Глава 20. Апеляційне провадження

Конституційна гарантія судового захисту прав і свобод люди­ни та громадянина отримала ґрунтовне забезпечення у вигляді низки правових засобів. Так, законність та обґрунтованість постанов і ухвал адміністративних судів забезпечується, зок­рема:

— принципами адміністративного судочинства, якими є (ст.ст. 7-16 КАС України): 1) верховенство права; 2) за­конність; 3) рівність усіх учасників адміністративного про­цесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспо-зитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) за­безпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; 7) обов'язковість судових рішень; 8) мова адміністративного судочинства; 9) гарантування правової допомоги при вирішенні справ в адміністративно­му суді;

— участю в адміністративному процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізич­них та юридичних осіб, які від свого імені можуть зверну­тись до адміністративного суду з адміністративними позо­вами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і бра­ти участь у цих справах (ст. 60, 61 КАС України);

— встановленим порядком розгляду і вирішення адміністра­тивних справ (наприклад, закріплений в ст.ст. 1, 2, 25 КАС України).

Разом з тим у судовій практиці ше зустрічаються помилки через суб'єктивні (некомпетентність, неуважність, спрощений підхід тощо) та об'єктивні (складність правовідносин, числен­ність співучасників тощо) причини, судами постановляються рішення, які не відповідають обставинам справи або нормам матеріального чи процесуального права.

Тому національним законодавством про адміністративне су­дочинство (Глава 1, Глава 2, Глава З, Глава 4 Розділу IV КАС України) в якості ще однієї гарантії захисту прав та інтересів, постановлення законного та обгрунтованого ріщення у справі передбачено можливість оскарження та перегляду ухвал і по­станов адміністративних судів':

1) в апеляційному порядку;

2) у касаційному порядку;

3) перегляд судових рішень за винятковими обставинами;

4) перегляд постанов або ухвал суду, що набрали законної сили у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Однією з найбільш давніх форм оскарження судових рі­шень є апеляція, яка походить ше із Стародавнього Риму. Апеляцією називалось прохання до імператора про його втру­чання у справи державних діячів.

У загальному розумінні апеляція (від лат. арреіаііо "звер­нення")— 1) оскарження якої-небудь постанови до вищої ін­станції, що має право переглянути справу; 2) одна з форм ос­карження судових рішень до суду вищої (апеляційної) інстан­ції; 3) звернення за підтримкою до якої-небудь авторитетної інстанції (організації, окремих осіб), до громадської думки; 4) звернення з промовою.

Сучасний інститут апеляційного оскарження ухвал і пос­танов адміністративних судів передбачає апеляційний перегляд ухвал і постанов суду першої інстанції, суть якої полягає в но­вому (повторному) розгляді і вирішенні справи судом апеля­ційної інстанції.

Можливість апеляційного оскарження гарантується ст.ст. 7, 13 КАС України, в яких, зокрема, визначено:

1) принципами адміністративного судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішень адміністративного суду;

2) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністра­тивного суду у випадках та порядку, встановлених КАС України.

' Водночас історії процесу в країнах з романо-германським типом права відомі три основні форми перегляду судових рішень: апеляція, касація та ре­візія.

Кажучи про апеляційне провадження, слід навести такі йо­го основні риси:

— апеляційна перевірка постанов і ухвал є гарантією здійснен­ня права на судовий захист. Якщо сторони та інші особи, що беруть участь в справі, не погоджуються з рішенням суду, вважають його незаконним і необгрунтованим, то за їх скаргою справа розглядається судом апеляційної інстанції;

— предмет процесу залишається незмінним: апеляційна ін­станція розглядає лише вимоги, заявлені у суді першої ін­станції. Разом із тим суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи (ст. 195 КАС України);

— при апеляційному оскарженні розгляд справи переноситься до вищого суду;

— перегляд постанов і ухвал в апеляційному порядку є також засобом судового нагляду вищого суду, який перевіряє за­конність і обґрунтованість постанов і ухвал суду першої інстанції, виправляє допущені помилки і формує судову практику.

