|
|
ІНФОРМАЦІЙНІ
ТЕХНОЛОГІЇ КЕРУВАННЯ ПЕРСОНАЛОМ
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЧОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ КЕРУВАННЯ ФІРМОЮ
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДЕРЖАВНОМУ Й МУНІЦИПАЛЬНОМУ КЕРУВАННІ
Література
http://miemp-mi-gor.narod.ru/utcheba/itu/index-u-t.htm
Інформаційні технології керування
Останнє десятиліття характеризується не тільки радикальною зміною соціально-економічного середовища, у якому функціонують російські підприємства й організації всіх форм власності, але й стійкою тенденцією розвитку інформатизації процесів керування.
Необхідність діяти в умовах ринкової економіки, всі конкуренції, що загострюється, товаровиробників спричиняється підвищені вимоги до професійних якостей фахівців, відповідальності керівників за результати й наслідки прийнятих рішень. Надзвичайно актуальним стає облік тимчасового фактора й організація аналізу матеріальних, товарних, фінансових потоків, пошук обґрунтованих рішень у регулюванні виробничо-господарських і фінансових ситуацій.
Впровадження в управлінську діяльність дослідницького підходу базується на застосуванні сучасних досягнень в галузі інформаційних технологій, що забезпечують повноту, своєчасність інформаційного відображення керованих процесів, можливість їхнього моделювання, аналізу, прогнозування. Дослідницький підхід, що лежить в основі менеджменту, однаково властивий як федеральним, регіональним, місцевим органам управління, так і підприємствам, фірмам, корпораціям, які проводять інжинірингові дослідження й реінжиніринг організаційних структур, тісно погоджуючи їх із проектованими бізнес-процесами й добиваючись при цьому реального виграшу в часі й економічному ефекті.
Підготовка у вищій школі повинна передбачати оволодіння фахівцем-менеджером фундаментальними знаннями теорії й практики управління, а також умінням активно використовувати інформаційні технології у своїй професійній діяльності. Широке застосування персональних комп'ютерів, засобів комунікацій, полегшений доступ до баз даних і баз знань, використання інтелектуальних технологій і систем забезпечують фахівцеві реальні можливості для виконання аналітичних, прогнозних функцій, підготовки управлінських рішень у сучасному технологічному режимі обробки інформації.
З огляду на актуальність і необхідність застосування інформаційних технологій у діяльності менеджерів, дисципліна "Інформаційні технології управління" включена в блоки спеціальних дисциплін державних освітніх стандартів Міністерства освіти Російської Федерації. Дисципліна "Інформаційні технології управління" призначена для формування в майбутніх фахівців-менеджерів теоретичних знань і практичних навичок в області створення, функціонування й застосування інформаційних технологій для рішення функціональних завдань управління й організації системи підтримки прийняття рішень.
Тема 1. Інформаційні процеси в управлінні, їх види
Інформаційна система керування – це сукупність інформації, економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, інших технологічних засобів і фахівців, а також призначена для обробки інформації й прийняття управлінських рішень.
Класифікація інформаційних систем керування залежить від видів процесів управління, рівня керування, сфери функціонування економічного об'єкта і його організації, ступеня автоматизації управління.
Інформаційні системи (ІС) федерального значення вирішують завдання інформаційного обслуговування апарата адміністративного управління й функціонують у всіх регіонах країни.
Територіальні (регіональні) ИС призначені для рішення інформаційних завдань управління адміністративно-територіальними об'єктами, розташованими на конкретній території.
Муніципальні ИС функціонують в органах місцевого самоврядування для інформаційного обслуговування фахівців і забезпечення обробки економічних, соціальних і господарських прогнозів, місцевих бюджетів, контролю й регулювання діяльності всіх ланок соціально-економічних областей міста, адміністративного району й т.д.
По видах процесів керування ИС діляться на:
Інформаційні системи управління технологічними процесами призначені для автоматизації різних технологічних процесів (гнучкі технологічні процеси, енергетика й т.д.).
