого впливу для реалізації виробничого процесу.

Функція контролю безпосередньо пов'язана з оцінкою відповідності виконання господарських операцій законодавству, правилам, стандартам, інструкціям, іншим нормативно-правовим актам вищестоящих організацій і відповідальних за діяльність підприємства посадових осіб.

Під функціями технологічного керування розуміються функції, виконувані операторами й механізмами для забезпечення виробничого процесу. До складу функцій технологічного керування входять функції:

• календарного планування, що визначає вхідні тимчасові й технічні параметри роботи технологічної лінії;

• обліку ситуацій, аналізу й ухвалення рішення в реальному часі.

Співвідношення між відповідними функціями операторів і механізмів залежить від ступеня автоматизації керування матеріальним процесом. У цілому взаємозв'язок функцій виробничого керування представлена.

Підсистеми керування конструкторською й технологічною підготовкою займають особливе місце в керуванні виробництвом, оскільки створюють нормативну базу для рішення функціональних завдань виробничого керування в цілому. Підсистема техніко-економічного керування містить у собі блоки функціональних завдань по техніко-економічному плануванню, бухгалтерському й статистичному обліку й звітності, техніко-економічному аналізу й ухваленню рішення.

У техніко-економічному плануванні вирішуються завдання:

• формування оптимального виробничого плану з погляду різних критеріїв оптимальності;

• розподіл річної виробничої програми на півріччя, квартал, два місяці, місяць;

• розрахунок коефіцієнтів використання виробничої потужності й завантаження встаткування по групах взаємозамінного встаткування на виріб-представник;

• визначення додаткової потреби в устаткуванні.

У блоці бухгалтерського обліку й звітності реалізуються комплекси завдань по розділах бухгалтерського обліку й звітності. Даний блок здійснює зовнішні інформаційні зв'язки (обмін інформацією) з підсистемами керування: технічною підготовкою виробництва, матеріальними ресурсами, збутом, персоналом, допоміжним виробництвом.

Комплекси завдань блоку техніко-економічного аналізу мають внутрішні інформаційні зв'язки із блоками техніко-економічного планування, бухгалтерського обліку й звітності. Перетворення інформації даного блоку в умовах ИТ можливо на основі використання статистичних моделей і прикладних програмних засобів загального призначення (табличних і графічних процесорів, текстових редакторів, систем керування базами даних).

У рамках функціональної підсистеми оперативного керування основним виробництвом реалізуються наступні функціональні завдання:

• визначення календарно-планових нормативів;

• формування оптимальних виробничих програм по підприємству, цеху, ділянці на декаду, зміну, годину;

• розрахунок розгорнутого плану потреби в деталях, складальних одиницях на товарний випуск;

• оперативний облік стану міжцехових і внутріцехових заділів;

• розрахунок плану здачі й одержання деталей, складальних одиниць у натуральному вираженні;

• розрахунок змінно-добових завдань;

• оперативний облік виконання плану по номенклатурі й обсягу випуску підприємством і цехом за годину, зміну, добу, тиждень, декаду;

• оперативний облік простоїв устаткування;

• оперативний аналіз відхилень від плану випуску продукції;

• оперативний аналіз простоїв устаткування із причин і винуватців;

• формування планів-графіків запуску-випуску виробів;

• розрахунки змінно-добових завдань.

У підсистемі керування матеріальними ресурсами розраховуються показники:

• планової й фактичної величини поставки матеріалів на підприємство, фактичних запасів матеріалів на складах, фактичній зайнятості матеріалів у заділах у специфікованій і укрупненій номенклатурі;

• здійснюється також порівняльний аналіз із нормативними величинами запасів матеріальних ресурсів на складах і нормативних величинах заділів.

Вирішуються завдання по постачанню цехів і ділянок матеріалами. У блоці обліку у зв'язку з нескладними обчислювальними алгоритмами практично не потрібні які-небудь спеціалізовані програмні засоби. У цьому випадку достатнє застосування, так само як і в блоці бухгалтерського обліку й звітності, прикладних програмних засобів загального призначення (табличних і графічних процесорів, текстових редакторів, систем керування базами даних).