Правила перегляду постанов і ухвал судів першої інстанції є аналогічними правилами розгляду справи у нижчому суді.

— Безпосередньо норми, які регламентують апеляційне прова­дження, містяться у ст.ст. 184-209 Глави 1 "Апеляційне провадження" Розділу IV "Перегляд судових рішень" КАС України.

— Відповідно до ст. 184 КАС України, судом апеляційної ін­станції в адміністративних справах є апеляційний адміні­стративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий адміністративний суд (місцевий загаль­ний суд як адміністративний суд чи окружний адміністра­тивний суд), що ухвалив рішення. Винятком з цього прави­ла є те, що рішення окружного адміністративного суду щодо рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії (ч. З ст. 172 КАС України) у порядку апеляції без­посередньо оскаржуються до Вищого адміністративного су­ду України (ч. 6 ст. 177 КАС України).

— Право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково (ст. 185 КАС України) мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якшо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

— Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених КАС України, (на­приклад, відповідно до ч. З ст. 22 КАС України питання про передачу адміністративної справи суд вирішує ухва­лою, яку може бути оскаржено). Заперечення на інші ухва­ли можуть бути викладені в апеляційній скарзі на поста­нову суду першої інстанції.

— Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. І вже після її подання обґрун­тування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі (ст.ст. 186, 187 КАС України).

Заява про апеляційне оскарження рішень суду першої ін­станції є новелою у національному процесі, оскільки до при­йняття нових кодифікованих процесуальних нормативно-пра­вових актів (Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року та КАС України) цей інститут взагалі був відсутній у судовому процесі.

По суті ця заява представляє собою своєрідне попереджен­ня суду апеляційної інстанції про намір реалізувати суб'єк­тивне право оскарження. Вона є важливим відокремленим еле­ментом процесу апеляційного оскарження, характеризується певною самостійністю, а відтак — заяву про апеляційне оскар­ження не можна вважати додатком до апеляційної скарги.

Звернення із заявою про апеляційне оскарження є першим етапом апеляційного оскарження. Однак таке звернення не є обов'язковим елементом оскарження, оскільки законодавець допускає можливість подання апеляційної скарги до апеляцій­ної інстанції й без попереднього звернення із заявою.

Спільним для заяви про апеляційне оскарження та апеля­ційної скарги є їх процесуальні наслідки — зупинення проце­су набрання рішенням суду законної сили; основне ж призна­чення заяви про апеляційне оскарження полягає у попере­дженні, недопущенні тяганини в набранні чинності та вико­нанні судових рішень, завдяки чому судові рішення, які не бу­дуть оскаржуватись, швидше вступлять у законну силу.

Характеризуючи апеляційне провадження слід зазначити, що воно, представляючи собою окрему стадію адміністратив­ного судочинства, водночас складається з таких частин:

• порушення апеляційного розгляду адміністративної справи;

• підготовка адміністративної справи до апеляційного розгляду;

• апеляційний розгляд адміністративної справи у судовому засіданні.

Порушення апеляційного розгляду адміністративної спра­ви здійснюється шляхом подання заяви про апеляційне оскар­ження та апеляційної скарги до адміністративного суду апеля­ційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив ос­каржуване судове рішення. Одночасно копія апеляційної скар­ги надсилається особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошен­ня, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160, ч. З ст. 186 КАС України — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга' на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання зая­ви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої ін­станції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ух­вали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскаржен­ня обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляцій­на скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Однак апеляційна скарга може бути подана без попередньо­го направлення заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеля­ційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, по­ні після закінчення строків, встановлених ст. 186 КАС Ук-раїни, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної ін-танції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

' Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів, порушених діями (бездіяльністю) адміністративних судів.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга ма­ють відповідати певним вимогам (ст. 187 КАС України).

1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга по­даються в письмовій формі.

2. У заяві про апеляційне оскарження постанови чи ухвали за­значаються: 1) найменування адміністративного суду апе­ляційної інстанції, до якого подається заява; 2) ім'я (най­менування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а та­кож номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) постанова або ухвала, що оскаржується.

