8 Питання. Діяння, пов'язане з ризиком

Ст. 42 КК регулює питання кримінальної відповідальності за діяння, пов'язані з ризиком, що потягли наслідки, характерні для конкретних злочинів.

Не є злочином діяння (дія чи бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчи­нено в умовах виправданого ризику для досягнення значної сус­пільно корисної мети (ч. 1 ст. 42 КК).

Ризик визначається виправданим, якщо мету, що була поста­влена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяль­ністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, об­ґрунтовано розраховувала на те, що вжиті нею заходи є достат­німи для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам (ч. 2 ст. 42 КК).

Ознаки виправданого ризику:

1. наявність об'єктивної ситуації, що свідчить про необхід­ність досягнення значної суспільно корисної мети;

2. неможливість досягнення цієї мети неризикованим діянням;

3. прийняття особою запобіжних заходів для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.

Об'єктивна ситуація, що викликає необхідність досягнення значної суспільно корисної мети, в одних випадках може поляга­ти в наявності небезпеки (наприклад, загроза життю хворого у лікарському ризику; небезпека захоплення території супротивни­ком у військовому ризику тощо), а в інших — в необхідності одержання нових знань (у дослідницькому ризику) або недопу­щенні великих збитків чи одержанні значної вигоди (у господар­ському ризику) тощо.

Ознаками діяння, пов'язаного з ризиком, визнаються:

1. його мета;

2. об'єкт заподіяння шкоди;

3. характер діяння;

4. його своєчасність;

5. межі заподіяння шкоди. Виправданість ризику передбачає:

1. прагнення досягти значної суспільно корисної мети (розро­бка й виготовлення нових ліків тощо);

2. неможливість досягти поставленої мети шляхом, не поєд­наним із ризиком;

2. особа, яка допустила ризик, вжила заходи, достатні для від­вернення шкоди.

Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо ство­рював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій (ч. З ст. 42 КК).

9 Питання. Виконання спеціального завдання з попере­дження чи розкриття злочинної діяльності організованої гру­пи чи злочинної організації

Згідно з ч. 1 ст. 43 КК не є злочинним вимушене заподіяння певної шкоди право-охоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону вико­нувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх­ньої злочинної діяльності.

Умови заподіяння шкоди:

1. суб'єкт заподіяння шкоди;

2. об'єкт заподіяння шкоди;

3. характер дії (бездіяльності);

4. межі заподіяння шкоди.

Суб'єкт заподіяння шкоди. Це лише особи, які відповідно до чинного закону виконують спеціальне завдання в складі органі­зованої групи або злочинної організації. До них належать: 1) негласні працівники оперативних підрозділів або особи, які співробітничають з ними, що проникли до злочинної групи (п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяль­ність»); 2) штатні і позаштатні негласні працівники спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, введені під легендою прикриття в організоване злочинне угруповання (ст. 13 ч. З Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»); 3) учасники організованих зло­чинних угруповань, залучені до співробітництва спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю (ст. 14 цього Закону).

Об'єкт заподіяння шкоди— інтереси особи, суспільства, дер­жави, що охороняються кримінальним законом (наприклад, недо­торканність громадянина, його власність, громадська безпека, порядок управління, державна таємниця тощо).

За своїм характером дії (бездіяльність) особи, яка заподіює шкоду в складі організованої групи або злочинної організації, повинні збігатися з ознаками якогось злочину, за винятком перед­бачених в ч. 2 ст. 43 КК (наприклад, особа може вчинити крадіж­ку, вимагання, завдати потерпілому побої тощо).

Межі заподіяння шкоди визначаються ч. 2 ст. 43 КК. Особа може, беручи участь у злочинній організації, заподіяти будь-яку шкоду, тобто навіть вчинити злочин (наприклад, заподіяти потер­пілому середньої тяжкості тілесні ушкодження або брати участь у контрабанді, у розкраданні чужого майна тощо). Виняток ста­новлять вчинення: тяжкого умисного злочину, пов'язаного зі спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків (заги­бель людей, екологічне забруднення значних територій тощо).

Відповідальність за перевищення меж заподіяння шкоди: осо­бі не може бути призначене покарання у вигляді довічного по­збавлення волі. Якщо такій особі призначається позбавлення волі на певний строк, то його розмір не може перевищувати половини максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин (ч. З ст. 43 КК).

Інструкційна картка до П.З

Лекція. Обставини, що виключають злочинність діяння.

Мета: Залучити студентів до самостійної, творчої роботи, систематизувати знання по обставинах, що виключають злочинність діяння.

