Контрольні питання

1.Закон збереження маси речовин.

2.Рівняння Ейнштейна (закон еквівалентності маси та енергії).

3.Закон сталості складу. Дальтоніди і бертоліди.

4.Закон кратних співвідношень.

5.Еквівалент, його сучасне визначення.

6.Закон еквівалентів.

7.Абсолютна маса атомів і молекул та відносна атомна й молекулярна маса.

8.Одиниця кількості речовини.

9.Ізотопи. Поняття про молекулу, її структуру і властивості.

10.Молярна маса атомів, молекул, йонів.

11.Закон Авогадро і його наслідки. Мольний об’єм. Стала Авогадро та яке її значення?

12.Що називають еквівалентом простої і складної речовини?

13.Чи завжди еквівалент є сталою величиною?

14.Назвіть способи визначення еквівалентів.

15.Застосування еквівалента для вираження концентрацій розчинів.

16.Застосування рівняння стану ідеальних газів Менделєєва-Клапейрона для визначення молекулярних мас речовин.

17.Зв’язок між густиною газу та його молекулярною масою.

18.На нейтралізацію 1,96 г H₃PO₄ витрачено 2,4 г натрію гідроксиду. Обчислити еквівалент, еквівалентну масу та основність H₃PO₄ в цій реакції. На підставі розрахунків написати рівняння реакції.

19.З 3,85 г нітрату металу одержано 1,60 г його гідроксиду. Обчислити еквівалентну масу металу.

20.При прожарюванні суміші ZnCO₃ і ZnO масою 1,6 г добуто 1,248 г цинк оксиду. Який склад мала вихідна суміш (у масових частках)?

21.Обчисліть молярну масу еквівалента металу, якщо його зразок масою 2,74 г витісняє з кислоти 1 дм³ водню при температурі 18˚С та тиску 101,3 кПа.

22.При нагріванні 1,61 г кристалогідрату натрій сульфіту утворилося 0,805 г безводної солі. Визначте формулу кристалогідрату.

23.Газ масою 0,865 г при температурі 42˚С та тиску 102,9 кПа займає об’єм 688 см³. Яка молярна маса газу?

Самостійна аудиторна робота

1.Відповідати на питання викладача, які будуть задаватися студентам і написати тестові завдання з даної теми.

2.Розв'язувати типові розрахункові задачі.

3.Визначати еквіваленти простих і складних речовин.

Теоретична частина

Еквівалентом хімічного елемента називають таку його кількість, яка з’єднується з одним молем атомів Гідрогену або замінює таку саму кількість молів-атомів Гідрогену в хімічних реакціях. Коли даний елемент утворює з іншим елементом декілька сполук, його еквівалент, визначений з різних сполук буде мати різне значення, але всі вони відносяться одне до одного як невеликі цілі числа.

Маса одного еквівалента елемента називається молярною масою еквівалента. Наприклад, у сполуках НF, Н₂О, NН₃ еквіваленти Флуору, Оксигену та Нітрогену дорівнюють 1, 1/2, 1/3 моль, а молярні маси еквівалентів відповідно 18,99; 8; 4,67 моль.

Поняття про еквівалент та молярну масу еквіваленту поширюється і на складні речовини.

Еквівалентом складної речовини називається така її кількість, яка взаємодіє без залишку з одним еквівалентом Гідрогену або будь-якої іншої речовини.

Зрозуміло, що в хімічних реакціях різні індивідуальні речовини беруть участь у суворо еквівалентних кількостях. В цьому полягає закон еквівалентів: хімічні елементи взаємодіють один з одним, а речовини реагують одна з одною у кількостях, пропорційних їхнім еквівалентам. Щоб визначити еквівалент елемента необов’язково мати його сполуку з Гідрогеном. Еквівалент елемента можна обчислити за складом сполуки цього елемента із будь-яким іншим елементом, еквівалент якого відомий (т.зв. прямий метод). Нехай у m (г) сполуки АВ міститься q (г) елемента А, а еквівалент елемента В дорівнює Е (В), тоді еквівалент елемента А дорівнює Е (А) і його можна обчислити, розв’язавши пропорцію:

Е (А)-----q

E (В)-----(m-q)

звідки

Е (А) = Е (В)∙q/(m-q),

де (m-q) – вміст елемента В у сполуці АВ.

Для визначення еквівалента хімічного елемента застосовують також метод витіснення. За цим методом, як правило, обчислення ведуть за Гідрогеном. Беруть до уваги масу металу, що витісняє Гідроген із води, кислоти або лугу й масу витісненого водню. Еквівалент хімічного елемента обчислюють за формулою:

Е=q/m,

де q-маса взятого металу; m-маса витісненого водню.