- •Глава 1. Становлення
- •§ 1. Генезис інституту адміністративної юстиції в Україні
- •1. Адміністративна юстиція на Українських землях доби Російської та Австро-Угорської імперій (до 1917 року)
- •2. Адміністративна юстиція часів формування Української державності (1917-1920 роки — період Центральної Ради, Гетьманату та Української Народної Республіки)
- •3. Адміністративна юстиція України часів її перебування у складі срср (1920-1990 роки)
- •4. Новітня адміністративна юстиція України
- •§ 2. Поняття та ознаки новітньої адміністративної юстиції
- •Глава 2. Теоретико-правові засади
- •§ 1. Сутність юридичного процесу
- •§ 2. Адміністративний процес і адміністративна процедура: правова природа та особливості співвідношення
- •§ 3. Провадження та стадії адміністративного процесу
- •3) Судовий розгляд адміністративної справи.
- •6) Провадження за винятковими обставинами.
- •7) Провадження за нововиявленими обставинами.
- •§ 4, Система адміністративного процесуального права
- •§ 5. Поняття, зміст та види адміністративних процесуальних правовідносин
- •§ 6. Метод адміністративного процесуального права
- •§ 7. Джерела адміністративного процесуального права
- •§ 8. Адміністративне процесуальне право та інші галузі права
- •§ 9. Наука адміністративного процесуального права
- •Глава 3. Принципи адміністративного процесу
- •§ 1. Поняття та види принципів адміністративного процесу
- •§ 2. Загальноправові принципи адміністративного процесу
- •§ 3. Принципи адміністративного процесу, закріплені у Кодексі адміністративного судочинства України
- •Глава 4. Судові органи, уповноважеш розглядати справи адміністративної юрисдикції
- •§ 1. Поняття адміністративного суду та ііого склад
- •§ 2. Відвід (самовідвід) судді
- •Глава 5. Сторони в адміністративному процесі
- •§ 1. Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі
- •§ 2. Повноваження сторін у адміністративному процесі
- •§ 3. Сутність неналежної сторони в адміністративному процесі та процедура її заміни
- •§ 4. Процесуальне правонаступництво у адміністративному процесі
- •Глава 6. Треті особи
- •Глава 7. Участь у адміністративному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •§ 1. Особливості адміністративної процесуальної правосуб'єктності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •§ 2. Прокурор в адміністративному процесі
- •§ 3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в адміністративному процесі
- •Глава6 адміністративна процесуальна правосуб'єктність осіб, які є іншими учасниками процесу
- •Глава 9. Представництво в судах
- •§ 1. Поняття та ознаки адміністративного процесуального представництва
- •§ 2. Види адміністративних процесуальних представництв та їх особливості
- •§ 3. Повноваження представників у судах
- •Глава 10. Судові витрати та строки
- •§ 1. Поняття та види судових витрат в адміністративному процесі
- •§ 2. Юридична природа процесуальних строків та їх види в адміністративному процесі
- •Глава 11. Поняття та види заходів процесуального примусу в адміністративному процесі
- •Глава 12. Підвідомчість та підсудність справ адміністративної юрисдикції
- •§ 1. Поняття, критерії та види підвідомчості справ адміністративної юрисдикції
- •3) Публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень
- •4) Публічно-правові справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції
- •§ 2. Зміст підсудності справ адміністративної юрисдикції
- •§ 3. Види підсудності справ адміністративної юрисдикції
- •1. Предметна підсудність адміністративних справ
- •3. Інстанційна підсудність адміністративних справ
- •4. Підсудність кількох пов'язаних між собою вимог є останнім видом підсудності адміністративних справ, закріплених ст. 21 кас України
- •§ 4. Процесуальний порядок та підстави передачі адміністративної справи з одного суду до іншого
- •§ 1. Поняття адміністративного позову, його ознаки та елементи
- •§ 2. Види позовів у адміністративному процесі
- •§ 3. Право на позов
- •Глава 14. Доказування 1 докази
- •§ 2. Характеристика і види доказів
- •§ 3. Предмет доказування в адміністративному процесі
- •§ 4. Засоби доказування у адміністративному процесі: види та особливості
