1. Під загальним об’єктом злочину слід розуміти:

1) суспільні відносини, що виникають у зв’язку з вчиненням конкретного злочину, між державою і особою, яка вчинила злочин;

2) суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

3) всю сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону;

4) конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

5) суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами.

2. Безпосередній об’єкт злочину – це:

1) конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

2) суспільні відносини, яким не завжди суспільно небезпечним діянням особи заподіюється шкода;

3) група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути

заподіяна істотна шкода, у зв’язку з чим вони охороняються єдиним комплексом кримінально-правових норм;

4) всю сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону;

5) суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення данного злочину їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода

3. Який об’єкт злочину лежить в основі об’єднання норм Ос. Ч. Кк в розділи?

1) родовий;

2) основний;

3) безпосередній;

4) загальний;

5) додатковий.

4. Об’єкт злочину – це (вкажіть найбільш повну і точну відповідь):

1) конкретні суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом і яким злочином заподіюється шкода;

2) поставлені під охорону кримінальним законом суспільні відносини, яким суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

3) суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами;

4) шкода, що заподіюється чи може бути заподіяна суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінального закону;

5) суспільні відносини, що виникають у зв’язку з вчиненням конкретного злочину, між державою і особою, яка вчинила злочин.

5. Вкажіть відповідь, в якій названо структурний елемент суспільних відносин?

1) підозрюваний;

2) обвинувачений;

3) підсудний;

4) суб’єкти (носії) суспільних відносин;

5) злочинець.

6. За ступенем узагальнення охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин об’єкти злочину класифікуються на:

1) додатковий, факультативний, безпосередній;

2) загальний, родовий, безпосередній;

3) основний, факультативний, загальний;

4) додатковий, загальний, факультативний;

5) загальний, додатковий, основний.

Література

1. Нормативні акти і практика їх застосування.

1. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. – К., 2002.

2. Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002р. №3 (п.4-10) //Вісник Верховного Суду України. – 2002. – №4. – С. 3-4.

3. Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002р. №4 (п.1-5) //Вісник Верховного Суду України. – 2002. – №4. – С. 10-13.

Спеціальна література.

1. Дутка Г. Предмет злочину //Право України. – 2001. - №4. – С. 98-101.

2. Зателепин О. К вопросу о понятии объекта преступления в уголовном праве //Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 29-31.

3. Кримінальне право України: Заг. частина: Підручник/ Александров Ю.В., Антипов В.І., Володько М.В. та ін.; Відп.ред. Кондратьєв Я.Ю.; Наук. ред. Клименко В.А. та Мельник М.І. – К.: Правові джерела, 2002.

4. Мазур С. Объект и виды экономических престурлений и преступлений в сфере экономической деятельности //Уголовное право. – 2003. – № 2. – С. 49-51.

5. Петрова Г. Объект уголовно-правового отношения //Уголовное право. – 2003. – № 2. – С. 60-61.

6. Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления //Право і Безпека. Науковий журнал. – 2002. – № 1. – С. 81-87.

Інструкційна картка до П.З

Лекція. Об'єктивна сторона складу злочину

Мета: Розкрити значення, роль об'єктивної сторони, перевірити ступінь засвоєння студентами теорії

Питання теорії

1. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину, значення для кваліфікації.

2. Дія чи бездіяльність в кримінальному праві: поняття та ознаки.

3. Особливості об'єктивної сторони в триваючих, продовжу­ваних та складних злочинах.

4. Вплив нездоланної сили, фізичного і психічного примусу на кримінальну відповідальність.

5. Суспільно небезпечні наслідки: поняття та види. Матеріа­льний та формальний склад злочину.

6. Причинний зв'язок у кримінальному праві.

7. Місце, час, обстановка, засіб та способи вчинення злочину.

Термінологічний словник

Бездіяльність — це пасивна, суспільно небезпечна вольова поведінка особи, що полягає у невиконанні дій, які особа пови­нна була і могла виконати чи попередити настання суспільно не­безпечного наслідку.

Дія — активна, суспільно небезпечна вольова, свідома пове­дінка особи, котра вчиняє злочин.

Засоби вчинення злочину — це предмети, які полегшують вчинення злочину.

Злочин з формальним складом — це злочин, для визнання якого закінченим достатньо самого факту скоєння суспільно не­безпечного діяння.

Злочин із матеріальним складом — це злочин, де суспільно небезпечні наслідки передбачені як обов'язкова ознака об'єктивної сторони складу злочину.

