2.2. Порядок виконання роботи

1. Ознайомитись із порядком проведення експертизи товарів, що допускаються на митну територію України.

2. Ознайомитись із нормативно-правовими документами, що регламентують ввезення товарів в Україну і законспектуйте їх основні положення.

3. Розв'язати ситуаційні завдання і законспектувати їх.

2.3. Контрольні питання

1. При виконанні яких обов’язкових умов можливе митне оформлення харчових продуктів, що ввозяться на територію України?

2. У яких випадках допускається, щоб написи (або інше маркування) на імпортованій продукції виконувалося державною мовою країни-імпортера?

3. Якому виду сертифікації підлягає обладнання, що використовується при виготовленні харчових продуктів?

4. Яким чином імпортер може отримати сертифікат відповідності на свою продукцію?

5. Які дії повинен виконати постачальник або продавець імпортної харчової продукції, якщо виявлено, що вона не відповідає вимогам нормативного документа, на відповідність якому вона сертифікована?

6. Яким чином у супровідних документах засвідчується проходження радіологічного контролю?

7. Які документи, згідно з законодавством України, є документальним підтвердженням належної якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини й супутніх матеріалів?

8. Чи є інші шляхи підтвердження відповідності харчових продуктів іноземного походження обов’язковим вимогам, крім безпосередньо сертифікації в системі УкрСЕПРО?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

ПРОВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ І МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ В МИТНІЙ ОЦІНЦІ ТОВАРІВ

Мета роботи – ознайомитися з митними режимами, у рамках яких товари переміщуються через кордон у зв'язку з їх переробкою в іншій країні, а також з документообігом, що супроводжує ці операції.

Структура заняття:

- ознайомлення з теоретичними відомостями та нормативно-правовими документами;

- розв'язання ситуаційних завдань;

- оформлення результатів роботи;

- захист роботи.

1.1. Теоретичні відомості

Особливістю розвитку зовнішньої торгівлі є розширення спектру різнобічних форм здійснення експортно-імпортних операцій. З метою забезпечення диференційованого підходу до переміщення предметів через митний кордон законодавством України передбачено застосування митних режимів.

Під митним режимом розуміють встановлену (залежно від характеру та мети переміщення предмета через митний кордон України) сукупність положень або митних процедур, що застосовуються до цих предметів. Дана сукупність положень визначає правовий статус товару та транспортних засобів, що переміщуються через митну територію держави або по ній для митного оформлення.

Митні режими виконують такі функції:

- встановлюють порядок переміщення товару через митний кордон країни залежно від призначення товару;

- визначають умови перебування на/поза митною територією;

- встановлюють рамки, в яких може використовуватися товар;

- регламентують права та обов'язки особи, що переміщує товар;

визначають вимоги до товару, який розміщується у даний конкретний режим.

Зазвичай митні режими поділяють на п'ять груп:

• режим основного обсягу зовнішньоторговельних операцій;

• режим, в якому переміщення товарів через кордон поєднується зі здійсненням митними органами конкретних операцій в інтересах відповідних організацій або осіб з наданням для них певних послуг;

• режим переробки;

• режим припинення операцій у сфері митно-тарифних відносин;

• спеціальні режими.

Під час виконання даної лабораторної роботи буде розглядатися третя група, до якої доцільно віднести митні режими, у рамках яких товари переміщуються через кордон у зв'язку з їх переробкою в іншій країні. До даної групи варто віднести режими: переробка на митній території, переробка за межами митної території. До прийняття нового Митного кодексу України в загальній класифікації митних режимів існував режим «переробка під митним контролем», але так як даний режим практично не використовувався, то він не був включений в існуючу нормативно-правову базу функціонування митно-тарифних відносин.

Операції, пов'язані з переробкою в іншій країні, ще отримали назву операцій з давальницькою сировиною і з різних причин не можуть бути класифіковані за іншими митними режимами. При здійсненні таких операцій існує декілька особливостей: предмети переміщення через кордон не є товарами; право власності при переміщенні через кордон не переходить до іншої сторони угоди; необхідною умовою здійснення даних угод є обов'язковий зворотний вивіз готової продукції. Тому, як правило, при проведенні даних операцій процедура митного регулювання зовнішньоекономічних відносин передбачає класифікацію операцій промислового співробітництва в таких митних режимах, як "Переробка на митній території", "Переробка за межами митної території", "Переробка під митним контролем".

Прикладом даного виду угод можуть бути операції з давальницькою сировиною. Операція з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах — це операція з переробки (обробки, збагачення чи використання давальницької сировини) незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів (операцій з переробки цієї сировини), ввезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менше 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

Давальницькою сировиною вважається сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання з метою виробництва готової продукції з подальшим поверненням усієї продукції або її частини до країни власника (чи реалізації в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни. Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої вироблено цю продукцію, ввезена іноземним замовником на митну територію України чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.

В угодах суб'єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину, є замовником, а суб'єкт господарської діяльності, який здійснює переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини, — виконавцем. Під готовою продукцією розуміють продукцію або товар, вироблений з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку).

Переробка на митній території України — це митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

Операції щодо переробки товарів можуть включати: власне переробку товарів; обробку товарів — монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари; ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання; використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.

Ввезення та переробка на митній території України товарів, що походять з інших країн, здійснюються з дозволу митного органу. При цьому дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути скасовано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для ухвалення рішення, або в разі, коли підприємство-резидент, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень законодавства України.

Розглянемо режими "Переробка на митній території" та "Переробка за межами митної території" (див. рис. 3.1 і 3.2).

1. Переробка на митній території

Рис. 3.1. Схема операцій із давальницькою сировиною в митному режимі "Переробка на митній території"

Умовні позначення:

1. Укладання угоди на переробку давальницької сировини.

2. Ввезення давальницької сировини.

3. Закупівля давальницької сировини.

4. Поставки сировини.

5. Видача простого векселя (або письмового зобов'язання).

6. Вивезення готової продукції.

7. Подання копії вивізної вантажної митної декларації та заяви з проханням погасити раніше складений вексель із зазначенням дати прийняття на облік та облікового номера векселя.

8. Оплата послуг за переробку давальницької сировини (у грошовій формі).

9. Частина давальницької сировини та/або готової продукції, отримана як оплата за виконану роботу.

10. Довідка про сплату ввізного мита, податків та зборів, що стягуються при бартерних (товарообмінних) операціях.

11. Укладання іноземним замовником контракту з покупцем готової продукції.

12. Поставка готової продукції.

13. Подання ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), копії контракту між іноземним замовником та покупцем готової продукції, копії акта здавання-приймання готової продукції, довідки про сплату покупцем ввізного мита, податків та зборів, якщо такі запровадженні щодо аналогічних імпортних товарів.

14. Вивезення готової продукції до іншої країни.

15. Погашення векселя (або письмового зобов'язання).

Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) здійснюється українським виконавцем шляхом видачі простого векселя Державній податковій інспекції за місцезнаходженням виконавця з терміном платежу, що дорівнює термінові здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. Сума, обумовлена векселем, визначається у валюті контракту на переробку давальницької сировини. Вексель - це безумовне зобов'язання сплатити якійсь особі певну суму грошей у визначеному місці в певний термін.

Таблиця 3.1