
- •Житомир
- •І. Організаційно-методичні вказівки.
- •1. Організаційно-методичні вказівки по вступної частині
- •2. Організаційно-методичні вказівки по основній частині
- •3. Організаційно-методичні вказівки по заключній частині
- •1 Питання. З’ясування задачі, оцінка обстановки, прийняття рішення, розробка наказу на марш, схеми похідного порядку, вказівок з забезпечення.
- •Загальна обстановка
- •Часткова обстановка
- •Часткова обстановка
- •4. Радіаційна, хімічна і бактеріологічна (біологічна) обстановка.
- •5. Наказую:
- •2. Прийняття рішення на розташування на місці. Розробка бойового наказу, схеми розташування роти на місці.
- •Часткова обстановка
- •3. Заключення
- •Завдання на самостійну роботу
- •Список використаних джерел
3. Організаційно-методичні вказівки по заключній частині
Закінчивши відпрацювання всіх навчальних питань, викладач проводять розбір, якій являє собою заключну частину заняття.
При розборі керівник заняття аналізує дії тих, хто навчається при відпрацюванні кожного навчального питання, підкріплюючі свої висновки вимогами статутів, настанов, відмічає недоліки в діях тих, хто навчається та відмічає кращих.
В заключенні розбору даються вказівки по усуненню недоліків у години самостійної підготовки. Розбір досягає своєї цілі у тому випадку, коли по змісту та формі проведення він буде принциповим та повчальним у методичному відношенні. У заключної частині викладач повинен: нагадати тему та мету заняття, ступінь його досягнення; проаналізувати роботу студентів, вказати основні недоліки, відмітити найбільш активних на занятті студентів, студентів, що недостатньо працювали на занятті, відповісти на можливі запитання, видати завдання на самостійне відпрацювання матеріалу, перевірити наявність та стан виданих матеріалів, питання, які необхідно доопрацювати, вказати порядок підготовки до наступного заняття.
ІІ. Зміст
Вступ
1 Питання. З’ясування задачі, оцінка обстановки, прийняття рішення, розробка наказу на марш, схеми похідного порядку, вказівок з забезпечення.
Під час усвідомлення завдання, крім звичайних питань, уточнює: завдання батальйону (роти) і місце в похідній колоні бригади (полку); довжину маршруту, рубежі, райони, зазначені старшим начальником, і час їх проходження, порядок дій на рубежах імовірної зустрічі з противником (якщо вони визначені); засоби підсилення і підрозділи, які здійснюють марш у колоні батальйону (роти); час на підготовку до маршу; наявність бар’єрних рубежів і їх характер; заходи з підготовки до маршу, які визначені старшим начальником.
Під час оцінювання обстановки командир роти додатково вивчає: можливості противника з ведення розвідки, вплив противника на підрозділи в ході маршу і рубежі досяжності його засобів ураження; можливі райони дій диверсійно-розвідувальних груп, повітряних десантів і аеромобільних груп противника та характер його дій; оцінює маршові можливості штатних і доданих підрозділів; вивчає по карті маршрут руху, його довжину і прохідність, умови здійснення маршу, рубежі та час імовірної зустрічі з противником і до яких дій бути готовим, місця і час привалів, а також місця, час і порядок дозаправлення техніки, харчування особового складу і поповнення запасів матеріальних засобів, які витрачаються в ході маршу; визначає швидкості руху і величину дистанції між машинами з метою захисту від високоточної зброї на ділянках маршруту і розраховує час руху на кожній з них; оцінює характер місцевості, умови захисту і маскування в районах привалів, денного (нічного) відпочинку і зосередження; визначає обсяг інженерного обладнання районів і робить інші необхідні розрахунки, а також визначає порядок спостереження і підтримки зв’язку під час маршу.
Що визначає командир роти у рішенні на марш? Відповідь: замисел маршу, бойові завдання підрозділам, основні питання взаємодії і порядок всебічного забезпечення маршу, організацію управління.
Що визначає командир роти у замислі на марш ? Відповідь: швидкість руху по ділянках маршруту і дистанції між машинами; побудову похідного порядку та розподіл сил і засобів по колоні; склад, завдання і віддалення похідної охорони; порядок відбиття ударів повітряного противника та дій під час вогневого ураження підрозділів батальйону під час маршу; порядок дій підрозділів роти у разі нападу противника з засідки; час початку і закінчення маршу.
