- •Заняття 3
- •4.9. Індекс президенціалізації за методикою а. Кроувела
- •Характеристики президенталізму, парламентаризму та напівпрезиденталізму
- •Рівень президенціалізації систем країн Центральної Європи (2002 р.)
- •Патерни співвідношення виконавчої та законодавчої влади у країнах Центральної Європи, на 1997 р.
- •4.10. Методика визначення сили президентських повноважень е. Тагієва
- •Сила президентських повноважень та методика їх обрахунку, концептуальний підхід е. Тагієва (2006)
- •4.11. Українські моделі оцінювання сили президентських повноважень
- •Індекси повноважень глави держави, за методикою ю. Сурганової (2009 р.)
- •4.12. Порівняння моделей вимірювання сили президентських повноважень
- •Заняття 4
- •4.13. Терміни повноважень президентів: політичні та економічні наслідки
- •Середні значення індексів для груп країн з різною формою правління і тривалістю строків президентських повноважень, які не є членами оеср
- •Коефіцієнт відмінностей середніх значень індексів країн з різною формою правління і тривалістю термінів президентських повноважень
- •Інституційні показники груп країн з різним терміном обов'язкового переходу (середнє значення / медіана)
- •Інституційні показники країн із п'ятирічним терміном президентських повноважень і різними обмеженнями по числу термінів (середнє значення)
- •Непараметричний тест Колмогорова-Смірнова для двох незалежних вибірок (терміни обов'язкового переходу)
Середні значення індексів для груп країн з різною формою правління і тривалістю строків президентських повноважень, які не є членами оеср
Конституційна система правління |
Кількість країн |
Електоральні демократії, % |
Політичні свободи (1=макс., 7=мін.) |
Свобода преси (оптим..=9, мін..=100) |
Індекс демократичності EIU (оптим.=10, мін.=0) |
Верховенство права (макс.=100) |
Ефективність урядів і урядування (макс.=100) |
Індекс сприйняття корупції (оптим.=9,3, мін. = 0) |
Економічна свобода (оптим.=90, мін.=2) |
Парламентська |
40 |
73 |
3,1 |
42,3 |
6,3 |
50,4 |
54,2 |
4,0 |
61,8 |
Президентська з 4-річним терміном |
14 |
79 |
2,8 |
46,4 |
5,8 |
35,2 |
39,1 |
3,4 |
57,1 |
Президентська з 5-річним терміном |
46 |
48 |
3,9 |
57,0 |
4,7 |
28,8 |
31,5 |
2,9 |
55,6 |
Президентська з 6-7-річним терміном |
16 |
13 |
5,2 |
71,0 |
3,7 |
20,8 |
24,7 |
2,3 |
52,6 |
Як бачимо, незважаючи на те, що група парламентських держав скоротилася на 24 країни, а решта – лиш на одну-дві, в основному співвідношення залишилися аналогічним. Але значення середніх індексів парламентських держав погіршилися сильніше, ніж чотирирічних президентських та напівпрезидентських. При цьому індекс політичних свобод останніх виявився навіть вищим, аніж у парламентських систем. Втім, така різниця виглядає несуттєвою у порівнянні із відмінностями між чотирирічними і п'яти- та семирічними президентськими режимами. В переліку ж індексів, які характеризують ділову й економічну сферу, перевага парламентських режимів залишається вельми вражаючою. При цьому цілком істотно погіршилися середні значення індексів у групі президентських держав із шести- та семирічним терміном повноважень президентів. Цього слід було і очікувати: в даних стосовно повної вибірки для цієї групи (див. попередню табл.) спостерігається дуже значне відхилення медіани в гіршу сторону у порівнянні із середнім значенням.
Повертаючись до повної вибірки, можемо констатувати, що різниця середніх значень індексів держав з великими термінами (6-7 років) й малими термінами (4 роки) стосовно більшості індексів є порівнювана з відмінностями середніх строків для парламентських і президентських держав. Тільки щодо індексів ефективності урядів та систем урядування, а також сприйняття корупції різниця між середніми значеннями президентських держав з різними термінами виглядає менш значною.
Таблиця