2 Питання. Принципи кримінальної відповідальності

До принципів кримінальної відповідальності відносяться:

• законність;

• невідворотність;

• доцільність;

• справедливість покладення юридичної відповідальності;

• відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру;

• гуманність;

• своєчасність.

3 Питання. Мета та функції кримінальної відповідальності

Мета кримінальної відповідальності полягає у виявленні соціальної необхідності та ефективності такої відповідальності.

Розрізняють наступні види мети юридичної відповідальності:

• загальну превенцію правопорушення;

• покарання правопорушника;

• вплив на свідомість правопорушника;

• моральну перебудову особи;

• формування у людини, яка порушила норми права, настано­ви на правомірну поведінку надалі;

• виховний вплив на інших людей з метою попередження пра­вопорушень з їхнього боку.

Мета юридичної відповідальності, своєю чергою, зумовлює її функції.

Функції кримінальної відповідальності — головні напрями юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядку і виховання суб'єктів права, які скоїли чи можуть скоїти правопорушення. Розрізняють такі види функцій кримінальної відповідальності:

• превентивну (попереджувальну);

• виховну;

• репресивну (каральну);

• компенсаційну (поновлювальну);

• сигналізаційну (інформаційну).

4. Питання. Підстави кримінальної відповідальності. Реалізація кримінальної відповідальності.

При визначенні підстав кримінальної відповідальності необхідно відповісти на три питання

1) як обґрунтувати кримінальну відповідальність особи, що вчинила злочин?

2) за що особа підлягає кримінальній відповідальності?

3) на якій правовій підставі вона підлягає такій відповідальності?

Якщо людина свідомо обирає злочинний варіант поведінки, маючи можливість зробити інакше, то це й обґрунтовує можливість і необхідність з боку держави застосувати до неї покарання, що має на мсті кару, а також попередження вчинення злочинів як цією особою, так й іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільне небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. У цьому положенні закону міститься відповідь на питання, за що і на якій підставі особа підлягає кримінальній відповідальності. Очевидно, що вона підлягає кримінальній відповідальності за вчинення такого суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки певного складу злочину, передбаченого КК. Тому і говорять, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад злочину.

В межах єдиної підстави кримінальної відповідальності можна виділити її фактичну і юридичну сторони. Фактична сторона — це вчинення в реальній дійсності суспільне небезпечного діяння, а юридична — це передбаченість такого діяння в КК. Підставою кримінальної відповідальності є встановлення судом повної відповідності фактичної і юридичної сторін вчиненого. Відсутність такої відповідності свідчить і про відсутність підстави кримінальної відповідальності, тобто складу злочину.

Кримінальна відповідальність — це реакція держави на вчинений особою злочин. Така реакція знаходить своє вираження у певному правозастосовному акті органу держави — обвинувальному вироку суду. В зв'язку з цим розрізняють матеріальну і процесуальну підстави кримінальної відповідальності. Матеріальною підставою визнається злочин, а процесуальною — обвинувальний вирок суду. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Розгляд взаємозв'язку кримінально-правових відносин і кримінальної відповідальності дозволяє зробити висновок про те, що кримінальна відповідальність може бути реалізована в таких трьох формах.

Першою формою є засудження винного, виражене в обвинувальному вироку суду, не пов'язане з призначенням йому кримінального покарання. Так, відповідно до ч. 4 ст. 74 КК особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільне небезпечною.

Другою формою реалізації кримінальної відповідальності є засудження особи, поєднане з призначенням їй конкретної міри покарання, від реального відбування якого вона звільняється. Так, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Третьою, найбільш типовою формою реалізації кримінальної відповідальності є відбування призначеного винному судом покарання (наприклад, відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк).

Останні дві форми реалізації кримінальної відповідальності створюють у особи судимість як правовий наслідок засудження її до певної міри покарання. Разом з тим судимість має свої межі, зазначені в статтях 89 і 90 КК, які визначають межі кримінально-правових відносин. Тому момент погашення або зняття судимості свідчить про припинення кримінально-правових відносин

Інструкційна картка до П.З

Лекція. Кримінальна відповідальність

Мета: Залучити студентів до самостійної, творчої роботи, систематизувати знання по властивостях кримінальної відповідальності

Питання теорії

1. Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповіда­льності. Поняття, ознаки, зміст.