- •§ 5. Забезпечення доказів у адміністративному процесі
- •Глава 15. Порушення адміністративної справи
- •§ 1. Форма та зміст адміністративного позову. Порядок відкриття провадження в адміністративній справі
- •§ 2. Забезпечення адміністративного позову
- •Глава 16. Підготовче провадження
- •§ 1. Поняття і ознаки стадії підготовки справи до судового розгляду та її роль у адміністративному процесі
- •§ 2. Процесуальний зміст стадії підготовки справи до судового розгляду
- •§ 3. Попереднє судове засідання. Завершення підготовчого провадження
- •§ 4. Судові виклики і повідомлення
- •Глава 17. Судовий розгляд
- •§ 1. Поняття стадії судового розгляду
- •§ 2. Частини (етапи) судового розгляду адміністративної справи
- •2. Розгляд справи по суті
- •4. Ухвалення і проголошення судового рішення по справі
- •§ 3. Процесуальні перешкоди судового розгляду адміністративної справи
- •Глава 18. Судові рішення
- •§ 1. Юридична природа та види судових рішень в адміністративному процесі
- •§ 2. Вимоги, яким мають відповідати судові рішення адміністративних судів
- •§ 3. Процесуальниіі порядок ухвалення та зміст судових постанов
- •§ 4. Ухвали адміністративних судів: поняття, структура та особливості постановлення
- •§ 5. Деякі процесуальні особливості та наслідки постановлення судового рішення
- •1 Нарешті, поряд із набранням судовим рішенням законної сили виникають також такі наслідки набрання законної сили судовим рішенням:
- •Глава 19. Провадження з окремих
- •§ 1. Загальна характеристика проваджень з окремих категорії! адміністративних справ
- •1. Адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень:
- •2. Адміністративні справи, пов'язані із реалізацією виборчих прав:
- •3. Адміністративні справи, які виникають із інших публічно-правових відносин підвідомчих адміністративним судам:
- •§ 2. Особливості провадження в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дііі або бездіяльності суб'єктів владних повноважень
- •§ 3. Особливості провадження в адміністративних справах, пов'язаних із здійсненням виборчих прав
- •2. Уточнення списку виборців (ч. І ст. 173 кас України)
- •5. Скасування реєстрації кандидата на пост президента України (ч. 1, 3 ст. 176 кас України)
- •2. Уточнення списку виборців (ч. З, 4 ст. 173 кас України)
- •5. Скасування реєстрації кандидата на пост президента України (ч. І, 2 ст. 176 кас України)
- •§ 4. Провадження по адміністративних справах, які виникають із інших публічно-правових відносин, підвідомчих адміністративним судам
- •2. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (ст 182 кас України)
- •3. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання (ст. 183 кас України)
- •Глава 20. Апеляційне провадження
- •Глава 21. Касаційне провадження
- •Глава 22. Підстави та порядок
- •Глава 23. Підстави та зміст перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
- •Глава 24. Виконавче провадження
- •§ 1. Сутність та правові засади виконавчого провадження
- •§ 2. Процесуальні аспекти виконання судових рішень в адміністративних справах
- •Підстави негайного виконання судових рішень та перелік цих рішень
- •3. Оформлення виконавчого листа
- •4. Зміни у процесі виконання судового рішення адміністративного суду
- •§ 3. Учасники виконавчого провадження
- •1. Учасники виконавчого провадження, на яких покладається обов'язок організації та проведення виконавчих дій
- •2. Учасники, які вступають у виконавче провадження з метою відновлення, визнання чи захисту
- •§ 4. Загальні правила та стадії виконавчого провадження
- •5. Правила проведення виконавчого провадження за наявності ускладнень, які можуть перешкоджати такому провадженню
- •2. Підготовка до виконання судового рішення
- •1) Звернення стягнення на майно боржника-фізичної та юридичної особи
- •2) Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника
- •3) Вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні
- •4) Інші заходи, передбачені рішенням
§ 5. Деякі процесуальні особливості та наслідки постановлення судового рішення
Нерідко судове рішення по адміністративній справі може бути постановлено із недоліками, які перешкоджають виконанню рішення, ускладнюють або частково унеможливлюють таке виконання.
