2. Розвиток теорії і практики менеджменту План

1. Сутність і завдання менеджменту. Предмет, об’єкт та суб’єкт менеджменту

2. Історія та етапи розвитку теорії та практики менеджменту

3. Концепції та наукові школи менеджменту

4. Класифікація цілей менеджменту

5. Сучасні підходи до менеджменту

6. Види розподілу праці менеджерів

1. Сутність і завдання менеджменту. Предмет, об’єкт та суб’єкт менеджменту

Термін «менеджмент» (від анг. management) – керування, управління, організація, завідування, бізнес тощо. Менеджмент – це особливий вид діяльності менеджера щодо керівництва людьми, змістом якої є цілеспрямований вплив на працівників апарату управління за допомогою сукупності принципів, методів, засобів і форм наукового керівництва, використовуючи об’єктивні закони і закономірності, координацію операцій організації в умовах ринку для досягнення цілей, тобто задоволення ринкових потреб споживачів, у тому числі з питань оподаткування [6]. На рис. 1 наведено схему сутності менеджменту.

Процес управління

Функції управління

МЕНЕДЖМЕНТ

Мистецтво управління

Люди управління

Наука управління

Органи управління

Рис. 1 - Схема сутності менеджменту [6]

Менеджер – це професіонал високої кваліфікації у сфері управління, який відмінно орієнтується у правових питаннях ринку, оподаткування, здатний знаходити стратегічно правильні управлінські рішення у різних сферах діяльності: підприємницькій, фінансовій, кредиту та грошового обігу, інших найскладніших ситуаціях.

Система менеджменту – це сукупність взаємопов’язаних елементів організації, що взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем для досягнення поставлених цілей на основі оптимального використання трудових, матеріальних, фінансових ресурсів.

У вітчизняній практиці поряд з терміном «менеджмент» використовується термін «управління», який вживається щодо управління технічними системами, соціально – економічним розвитком України (через систему органів державного управління та місцевого самоврядування), управління соціальними процесами (через інститути громадського суспільства), управління господарською діяльністю організації, що функціонують у системі ринкових відносин. Різняться терміни лише тим, що говорячи про менеджмент мають на увазі виконання керівних дій професійним управлінцем – менеджером, який має спеціальну підготовку і необхідні знання для керування людьми [2].

Оксфордський словник англійської мови дає такі тлумачення менеджменту:

а) спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками);

б) влада та мистецтво управління;

в) вміння та адміністративні навички організувати ефективну роботу апарату управління (служб працівників);

г) органи управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи.

Менеджмент оперує певними економічними категоріями, ключовими серед яких є суб’єкт і об’єкт.

Об’єкт менеджменту – це виробничо – господарська організація та її зовнішнє оточення.

Суб’єкт менеджменту – скеровував управлінський дій. Від «суб’єкта управління» слід відрізняти «суб’єкт управлінської діяльності», яким може бути тільки фізична особа, індивід.

Суб’єкт управлінської діяльності – це особа, що реалізує управлінські відносини.

Предмет менеджменту – це система виробничих відносин, яка формується в організації між працівниками керуючої і керованої системи у процесі створення продукту, призначеного для потреб ринку [1].