3. В апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування адмі­ністративного суду апеляційної інстанції, до якого подаєть­ся скарга; 2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) дата подання заяви про апеляційне оскарження; 4) вимоги особи, яка по­дає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; 5) об­ґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, в чому полягає неправильність чи непов­нота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; 6) у разі необхіднос­ті— клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо; 7) перелік матеріалів, які додаються.

4. У апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.

5. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не було надано.

6. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга під­писуються особою, що їх подає, або Гї представником, який додає оформлений належним чином документ про свої пов­новаження, якщо цей документ не подавався раніше.

7. До заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги додаються їхні копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суд першої Інстанції після одержання всіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскар­ження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до адмініст­ративного суду апеляційної інстанції (ст. 188 КАС України). Апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до адміністративного суду апеляційної інстанції, не пізніше на­ступного дня після їх надходження направляються до адмі­ністративного суду апеляційної інстанції.

Адміністративна справа реєструється в день її надходження до адміністративного суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-допові-дачу (ст. 189 КАС України).

Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність наведеним вище вимогам, закріпленим ст. 187 КАС України, і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

У разі якщо апеляційна скарга не відповідає вимогам, пе­редбаченим ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України, тобто судця постановляє ухвалу про за­лишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються не­доліки зазначеної скарги, спосіб їх усунення та встановлюється строк, достатній для усунення виявлених недоліків. Копія ух­вали про залишення апеляційної скарги без руху негайно над­силається особі, що звернулась із цією скаргою.

Ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, повер­нення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Суть підготовки справи до апеляційного розгляду (ст. 190 КАС України), полягає у тому, що суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження:

1) з'ясовує склад учасників адміністративного процесу;

2) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного прова­дження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються особами, що беруть участь у справі;

5) пропонує особам, що беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребує їх з власної ініціативи, або за клопотанням особи, що подала апеляцій­ну скаргу;

6) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;

7) вирішує питання про можливість письмового провадження у суді апеляційної інстанції;

8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

Всі судові рішення, ухвалені судцею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач допові­дає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про за­кінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до адміністративного суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку (ст. 191 КАС України).

Таке заперечення має містити:

— найменування адміністративного суду апеляційної інстанції;

— ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає запе­речення на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'яз­ку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

-— номер адміністративної справи в адміністративному суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеля­ційної інстанції;

— обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

-— у разі необхідності — клопотання особи, яка подає запере­чення на апеляційну скаргу;

— перелік матеріалів, які додаються.

У запереченні на апеляційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за Гї відсутності.

Заперечення на апеляційну скаргу підписується особою, що його подає, або її представником, який додає оформлений на­лежним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в суді першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні пра­ва, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до за­кінчення апеляційного розгляду мають право приєднатися до апеляційної скарги, підтримавши ї вимоги (ст. 192 КАС Ук­раїни). За подання заяви про приєднання до апеляційної скар­ги судовий збір не сплачується.

Крім того, відповідно до ст. 193 КАС України, особа, що подала апеляційну скаргу, може відмовитись від апеляційної скарги або змінити ії до закінчення апеляційного розгляду. Якшо постанова або ухвала суду першої інстанції не були ос­каржені іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апе­ляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою за­криває апеляційне провадження.

Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можз'ть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду (ст. 194 КАС України). У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апе­ляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог ст.ст. 112, 113 КАС України.

Апеляційний розгляд адміністративної справи у судово­му засіданні (ст. 196 КАС України) здійснюється колегіально у складі трьох суддів, як уже зазначалось, за правилами роз­гляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливо­стей, встановлених Главою 1 Розділу IV КАС України.

Так, після відкриття судового засідання і вирішення клопо­тань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач в необ­хідному обсязі викладає зміст судового рішення, що оскаржує­ться, апеляційної скарги та заперечень на неї.

Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояс­нення позивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім — інші особи, шо беруть участь у справі.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судо­вому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної Інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Після закінчення апеляційного розгляду справи колегія суд­дів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рі­шення.

Відмінністю апеляційного розгляду справи від її розгляду в суді першої інстанції є те, що відповідно до ст. 197 КАС Ук­раїни суд апеляційної інстанції може розглянути справу в по­рядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.

Але, якщо під час письмового провадження суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розгля­дати у судовому засіданні, то він призначає Гї до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

За результатами розглянутої в порядку письмового прова­дження справи особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції надсилається копія рішення суду апеля­ційної інстанції.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право (ст. 198 КАС України):

— залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду — без змін;

— змінити постанову суду;

— скасувати Гї та прийняти нову постанову суду;

— скасувати постанову суду 1 залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

— визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі;

— скасувати постанову суду і направити справу на новий роз­гляд до суду першої інстанції.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право (ст. 199 КАС України):

— залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу су­ду — без змін;

— змінити ухвалу суду;

— скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з на­правленням справи до суду першої інстанції для продов­ження розгляду справи;

— скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без роз­гляду або закрити провадження у справі;

— визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі;

— скасувати ухвалу суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підстави для реалізації владних повноважень щодо ухвал і постанов адміністративних судів першої інстанції можуть бути об'єднані у п'ять груп і викладені у ст.ст. 200-204 КАС Ук­раїни.

Так, підстави для залишення апеляційної скарги без задо­волення, а судового рішення без змін — це, якщо суд апеля­ційної інстанції визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з до­триманням норм матеріального і процесуального права.

Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питан­ня, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду до обставин справи; 4) порушення норм мате­ріального або процесуального права, що призвело до непра­вильного вирішення справи або питання.

Постанова або ухвала суду першої інстанції також скасову­ється в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається по-пер­ше, з підстав, встановлених ст.ст. 155, 157 КАС України.

По-друге, якщо судом перщої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове ріщення, а обставини, які стали підста­вою для закриття провадження у справі, з'явилися після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення не­чинним і провадження у справі також закривається.

Підстави для скасування постанов чи ухвал суду і на­правлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом су­ду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сум­нів у неупередженості судді і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; 3) судове рішення ухвалене чи підписане не тим суддею, який розглянув справу.

Після закінчення апеляційного провадження справа не піз­ніше, як у семиденний строк направляється до адміністратив­ного суду першої інстанції, який і"ї розглянув (ст. 209 КАС України).

Рекомендована література

Нормативно-правові акти

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Вер­ховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.

2. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Урядовий кур'єр. — 2005.—№ 153-154.

3. Закон України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради України. — 2002.— № 27-28 — Ст. 180.

Навчальна та наукова література

1. Конституція України: Науково-пракгичний коментар / Авер'янов В. Б., Батанов О. В., Баулін Ю. В. та ін.; Ред. кол. В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой та ін. — X.: Видавництво "Право"; К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. — 808 с.

2. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-прак­тичний коментар / Ківагіов С. В., Харитонова О. І., Пасе­нюк О. М., Аракелян М. Р. та ін. — X.: ТОВ "Одіссей" 2005 _

552 с.

3. Коментар до Закону "Про судоустрій України" / За заг. ред. В. Т. Маляренка. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 464 с.

4. Бринцев В. Апеляція: хто "за"? // Право України.— 1992 — № 12. —С. 19.

6. Михеєнко М., Шишкін В. Апеляційне провадження як резерв зма­гальності в судах другої інстанції // Право України.— 1995.— № 1. —С. 20.

8. Дем'янова О. В. Заява про апеляційне оскарження: окремі питан­ня правового регулювання // Університетські наукові записки.— 2005. —№ 4(16). —С. 114-116.

Питання для самоконтролю

1. Що таке апеляція у загальному розумінні?

2. Назвіть ознаки апеляційного провадження.

3. Перерахуйте та охарактеризуйте частини апеляційного прова­дження.

4. Які рішення можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги на ухвали та постанови суду першої інстанції?