§ 3. Сутність неналежної сторони в адміністративному процесі та процедура її заміни

Сторони адміністративного процесу є можливими його учас­никами, оскільки подекуди під час проведення підготовки справи до судового розгляду чи її розгляду з'ясовується, що позивачеві не належить право вимоги або відповідач не зо­бов'язаний відповідати за викладеними в адміністративному позові вимогами позивача.

Відсутність у сторін права вимоги чи обов'язку відповідати означає їх абсолютну непричетність до конкретних публічно-правових відносин, тому позивач без права вимоги чи відпові­дач без обов'язку відповідати іменуються у теорії юридичного процесу неналежною стороною (неналежним позивачем, нена­лежним відповідачем).

Поняття неналежної сторони у загальному вигляді закріпле­но у ст. 52 КАС України, відповідно до якої неналежний по­зивач— це особа, якій не належить право вимоги, неналеж­ний відповідач — особа, яка не зобов'язана відповідати за ад­міністративним позовом.

Отже, заміна неналежної сторони є наслідком помилки по­зивача адміністративного процесу щодо власної персони, як особи позивача, або щодо персони відповідача. Тому, адмі­ністративний суд, встановивши, що позивач або відповідач у справі є неналежним, зобов'язаний здійснити їх заміну на на­лежну сторону, тобто таку, яка має право пред'являти вимоги чи має відповідати за заявленими у адміністративному позові вимогами.

З метою врегулювання питання вибуття з процесу неналеж­ної сторони та вступу у процес належної сторони законода­вець закріпив процедуру заміни неналежної сторони на належ­ну (ст. 52 КАС України).

Обов'язково при здійсненні заміни неналежної сторони ма­ють бути дотримані дві умови, які закріплені у ст. 52 КАС Ук­раїни.

По-перше, заміна неналежної сторони допускається при на­явності згоди первісного позивача (позивача, який порушив першим адміністративну справу). У разі незгоди первісного позивача на заміну неналежної сторони, вказаною статтею передбачено особливості здійснення адміністративного судочин­ства за участю неналежної та належної сторони (згодом ці особливості детально буде розглянуто).

По-друге, заміна неналежної сторони допускається, якщо вона не спричиняє зміну підсудності адміністративної справи. Якщо ж заміна неналежної сторони призводить до зміни підсудності адміністративної справи, то, відповідно до ч. 1 п. 2, З ст. 22 КАС України, така справа має бути передана на розгляд інщого адміністративного суду. Однак безпосередньо в ст. 52 КАС України положення про необхідність передачі адміністративної справи до іншого суду у зв'язку із заміною неналежної сторони — відсутнє.

Тепер розглянемо порядок заміни в адміністративному про­цесі Л. неналежного позивача та Б. неналежного відповідача.

А. Порядок заміни неналежного позивача

Суб'єкт		ПЕРВІСНИЙ ПОЗИВАЧ
		Згоден на заміну	Не згоден на заміну
її	Ф о " І ш >,	Суд ухвалою закриває провадження у справі за ч. 1 п. 2 ст. 157 КАС України	Суд продовжує розгляд справи, відмовляючи неналежному позивачеві у задоволенні позову
р		Суд ухвалою проводить заміну неналежного позивача на належного за ч. 1 ст. 52 КАС України	Належний позивач на підставі ухвали суду вступає у справу у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

Отже, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністра­тивним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адмі­ністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позива­чем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи (ч. 1 ст. 52 КАС Украї­ни).

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу (ч. 2 ст. 52 КАС України).

Проаналізувавши положення ч.ч. 1-3 ст. 52 КАС України, не можемо не зауважити, що у цих нормах не досить чітко ви­писано процесуальні наслідки заміни:

а) неналежної сторони;

б) неналежного відповідача та їх подальшу участь у справі. Тобто у вказаній та інших статтях КАС України (наприк­лад, ст. 157) немає прямої вказівки на підстави закриття про­вадження в адміністративній справі щодо неналежного позива­ча і відповідача, які продовжують брати участь у справі поряд із належним позивачем чи відповідачем.

Відтак з метою удосконалення механізму заміни неналеж­ної сторони в адміністративному процесі, доречним було б до­повнення ст. 52 КАС України вказівкою про наступні дії суду та інших учасників адміністративного процесу у зв'язку із:

1) залученням поряд із неналежною належної сторони;

2) зміною підсудності адміністративної справи.

На нашу думку, ст. 52 та ст. 157 КАС України слід допов­нити положеннями, у яких би чітко було описано процесу­альні наслідки участі неналежних сторін поряд із належними.

Зокрема, потребує розширення перелік підстав закриття провадження у справі, закріплених ст. 157 КАС України, та­кою підставою, як одночасна наявність у адміністративній справі належних і неналежних сторін, однак таке закриття має означати припинення процесу лише для неналежних сторін.

Провадження в адміністративній справі щодо неналежних сторін (за умови участі у цій справі належних сторін) має за­кінчуватись закриттям, оскільки, з огляду на адміністративне процесуальне законодавство, у неналежних сторін немає від­повідного обсягу адміністративної процесуальної правосуб'єктності, вони позбавлені процесуальних можливостей та юри­дичних обов'язків, які б характеризували їх як повноцінного позивача або відповідача.

Б. Порядок заміни неналежного відповідача

Суб'єкт	ПЕРВІСНИЙ ПОЗИВАЧ
ІІ ^§ Р	Згоден на заміну	Не згоден на заміну
	Суд за ч. 1 ст. 52 КАС України ухвалою проводить заміну неналежного відповідача на належного	Суд ухвалою залучає належного відповідача в якості співвідповідача (ч. 3 ст. 52 КАС України), припиняючи справу щодо неналежного відповідача

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою осо­бою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на раху­нок держави (ч. З ст. 52 КАС України).

Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє са­мостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відпові­дача розгляд адміністративної справи починається спочатку (ч. 4 ст. 52 КАС України).

Як видно із порядку заміни неналежного відповідача та відповідних положень КАС України, згода неналежного відпо­відача на заміну неналежної сторони в адміністративному про­цесі не потрібна. Як зазначають деякі вчені процесушіісти', у судовій практиці думка неналежного відповідача інколи врахо­вується, за умови, що відповідач домагається від суду свого роду реабілітації, тобто рішення про відмову у позові щодо нього. Отже, у такому випадку навіть при згоді позивача на вибуття неналежного відповідача із процесу суди мають вра­ховувати думку відповідача і в рішенні вказувати про відмову у позові щодо нього.

Відтак, у ст. 52 КАС України з метою реалізації інтересів неналежного відповідача, доцільно також закріпити його мож­ливість виловлювати власне ставлення до заміни неналежної сторони.

Узагальнюючи викладене, визначимо, що заміна неналеж­ної сторони в адміністративному процесі являє собою урегу­льований нормами Кодексу адміністративного судочинства України механізм (процедуру) оновлення суб'єктного складу учасників публічно-правового спору, який здійснюється з ме­тою забезпечення захисту та поновлення зацікавленими особа­ми (належним позивачем, належним відповідачем) своїх ма­теріально-правових та процесуально-правових законних прав, свобод та інтересів.

Однак заміна неналежної сторони в адміністративному про­цесі не єдина підстава зміни суб'єктного складу публічно-пра­вового спору, оскільки у процесуальному законодавстві перед­бачені інші обставини, за наявності яких можуть бути замінені сторони такого процесу.

Такою обставиною у КАС України є процесуальне правонаступництво, сутність та поняття якого розглядатимуться у наступному параграфі.