2. Принципи кримінальної відповідальності.

3. Мета та функції кримінальної відповідальності.

4. Кримінально-правові відносини: їх структура.

5. Кримінально-правові відносини і кримінальна відповідаль­ність.

6. Підстави кримінальної відповідальності. Виникнення та припинення кримінальної відповідальності.

7. Реалізація кримінальної відповідальності.

Термінологічний словник

Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповіда­льності, що полягає в застосуванні заходів кримінального пока­рання до фізичних осіб, винних у скоєнні злочину.

Мета кримінальної відповідальності полягає у виявленні соціальної необхідності та ефективності такої відповідальності.

Позитивна юридична відповідальність — сумлінне вико­нання своїх обов'язків перед громадянським суспільством, пра­вовою державою, колективом людей та окремою особою.

Ретроспективна кримінальна відповідальність — це специ­фічні правовідносини між державою і правопорушником унаслі­док державно-правового примусу, що характеризуються осу­дженням протиправного діяння та засудженням суб'єкта злочину, покладанням на останнього обов'язку витерпіти певні обмеження і несприятливі наслідки особистого, майнового, організаційного характеру за скоєне правопорушення.

Функції кримінальної відповідальності — головні напрями юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядку і виховання суб'єктів права, які скоїли чи можуть скоїти правопорушення.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільне небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним Кодексом.

Навчальні завдання

1. Назвіть види ретроспективної відповідальності.

2. Назвіть ознаки ретроспективної кримінальної відповідальності.

3. Назвіть види мети кримінальної відповідальності.

4. Назвіть види функцій кримінальної відповідальності.

Запитання для перевірки знань

В чому полягає завдання кримінальної відповідальності?

Яка мета покарання?

Що є підставою для притягнення особи до кримінальної відпові­дальності?

Яка різниця між ретроспективною та позитивною юридичною відповідальністю?

Яка головна мета кримінальної відповідальності?

Які можна визначити функції кримінальної відповідальності?

Назвіть підстави кримінальної відповідальності.

1. кримінальній відповідальності підлягає особа, яка вчинила протиправне діяння;

2. кримінальній відповідальності підлягає особа, що вчинила злочин;

3. кримінальній відповідальності підлягає особа, яка вчинила будьяке суспільно небезпечне діяння;

4. кримінальній відповідальності підлягає особа, в діях якої є склад злочину;

5. кримінальній відповідальності підлягає особа, що вчинила умисно чи необережно будь-яке протиправне діяння.

Задачі:

Помічник капітана іноземного невійськового судна, яке стояло у Миколаївському порту, будучи незадоволеним низькими темпами розвантажувальних робіт, образив і наніс побої бригадирові докерів Березі.

Чи може бути помічник капітана притягнений до відповідальності за КК України?

У травні 2002р. Морозюк був засуджений за ч. 3 ст. 296 КК (хуліганство, вчинене особою, раніше судимою за хуліганство) до 5 років позбавлення волі. Його визнано винним у тому, що він, знаходячись у нетверезому стані, 23 серпня 2001р. з мотивів явної неповаги до суспільства грубо порушив громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю. Підставою ж для притягнення Морозюка до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 296 КК, як вказав суд, послужило те, що у березні 2001р. він уже був засуджений за хуліганство за ч. 1 ст. 206 КК України 1960р. до штрафу. За ч. 1 ст. 206 КК України 1960р. хуліганством визнавались умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства.

Чи правильно вирішив справу суд?

Нормативно-правові акти

1. Конституція України. – К.: Юрінком Інтер, 1996р.

2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001р.. – К.: Атіка, 2001.

3. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність від 27 жовтня 1999р. № 9 //Бюлетень Конституційного Суду України. – 1999.

Спеціальна література:

1. Навроцький В.О. Теоретичні поняття кримінально-правової кваліфікації. – Київ: Атіка, 1999.

2. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – Розділ 1.

Зм. м. 1

Лекція 7. Юридичний склад злочину

1. питання. Поняття та значення складу злочину.

2. питання. Елементи й ознаки складу злочину.

3. питання. Види складу злочину.

4. питання. Кваліфікація злочинів.