§ 5. Деякі процесуальні особливості та наслідки постановлення судового рішення

Нерідко судове рішення по адміністративній справі може бути постановлено із недоліками, які перешкоджають виконанню рішення, ускладнюють або частково унеможливлюють таке ви­конання.

Недоліки судового рішення можуть бути як суб'єктивного так і об'єктивного характеру — це неповнота викладення у рішенні суду відповідей на запитання, поставлені у позовній заяві, також це описки, арифметичні помилки допущені у су­довому рішенні, ускладнена форма його викладення.

Отже, з метою 1) вичерпного розв'язання усіх спірних пра­вовідносин, 2) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні та 3) роз'яснення судового рі­шення, яке є незрозумілим, КАС України (ст.ст. 168, 169, 170) закріплено процедуру усунення недоліків, що перешко­джають нормальному та швидкому виконанню таких рішень.

Суд, що ухвалив судову постанову, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову у випадках, якщо: а) щодо однієї із по­зовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одно­го з клопотань не ухвалено постанову; б) суд, вирішивши пи­тання про право, не визначив способу виконання судової по­станови; в) судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання про ухвалення додаткового судового рішення мо­же бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду пи­тання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду пи­тання. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд по­становляє ухвалу.

Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскар­жені.

Суд за власною ініціативою або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої зацікавленої особи може виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Опискою називається допущена адміністративним судом механічна помилка у визначенні об'єкта присуджених прав, предметів тощо, найменування сторони, строку виконання по­станови. По.мшки — неправильність в діях і висновках; це до­пущена внаслідок неправильності арифметичних розрахунків, неточність у постанові суду у визначенні суми, яка підлягає стягненню. Тому наявність арифметичних помилок ґрунтуєть­ся на цифрових даних, що були предметом спору сторін та дослідження адміністративного суду'.

Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Осіб, які беруть участь у справі, повідомляють про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, яких було належним чином повідомлено, не перешко­джає розгляду питання про внесення виправлень.

Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухва­лив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державно­го виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускає­ться, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, про­тягом якого судове рішення може бути подане для примусово­го виконання.

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення про­тягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із зая­вою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові зая­ви про роз'яснення рішення.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути по­дане для примусового виконання.

Роз'яснення судового рішення викладається у формі ухва­ли, копія якої не пізніше, як на наступний день після її пос­тановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, а також заявнику, які не були присутні у судовому засіданні. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.

Наслідками постановлення судового рішення є: а) набрання ним законної сили; б) виникнення в осіб, які беруть участь у справі та інших осіб, на яких поширюється законна сила рішення суду, обов'язку безумовного виконання положень цьо­го рішення; в) набуття обставинами справи, які встановлені і доведені під час судового розгляду адміністративної справи, преюдиціального характеру'. Наслідки постановлення судового рішення отримали своє законодавче закріплення у ст.ст. 254-256 Розділу V КАС України.

Набрання судовим рішенням законної сили залежить від ряду обставин. Тобто судове рішення набирає законної сили з урахуванням: 1) закінчення певних процесуальних строків; 2) су­дової інстанції, яка розглянула та вирішила адміністративну справу.

Набрання судовим рішенням законної сили означає, що во­но стає обов'язковим для виконання. Тобто за ним може бути видано виконавчий документ, а отже, судове рішення може бути виконано примусово^.

Отже, якщо публічно-правовий спір розглядався та вирішу­вався адміністративним судом першої інстанції, то відповідно ухвалена постанова набирає законної сили лише після завер­шення строку встановленого для апеляційного оскарження. На відміну від постанов адміністративного суду першої інстанції, постанови апеляційної та касаційної інстанцій набирають за­конної сили з моменту їх ухвалення.

Так, відповідно до зазначених положень КАС України (ст. 254), постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено вказаним кодексом, набирає законної си­ли після закінчення строку подання заяви про апеляційне ос­карження, якщо таку заяву не було подано. За загальним пра­вилом, закріпленим ст. 186 КАС України, рішення (ухвали та постанови) адміністративних судів першої інстанції оскаржую­ться у 15-денний та місячний строк відповідно.

Винятком із правила про 15-денний та місячний строк апе­ляційного оскарження, закріпленого ст. 186 КАС України, на­приклад, є положення ч. ч. 4, 5 ст. 177 КАС України, відпо­відно до яких судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст.ст. 172, 174, 175 КАС України, у період від двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування, до шостої години дня голосування, набирають законної сили з моменту проголошення і не мо­жуть бути оскаржені.

Також судові рішення за наслідками розгляду справ, визна­чених ст.ст. 172-175 КАС України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголо­шення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, — не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голо­сування.

Перш ніж постанова адміністративного суду першої інстан­ції набере законної сили, обов'язково мають бути враховані такі чинники: 1) факт подання заяви про апеляційне оскар­ження; 2) факт подання апеляційної скарги; 3) поновлення строку апеляційного оскарження.

1) якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у строк, визначений КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції наби­рає законної сили після закінчення цього строку.

2) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

3) якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала закон­ної сили.

На відміну від рішень адміністративних судів першої ін­станції, постанови або ухва.т суду апеляційної чи касацій­ної інстанції за наслідками перегляду, постанови Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголо­шення. Тобто для набрання законної сили рішеннями адмініст­ративних судів апеляційної та касаційної інстанцій не потріб­но витримувати певні процесуальні строки.

Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають за­конної сили з моменту проголошення.