§ 2. Види позовів у адміністративному процесі

Позови у адміністративному процесі, з урахуванням надбань науки цивільного процесуального права', можна класифікувати за двома основними критеріями:

• матеріапьно-правовпм (пов'язаний із спірними правовідно­синами, які утворюють предмет позову);

• проііесуально-правовим (пов'язаний із процесуальним спо­собом захисту, визначеним у адміністративному позові).

Завдяки цим критеріям стає можливе розкриття юридичної природи адміністративних позовів, виключення випадків по­дання до суду тотожних позовів.

Однак цілком справедливим є висновок, що питання про можливі види адміністративних позовів в українській доктрині поки ще недостатньо розроблене, хоча класифікація позовів має важливе прикладне значення, оскільки визначає зміст ре­золютивної частини судових рішень^.

Матеріально-правовий критерій класифікації адміністра­тивних позовів вказує на те, що усі вони відповідно пов'язані із публічно-правовими (адміністративно-правовими) відноси­нами.

Адміністративні позови походять від публічно-правових (ад­міністративно-правових) відносин, оскільки подаються з при­воду дій, рішень чи бездіяльності суб'єктів владних повнова­жень, статус, повноваження, система та структура яких урегу­льовані адміністративно-правовими нормами.

Практична цінність класифікації адміністративних дого­ворів за матеріально-правовим критерієм полягає: І) у можли­вості здійснення Верховним Судом "України керівництва судо­вою практикою за такими категоріями позовів: 2) у можли­вості правильного визначення підсудності адміністративних справ, які порушуються за таким позовом'.

За процесуально-правовим критерієм позови у юридичній літературі" традиційно класифікуються на такі три види:

_позови про визнання. Заяви про визнання спрямовуються на

усунення спору між сторонами шляхом внесення ясності в існуючі між ними правовідносини. Суд своїм рішенням під­тверджує наявність чи відсутність права і обов'язку. Заяви про існування певних правовідносин між сторонами будуть позитивними, а про визнання їх відсутності — нега­тивними.

— позови про присудження. Заяви про присудження спрямову­ються на поновлення порушеного права і усунення наслід­ків правопорушення. У заявах про присудження від суду -имагається поновлення становища, що існувало до пору-

ення права, та припинення дій, які їх порушують: прису­дження відповідача до виконання обов'язку в натурі і стяг­нення з нього завданих збитків, передбачених законом або договором.

— перетворіовапьні позови. Перетворювальні заяви спрямовані на зміну або припинення правових відносин. В юридичній літературі цей вид заяв називається ще конститутивним і до 'їх складу входять: перетворюючі, які спрямовуються на здійснення через суд перетворюючих повноважень; заяви про рішення, які змінюють волевиявлення обох сторін в спорі; заяви, в яких конститутивні дії виступають як еле­менти рішення.

Однак, як зроблено висновок, визначення у процесуально-законі вичерпного переліку видів адміністративних позовів є поки що передчасним, тому що неповне чи помилкове їхнє визначення може призвести до обмеження права на судовий захист, а також можливості суду надати такий захист. Отож вичерпну класифікацію адміністративних позовів доцільно провести після напрацювання адміністративними судами знач­ної судової практики'.

На цьому етапі розвитку українського адміністративного судочинства поки що зазначено (ч. З ст. 105 КАС України), що адміністративний позов може містити вимоги про^:

— скасування або визнання нечинним ріщення відповідача — суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

— зобов'язання відповідача-суб'єкта владних повноважень прийняти ріщення або вчинити певні дії;

— зобов'язання відповідача-суб'єкта владних повноважень ут­риматися від вчинення певних дій;

— стягнення з відповідача коштів на відшкодування збитків, завданих суб'єктом владних повноважень незаконним рі­шенням, дією або бездіяльністю;

— виконання зупиненої чи невчиненої дії;

— встановлення наявності чи відсутності компетенції (повно­важень) суб'єкта владних повноважень.