ИС управління організаційно-технологічними процесами являють собою багаторівневі, ієрархічні системи, які сполучать у собі ИС керування технологічними процесами й ИС керування підприємствами.
ИС організаційного управління, які призначені для автоматизації функцій управлінського персоналу. До цього класу ИС ставляться інформаційні системи керування як промисловими фірмами, так і непромисловими економічними об'єктами - підприємствами сфери обслуговування. Основними функціями таких систем є оперативний контроль і регулювання, оперативний облік і аналіз, перспективне й оперативне планування, бухгалтерський облік, керування збутом і постачанням і рішення інших економічних і організаційних завдань.
Інтегровані ИС призначені для автоматизації всіх функцій управління фірмою й охоплюють весь цикл функціонування економічного об'єкта: починаючи від науково-дослідних робіт, проектування, виготовлення, випуску й збуту продукції до аналізу експлуатації виробу.
Корпоративні ИС використовуються для автоматизації всіх функцій керування фірмою або корпорацією, що має територіальну роз'єднаність між підрозділами, філіями, відділеннями, офісами й т.д.
ИС наукових досліджень забезпечують рішення науково-дослідних завдань на базі економіко-математичних методів і моделей.
Навчальні ИС використовуються для підготовки фахівців у системі утворення, при перепідготовці й підвищенні кваліфікації працівників різних галузей економіки.
Основною складовою частиною автоматизованої інформаційної системи є інформаційна технологія (ИТ), розвиток якої тісно пов'язаний з розвитком і функціонуванням ІС.
Інформаційна технологія (ІТ) – процес, що використовує сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, нагромадження й обробки інформації на базі програмно-апаратного забезпечення для розв'язання управлінських задач економічного об'єкта.
Основна мета автоматизованої інформаційної технології – одержувати за допомогою переробки первинних даних інформацію нової якості, на основі якої виробляються оптимальні управлінські рішення.
Автоматизовані інформаційні системи для інформаційної технології - це основне середовище, елементами якого є засоби й способи для перетворення даних.
Спосіб побудови мережі залежить від вимог управлінського апарата до оперативності інформаційного обміну й управління всіма структурними підрозділами фірми. Підвищення запитів до оперативності інформації в управлінні економічним об'єктом привело до створення мережних технологій, які розвиваються відповідно до вимог сучасних умов функціонування організації.
Вибір стратегії організації автоматизованої інформаційної технології обумовлюється наступними факторами:
галуззю функціонування підприємства або організації;
типом підприємства або організації;
виробничо-господарською або іншою діяльністю;
прийнятою моделлю управління організацією або підприємством;
новими завданнями в управлінні;
іcнуючою інформаційною інфраструктурою.
На малих підприємствах різних сфер діяльності інформаційні технології, як правило, пов'язані з рішенням завдань бухгалтерського обліку, нагромадженням інформації з окремих видів бізнес-процесів, створенням інформаційних баз даних по спрямованості діяльності фірми й організації телекомунікаційного середовища для зв'язку користувачів між собою й з іншими підприємствами й організаціями.
У середніх організаціях (підприємствах) велике значення для управлінської ланки грають функціонування електронного документообігу й прив'язка його до конкретного бізнес-процесу. Для таких організацій (підприємств, фірм) характерне поширення кола розв'язуваних функціональних завдань, пов'язаних з діяльністю фірми, організація автоматизованих сховищ і архівів інформації, які дозволяють накопичувати документи в різних форматах, припускають наявність їхньої структуризації, можливостей пошуку, захисту інформації від несанкціонованого доступу й т.д.
У великих організаціях (підприємствах інформаційна технологія будується на базі сучасного програмно-апаратного комплексу, що включає телекомунікаційні засоби зв'язку, багатомашинні комплекси, розвинуту архітектуру « клієнт-сервер», застосування високошвидкісних корпоративних обчислювальних мереж.