Рішення на марш оформлюється на карті. На робочій карті командира роти відображається: положення батальйону (роти) на момент отримання завдання; положення противника і підрозділів військ, які діють попереду; район зосередження (зазначений рубіж) і час прибуття в нього; маршрут руху; вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження органами похідної охорони і головними силами; маршрути руху бічних похідних застав (місця виставлення бічних нерухомих застав) і їх завдання; місця розташування постів регулювання і комендантських постів; бар’єрні рубежі, ділянки маршруту за умовами їх проходження, їх розміри та швидкості руху на кожній з них; місця, час і тривалість привалів для колони головних сил і похідної охорони; замисел бою на рубежах імовірної зустрічі з противником; завдання і склад головної похідної застави та похідної охорони; організація ППО та управління; запасний маршрут, маршрути руху сусідів і їх завдання.
Крім того, на карту наносяться: схема похідного порядку з вказівкою розподілу сил і засобів по колоні, глибини колон підрозділів, кількість машин у них і віддалення похідної охорони; таблиця з розрахунками на витягування колони до вихідного пункту, проходження колонами вихідного пункту, пунктів регулювання і зосередження у зазначеному районі (на рубежі); завдання, які виконуються силами та засобами старшого начальника щодо забезпечення маршу роти; сигнали управління і взаємодії.
Завдання до підлеглих командир доводить у формі усного бойового наказу.
У бойовому наказі на марш командир взводу вказує:
у першому пункті – відомості про противника;
у другому пункті – завдання сусідів;
у третьому пункті – завдання батальйону (роти), місце в похідному порядку роти (батальйону); район зосередження або рубіж, час прибуття (виходу в район (на рубіж); вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження; місця і час привалів; замисел на марш.;
у четвертому пункті – після слова “наказую” завдання підрозділам: дозорному відділенню, танкам – склад, бойове завдання, час проходження вихідного пункту, пунктів регулювання і порядок доповіді про обстановку; механізованим відділенням – засоби підсилення, завдання, місце в похідній колоні, порядок відкриття і ведення вогню по повітряних цілях, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій з противником – порядок дій; підрозділам артилерії та інших вогневих засобів – завдання на марш, під час вступу в бій з противником і відбиття нападу його диверсійно-розвідувальних груп, місце в похідній колоні та у бойовому порядку; підрозділу ППО – місце в похідній колоні, порядок ведення розвідки та оповіщення про дії повітряного противника, порядок ведення вогню; іншим підрозділам батальйону і підрозділам підсилення – місце в похідній колоні та завдання, до виконання яких бути готовими;
у п’ятому пункті – місця і порядок дозаправлення техніки пальним у ході маршу, а в передбаченні вступу в бій, крім того, витрати ракет, боєприпасів і пального на виконання завдання;
у шостому пункті – час готовності до маршу;
у сьомому пункті – порядок спостереження і зв’язку під час маршу, місце командно-спостережного пункту командира взводу в колоні і порядок управління у разі виходу його з ладу.
Після віддання усного бойового наказу командир взводу приступає до організації взаємодії, управління, всебічного забезпечення.
Під час організації взаємодії уточнюється і узгоджується: порядок здійснення маршу, подолання заражень, руйнувань і дистанційно встановлених мінних полів; порядок дій під час нальоту авіації противника, висадки повітряних десантів, дій підрозділів у разі нападу противника з засідки; дії підрозділів у разі застосування противником ЗМУ, високоточної і запалювальної зброї, а також у разі витрати ними боєздатності; дії підрозділів під час зміни маршруту руху (отримання нового завдання), а також після закінчення маршу.
Під час організації управління командир взводу визначає: організацію зв’язку та порядок використання засобів зв’язку, переміщення командно-спостережного пункту під час маршу і в разі зустрічі з противником, своє місце і місця заступників; порядок відновлення управління.
У вказівках щодо всебічного забезпечення командир взводу, крім звичайних питань, визначає: порядок подолання загороджень, у тому числі встановлених дистанційним способом, та зруйнувань на маршруті; обсяг і порядок інженерного обладнання району денного (нічного) відпочинку (зосередження); заходи щодо захисту від ЗМУ, високоточної і запалювальної зброї; порядок користування приладами нічного бачення (освітлювання) та маскування; порядок організації харчування особового складу, заправки машин, поповнення ракет, боєприпасів та інших матеріальних засобів, ремонту й евакуації, ОВТ, яка вийшла з ладу в ході маршу, порядок евакуації поранених і хворих, а також вимоги безпеки та підтримання дисципліни маршу.
Оголосити початок відпрацювання питань заняття. Надати час для підготовки доповіді з загальної та часткової обстановки. Після визначеного терміну заслухати 2-3 студентів . Після провести розбір.
Доповідь із знання обстановки (варіант)
Карта 1:200000У-41-ХXІV (ВЛАДОВ), вид. 1976р.