Знаряддя і засоби вчинення злочину — це матеріальні речі, за допомогою яких було вчинено злочин або які використовувались для полегшення вчинення злочину.

Місце вчинення злочину — це певна територія або інше місце, де вчинюється суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки.

Об'єктивна сторона складу злочину — це сукупність перед­бачених кримінальним законом ознак, які характеризують зовні­шній прояв суспільно небезпечного діяння (дії чи бездіяльності), що посягає на об'єкти кримінально-правової охорони, а також об'єктивні умови цього посягання.

Обстановка вчинення злочину — це конкретні об'єктивно-предметні умови, в яких вчинюється злочин.

Причинний зв 'язок — це об'єктивно існуючий зв'язок між ді­янням і суспільно небезпечними наслідками, коли дія або бездія­льність породжує настання таких наслідків.

Продовжуваний злочин складається з низки тотожних дій, об'єднаних одним наміром.

Спосіб вчинення злочину — це форма прояву суспільно не­безпечного діяння (методи та форми вчинення злочину).

Триваючий злочин — це безперервне здійснення злочинного діяння (дії чи бездіяльності) або одноактне діяння і подальший безперервний злочинний стан винної особи, який зберігається невизначено тривалий час і припиняється з моменту явки з пови­нною, затримання, смерті чи іншої обставини.

Час вчинення злочину — певний проміжок часу, протягом якого скоюється злочин.

Навчальні завдання

1. Громадянин Пуртов приставив ніж до шиї громадянки Мірошник і почав вимагати у неї гроші. Громадянка Рябова, яка була свідком нападу, закричала. Пуртов злякався й утік. Після затримання він був притягнений до кримінальної відповідальності.

Матеріальний чи формальний склад цього злочину? Визначте мо­мент закінчення цього злочину

2. Вироком місцевого суду Маслов і Петров засуджені за ч. 3 ст.189 КК України за те, що вони вимагали у Дмитрієва 15тис. грн. погрожуючи застосувати насильство до нього і членів його сім’ї. Суд встановив, що Дмитрів на вимогу Маслова і Петрова поклав в обумовленому місці грошову „куклу”, в якій фактично було 100 грн. Коли Маслов і Петров забирали пакунок, вони були затримані.

Визначте об’єктивну сторону ч. 3 ст. 189 КК України і дайте відповідь чи є підстави для притягнення Маслова і Петрова до кримінальної відповідальності саме за ч. 3 ст. 189 КК України.

3. Павлов працюючи в нічну зміну, зайшов до комори рибзаводу і став викрадати в’ялену рибу. Коли вже склав у мішок біля 40 кг. риби, то побачив, що одні з дверей почали повільно відчинятись. В коморі світло було слабке і Павлову здалось, що хтось заходить. Щоб не бути затриманим, Павлов схопив мішок з рибою і втік. По справі було доведено, що в той час коли Павлов викрадав рибу, до комори ніхто не заходив і його там ніхто не бачив. Дайте правову оцінку діянь, які, які вчинив Павлов.

Чи є у вчиненому Павловим ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 185 КК України?

4. Андрієва, працюючи завідуючою продуктової бази райспоживспілки, халатно відносилась до виконання своїх обов’язків. Вона невчасно виписувала розхідні документи на цінності, що відпускалися, неправильно вказувала в них кількість товарів і ціну, не контролювала відпуск товарів. В результаті не виконання покладених на неї обов’язків Андрієва допустила недостачу на 1500 грн. Вироком місцевого суду Андрієва була засуджена за ст. 367 КК України на основі тлумачення диспозиції ст. 367 КК України.

Назвіть ознаки об’єктивної сторони злочину, вчиненого Андрієвою.

5. Громадянин Корзун, перебуваючи в лікарні, зайшов до відчиненого кабінету головного лікаря Петренка і викрав його особисті речі. Вироком районного суду дії Корзуна були кваліфіковані як крадіжка особистого майна, вчинена з проникненням у житло.

Чи правильно визначено спосіб вчинення злочину?

6. Громадянин Накипілов побачив у своєму саду громадянина Бай­ду, який намагався викрасти велосипед. З метою затримання злодія він вистрілив у нього з мисливської рушниці, але не влучив. Намагаючись утекти, Байда на велосипеді виїхав на проїжджу частину дороги і тут був збитий автомашиною. Від тілесних ушкоджень він помер.

Чи знаходяться тяжкі наслідки в причинному зв'язку з діями Накипілова?

Тести