Недоліки судового рішення можуть бути як суб'єктивного так і об'єктивного характеру — це неповнота викладення у рішенні суду відповідей на запитання, поставлені у позовній заяві, також це описки, арифметичні помилки допущені у судовому рішенні, ускладнена форма його викладення.
Отже, з метою 1) вичерпного розв'язання усіх спірних правовідносин, 2) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні та 3) роз'яснення судового рішення, яке є незрозумілим, КАС України (ст.ст. 168, 169, 170) закріплено процедуру усунення недоліків, що перешкоджають нормальному та швидкому виконанню таких рішень.
Суд, що ухвалив судову постанову, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову у випадках, якщо: а) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено постанову; б) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судової постанови; в) судом не вирішено питання про судові витрати.
Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені.
Суд за власною ініціативою або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої зацікавленої особи може виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Опискою називається допущена адміністративним судом механічна помилка у визначенні об'єкта присуджених прав, предметів тощо, найменування сторони, строку виконання постанови. По.мшки — неправильність в діях і висновках; це допущена внаслідок неправильності арифметичних розрахунків, неточність у постанові суду у визначенні суми, яка підлягає стягненню. Тому наявність арифметичних помилок ґрунтується на цифрових даних, що були предметом спору сторін та дослідження адміністративного суду'.
Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Осіб, які беруть участь у справі, повідомляють про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, яких було належним чином повідомлено, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення викладається у формі ухвали, копія якої не пізніше, як на наступний день після її постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, а також заявнику, які не були присутні у судовому засіданні. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Наслідками постановлення судового рішення є: а) набрання ним законної сили; б) виникнення в осіб, які беруть участь у справі та інших осіб, на яких поширюється законна сила рішення суду, обов'язку безумовного виконання положень цього рішення; в) набуття обставинами справи, які встановлені і доведені під час судового розгляду адміністративної справи, преюдиціального характеру'. Наслідки постановлення судового рішення отримали своє законодавче закріплення у ст.ст. 254-256 Розділу V КАС України.
Набрання судовим рішенням законної сили залежить від ряду обставин. Тобто судове рішення набирає законної сили з урахуванням: 1) закінчення певних процесуальних строків; 2) судової інстанції, яка розглянула та вирішила адміністративну справу.
Набрання судовим рішенням законної сили означає, що воно стає обов'язковим для виконання. Тобто за ним може бути видано виконавчий документ, а отже, судове рішення може бути виконано примусово^.
Отже, якщо публічно-правовий спір розглядався та вирішувався адміністративним судом першої інстанції, то відповідно ухвалена постанова набирає законної сили лише після завершення строку встановленого для апеляційного оскарження. На відміну від постанов адміністративного суду першої інстанції, постанови апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх ухвалення.
Так, відповідно до зазначених положень КАС України (ст. 254), постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено вказаним кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. За загальним правилом, закріпленим ст. 186 КАС України, рішення (ухвали та постанови) адміністративних судів першої інстанції оскаржуються у 15-денний та місячний строк відповідно.
Винятком із правила про 15-денний та місячний строк апеляційного оскарження, закріпленого ст. 186 КАС України, наприклад, є положення ч. ч. 4, 5 ст. 177 КАС України, відповідно до яких судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст.ст. 172, 174, 175 КАС України, у період від двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування, до шостої години дня голосування, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Також судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених ст.ст. 172-175 КАС України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, — не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.
Перш ніж постанова адміністративного суду першої інстанції набере законної сили, обов'язково мають бути враховані такі чинники: 1) факт подання заяви про апеляційне оскарження; 2) факт подання апеляційної скарги; 3) поновлення строку апеляційного оскарження.
1) якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у строк, визначений КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
2) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3) якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
На відміну від рішень адміністративних судів першої інстанції, постанови або ухва.т суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанови Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення. Тобто для набрання законної сили рішеннями адміністративних судів апеляційної та касаційної інстанцій не потрібно витримувати певні процесуальні строки.
Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту проголошення.
