
- •Розділ і. Зміст валютного контролю
- •1.1. Загальні засади валютного регулювання і валютного контролю
- •1.2. Форми і методи фінансового контролю
- •1.3. Принципи фінансового контролю
- •Розділ іі. Система державного контролю в Україні
- •2.1. Система державного фінансового контролю
- •2.2. Недержавний валютний контроль
- •2.3. Аудиторський контроль
- •Висновок
- •Список використаних джерел
- •3. Воронова л.К. (ред.) Фінансове право України Навч. Посіб. — к. : Правова єдність, 2009. — 395 с
- •8. Мацелик м. О. Фінансове право: навч. Посіб. / м. О. Мацелик, т. О. Мацелик, в. А. Пригоцький; За ред. В. К. Шкарупи. – к. : Знання, 2011. – 815 с.
Розділ іі. Система державного контролю в Україні
2.1. Система державного фінансового контролю
Державний фінансовий контроль — комплекс цілеспрямованих заходів органів, їх підрозділів чи службових осіб, які здійснюють державний фінансовий контроль у межах повноважень, встановлених законодавством України, з метою упередження, виявлення та припинення фінансових правопорушень на підконтрольному об'єкті щодо його фінансово-господарської діяльності, а також забезпечення законності, фінансової дисципліни та ефективності формування і витрачання коштів, у тому числібюджетних, та інших активів у процесі володіння, розпорядження, використання і відчуження державного майна, відшкодування збитків та встановлення міри відповідальності у разі порушення фінансового, у тому числі бюджетного, законодавства. Як і в інших державах , фінансовий контроль в Україні здійснюється органами законодавчої влади , органами виконавчої влади , спеціальними органами державного фінансового контролю , а також недержавними спеціалізованими організаціями .
Державний фінансовий контроль в Україні грунтується на Конституції України , Цивільному , Податковому кодексах України , законах і законодавчих актах України та органів місцевого самоврядування .
Головною метою державного фінансового контролю В Україні є встановлення відповідності практики управління фінансовими ресурсами у всіх сферах виробництва і розподілу суспільного продукту завданням фінансової політики держави .
Найважливіша обов'язок державного фінансового контролю в Україні полягає в забезпеченні органів державної влади та товариств всеосяжною і достовірною інформацією про формування та використання державних коштів.
Об'єктами державного фінансового контролю в Україні є грошові відносини, що виникають у зв'язку з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави (і його організацій) та використанням цих коштів на задоволення потреб держави і всього суспільства.
Державному фінансовому контролю в Україні підлягають:
· Органи державної влади (у тому числі їх апарати) ;
· Державні підприємства та установи , а також підприємства , установи та організації за участю держави ;
· Підприємства , організації , установи, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів або отримують державні субсидії ;
· Державні бюджетні та позабюджетні фонди ;
· Органи місцевого самоврядування , підприємства та організації незалежно від видів і форм власності , а також фізичні особи , якщо вони отримують , перераховують , використовують державні кошти або управляють ними , мають надані законодавством або органами державної влади податкові , митні або інші пільги і переваги ;
· Громадські об'єднання , недержавні фонди та інші недержавні некомерційні організації в частині , пов'язаної з отриманням , перерахуванням , використанням державних коштів чи управлінням ними , а також у частині наданих законодавством або органами державної влади податкових , митних та інших пільг і переваг ;
· Підприємницькі структури та фізичні особи в частині сплати податків та здійснення діяльності , регульованої державою .
Державний фінансовий контроль здійснюється уповноваженими державними органами в межах їх компетенції в будь-якій сфері економіки та управління , а також відомчого фінансового контролю, що здійснюється міністерствами і відомствами щодо підвідомчих підприємств і організацій. Система органів державного фінансового контролю являє собою елемент загальної структури контрольних органів держави і разом з тим виступає як найважливіша частина того фінансового механізму , за допомогою якого держава реалізує свою фінансову політику.
Конкретні завдання органів державного фінансового контролю та сфери компетенції встановлюються при їх створенні відповідними законодавчими та іншими нормативними правовими актами.
За сферою компетенції можна виділити наступні види державного фінансового контролю в Україні:
Загальнодержавний фінансовий контроль спрямований на всі господарюючі суб'єкти незалежно від форми власності або відомчої підпорядкованості . Він здійснюється органами державної влади та державного управління загальної компетенції (наприклад , прокуратурою ) , а також спеціальними контрольними органами , основною функцією яких є державний фінансовий контроль ( наприклад , податковими органами) . Об'єктом цього контролю є перш за все дотримання фінансового законодавства та фінансових інтересів держави.
Особливе місце в цьому виді контролю займає податковий контроль , ефективна організація якого багато в чому визначає повноту надходження фінансових ресурсів у розпорядження держави і, отже , можливість держави виконувати свої функції .
Важливе значення має митний контроль. Митні органи користуються правами і несуть обов'язки податкових органів щодо справляння податків і зборів при перетині товарами митного кордону.
Дотримання валютного законодавства при валютних операціях забезпечує валютний контроль .
Бюджетно-фінансовий контроль проводиться в бюджетно-фінансовій сфері. Предметом контролю є процеси формування і використання фінансових ресурсів держави .
Основними завданнями бюджетно-фінансового контролю є контроль за:
· Надходженням коштів до бюджету і позабюджетні фонди ;
· Законністю , раціональністю та ефективністю використання коштів бюджету та позабюджетних фондів органами державної влади та організаціями ;
· Своєчасністю виконання дохідних і видаткових статей бюджету та позабюджетних фондів за обсягами , структурою та цільовим призначенням;
· Ефективністю використання державної власності , її приватизацією або націоналізацією ;
· Обгрунтованістю надання та законністю використання пільг з оподаткування , державних дотацій та інших фінансових преференцій ;
· А також припинення марнотратства , фінансових зловживань , неефективного використання державних коштів за допомогою звернення уваги законодавчих органів на недоробки чинного законодавства або в пропонованих до утвердження законопроектах .
Контрольні функції Президента України в сфері фінансової діяльності випливають з його статусу як глави держави і глави виконавчої влади в Україні . Президент України безпосередньо здійснює свої контрольні функції , наприклад , коли він підписує закони України про регулювання фінансової діяльності. У той же час необхідно відзначити , що президентська гілка державного контролю за фінансами в Україні ще остаточно не сформувалася.