УРОК 23
Тема: Особливості розвитку культури та історичне значення Галицько-Волинської держави
Мета:
розкрити особливості розвитку освіти, літератури, архітектури, мистецтва, містобудування в період Галицько-Волинської держави;
розширити знання учнів за межами програми; розвивати вміння давати стислу характеристику пам’яткам культури, розкривати їх значення в історичному процесі;
висловлювати власну думку, брати участь в обговоренні історичних питань;
виховувати в учнів любов до рідного краю.
Обладнання: карта «Культура Галицько-Волинського князівства», ілюстрації.
Тип уроку:комбінований
Основні події:
1157 р.- будівництво Успенського собору в Галичі.
1160 р.- будівництво Успенського собору у Володимирі-Волинському.
Кінець ХІІІ ст.— будівництво мурованих «башт-стовпів» на Волині.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Історичний диктант
Хто став старшим князем після смерті Данила Романовича Василько Романович
В якому місті став княжити Лев Данилович у Галичі
Якою була мета всього правління князя Лева Даниловича? Збільшити свої володіння.
В якому місті став княжити Шварно Данилович? У Холмі
Хто став Волинським князем після князя Василька? Володимир Василькович
Як історики назвали добу правління Юрія Львовича? Доба золотого спокою, багатства й піднесення культури Галицько-Волинської держави, зміцнення її авторитету
Хто правив Галицько-Волинською державою після Юрія Львовича? Сини Юрія — Андрій і Лев II правили разом
Хто став останнім самостійним володарем князівства. Юрій ІІ Болеслав
Які держави в 1339 р. домовилися про спільні дії проти Галицько-Волинської держави. Польща й Угорщина
В якому році було укладено «вічний мир» 1366 р.
Які країни уклали «вічний мир» Польща і Литва
Які умови договору про «вічний мир» Галичина відійшла до Польщі, а Волинь — до Литви.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Особливості розвитку культури Галицько-Волинського князівства.
Культура Галицько-Волинського князівства є складовою частиною культури Русі.
При тому вона відчутно відрізняється від культури інших земель, маючи власні самобутні риси та оригінальність.
Навіть після монголо-татарської навали впродовж століття Галицько-Волинська Русь не відставала у своєму культурному розвитку від сусідніх держав, а в ряді випадків стала батьківщиною творчих здобутків, що збагатили всю тогочасну східноєвропейську культуру.
Культура Галицько-Волинського князівства була відкритою для впливів західної і східної культур, але при цьому не втрачала своєї східнослов’янської специфіки.
Великий вплив на культуру регіону мала православна церква, яка, попри політичні негаразди, зберігала основні культурні традиції.
Освіта.
Для потреб держави і поширення та утвердження християнської віри були потрібні грамотні й освічені люди.
При церквах, особливо при монастирях, єпископських кафедрах існували школи. До них приймали хлопчиків із семи років. Пройшовши курс навчання, вони працювали писарчуками в князівській або єпископській канцелярії, ставали священиками або продовжували справу батьків.
Поширеним було й навчання на дому, особливо для дітей бояр, що мешкали в заміських садибах.
У Галицькій і Волинській землях існували бібліотеки при монастирях і князівських палатах, де можна було поглибити свої знання. Є відомості про велику книгозбірню князя Володимира Васильковича.
Знайдені предмети для письма, написи на стінах церков, бересті, речах, зброї та знаряддях праці (мітки) засвідчують, що серед ремісників, купців, бояр і дружинників була поширена грамотність.
Бронзові та кістяні писала для писання на воскових таблицях археологи знайшли у Звенигородці, Перемишлі, Галичі, Бересті (Бресті) берестяні грамоти — у Звенигородці та Бересті. Збереглися й пергаментні грамоти князів.
Про значне поширення освіти, принаймні серед заможних кіл населення Галицько-Волинського князівства, опосередковано свідчать пам’ятки давньоруської писемності ХІІ-ХІІІ ст. У Галицько-Волинському літописі міститься велика кількість згадок про писців, князівські канцелярії, архіви, грамоти, заповіти, купчі тощо.