6. Структурні та інституційні зміни Україні в єс

Це стосується, перш за все, промислових товарів, на 82 % яких Україна зніме імпортні мита. Це здешевить техніку і побутову хімію в середньому на 10 %. Знизяться в ціні і європейські автомобілі, правда, ненадовго: без мит їх можна буде ввезти не більше 45 тисяч на рік (ця норма буде діяти 10 років). Тому охочим здійснити покупку треба планувати її на перші місяці кожного року. Автомобілі в цей період будуть коштувати на 16-25% дешевше. Другий виняток - секонд-хенд: на нього імпортне мито збережеться ще п'ять років.

З імпортних продуктів харчування дешевше на 10-15% стануть продукти переробки (сири, ковбаси) та риба, на 5% - алкоголь. А ось овочі, фрукти і м'ясо дешевше не стануть: на ці товари мита залишаться колишніми. Крім того, на свинину та м'ясо птиці Україна "вибила" імпортну квоту, і масового ввезення в нашу країну цих продуктів не буде (до нас зможуть завезти 20 тисяч тонн свинини і 18 тисяч тонн м'яса птиці; виробництво свинини в Україні в минулому році склало 736 тис. тонн і близько 800 тис. тонн - м'яса птиці) [9].

Українські компанії зможуть відкривати в Євросоюзі свої філії, які працюватимуть на тих же умовах, що і місцеві компанії. Штатні співробітники таких філій отримають дозвіл працювати там до трьох років. Правда, є кілька сфер бізнесу, які виключені зі списку дозволених. Основна з них - сухопутні і морські перевезення.

Однак, основним аргументом на користь ЗВТ з ЄС, що робить її значно привабливішою, є не економічний ефект від вільної торгівлі, а структурні та інституційні зміни, які несе інтеграція з ЄС.

Вимоги щодо гармонізації законодавства та адміністративно- регуляторних практик, а також моніторинг їх виконання і технічна підтримка з боку ЄС вже мали величезний вплив на розвиток інституцій (в першу чергу - адміністративних систем і правосуддя) країн Центральної та Східної Європи. Саме завдяки такій політиці ЄС ці країни зуміли успішно провести реформи, що забезпечили їм високі темпи економічного зростання.

Можливо, якби Україна з початку 1990-х отримувала аналогічну підтримку і аналогічний пакет вимог, наша країна також була б зараз істотно більш розвиненою. У цьому сенсі, якщо б Договір про асоціацію було укладено в листопаді та послідовно виконувалися вимоги ЄС щодо гармонізації – то це був би шанс - нехай запізнілий – але шанс на такий розвиток.

7. Прогнози зміни бюджету та інвестиційної привабливості України

Якщо ж розглянути суто надходження до бюджету, то такі показники, як торгівля з ЄС і РФ та інвестиції, необхідно перевести в обсяги доходів і зборів, які б отримала держскарбниця. Адже парадокс в тому, що бюджет отримує дохід навіть від негативного сальдо в торгівлі, оскільки податок на додану вартість при імпорті продукції ніхто не скасовував. Звісно ніхто не тішиться від того, що ми можемо мати негативне сальдо в торгівлі.

Надходження до бюджету від інвестицій порахувати складно, оскільки не зрозуміло, скільки податків з них буде сплачено. Але навіть якщо вважати, що інвестиції дають 100% прибутку в перший же рік їх здійснення, то до бюджету потрапляє податок на прибуток у розмірі 3,325 млрд доларів.

Насправді ж, перші роки дії Угоди про асоціацію були б найкращими для України, оскільки ми знаходилися б в умовах асиметрії на нашу користь – коли ЄС мита скасовує, а Україна ще ні. В цих умовах ми щороку економили б, за різними підрахунками, від 400 до 700 мільйонів євро (0,54 – 1,12 млрд. доларів). Округливши цифри, ми мали б навіть номінально отримати зменшення негативного сальдо з -10 до -9 млрд. доларів [10].

Також зауважимо, що надходження від ввізних і вивізних мит складають, за підрахунками Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень, не більше 3% всіх доходів держбюджету, або близько 13-14 млрд грн на рік. З них майже 40% (5,2-5,6 млрд грн.) - частка надходжень від торгівлі з Європою. За оцінками Міжнародного центру перспективних досліджень, станом на 2011-ий р. від зняття мит на імпорт з ЄС український бюджет втрачав би близько 600 млн дол. (4,9 млрд грн), але потрібно пам’ятати, що Україна отримає для цього перехідний період. Мита зменшаться поступово протягом наступних десяти років. Водночас країни Євросоюзу вже офіційно вирішили скасувати більшість мит на українські товари відразу ж після вступу в силу Угоди про асоціацію. Отже, теза про те, що бюджет різко недорахується надходжень від торгівлі з ЄС, некоректний.