Підсистема керування збутом вирішує завдання формування портфеля замовлень, обліку відвантаження й реалізації продукції. Ці завдання безпосередньо пов'язані з маркетингом, і від результатів аналізу збуту багато в чому залежить виробнича діяльність підприємства. У якості вхідної використовується інформація підсистеми техніко-економічного керування, вихідна інформація використовується в цій же підсистемі, а також підсистемах керування якістю й допоміжним виробництвом.

Підсистема керування персоналом вирішує всі необхідні завдання, пов'язані із забезпеченням виробництва фахівцями. Підсистема підтримує обмін інформацією із блоком техніко-економічного планування й блоком бухгалтерського обліку й звітності підсистеми техніко-економічного керування. Підсистема характеризується більшим обсягом інформації у зв'язку з необхідністю обробки інформації із всіх працівників підприємства, що враховується в обліковому составі.

Підсистема керування допоміжним виробництвом вирішує завдання:

• визначення планової потреби в інструменті;

• обліку руху інструмента;

• обсягу планово-попереджувальних робіт і фактичного виконання ремонту встаткування;

• планової й фактичної величини вантажообігу предметів і продуктів праці;

• розрахунок потреби й облік всіх видів енергії (електроенергії, теплової енергії й інших видів енергії).

Підсистема керування якістю дозволяє реалізувати завдання по обліку й аналізу шлюбу й рекламацій. Виявляються й узагальнюються причини відхилень від стандартних параметрів продуктів праці. Вхідна інформація надходить від підсистем оперативного керування основним виробництвом, збутом і допоміжним виробництвом, блоку бухгалтерського обліку й звітності. Вихідна інформація використовується в підсистемах керування технічною підготовкою виробництва й техніко-економічного керування.

У підсистемі технологічного керування вирішуються завдання інженерного характеру:

• розрахунок оптимального режиму роботи верстатів, інструмента й оптимального температурного режиму;

• визначення ймовірності відмови приладу, устаткування, інструмента, лінії;

• облік перекручування інформації датчиками;

• забезпечення синхронізації протікання операцій технологічного процесу, складування й транспортування;

• керування параметрами конкретного процесу;

• оцінка ситуацій і т.п.

Специфічним блоком у всіх підсистемах виробничого менеджменту є блок ухвалення рішення. Незважаючи на те що нові інформаційні технології в області автоматизації організаційного керування забезпечують підготовку різноманітних розрахунків, останнє слово в ухваленні рішення залишається за людиною. Організаційне керування не може в силу об'єктивних причин досягти вищого ступеня автоматизації, тобто стати автоматичною системою керування. Із цієї причини організаційне керування з використанням ИТ є й у перспективі залишиться автоматизованою системою.

Під первинною інформацією розуміється інформація, що виникає безпосередньо на робочих місцях і використовується потім у різній зведено-аналітичній інформації. Специфікою цієї інформації є неможливість її одержання в рамках даного рівня керування на основі якої-небудь іншої інформації. Первинна інформація виникає як у процесі виробництва, так і в процесі технологічного й організаційного керування їм.

Вторинна інформація є похідній від первинної й виходить за допомогою алгоритмів для цілей задоволення потреб керування у зведено-аналітичній інформації.

Найбільш трудомісткої й відповідальної в інформаційній технології є операція збору й реєстрації інформації, тому що вона повинна забезпечувати вірогідність, повноту, точність, актуальність уведення інформації, що потім підлягає деталізації й узагальненню, тобто підготовляється інформація для виробітку керуючого впливу при ухваленні рішення. Тому в багаторівневій системі виробничого менеджменту на рівні технологічного керування використовуються спеціальні технічні засоби для збору, реєстрації й передачі інформації.

Надходження матеріальних ресурсів на підприємство. Сировина, матеріали, напівфабрикати, що комплектують вироби надходять на підприємство звичайно у вигляді великої партії.

Сировина й матеріали на складах. Сировина, матеріали, напівфабрикати, що комплектують вироби повинні проходити кількісну і якісну перевірку. Вантаж зі штриховим кодом проходить операцію зчитування. Приймання (або відмова від приймання) вантажу фіксується Матеріал надходить на склад, де штрихові коди знову зчитуються, тим самим підтверджуючи приймання.