§ 2. Зміст підсудності справ адміністративної юрисдикції

Зміст та спрямованість діяльності судової влади визначаються головним обов'язком правової держави, який полягає в утвер­дженні та забезпеченні прав і свобод людини. Необхідно від­значити, шо призначенням судової влади є захист і поновлен­ня порушених, невизнаних або оспорюваних прав, інтересів і свобод учасників правовідносин шляхом здійснення право­суддя.

Для реалізації завдань, пов'язаних із відправленням право­суддя, органи судової влади наділяються відповідним обсягом повноважень (прав і обов'язків), закріплених національним за­конодавством.

Визначивши за допомогою підвідомчості, яким саме судо­вим чи юрисдикційним органом має розглядатись та вирішува­тись публічно-правовий спір, виникає необхідність правильно визначити адміністративний суд, до якого слід звертатись із конкретним адміністративним позовом.

Як зазначалося раніше, відповідно до положень Конституції України та Закону України "Про судоустрій України", адмі­ністративні суди є спеціалізованими судами в системі судів за­гальної юрисдикції, яка утворена за принципами територіаль-ності та спеціалізації. Відповідно до цих принципів існуюча національна система адміністративних судів доволі складна та ієрархічна. Тому при поданні адміністративного позову вини­кає складність із визначенням конкретного суду, який, за зако­ном, зобов'язаний прийняти рішення по такій заяві.

У КАС України (Глава 1 "Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ" Розділу II "Організація адміністративного судочинства") з метою правильного визна­чення І) адміністративної судової інстанції та 2) конкретного адміністративного суду, до яких слід звертатись із адміністра­тивним позовом, закріплено поняття підсудності адміністративних справ.

З точки зору філології, "підсудний" буквально означає: 1) той, що підлягає суду, має розглядатися в суді; 2) який зви­нувачується в чому-небудь і перебуває під судом'.

Відтак, якщо норми про підвідомчість встановлюють коло справ, віднесених до розгляду адміністративних судів як окре­мої системи юрисдикційних органів, то інститут підсудності дозволяє розмежувати справи, віднесені до компетенції адмі­ністративних судів, у межах системи цих судів між окремими її ланками чи елементами'.

Якщо при визначенні підвідомчості встановлюється, суд чи не суд має виріщувати правовий спір, то при визначенні під­судності питання про те, що справу вирішує суд, уже виріше­но позитивно. Відтепер необхідно визначити, який саме суд має розглядати справу^.

Однак, запропоновані поняття підсудності не єдині. Так, у юридичній літературі, наприклад, В. С. Стефанюком та О. М. Па-сенюком поняття підсудності також пов'язується із колом ад­міністративних справ, на вирішення яких має повноваження відповідний адміністративний суд".

Із викладеного випливає, що підсудність адміністративних справ можна розглядати у двох аспектах:

1. як правовий інститут, який регулює віднесення адміністра­тивної справи до компетенції, по-перше, окремої ланки системи адміністративних судів, по-друге, конкретного адм­іністративного суду цієї системи;

2. як сукупність адміністративних справ, які завдяки своїм властивостям (зміст справи, суб'єкти справи, предмет спо­ру) належать до компетенції як системи адміністративних судів в цілому, так і окремого суду цієї системи, зокрема.

Розподіл публічно-правових спорів у межах системи адмі­ністративних судів здійснюється з урахуванням низки фак­тичних обставин, які мають місце у кожному конкретному ви­никненні конфлікту між двома суб'єктами.

Обставинами, які впливають на такий розподіл публічно--правових спорів (обставини, які обумовлюють підсудність кон­кретної адміністративної справи адміністративному суду), є:

1. Особливий склад учасників публічно-правового спору. Залежно від специфіки такого складу конкретна адміністратив­на справа розглядатиметься у загальному місцевому суді, ок­ружному адміністративному суді, або ж у Вищому адміністра­тивному суді України.

Так, наприклад. Вищому адміністративному суду України як суду першої і останньої інстанції підсудні справи: 1) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів ви­борів або всеукраїнського референдуму; 2) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України (ч. 4 ст. 18 КАС України).

2. Місцезнаходження позивача або відповідача. За загаль­ним правилом адміністративні справи вирішуються адміністра­тивним судом за місцезнаходженням відповідача (ч. І ст, 19 КАС України).

3. Належність адміністративного до певної інстанції сис­теми адміністративних судів. Тобто різні публічно-правові спори можуть розглядатись та вирішуватись або місцевими загальними судами як адміністративними судами, або окруж­ними адміністративними судами, або апеляційними адмініст­ративними судами, або Вищим адміністративним судом Ук­раїни.

Отже, узагальнюючи розглянуті поняття підсудності та об­ставини підсудності адміністративної справи конкретному ад­міністративному суду, підсудність справ адміністративної юрисдикції можна визначити, як закріплений процесуальним законом механізм розподілу публічно-правовш спорів між ок­ремими ланками адміністративної судової системи та окре­мими її складовими — адміністративними судами, який (тоб­то розподіл) здійснюється з урахуванням особливостей та змісту відповідно таких спорів.

Дотримання правил підсудності особою, яка подає до адмі­ністративного суду позовну заяву, гарантує їй швидке пору­шення адміністративної справи, її вирішення та задоволення взаємних претензій сторін, виходячи із фактичних обставин справи.

Однак у разі порушення правил підсудності адміністратив­них справ, можуть виникнути два наслідки, які не дозволяють здійснити адміністративне правосуддя за загачьніши правша-ми КАС України.

1. Таким наслідком у адміністративному процесі є повер­нення позовної заяви позивачеві.

Наслідки порушення правш підсудності адміністративних справ, якщо таке порушення було виявлено при поданні адмі­ністративного позову, закріплені у п. 6 ч. З ст. 108 КАС Ук­раїни, відповідно до якої позовна заява повертається позива­чеві, якщо справа не підсудна адміністративному суду, до яко­го подано позовну заяву.

Із метою своєчасного ознайомлення особи, яка звернулась до суду із повною заявою про наслідки подання позову, цій особі разом із позовною заявою й усіма доданими до неї ма­теріалами невідкладно надсилається копія ухвали про повер­нення позовної заяви.

2. Якщо ж порушення правил підсудності адміністративних справ було встановлено після відкриття провадження у справі, то за правилами п.п. 2, З ч. і ст. 22 КАС України, відбуваєть­ся передача адміністративної справи з одного адміністративно­го суду до іншого, до компетенції якого належить конкретна адміністративна справа.