Питання теорії

1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.

2. Необхідна оборона.

3. Уявна оборона.

4. Затримання особи, що вчинила злочин.

5. Крайня необхідність.

6. Фізичний або психічний примус.

7. Виконання наказу або розпорядження.

8. Діяння, пов'язане з ризиком.

9. Виконання спеціального завдання з попередження чи роз­криття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

Термінологічний словник

Виправданий ризик — це діяння, за якого мету, що була по­ставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездія­льністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала на те, що вжиті нею заходи достатні для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.

Крайня необхідність — це вимушене заподіяння шкоди пра-воохоронюваним інтересам з метою відвернення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи ін­тересам держави, якщо вона в даній обстановці не могла бути відвернена іншими засобами і якщо заподіяна шкода рівнозначна або менш значна, ніж шкода відвернена.

Наказ — це акт управління, виданий уповноваженою службо­вою особою, який приписує певній особі (групі осіб) вчинити дію чи бездіяльність, пов'язану із заподіянням шкоди об'єктам кри­мінально-правової охорони.

Необхідна оборона — це дії, вчинені з метою захисту охоро-нюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної й достатньої у даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Правомірне затримання злочинця потерпілими або інши­ми особами — це насильницькі дії, спрямовані на короткостро­кове позбавлення волі особи, котра вчинила злочин, з метою до­ставления її органам влади, якщо ці дії викликані необхідністю затримання і відповідають небезпечності вчиненого посягання і обстановці затримання злочинця.

Психічний примус — це реальна погроза негайного застосу­вання до особи насильницьких дій або заподіяння іншої шкоди.

Уявна оборона — це дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посяган­ня не було і особа, хибно оцінюючи дії потерпілого, лише помил­ково припускала наявність такого посягання.

Фізичний примус — це насильницький вплив на особу (її зв'язування, нанесення побоїв, мордування, катування тощо) або позбавлення її волі.

Навчальні завдання

Задачі

1. Рецидивісти Іванчук, Іванов і Базба, які відбували покарання за тяжкі злочини, вдерлися до медпункту колонії, де захопили як за­ручниць двох медсестер. Погрожуючи загостреними металевими штирями, вони поставили вимогу надати їм зброю і авто­мобіль. Переговори із злочинцями нічого не дали, вони почали зну­щатись над заручницями, заподіявши одній з них тяжке поранення. Тоді за наказом керівника оперативної групи викликані снайпери застосували зброю, внаслідок чого троє злочинців були вбиті.

Як вирішити справу?

2. До таксі, що стояло на зупинці, підійшов п’яний Гусєв і почав вимагати висадити з машини пасажира Козлова, а його відвезти в протилежному напрямку. При цьому він нецензурно лаявся, розмахував перед очима Козлова запаленою цигаркою, пропалив рукав його піджака, у грубій формі наполягав на своїх вимогах. Козлов че­рез відкрите бокове вікно кабіни відштовхнув Гусєва, який упав і, вдарившись головою об асфальт, отримав тяжке тілесне ушкодження.

Ознайомтесь зі ст. 121 і ст. 124 КК України.

Дайте правову оцінку вчиненим Козловим діянням.

3. Неповнолітні Зарицький та Астратенко вночі у дворі будинку намагались здійснити крадіжку ковпаків з автомобіля Ноздратенка, який знаходився у своїй квартирі на другому поверсі будинку і, почувши у дворі підозрілий шурхіт, двічі вистрілив з мисливської руш­ниці в напрямі Зарицького, наказавши йому підняти руки. Виконав­ши цю вимогу, той почав просити Ноздратенка не стріляти, оскільки він нічого не зробив. Але Ноздратенко ще двічі вистрілив у Зариць­кого, який стояв з піднятими руками, спричинивши йому тяжкі ті­лесні ушкодження, в результаті йому було ампутовано руку.

Ознайомтесь зі ст. 121 КК України.

Чи діяв Ноздратенко в стані необхідної оборони?

4. Повертаючись вночі додому, Гаврик повинен був іти через яр. Спускаючись туди і побоюючись, що на нього можуть напасти він розкрив складаного ножа. В яру він Зустрів Ортова і Краєнка які йшли з роботи. Зіткнувшись з Ортовим, Гаврик завдав йому ножем удару у груди, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження. Він пояснив свої дії тим, що прийняв Ортова і Краєнка за грабіжників, оскільки раніше в цьому місці траплялися такі випадки.

