8. Як називається співучасник злочину, який схилив іншу особу до вчинення злочину?

Пособник.

Підмовник до вчинення злочину.

Організатор злочину.

Підбурювач.

Співвиконавець злочину.

9. Діяння, вчинене виконавцем злочину, якщо воно не охоплювалося умислами інших співучасників у злочині, називається:

1. співучастю без розподілу ролей між співучасниками.

2. співучастю особливого роду;

3. опосередкованим виконанням злочину;

4. ексцесом виконавця;

5. складною співучастю;

10. Не є співучастю у вчиненні злочину:

1. не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом;

2. заздалегідь обіцяне придбання і збут предметів, здобутих злочинним шляхом;

3. заздалегідь необіцяне придбання чи збут предметів, здобутих злочинним шляхом;

4. обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин;

5. заздалегідь, тобто до початку злочину, обіцяна домовленість між співучасниками про вчинення злочину.

Література

1. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи: постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003р. № 2 (п. 3, 4, 15, 16, 17) //Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 1. – С. 37-41.

2. Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності: постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003р. № 3 (п. 18) //Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 3. – С. 5.

3. Про практику призначення судами кримінального покарання: постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003р. № 7 (п. 2) //Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 6. – С. 14.

4. Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003р. № 15 (п. 3, 12, 17) //Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 2. – С. 7-9.

5. Мельник М. Види співучасників за новим Кримінальним кодексом України //Право України. – 2001. - № 11. – С. 69-74.

6. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України. Науково-практичний посібник. – Київ: Вища школа, 2001.

Зм. м. 3

Лекція 14. Множинність злочинів

1. питання. Поняття і види множинності злочинів.

2. питання. Одиночний злочин.

3. питання. Повторність злочинів.

4. питання. Сукупність злочинів.

5. питання. Рецидив злочинів.

6. питання. Правові наслідки множинності (повторності, су­купності та рецидиву) злочинів.

1 Питання. Поняття і види множинності злочинів

Множинність — це вчинення особою одного чи декількох суспільно небезпечних діянь, які складають два чи більше само­стійних злочинів.

Визнання множинності має практичне значення для:

1. встановлення суспільної небезпечності злочинної діяльнос­ті певної особи, а також і самої особи;

2. кваліфікації злочинів;

3. призначення покарання;

4. вирішення питання про звільнення від кримінальної відпо­відальності та покарання;

5. зняття судимості.

Юридичні наслідки множинності злочинів:

1. кваліфікація діяння по частині однієї статті, яка передбачає обтяжуючі обставини;

2. кваліфікація діяння по кількох статтях чи частинах однієї статті Особливої частини КК України;

3. зміна порядку призначення і умов відбуття покарання за вчинені злочини.

Види множинності:

1. повторність;

2. сукупність;

3. рецидив.