У великих організаціях склалися дві форми керування - централізована й децентралізована. Організації із централізованим керуванням характеризуються розподілом функцій і повноважень серед структурних підрозділів із твердою координацією виробничо-господарської діяльності в апарату керування.
Децентралізована форма характеризується виділенням усередині організації стратегічних одиниць бізнесу або центрів прибутку, діяльність яких піддається самостійному плануванню й має свій бюджет. Корпоративна обчислювальна мережа - це інтегрована, багатомашинна, розподілена система одного підприємства, що має територіальну розпорошеність, що складається із взаємодіючих локальних обчислювальних мереж структурних підрозділів і підсистеми зв'язку для передачі інформації.
Визначальним фактором при організації корпоративних обчислювальних мереж є простота доступу до інформаційних ресурсів. У цьому зв'язку основою сучасного підходу технічних рішень у побудові інформаційної технології в корпоративних системах є архітектура « клієнт-сервер». Реальне розширення архітектури « клієнт-сервер» стало можливим завдяки розвитку й широкому впровадженню в практику концепції відкритих систем. Основним змістом підходу відкритих систем є спрощення процесу організації сумісності обчислювальних мереж за рахунок міжнародної й національної стандартизації апаратних і програмних інтерфейсів.
У великих підприємствах, фірмах, корпораціях процеси обробки інформації різняться залежно від вимог розв'язання функціональних задач, на основі яких формуються інформаційні потоки в корпоративних системах організації керування.
Організація роботи правління (центрального офісу). Основним завданням є підготовка стратегічного плану розвитку й керівництво загальною діяльністю фірми. Організація роботи економічних і фінансових служб. Даний блок забезпечує функціонування фінансової дирекції й бухгалтерії організації. Юридичне забезпечення. Основним завданням є зміцнення правового й майнового положення фірми.
Процес прийняття управлінських рішень розглядається як основний вид управлінської діяльності, тобто як сукупність взаємозалежних, цілеспрямованих і послідовних управлінських дій, що забезпечують реалізацію управлінських завдань. Ефективність прийняття управлінських рішень в умовах функціонування інформаційних технологій в організаціях різного типу обумовлена використанням різноманітних інструментів аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств.
Можна виділити чотири кола завдань, розв'язувані фірмою.
Перше коло завдань орієнтоване на надання економічної інформації зовнішнім стосовно фірми користувачам - інвесторам, податковим службам і т.д.
Друге коло пов'язане із завданнями аналізу, призначеними для вироблення стратегічних управлінських рішень розвитку бізнесу.
Третє коло завдань аналізу орієнтований на вироблення тактичних рішень.
Четверте коло завдань пов'язане із завданнями оперативного управління економічним об'єктом відповідно до функціональних підсистем економічного об'єкта.
I. Стратегічний рівень орієнтований на керівників вищого рангу. Основними цілями стратегічного рівня керування є:
визначення системи пріоритетів розвитку організації;
оцінка перспективних напрямків розвитку організації;
вибір і оцінка необхідних ресурсів для досягнення поставлених цілей.
II. Тактичний рівень прийняття рішень заснований на автоматизованій обробці даних і реалізації моделей, що допомагають вирішувати окремі, в основному слабко структуровані завдання. До числа основних цілей тактичного рівня керівництва належать:
забезпечення сталого функціонування організації в цілому;
створення потенціалу для розвитку організації;
створення й коректування базових планів робіт і графіків реалізації замовлень на основі накопиченого в процесі розвитку організації потенціалу.
III. Оперативний (операційний) рівень прийняття рішень є основою всіх автоматизованих інформаційних технологій. На цьому рівні виконується величезна кількість поточних рутинних операцій за рішенням різних функціональних завдань економічного об'єкта. При цьому до числа найважливіших пріоритетів оперативного управління варто віднести:
одержання прибутку за рахунок реалізації запланованих заздалегідь заходів з використанням накопиченого потенціалу;
реєстрацію, нагромадження й аналіз відхилень ходу виробництва від запланованого;
вироблення і реалізацію рішень по усуненню або мінімізації небажаних відхилень.