Також потрібно пам’ятати що угода про Ассоційоване членство в ЄС це ще й покращення інвестиційної привабливості країни. І навпаки, не підписання УА істотно погіршило інвестиційні настрої щодо України. 

Перспективи (обіцяні урядом РФ) економії 3,5 млрд. доларів від знижки на газ при вступу до МС нівелюються тим, що нова ціна відома лише на перший квартал 2014 року, а тому не можна бути цілком впевненим в об’єктивності цих даних.

Нарешті, "інвестиційний кредит з РФ", інфраструктурні проекти та виробнича кооперація з РФ. Напрями співпраці й обсяги фінансування абсолютно привабливі. Без іронії. Проблеми лише в тому, що і виробнича кооперація і інфраструктурні проекти з РФ обговорюються вже десятиліття (наприклад міст через Керченську протоку чи літакобудування). Тому справді складно сказати, чи ці проекти будуть реалізовані в заявлених обсягах саме в 2014-му році.

Тут слід було б сказати, про цифри кредиту від МВФ та макрофінансової допомоги від ЄС: 15 млрд. доларів США + 610 млн. євро (830 млн. доларів США). Саме ці джерела фінансування лежали в основі розроблених Міністерством економіки макрофінансових показників на 2014 рік станом на 1 грудня 2013 року.

Таким чином у разі підписанням Угоди про асоціацію бюджет міг би отримати, за податками, такі суми:

Торгівля з ЄС: 9*0,2= +1,8 млрд. доларів (менша цифра в короткостроковій перспективі, але зменшення зовнішньоторговельного сальдо – стратегічний плюс для розвитку країни).

Торгівля з МС: 7*0,2= +1,4 млрд. доларів.

Інвестиції: 6*0,19= +1,14 млрд. доларів.

Інвестиції КНР: 4*0,19= +0,76 млрд. доларів.

Інфраструктурні проекти з РФ: 5*0,19= +0,95 млрд. доларів.

Кооперація з РФ: 2,5*0,19= +0,475 млрд. доларів.

Платежі за газ: -10 млрд. доларів.

Виплата зовнішнього боргу: -5,9 млрд. доларів.

Кредит від МВФ: +15 млрд. доларів.

Макрофінансова допомога від ЄС: 830 млн. доларів.

Вищенаведені дані можна продемонструвати за допомогою рисунку 2.3., з якої можна зробити висновок, що ЗВТ з ЄС досить таки вигідно для дефіцитного бюджету України, адже в сумарна економія та надходження становлять 38,255 млрд доларів.

Рис. 2.3 Доходи та економія бюджету від ЗСТ з ЄС

Більш того, незначні скорочення надходжень від зниження Україною ввізних мит будуть з надлишком перекриті додатковими доходами від збільшення товарообігу. При цьому українські експортери ще й заощадять, за даними Штефана Фюле, єврокомісара ЄС з питань розширення і політики сусідства, 487 млн ​​євро (понад 5 млрд грн) щорічно завдяки зниженню імпортних мит в ЄС. Це також збільшить доходи держбюджету і перекриє втрати в 4,9 млрд грн від передбаченого зняття імпортних мит у нас.

Згідно з даними Держстату за підсумками 2012 р., інвестиції з країн ЄС досягли 43 млрд дол (78,9% від усього обсягу інвестицій в Україну). Для порівняння: російські інвестиції становили всього 4,3 млрд доларів. Наміри інвестувати в економіку України після її асоціації з Євросоюзом вже підтвердили в Польщі, Німеччині, навіть у США та Китаї. При цьому, на думку експертів Інституту стратегічних оцінок, загальний інвестиційний потенціал ЄС у шість разів більше відповідного показника Російської Федерації.

Після підписання угоди ЄС виділить Україні 65 млн євро у вигляді гранту на модернізацію дорожньої та авіаційної інфраструктури, а також морських портів. Крім того, 41 млн євро довгострокових кредитів від Євросоюзу будуть спрямовані на управління авіатранспортом і 200 млн євро - на розширення мережі транс'європейських доріг. В цілому тільки в 2014 р. ЄС надасть Україні понад 1 млрд євро фінансової допомоги. Ще до Угоди про асоціацію Європейський банк реконструкції та розвитку відкриє нам кредитну лінію на 326 млн євро для модернізації газотранспортної системи.

Всі ці іноземні ресурси не тільки стабілізують, але і помітно поліпшать бюджетну систему України, зменшивши потребу в комерційних банківських позиках для балансування держбюджетів -2014/2015.