Дайте правову оцінку діянням Гаврика.

Що таке уявна оборона?

5. Від'їжджаючи у відпустку, Тарасюк для захисту своєї квартири від злодіїв приладнав над дверима важку болванку, яка падала на того, хто відчиняв двері. У його відсутність лопнула труба парового опалення і начальник ЖЕКу дав вказівку відчинити квартиру для ліквідації аварії. Коли слюсар відчинив двері, то дістав тяжке пора­нення, оскільки пристрій спрацював.

Ознайомтесь зі ст. 121 КК України.

Чи є в діях Тарасюка ознаки необхідної оборони? Чи є підстави для притягнення Тарасюка до кримінальної відповідальності?

6. Мельник, Перга і Савченко жили в одній кімнаті гуртожитку. Мельник займався спортом і часто хвалився, що він нікого не боїться. Перга, Савченко та їхній знайомий Куліш вирішили налякати Мельника. Близько 23-ї години вони зустріли того за рогом будинку у темному місці і почали вимагати гроші. При цьому Перга підійшов ззаду і схопив його за шию. Мельник ударив кулаком в обличчя Савченка, який упав, а потім, вирвавшись від Перги, складаним ножем вдарив його в груди. Від отриманого поранення Перга помер на місці. Савченко при падінні вдарився головою об камінь і від одержаної черепно-мозкової травми через три дні помер у лікарні.

Дайте правову оцінку дій Мельника.

7. Гусейнов і Яцина займались карате. Вони неодноразово про­вокували у ресторанах та на вулиці бійки, щоб продемонструвати своє вміння знайомим і потренуватись на "живому матеріалі". 20 грудня біля ресторану вони зупинили Баняка та Дорошина, які пе­ребували у нетверезому стані, і почали їх ображати. У відповідь Дорошин замахнувся на Яцину рукою, намагаючись його вдарити. Гу­сейнов, який стояв поруч, застосував прийом карате. Внаслідок одержаного удару у сонячне сплетіння Дорошин помер на місці.

Дайте правову оцінку дій Гусейнова та Яцини. Чи є підстави для притягнення їх до кримінальної відповідальності?

8. Добровольський, перебуваючи у нетверезому стані, близько 12-ї години ночі помилково заліз через вікно до будинку Сергієва, вважаючи, що це будинок його знайомої Шовкун. Сергієв, який та­кож був у нетверезому стані, прийняв Добровольського за злодія і почав його бити, нанісши кілька ударів дерев'яною підставкою для квітів. Від одержаних травм той помер.

Як оцінити дії Сергієва? Ознайомтесь зі ст. 115 КК та ст. 118 КК України.

Запитання та завдання для перевірки знань

Обставини, що виключають злочинність діяння – це такі обставини:

1. за наявності яких, діяння особи, що подібні до злочинних посягань, вчинені в інтересах особи звільняють від покарання;

2. за наявності яких, діяння особи, що формально мають ознаки діяння, передбаченого статтями (частинами статей) Особливої частини КК України, але вчинені для захисту правоохоронюваних інтересів чи для досягнення суспільно корисних цілей, не є злочинними (при дотриманні умов їх правомірності);

3. за наявності яких, діяння, хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але вчинене для відвернення шкоди не визнається злочинним;

4. за наявності яких особа, винна у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених КК України, не підлягає кримінальній відповідальності;

5. за наявності яких особа, винна у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених КК України підлягає кримінальній відповідальності

Вимога закону про те, щоб заподіяна шкода була меншою або рівною ніж відвернута шкода є однією з умов правомірності такої обставини, що виключає злочинність діяння як?

1. Всіх.

2. Необхідної оборони.

3. Крайньої необхідності.

4. Затримання злочинця.

5. Необхідної оборони і затримання злочинця.

Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених КК України, а саме за:

1. заподіяння посягаючому будь-якої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці захисту;

2. умисне заподіяння посягаючому тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень;

3. необережне заподіяння смерті або тяжких тілесних ушкоджень;

4. умисне заподіяння посягаючому смерті або тяжких тілесних ушкоджень;

5. заподіяння посягаючому смерті;

Чинним Кримінальним кодексом України передбачені такі види обставин, що виключають злочинність діяння:

1. Необхідна оборона і крайня необхідність.

2. Необхідна оборона, затримання злочинця і непереборна сила.

Затримання особи, що вчинила злочин, уявна оборона.

3. Добровільна відмова від вчинення злочину і випадок.

4. Крайня необхідність, добровільна відмова і помилка.