4. Типологія темпераменту р. Ле Сенна

В основу типології Хейманса Ле Сенна покладено 3 фактори:

1. Емоційність (сильна – слабка);

2. Активність (сильна – слабка);

3. Вторинність (сильна – слабка)

Е+ характеризує сильно виражену емоційність;

Е- характеризує слабо виражену емоційність;

А+ характерна для тих, кому притаманна фізична активність. Такі люди вміють мобілізуватися у важких ситуаціях, віддають перевагу діяти самостійно, а не спостерігати за тим, як це роблять інші;

А- належить тим, хто пасивний, надає перевагу мріям над активними діями;

В+ це властивість тих, хто постійно схильний співвідносити свої теперішні дії з минулим досвідом, наче переживаючи його знову, перш ніж діяти. Вони постійні в своїх симпатіях, доводять до завершення свої задуми;

В- такі люди діють адекватно ситуації, не особливо оглядаючись на свій минулий досвід. Вони живуть в теперішньому – тут і зараз.

Е, А і В являються вродженими властивостями людини, а їх комбінації утворюють 8 типів темпераменту:

Нервовий тип (Е+ А- В-) з найменшого приводу переживає, але нічого не робить, щоб вирішити важку ситуацію, яку не завжди здатний спрогнозувати. Схильний до жорстокості та підозрілості. Чутливий до емоціогенних ситуацій, але його емоції швидко зникають. Постійно знаходиться в пошуках нових вражень. Погано переносить одноманітність. Підпорядковує істину своїм хвилинним настроям і бажанням.

Сентиментальний тип – меланхолік (Е+ А- В+) також володіє високою емоційною збудливістю, але на відміну від нервового типу глибоко і довго переживає як радість, так і досаду, пам’ятає про них і постійно до них повертається. Це глибока, мрійлива і постійна натура. Потребує до себе м’якого і доброзичливого ставлення. Обережний, прагне побачити далекі перспективи своїх вчинків, але низька активність заважає мобілізуватися у важкій ситуації, робить лякливим.

Бурхливий, дуже діяльний тип – холерик (Е+ А+ В-). Не дуже переживає про наслідки своїх вчинків, тому відрізняється рішучістю, оптимістичністю та свободою. Із співчуттям відноситься до інших і не приховує своїх симпатій. Незлопам’ятний, але на докори реагує бурхливим невдоволенням. Не завжди має почуття міри.

Пристрасний тип (Е+ А+ В+) віддається якійсь справі із захопленням, повністю. Успіх переживає спокійно, без прояву афекту.

Сангвінік (Е- А- В-) мало збудливий, оптимістичний. Добре адаптований, оскільки спокійний, до конфліктів відноситься, як до гри, прагнучи їх вирішити.

Флегматик (Е- А- В+) холодний і спокійний.

Аморфний тип (Е- А+ В-) не надає особливої уваги тому, що робить. Емоційно незбудливий. Воліє відкласти будь-яку роботу на завтра. В його вчинках відсутня елементарна організованість.

Апатичний (Е- А+ В+) також не надає особливої уваги тому, що робить. Завжди знаходиться в рівному настрої, отримує задоволення від самотності. Іншими людьми не цікавиться. Здатний виконувати повсякденну роботу, яка вимагає певного порядку.

5. Факторна теорія темпераменту г.Ю.Айзенка

Прагнучи вдосконалити теорії Кречмера і Юнга, англійський психолог Ганс-Юрген Айзенк (1916- 1997) запропонував розглядати типології цих учених як систему координат. Першу її вісь утворює об'єкт-суб'єктна орієнтація (від максимальної екстраверсії до максимальної інтроверсії); другою координатою є шкала "норма - патологія". Середні величини патології (психічних відхилень) утворюють неврози, сильні - психози. Третя координата - шкала "маніакально-депресивний психоз - шизофренія". Середина цієї шкали представлена нормальними психічними станами. Для одного типу темпераменту такими станами є синтонія (мінімально виражена циклотимія) і власне циклотимія, для іншого - дистонія і шизотимія. Середні величини психічних відхилень утворюють, відповідно, істерію і психастенію, а максимальні - маніакально-депресивний психоз і шизофренію. Четверта координата утворена типами будови тіла: пікнічною, атлетичною і лептосоматичною.

З огляду на опис поведінки екстравертів, інтровертів, осіб з високим і низьким нейротизмом Г.-Ю. Айзенк побудував свою модель типів темпераменту. Тип темпераменту є одним з чотирьох квадрантів при перетині двох ортогональних шкал: "екстраверсія - інтроверсія" і "емоційна стабільність - лабільність". Перша шкала характеризує індивіда з боку "відкритості" зовнішньому світу, друга - з боку його емоційної стійкості. Поєднання емоційної стійкості з екстраверсією Г.-Ю. Айзенк ототожнював із типом сангвініка, емоційної лабільності й екстраверсії - холерика, емоційної стійкості з інтроверсією - флегматика, а емоційної лабільності з інтроверсією - меланхоліка.

Концепція Г.-Ю. Айзенка підвела фізіологічну основу під психологічні типи К.Г.Юнга. Важлива її перевага в тому, що всі психологічні прояви - нормальні і патологічні - розглянуто як континуум значень, а не як крайні групи. Однак і в цьому разі одна з координат, що належать до типів будови тіла, залишається дискретною.

 

	Стабільний	Невротичний
Інтроверт	Спокійний, урівноважений, надійний, контрольований, миролюбний, уважний, дбайливий, пасивний (флегматик)	Легко піддається змінам настрою, тривожний, ригідний, розсудливий, песимістичний, замкнутий, нетовариський, тихий (меланхолік)
Екстраверт	Лідер, безтурботний, поступливий, веселий, чуйний, балакучий, доброзичливий, товариський (сангвінік)	Вразливий, неспокійний, агресивний, збудливий, непостійний, імпульсивний, оптимістичний, активний (холерик)