1. Суб’єктивна сторона складу злочину є:

1. ознакою злочину;

2. обов’язковим елементом складу окремих складів злочинів;

3. додатковою ознакою певних складів злочину;

4. обов’язковим елементом складів будь-яких злочинів;

5. ознакою складу злочину.

1. Суб’єктивна сторона складу злочину – це:

1. внутрішня сторона складу злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості до суспільно-небезпечного діяння, котре нею вчиняється;

2. психічне відношення винної особи до дій, які вона вчиняє;

3. психічне ставлення особи до злочину і його наслідків;

4. внутрішня сторона складу злочину, яка визначає психічну діяльність особи під час вчинення злочину;

5. внутрішня сторона складу злочину, яка визначає ставлення особи до злочину;

1. Вкажіть відповідь, в якій названі усі ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, які характеризують його внутрішню сторону:

1. вина і осудність;

2. вина, мотив і осудність;

3. вина, мета, мотив, емоції;

4. вина, мета і осудність;

5. вина, мета і емоції;

1. Вина це:

1. внутрішні спонукання, що лежать в основі діяльності людини;

2. внутрішня сторона складу злочину людини;

3. психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу, або необережності;

4. факультативна ознака суб’єктивної сторони складу злочину;

5. уявлення особи про результат своєї діяльності;

1. Як називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання?

1. Непрямий умисел.

2. Визначений умисел.

3. Необережність.

4. Прямий умисел.

5. Злочинна самовпевненість.

5. Як за законодавчим визначенням називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо допускала їх настання?

1. Злочинна недбалість.

2. Непрямий умисел.

3. Злочинна самовпевненість.

4. Прямий умисел.

5. Необережність.

5. Як за законодавчим визначенням називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення?

1. Злочинна недбалість.

2. Непрямий умисел.

3. Злочинна самовпевненість.

4. Злочинна легковажність.

5. Умисел.

5. Як називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити?

1. Злочинна недбалість.

2. Складна форма вини.

3. Непрямий умисел.

4. Злочинна самовпевненість.

5. Злочинна легковажність.

5. Визначте види умислу:

1. невизначений умисел;

2. непрямий умисел;

3. прямий умисел;

4. умисел, який виник раптово;

5. визначений умисел

5. Визначте, під якими номерами відповідей вказані види необережності:

1. злочинна недбалість.

2. самонавіяність;

3. злочинна самовпевненість;

4. злочинне діяння;

5. зухвалість.

Рекомендована література

1. Борисов О. О. Про вплив мотиву на спосіб вчинення злочину // Удоскона­лення кримінального законодавства України. — К., 1996.

2. Зелінський А. Ф., Коржанський М. И. Корислива злочинна діяльність. — К., 1998.

3. Савченко А. В. Поняття, сутність і типи мотивації злочину: Навч. посібник. — К., 1998.

Зм. м. 3

Лекція 12. Стадії вчинення умисного злочину

1. питання. Поняття й види стадій вчинення умисного злочину.

2. питання. Закінчений та незакінчений злочин.

3. питання. Готування до злочину.

4. питання. Замах на злочин та його види.

5. питання. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин.

6. питання. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.